Постанова 4873 № 910/4713/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА (додаткова) ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "13" липня 2026 р. Справа№ 910/4713/25 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Сибіги О.М. суддів: Гончарова С.А. Тищенко О.В. без повідомлення (виклику) сторін, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Олестас Еко" про ухвалення додаткового рішення в межах розгляду апеляційної скарги Комунального некомерційного підприємства "Перинатальний центр м. Києва" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2025 повний текст рішення складено 17.11.2025 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 у справі № 910/4713/25 (суддя Чебикіна С.О.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олестас Еко" до Комунального некомерційного підприємства "Перинатальний центр м. Києва" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Північний офіс Держаудитслужби про скасування оперативно-господарської санкції щодо одностороннього розірвання договору, - ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог та судових рішень у справі, в межах якої вирішується питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю "Олестас Еко" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального некомерційного підприємства "Перинатальний центр м. Києва" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (відповідач), в якому викладено позовні вимоги, щоб в судовому порядку скасувати оперативно-господарську санкцію щодо односторонньої відмови від виконання свого зобов`язання Комунальним некомерційним підприємством "Перинатальний центр м. Києва" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та відмови від встановлення на майбутнє ділових відносин, викладену в листі-повідомленні від 08.04.2025 № 061/53-1399 за договором про надання послуг № 03/03 від 11.03.2025. Позовні вимоги мотивовано тим, що одностороння відмова відповідача від виконання зобов`язання та відмова від встановлення на майбутнє ділових відносин, викладена у листі-повідомленні від 08.04.2025 № 061/53-1399, не відповідає вимогам чинного законодавства та умовам договору, є протиправною та безпідставною. Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.11.2025 у справі № 910/4713/25 позов задоволено повністю. В обґрунтування прийнятого рішення судом першої інстанції зазначено, що матеріали справи не містять доказів надання замовником виконавцю заявок на виконання умов пункту 4.4 договору, як і не містять доказів неналежного виконання виконавцем своїх зобов`язань за цим договором. Також матеріали справи не містять доказів розірвання договору в порядку, передбаченому пунктом 10.3 договору, як і не містять доказів оприлюднення додаткової угоди, яка б свідчила про припинення зобов`язань за договором. За встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 у справі № 910/4713/25 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Олестас Еко" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства "Перинатальний центр м. Києва" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олестас Еко" 20 850,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 4 976,14 грн транспортних витрат на пальне, пов`язаних з розглядом справи. У задоволенні іншої частини заяви відмовлено. В обґрунтування прийнятого додаткового рішення судом першої інстанції зазначено, що розмір заявлених позивачем витрат на правову (правничу) допомогу у сумі 20 850,00 грн відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати співрозмірні з виконаною роботою у суді, а отже їх розмір є обґрунтованими, та їх стягнення з відповідача не становитиме надмірного тягара для останнього, що узгоджується із принципом розподілу таких витрат. Враховуючи задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Олестас Еко", суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 850,00 грн. Крім того, суд дійшов висновку про часткове задоволення транспортних витрат на пальне, пов`язаних з розглядом справи у розмір 4 976,14 грн, оскільки понесення таких витрат документально підтверджено. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2026 у даній справі апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Перинатальний центр м. Києва" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2025 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 у справі № 910/4713/25 залишено без задоволення, а оскаржувані судові рішення у даній справі залишено без змін. Короткий зміст вимог заяви про ухвалення додаткового рішення у суді апеляційної інстанції 29.05.2026, через систему "Електронний суд", Товариство з обмеженою відповідальністю "Олестас Еко" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Перинатальний центр м. Києва" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олестас Еко" 9 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 1 959,94 грн витрат, пов`язаних з переїздом до іншого населеного пункту представника позивача, понесених під час розгляду справи № 910/4713/25 у суді апеляційної інстанції. Заяву обґрунтовано тим, що під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції Товариством з обмеженою відповідальністю "Олестас Еко" понесено витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 500,00 грн за послуги складання процесуальних документів у справі та представництво інтересів клієнта у Північному апеляційному господарському суді, та витрати у розмірі 1 959,94 грн, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту представника позивача. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення у суді апеляційної інстанції Протоколом передачі судової справи (заяви) раніше визначеному складу суду від 29.05.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Олестас Еко" про ухвалення додаткового рішення, в межах справи № 910/4713/25 передано на розгляд раніше визначеній колегії суддів Північного апеляційного господарського суду, у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Тищенко О.В., Гончаров С.А. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Олестас Еко" про ухвалення додаткового рішення в межах справи № 910/4713/25 призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. 04.06.2026 до Північного апеляційного господарського суду від Комунального некомерційного підприємства "Перинатальний центр м. Києва" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому відповідач зазначає, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу є надмірним. У зв`язку з чим відповідач просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 4 500,00 грн, а витрат, пов`язаних з переїздом до іншого населеного пункту представника позивача, до 1 000,00 грн. Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Олестас Еко" про ухвалення додаткового рішення, перевіривши матеріали справи, колегією суддів встановлено наступне. Фактичні обставини, що встановлені судом за результатами розгляду заяви Судом апеляційної інстанції встановлено, що 16.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Олестас Еко" (надалі - клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Право, бізнес і фінанси" (надалі - об`єднання) укладено договір про надання правової допомоги № 07-12 (надалі - договір), за умовами якого клієнт доручає, а об`єднання бере на себе зобов`язання всіма законними методами та способами надавати клієнту правову допомогу у всіх справах, які пов`язані або можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних чи невизнаних прав та законних інтересів клієнта в обсязі та на умовах, передбачених даним договором (пункт 1.1 договору). Згідно з пунктом 1.2 договору з метою здійснення захисту клієнта та представництва його інтересів, об`єднання доручає здійснення усіх необхідних дій, пов`язаних з виконанням даного договору, адвокату ОСОБА_1 (надалі - адвокат). У пункті 2.2 договору сторони погодили, що адвокат зобов`язався виконувати наступні дії з надання правової допомоги, зокрема, представництво інтересів клієнта в судових органах усіх рівнів. Для захисту прав та законних інтересів клієнта адвокат має права вести від імені клієнта господарські справи у всіх судових установах з усіма правами, які надані законом позивачу, відповідачу, третій особі. Пунктом 4.1 договору передбачено, що отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару. Відповідно до пункту 4.3 договору вартість послуг наданих адвокатом складає 1 000,00 грн за одну годину роботи, але не повинна перевищувати суму в розмірі 100 000,00 грн. Згідно з пунктом 4.4 договору за результатами надання правової допомоги, складається акт виконаних робіт (детальний опис послуг), розмір гонорару в якому розраховується шляхом множення кількості затрачених годин наданої правової допомоги на вартість годин-роботи, визначеної пунктом 4.3 договору. 29.05.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Олестас Еко", як клієнтом, та Адвокатським об`єднанням "Право, бізнес і фінанси", як об`єднанням, складено та підписано акт № 9 наданих послуг (детальний опис робіт) до договору (надалі - акт № 9), згідно з яким об`єднанням надано, а клієнтом прийнято (отримано) юридичні послуги (правову допомогу) у справі № 910/4713/25 на загальну суму 9 500,00 грн, а саме: надання консультації клієнту з питань практичного застосування норм господарського процесуального законодавства судом апеляційної інстанції (час виконання - 30 хвилин); ознайомлення та аналіз апеляційної скарги Комунального некомерційного підприємства "Перинатальний центр м. Києва" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2025 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2025. Написання та подача відзиву на апеляційну скаргу (час виконання - 300 хвилин); представництво інтересів клієнта в судовому засіданні 29.05.2026 в Північному апеляційному господарському суді (з урахуванням дороги з міста Черкаси та очікування) (час виконання - 240 хвилин). Всього витрачено 9 годин 30 хвилин (пункти 1, 2 акта № 9). У пункті 3 акта № 9 зазначено, що цим актом сторони підтверджують, що відповідно до договору роботу виконано (надано послуги) повністю, жодних претензій та зауважень щодо надання правової допомоги у сторін немає. Відповідно до фіскального чека на придбання пального від 28.05.2026 № 16550223, 28 травня 2026 року о 18 годині 11 хвилин було придбано газ вуглеводневий скраплений у кількості 45,58 літрів, вартістю 43,00 грн за 1 літр, та загальною вартістю 1 959,94 грн з ПДВ. Об`єднанням було виписано клієнту рахунок на оплату № 900 від 29.05.2026 на загальну суму 11 459,94 грн (9 500,00 грн (гонорар адвоката) + 1 959,94 грн (компенсація вартості пального)). Представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Олестас Еко" у даній справі у суді апеляційної інстанції здійснював адвокат ОСОБА_1 на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії СА № 1027936 від 20.02.2026. Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті додаткової постанови Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України). У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу. 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України). Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно зі статтею 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Верховний Суд у додаткових постановах від 17.12.2021 у справі № 10/5026/290/2011 (925/1502/20), від 06.12.2023 у справі № 905/493/22, від 01.11.2023 у справі № 911/1340/22 зазначив, що право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 Господарського процесуального кодексу України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Колегія суддів зазначає, що постанову апеляційного господарського суду у справі № 910/4713/25 було ухвалено 28.05.2026, заяву про ухвалення додаткового рішення подано 29.05.2026, а тому докази, які підтверджують розмір судових витрат, понесених у зв`язку з наданням правової допомоги в суді апеляційної інстанції були подані у строк, визначений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України). На підтвердження понесення витрат на правову допомогу в сумі 9 500,00 грн та витрат, пов`язаних з переїздом до іншого населеного пункту представника позивача у розмірі 1 959,94 грн представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Олестас Еко" надано: договір, акт № 9, фіскальний чек на придбання пального від 28.05.2026 № 16550223, рахунок на оплату № 900 від 29.05.2026. За змістом частини 3 статті 237 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення представництва є договір. Відповідно до частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно з частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Визначення договору про надання правової допомоги міститься у пункті 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. За приписами статті 1 вказаного Закону представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. Згідно зі статтею 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"). З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру чи погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоча і визначається частиною 1 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору. Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений у самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". Колегія суддів також зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21. Як вбачається з матеріалів справи, 16.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Олестас Еко", як клієнтом, та Адвокатським об`єднанням "Право, бізнес і фінанси", як об`єднанням, було укладено договір, відповідно до умов якого клієнт доручає, а об`єднання бере на себе зобов`язання всіма законними методами та способами надавати клієнту правову допомогу у всіх справах, які пов`язані або можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних чи невизнаних прав та законних інтересів клієнта в обсязі та на умовах, передбачених даним договором (пункт 1.1 договору). У пункті 2.2 договору сторони погодили, що адвокат зобов`язався виконувати наступні дії з надання правової допомоги, зокрема, представництво інтересів клієнта в судових органах усіх рівнів. Для захисту прав та законних інтересів клієнта адвокат має права вести від імені клієнта господарські справи у всіх судових установах з усіма правами, які надані законом позивачу, відповідачу, третій особі. Відповідно до пункту 4.3 договору вартість послуг наданих адвокатом складає 1 000,00 грн за одну годину роботи, але не повинна перевищувати суму в розмірі 100 000,00 грн. Згідно з пунктом 4.4 договору за результатами надання правової допомоги, складається акт виконаних робіт (детальний опис послуг), розмір гонорару в якому розраховується шляхом множення кількості затрачених годин наданої правової допомоги на вартість годин-роботи, визначеної пунктом 4.3 договору. В акті № 9, складеному після прийняття судом апеляційної інстанції постанови від 28.05.2026 у даній справі, сторони погодили, що об`єднанням надано, а клієнтом прийнято юридичні послуги (правову допомогу) у справі № 910/4713/25 на загальну суму 9 500,00 грн, а саме: надання консультації клієнту з питань практичного застосування норм господарського процесуального законодавства судом апеляційної інстанції (час виконання - 30 хвилин); ознайомлення та аналіз апеляційної скарги Комунального некомерційного підприємства "Перинатальний центр м. Києва" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2025 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2025. Написання та подача відзиву на апеляційну скаргу (час виконання - 300 хвилин); представництво інтересів клієнта в судовому засіданні 29.05.2026 в Північному апеляційному господарському суді (з урахуванням дороги з міста Черкаси та очікування) (час виконання - 240 хвилин). У клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги Комунальне некомерційне підприємство "Перинатальний центр м. Києва" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зазначало, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу є надмірним, а тому просило зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 4 500,00 грн, а витрат, пов`язаних з переїздом до іншого населеного пункту представника позивача, до 1 000,00 грн. За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України). Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи із принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини". При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, в рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (пункт 268), від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України). У такому випадку суд, керуючись частинами 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Верховного Суду від 30.04.2024 у справі № 913/50/22, від 09.04.2024 у справі № 910/11443/22, від 14.03.2024 у справі № 904/141/20. Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 775/9215/15ц). Господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (пункт 120 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21). До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформульовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 Господарського процесуального кодексу України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами. Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання критеріїв визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу (статті 126, 129 Господарського процесуального кодексу України), дає підстави дійти висновку, що вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу по суті (розміру суми витрат, які підлягають відшкодуванню) є обов`язком суду, зокрема, шляхом надання оцінки доказам поданим стороною із застосуванням критеріїв визначених у статті 126 та частини 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Такий обов`язок у кожному конкретному випадку реалізовується на засадах змагальності та рівності сторін, шляхом надання сторонам можливості надати свої міркування/заперечення. За наслідками оцінки обставин справи і наведених учасниками справи щодо цього питання обґрунтувань та дослідження поданих стороною доказів за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд і ухвалює рішення в цій частині. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22. Дослідивши подані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правову допомогу, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами відповідача, що заявлений розмір витрат є необґрунтованим та неспівмірним зі складністю справи. Так, суд апеляційної інстанції зазначає, що такі складові надання професійної правової допомоги, визначені об`єднанням, як «надання консультації клієнту з питань практичного застосування норм господарського процесуального законодавства судом апеляційної інстанції», «ознайомлення та аналіз апеляційної скарги відповідача на рішення та додаткове рішення у даній справі» охоплюються послугою з «написання та подання відзиву на апеляційну скаргу», отже, не підлягають виокремленню. Принагідно слід зазначити, що надмірна деталізація виконаної адвокатом роботи задля досягнення певної процесуальної дії в межах виконання договору про надання правничої допомоги не є підставою для формування завищеної вартості таких послуг при її стягненні зі сторони, на користь якої рішення не винесено. Також, суд апеляційної інстанції враховує, що адвокат ОСОБА_1 надавав Товариству з обмеженою відповідальністю "Олестас Еко" правничу допомогу у суді першої інстанції, був обізнаний з усіма деталями справи, з правовими питаннями та судовою практикою у подібних спорах. Тобто, під час оцінки співмірності заявлених до стягнення витрат з оплати складання відзиву на апеляційну скаргу, судом апеляційної інстанції враховується те, що позиція Товариства з обмеженою відповідальністю "Олестас Еко" у контексті його доводів щодо задоволення позовних вимог була сформована ще в суді першої інстанції і у зв`язку з апеляційним оскарженням не змінювалася; наведені у відзиві на апеляційну скаргу заперечення щодо суті заявлених позовних вимог є подібними до тих, які були наведені в суді першої інстанції, а зміст відзиву дублює певною мірою висновки суду першої інстанції у даній справі та зміст процесуальних документів, поданих товариством до місцевого господарського суду. Суд апеляційної інстанції зазначає, що такий підхід до вирішення питання зменшення розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу через дублювання позиції сторони та змісту процесуальних документів протягом розгляду справи судами є усталеним у практиці Верховного Суду та був застосований, зокрема, у постановах від 21.02.2024 у справі № 911/593/22, від 28.05.2024 у справі № 910/2812/23, від 26.02.2025 у справі № 910/13078/23, від 26.06.2025 у справі № 918/822/23(918/583/24), від 03.02.2026 у справі № 910/14080/24. Отже, зміст підготовлених представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Олестас Еко" заперечень та його участь в апеляційному провадженні фактично зводилася до повторення вже сформованої під час судового розгляду в суді першої інстанції позиції у справі. Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з урахуванням конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц). Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України", від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.08.2019 у справі № 911/739/15, від 01.08.2019 у справі № 915/237/18). Таким чином, суд апеляційної інстанції, керуючись, зокрема, такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерії розумності їхнього розміру та реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), виходячи з конкретних обставин справи, дійшов висновку не присуджувати Товариству з обмеженою відповідальністю "Олестас Еко" всю суму витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, що заявлена до стягнення, оскільки витрати у визначеному заявником обсязі не мають характеру необхідних і не співмірні з виконаною роботою в суді апеляційної інстанції. Щодо заявлених позивачем транспортних витрат на пальне, пов`язаних із прибуттям до апеляційного господарського суду у розмірі 1 959,94 грн, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Вирішуючи питання про відшкодування витрат, пов`язаних із прибуттям до суду, стороні необхідно виходити з конкретних обставин справи, зважаючи на вид транспорту, яким скористалась особа, а також документи, подані нею на підтвердження здійснення цих витрат. Якщо на підтвердження здійснених стороною витрат, пов`язаних із прибуттям до суду, подано документи щодо проїзду транспортом загального користування, то такі витрати повинні бути відшкодовані у розмірі вартості квитка з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством. Такі витрати також можуть бути відшкодовані у розмірі витрат на пально-мастильні матеріали з урахуванням встановлених норм за 1 кілометр пробігу, якщо вони підтверджені документально. Така правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18, від 12.07.2022 у справі № 903/261/21. Достатніми доказами на підтвердження понесених витрат, пов`язаних із прибуттям адвокатів у судові засідання власними автотранспортами, є: копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, квитанція про купівлю палива, розрахунок відстані по маршруту для переїзду до суду, розрахунок витрат палива транспортним засобом. Така правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 10.12.2025 у справі № 902/1070/24. Так, в матеріалах справи наявний договір позички автомобіля № 1 від 21.07.2023, укладений між фізичною особою ОСОБА_1 , як позичкодавцем, та Адвокатським об`єднанням "Право, бізнес і фінанси", як користувачем, відповідно до умов якого, з урахуванням додаткової угоди № 1 від 15.09.2023, позичкодавець передав, а користувач прийняв в тимчасове безоплатне користування автомобіль (марки NISSAN ROGUE, 2020 року випуску, з типом палива - газ/бензин) для використання його у господарській діяльності користувача. Відповідно до акта прийому-передачі від 21.07.2023 позичкодавець передав, а користувач прийняв вищезазначений автомобіль. Згідно з наказом голови Адвокатського об`єднання "Право, бізнес і фінанси" від 21.07.2023 № 13-К з метою виконання статутної діяльності об`єднання та доручень за укладеними договорами про надання правової допомоги, голові об`єднання ОСОБА_1 передано та закріплено за ним вищезазначений автомобіль. Також вказаним наказом встановлено норму витрат палива на 100 км, а саме: у міському циклі - 13 літрів; у заміському циклі - 8,5 літрів. Заявником, на підтвердження витрат на пальне, пов`язаних із прибуттям до апеляційного господарського суду, надано фіскальний чек на придбання пального від 28.05.2026 № 16550223. Відповідно до зазначеного фіскального чека на придбання пального від 28.05.2026 № 16550223, 28 травня 2026 року о 18 годині 11 хвилин було придбано газ вуглеводневий скраплений у кількості 45,58 літрів, вартістю 43,00 грн за 1 літр, та загальною вартістю 1 959,94 грн з ПДВ. Суд апеляційної інстанції, дослідивши наданий позивачем фіскальний чек на придбання пального від 28.05.2026 № 16550223, дійшов висновку про те, що витрати за вказаним фіскальним чеком на суму 1 959,94 грн з ПДВ безпосередньо не пов`язані з розглядом справи № 910/4713/25, оскільки відпуск пального, за вказаним фіскальним чеком, було здійснено 28.05.2026 о 18:11 год, а судове засідання у даній справі в суді апеляційної інстанції мало місце 28.05.2026 та розпочалось о 15:27 год і закінчилось о 15:33 год. Отже, фіскальний чек на придбання пального від 28.05.2026 № 16550223 на суму 1 959,94 грн з ПДВ з більшою вірогідністю свідчить про те, що витрати на пальне не пов`язані із прибуттям до апеляційного господарського суду (про що стверджує заявник), та, відповідно, такі витрати понесено не у зв`язку з розглядом даної справи в суді апеляційної інстанції. Таким чином, у задоволенні заяви про стягнення з відповідача на користь позивача транспортних витрат на пальне, пов`язаних із прибуттям до апеляційного господарського суду у розмірі 1 959,94 грн слід відмовити. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Згідно з частиною 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. Враховуючи наведені положення процесуального законодавства, беручи до уваги підтверджений матеріалами справи факт надання адвокатом правничої допомоги у даній справі в суді апеляційної інстанції, надавши оцінку доказам та доводам Товариства з обмеженою відповідальністю "Олестас Еко" щодо розподілу відповідних витрат, а також беручи до уваги принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства, критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Олестас Еко" про ухвалення додаткового рішення та стягнення з Комунального некомерційного підприємства "Перинатальний центр м. Києва" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олестас Еко" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500,00 грн за розгляд апеляційної скарги у справі № 910/4713/25 у суді апеляційної інстанції. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду заяви Суд апеляційної інстанції зазначає, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо. Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Олестас Еко" щодо ухвалення додаткового рішення у справі № 910/4713/25 та стягнення з Комунального некомерційного підприємства "Перинатальний центр м. Києва" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олестас Еко" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500,00 грн. З урахуванням того, що за прийняття додаткового рішення про розподіл судових витрат судовий збір не сплачується, то розподіл судового збору у такому випадку не здійснюється. Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Олестас Еко" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/4713/25 - задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Перинатальний центр м. Києва" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (адреса: 03037, місто Київ, проспект Валерія Лобановського, будинок 2; ідентифікаційний код 22964365) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олестас Еко" (адреса: 18001, Черкаська область, місто Черкаси, бульвар Тараса Григоровича Шевченка, будинок 190; ідентифікаційний код 38469527) 4 500,00 грн (чотири тисячі п`ятсот гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

3. В решті заяви - відмовити.

4. Матеріали справи № 910/4713/25 повернути до Господарського суду міста Києва, доручивши видати наказ на виконання даної додаткової постанови. Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя О.М. Сибіга Судді С.А. Гончаров О.В. Тищенко