Постанова Чернівецький апеляційний суд № 727/10899/25

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 02 червня 2026 року місто Чернівці справа №727/10899/25 провадження №22-ц/822/531/26 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Судді-доповідача Височанської Н.К., суддів: Кулянди М.І., Одинака О.О. за участю секретаря судових засідань Паучек І.І. учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02 січня 2026 року, головуючий в суді першої інстанції суддя Танасійчук Н.М., В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні належним їй на праві власності майном. Посилалася на те, що вона є власником комплексу нежитлових будівель загальною площею 110,20 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та складаються з будівлі цегляної, літ. "А", сарай цегляний літ. Г, гаражі цегляні літ. Б.Д., криниця №1, ворота №2, огорожа №3. Право власності на вказане нерухоме майно було набуто на підставі акту про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 30 березня 2021 року, складеного головним державним виконавцем Першого відділу ДВ у місті Чернівці, та свідоцтва про право власності, виданого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Душинською Н.В. 05 листопада 2021 року. Право власності зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05 листопада 2021 року, номер запису 283256099. Зазначене нерухоме майно раніше належало відповідачці ОСОБА_2 та перейшло у власність ОСОБА_1 в порядку звернення стягнення на предмет іпотеки в рамках виконавчого провадження. На даний час відповідачі не допускають власника майна ОСОБА_1 до її майна як для звичайного огляду, так і для спільного з ними користування. Здійснюючи неодноразовий вихід за адресою знаходження майна, встановлено, що ворота зачинені, інших шляхів доступу до приміщень немає. Просила усунути перешкоди у користуванні належного їй майна, а саме нежитлових будівель загальною площею 110,20 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та складаються з будівлі цегляної, літ. "А", сарай цегляний літ. Г, гаражі цегляні літ. Б.Д., криниця №1, ворота №2, огорожа №3, шляхом забезпечення безперешкодного входження, вселення та користування всіма приміщеннями, в тому числі із відкриттям вхідних дверей, воріт, приміщень, наданням всіх ключів та вільного доступу до них. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02 січня 2026 року позовні вимоги задоволено. Усунуто перешкоди ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючій АДРЕСА_2 ) в користуванні належним їй на праві приватної власності комплексом нежитлових будівель загальною площею 110,20 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з будівлі цегляної, літ. "А", сарай цегляний літ. Г, гаражі цегляні літ. Б.Д., криниця №1, ворота №2, огорожа №3, шляхом забезпечення безперешкодного входження, вселення та користування всіма приміщеннями, в тому числі із відкриттям вхідних дверей, воріт, приміщень, наданням всіх ключів та вільного доступу до них. Зобов`язано ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не чинити перешкод в користуванні ОСОБА_1 належним їй майном, а саме нежитловими будівлями загальною площею 110,20 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та складаються з будівлі цегляної, літ. "А", сарай цегляний літ. Г, гаражі цегляні літ. Б.Д., криниця №1, ворота №2, огорожа №3. Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги та позиції інших учасників Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу. Посилалася на те, що 09 грудня 2025 року представником відповідачки скеровано до суду заяву про зупинення провадження по справі, оскільки подано до Шевченківського районного суду м. Чернівців позовну заяву про скасування реєстрації про право власності на майно за ОСОБА_1 , яке має безпосереднє відношення до розгляду даної справи. Однак, судом будь якого процесуального рішення на вище вказану заяву не прийнято, ухвали з даного приводу не винесено. Позивач просить усунути перешкоди у користуванні належними їй на праві власності комплексу нежитлових будівель, шляхом забезпечення безперешкодного входження, вселення та користування всіма приміщеннями. Згідно обставин справи ОСОБА_2 з 14 лютого 2008 року є власником нежитлових будівель, загальною площею 110,20 кв.м. на підставі договору купівлі-продажу. Цього ж числа між ОСОБА_2 та акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» укладено договір про надання споживчого кредиту № 11298759000, згідно умов якого позивачка отримала кредитні кошти в розмірі 140 000 доларів СІЛА на строк до 13 лютого 2018 року. Також, 14 лютого 2008 року між ОСОБА_2 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» було укладено договір іпотеки №13386, відповідно до якого позивачка в забезпечення виконання зобов`язань за вищевказаним кредитним договором передала в іпотеку належне їй на праві власності нерухоме майно, яке знаходиться по АДРЕСА_1 . 06 лютого 2009 року між ОСОБА_2 та ПАТ «УкрСиббанк» було підписано договір про внесення змін №1 до Договору іпотеки № 13386 від 14 лютого 2008 року, відповідно до якого змінено кінцевий строк повернення кредиту до 14 лютого 2023 року. 06 травня 2021 року постановою Чернівецького апеляційного суду частково скасовано рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці у справі №727/11945/19 від 22 січня 2021 року та визнано недійсним договір відступлення права вимоги від 28 вересня 2018 року, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Павлінським Віталієм Даниловичем, зареєстровано в реєстрі за № 3159, згідно якого відступлено право вимоги за кредитним договором №11298759000 (після реструктуризації №11298759001) від 14 лютого 2008 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 . Постановою Верховного Суду від 01 грудня 2021 року постанову Чернівецького апеляційного суду від 06 травня 2021 року залишено без змін. Таким чином, договір відступлення права вимоги від 28 вересня 2018 року, який укладений між ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» та ОСОБА_1 визнано недійсним, що підтверджує наявність порушень чинного законодавства під час переходу права власності від ОСОБА_2 до ОСОБА_1 . Враховуючи зазначене суд правильно дійшов висновку, що права за предметом спірної іпотеки перейшли до іпотекодержателя ОСОБА_1 з порушенням чинного законодавства. Однак, з часу набрання постанови Чернівецького апеляційного суду 06 травня 2021 року законної сили, ОСОБА_1 змінила право власності об`єкта нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 і тим самим стала його власником. Разом з тим, ОСОБА_1 стала власником зазначеного вище майна на підставі акту про передачу майна приватним нотаріусом Чернівецького, міського нотаріального округу Душинською Н.В., яким посвідчено, що ОСОБА_1 належить на праві власності майно, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Однак, оскільки постановою Чернівецького апеляційного суду визнано недійсним договір відступлення права вимоги від 28 вересня 2018 року, який укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» та ОСОБА_1 , згідно якого відступлено право вимоги за кредитним договором №11298759000 (після реструктуризації №11298759001) від 14 лютого 2008 року укладеним між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 , натомість згодом, а саме 05 листопада 2021 року власником нежитлових будівель загальною площею 110,2 м.кв. за адресою АДРЕСА_1 за вищеописаних умов стала ОСОБА_1 , вважає, що обставини встановлені у постанові Чернівецького апеляційного суду від 06 травня 2021 року мають преюдиційне значення для даної справи, а тому позов задоволенню не підлягає. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи Відзиву на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходило. Мотивувальна частина Позиція апеляційного суду Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явились в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. Фактичні обставини справи, встановлені судами Судом встановлено, що приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Душинською Ніною Валеріївною, на підставі акту про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, складеного головним державним виконавцем першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Чернівецької області 30 березня 2021 року, посвідчено що, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить на праві власності майно, що складається із: виробнича будівля цегляна, літ. «А», сарай цегляний літ.Г, гаражі цегляні літ.Б.Д., криниця №1, ворота №2, огорожа №3, загальною площею 110,20 м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Оскільки майно не реалізовано/торги не відбулися і стягувач ОСОБА_1 виявила бажання залишити за собою непродане майно, що раніше належало ОСОБА_2 (а.с.6) Із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно № 440507690 від 22.08.2025 встановлено, що виробнича будівля цегляна, літ. «А», сарай цегляний літ. Г, гаражі цегляні літ.Б.Д., криниця №1, ворота №2, огорожа №3, загальною площею 110,20 м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на праві власності належать ОСОБА_1 (а.с.7). Мотиви, з яких виходив апеляційний суд та застосовані норми права Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення суду першої інстанції вказаним вимогам відповідає. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач є власником спірних будівель, відповідачі її не допускають до її майна, а тому відповідно до ст..391 ЦК України вправі вимагати усунення перешкод у здійснення права користування та розпорядження своїм майном. Такий висновок суду першої інстанції є правильним та ґрунтується на вимогах чинного законодавства. Конституцією України передбачено як захист права власності, так і захист права на житло. Статтею 41 Конституції України установлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі. За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною першою статті 316 ЦК України визначено, що право власності - це право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Згідно із частиною першою статті 317 ЦК України власнику майна належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Відповідно до статті 328 ЦК України право власності на нерухоме майно набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. За приписами частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Згідно із частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Отже, визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав. Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю. Установивши, що позивачці належить на праві власності спірне майно і вона, як власник майна, має право користуватися та розпоряджатися спірним майном, проте відповідачі чинять перешкоди у користуванні таким майном, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом вселення позивача у спірне майно та надання всіх ключів та вільного доступу до всіх приміщень. Крім цього, встановлено, що відповідачам спірне майно не належить на праві власності. Доводи апеляційної скарги про те, що постановою Чернівецького апеляційного суду від 06 травня 2021 року визнано недійсним договір відступлення права вимоги від 28 вересня 2018 року, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» та ОСОБА_1 , а тому ОСОБА_1 не є стягувачем за кредитним зобов`язанням ОСОБА_2 і відповідно неправомірно зареєструвала за собою спірне майно, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки ОСОБА_1 зареєструвала за собою спірне майно після постанови Чернівецького апеляційного суду на підставі акту державного виконавця про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 30 березня 2021 року та свідоцтва про право власності від 05 листопада 2021 року. Ні перехід права власності до позивачки, ні реєстрація за нею права власності відповідачами не оскаржена, а тому є дійсною. Є безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що суд повинен був зупинити провадження у справі до вирішення позовної заяви ОСОБА_2 про скасування реєстрації права власності на майно ОСОБА_1 , оскільки як з`ясовано в суді апеляційної інстанції, що в Шевченківському районному суді м.Чернівці дана позовна заява була залишена без руху, а в подальшому повернута позивачу. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Суд першої інстанції забезпечив повний та всебічний розгляд справи на основі наданих доказів, оскаржуване судове рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, і не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив це рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення слід залишити без змін. Керуючись ст. ст. 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02 січня 2026 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повна постанова складена судом 08 червня 2026 року. Суддя-доповідач: Н.К. Височанська Судді: М.І. Кулянда О.О. Одинак