Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 348/2858/25

Справа № 348/2858/25 Провадження № 22-ц/4808/922/26 Головуючий у 1 інстанції Міськевич О. Я. Суддя-доповідач Мальцева ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 червня 2026 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді Мальцевої Є.Є. суддів: Василишин Л.В., Максюти І.О., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , на рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 09 березня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в с т а н о в и в: У листопаді 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Свої вимоги позивач мотивував тим, що 19.10.2021 року між сторонами укладено договір № 335824-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Так, ТОВ "Бізнес Позика" 19.10.2021 року направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти договір № 335824-КС-001 про надання кредиту. 19.10.2021 року ОСОБА_1 , прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договір № 335824-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. ТОВ "Бізнес Позика" направлено Іваночко Н.В., через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G-3760, на номер телефону НОМЕР_1 , котрий боржником було введено/відправлено. Відповідно до умов договору п. 1 Договору кредиту, ТОВ "Бізнес Позика" надає ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 8000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1,0839892 процентів за кожен день користування Кредитом. ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 14000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 , яку відповідачка вказала при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті. Також, 29.12.2021 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №ДУ№1 до договору № 335824-КС-001 про надання кредиту, відповідно до умов якої позичальнику надано у додатково кредит в сумі 6 000.00 грн. Відповідачка свої зобов`язання за Кредитним договором № 335824 КС-001 про надання кредиту належним чином не виконала, а лише часткового сплатила кошти на загальну суму 18618,08 грн. Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором та додатковою угодою на станом на 09.10.2025 року утворилась заборгованість за Договором №335824-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 25 041,59 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 11 310,39 грн; суми прострочених платежів по процентах - 13 731,20 грн Позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № №335824-КС-001 в розмірі 25 041,59 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 11 310,39 грн; суми прострочених платежів по процентах - 13 731,20 грн. Рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 09 березня 2026 року позов ТОВ "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за договором про надання кредиту № 33584-КС-001 від 19.10.2021 в розмірі 25041 грн 59 коп, з яких: 11310,39 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 13731,20 грн - сума прострочених платежів по процентах та 2422 грн 40 коп судового збору. Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник Хорольський І.В., безпосередньо до апеляційного суду через систему «Електронний суд» подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 09 березня 2026 року скасувати та відмовити в задоволенні позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що протягом періоду з 19.10.2021 року по 23.02.2022 року відповідачем було здійснено платежі на загальну суму 18618,08 грн, що також визнається позивачем і прямо зазначено у позовній заяві. Таким чином, сума, сплачена відповідачем, перевищує суму фактично отриманого кредиту. Суд не встановив, у який спосіб зараховувалися здійснені відповідачем платежі, не дослідив їх спрямування, не з`ясував, які саме суми були зараховані в погашення тіла кредиту, а які - в рахунок процентів, та взагалі не перевірив, яким чином за наявності переплати за основною сумою кредиту могла утворитися заборгованість по тілу кредиту в розмірі 11 310,39 грн. При цьому, позивач здійснив нарахування процентів станом на 05.11.2025 року, тобто за період, який більш ніж на три роки перевищує погоджений сторонами строк кредитування. Позивач у цій справі не заявляв вимог про стягнення сум відповідно до статті 625 ЦК України, а отже не мав жодних правових підстав для нарахування процентів після 15.06.2022 року взагалі. Також суд першої інстанції не надав жодної оцінки доводам відповідача щодо відсутності пролонгації строку кредитування. Крім того, суд безпідставно поклав в основу рішення розрахунок заборгованості, поданий позивачем. Зазначений розрахунок не містить деталізації, не визначає періоди нарахування, не пояснює, яким чином здійснювався розподіл платежів, і не дає можливості перевірити правильність заявленої до стягнення суми. За таких обставин суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність заборгованості, оскільки допустив нарахування процентів поза межами строку кредитування, не перевірив розрахунок позивача, не врахував факт сплати відповідачем суми, що перевищує розмір отриманого кредиту. 04 травня 2026 року представник ТОВ "Бізнез позика" Покрищук А.В. подала відзив на апеляційну скаргу, в якому доводи апеляційної скарги заперечує, вважає рішення суду законним та обґрунтованим. Вказує, що із наданого позивачем розрахунку вбачається щоденний ріст заборгованості позичальника відповідно до процентної ставки, чітко вбачається дата початку всіх фінансових нарахувань, які вчинялись кредитором, а також дата припинення здійснення таких нарахувань за кредитним договором, з чого цілком очевидним є те, що кредитор почав нараховувати відсотки позичальнику 19.10.2021р. (дата укладання кредитного договору) та припинив такі нарахування відсотків 15.06.2022р. (дата закінчення строку дії кредитного договору). Тобто після 15.06.2022р. кредитор не здійснював жодних нарахувань позичальнику і сума боргу відповідача з цієї дати залишалася сталою, у розмірі 25 041,59 грн. Вищезазначений розрахунок заборгованості ґрунтується на умовах кредитного договору та узгоджується з матеріалами справи. Всі платежі відповідача за кредитним договором були враховані у розрахунку заборгованості. Відповідач не був позбавлений можливості надати свій розрахунок заборгованості за кредитним договором, яким би пояснив (показав) можливість повного погашення заборгованості по кредиту внесенням лише 18 618,08 грн. при отриманні 14 000,00 грн. (8 000,00 грн. + 6 000,00 грн.), в загальному строком на 240 календарних днів, однак не зробив цього Таким чином, відповідач зобов`язаний виконувати взяті на себе за кредитним договором зобов`язання та повернути не лише тіло кредиту, а й сплатити проценти за ним. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. У відповідності до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно з ч. 3 ст. 369 ЦПК України, з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи. Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Із матеріалів справи вбачається, що ціна позову в даній справі становить 25041,59 грн і є менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 x 30 = 90 840 грн), тому справа відноситься до категорії малозначних справ в силу вимог закону. Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України. Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Згідно з ч.ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 19.10.2021 року між сторонами за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи укладено електронний договір № 335824-КС-001 про надання кредиту в сумі 14000 грн. строком на 24 тижнів та продовжено на 71 день. За умовами договору плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1,0839892 % за кожен день користування кредитом. Протягом строку кредитування, визначеного у цьому договорі, плата за користування кредитом нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за фактичне число календарних днів користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту. Реальна річна процентна ставка становить 5400,46% (а.с.26-27). 29.12.2021 року між ТзОВ «Бізнез Позика» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору № 335824-КС-001, за умовами якого термін кредитного продовжено строком на 71 день до 15.06.2022 року та збільшено суму кредиту, загальна суму кредиту становить 12 830,73 (п.1 та п.2.1. Договору). Також сторони узгодили розмір процентної ставки на період дії угоди. (а.с.34) Наявність між сторонами справи правовідносин за договором позики підтверджується договором про надання кредиту № № 335824-КС-001від 19.11.2021 р. та додатковою угодою до нього, паспортом споживчого кредиту, пропозицією (офертою) укласти вказаний договір від 19.11.2021 р, прийняттям (акцептом) пропозиції (оферти) укласти договір про надання кредиту від 19.11.2021 р року, пропозиціями укласти додаткові угоди, прийняттям (акцептом) пропозиції (оферти) щодо укладання додаткових угод, візуальними формами послідовності дій клієнта, які містять підписи позичальника ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором. Факт укладання кредитного договору та додаткової угод до нього ОСОБА_1 не оспорює. 29.11.2021 року на виконання умов кредитного договору ТзОВ "Бізнес Позика" було перераховано грошові кошти в сумі 6000 грн. на банківський картковий рахунок відповідача, що підтверджується інформаційною довідкою від 29.12.2021 року №477195561(а.с.44). Таким чином, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Згідно з розрахунком заборгованості станом на 05.11.2025 заборгованість за договором станом становить 25 041,59 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 11 310,39 грн; суми прострочених платежів по процентах - 13 731,20 грн, що підтверджується також довідкою про стан заборгованості від 05.11.2025 року (а.с. 12-23). Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було належним чином виконано умови кредитного договору та не спростовано будь-якими доказами правильність розрахунку заборгованості позивача, суд приходить до висновку, що заборгованість за тілом кредиту та процентами за користування кредитом підлягає стягненню в розмірі 25041,59грн. Перевіривши справу, колегія суддів приходить до наступного висновку. Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. На підставі частини 1статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. За змістом частини 2 статті 1055 ЦК України кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Частиною 2 статті 207ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом частини першої статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. На підставі частини 1 та 2статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. За змістом частини 1, 2статті 640ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Відповідно до частини 3статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідно до правил частини 1-4 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Відповідно до частини 7статті 11 Закону України "Про електронну комерцію`електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12статті 11 Закону України "Про електронну комерцію"). Частиною 1статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, провадження № 61-7203 св 20, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, провадження № 61-8449св19, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, провадження № 61-9071св20, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті205,207 ЦК України). У справі, яка переглядається, встановлено, що 19.10.2021року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №№ 335824-КС-001 в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі інтернет та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Ця обставина не заперечується відповідачем. Згідно з умовами кредитного договору відповідач отримав кредит у розмірі 8 000 грн, строком на 24 тижні до 05.04.2022 року з фіксованою процентною ставкою 1.08398920 в день та 7407,48 річною ставкою. 29.12.2021 року між ТзОВ «Бізнез Позика» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору № 335824-КС-001, за умовами якого термін кредитного продовжено строком на 71 день до 15.06.2022 року та збільшено суму кредиту, загальна сума кредиту становить 12 830,73 (п.1 та п.2.1. Договору). Також сторони узгодили розмір процентної ставки на період дії угоди. (а.с.34) Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №335824-КС-001 від 19.10.2021року заборгованість ОСОБА_1 станом 09.10.2025 становить 25 041,59 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 11 310,39 грн; суми прострочених платежів по процентах - 13 731,20 грн Пунктом 3 договору сторонами встановлено Графік платежів терміном оплати з 02.11.2021 року по 05.04.2022 року з врахуванням укладення додаткової угоди №1 від 29.12.2021 року, продовжено графік оплати до 15.06.2022 року. Згідно з п.1. кредитодавець надає позичальнику грошові кошти на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика». Договором визначено фіксована процентна ставка за кредитом в день 1,08398920 %, є незмінною протягом усього строку (терміну) договору Згідно з п.3. договору сторонами було передбачено повернення кредиту, сплату процентів та комісії за відповідним графіком платежів, який передбачає зобов`язання позичальника щодо внесення в рахунок повернення кредиту, сплати процентів та комісії періодичних платежів. При цьому у графіку вказано, що загальна сума платежів за договором складає 20 040, з яких: 8 000грн - загальна сума платежів по кредиту, 10840 грн - загальна сума платежів по процентах, 1200 грн - загальна сума платежів по комісії та з врахуванням умов додаткової угоди №1 від 29.12.2021 встановлювався графік погашення з загальною сумую 30430, 29 грн Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України та частини першої статті 1054ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як вбачається з розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 вносила кошти на погашення заборгованості 02.11.2021 року - 1 670 грн, 16.11.2021 року - 1670 грн, 30.11.2021 року - 1670 грн, 14.12.2021 року - 1670 грн, 27.12.2021 року - 1670 грн, 29.12.2021 року - 148.08 грн, 12.01.2022 року - 2530 грн, 26.01.2022 року - 2530 грн, 09.02.2022 року - 2530 ггрн, 23..02.2022 року - 2530 грн, що в загальному розмірі становить 18 918,08 грн., чим погашала визначену договором суму заборгованості, вказані кошти зараховували на повернення заборгованості в такій послідовності: 2 689,61 - тіло кредиту, 13 828, 47 відсотки та 2 100 грн комісії. З урахуванням викладеного, заборгованість за основною сумою (тілом кредиту складає 11 310,39 грн (14 000 грн-2 689,61 грн) З урахуванням викладеного, заборгованість за відсотками складає 13731,20грн (27559,67 грн-13828,47 грн) На підставі викладеного вбачається, що розрахунок заборгованості, наданий банком по кредитному договору №335824-КС-001 від 19.10.2021року повністю відповідає умовам Договору та укладеним до нього додатковій угоді №1, підтверджується випискою руху кредитних коштів, а також відповідає положенням ст.ст. 536, 1054, 1056-1 ЦК України. Отже, сума заборгованості підтверджена належними та достатніми доказами та не спростована відповідачем. Суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що сума заборгованості за тілом кредиту перевищує суму сплачених відповідачем коштів, оскільки як вбачається з розрахунку заборгованості, вказані кошти в сумі 18 918,08 грн сплачувались не тільки для погашення тіла кредиту, але і для сплати комісії та відсотків, що відповідає умовам кредитного договору. Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що позивач здійснив нарахування процентів станом на 05.11.2025 року, так як спростовується матеріалами справи та доданим розрахунком, які підтверджують здійснення нарахування за період з 19.10.2021 до 15.06.2022 року (240 дні), що відповідає п.4 додаткової угоди №1 від 29.12.2021 року про продовження строку кредиту до 15.06.2022 року. Будь-який інших нарахувань після 15.06.2022 року не відбувалось, що підтверджується розрахунком заборгованості наданого позивачем. Відповідач погодилася із умовами договору, здійснивши його часткове виконання в сумі 18 918,08 грн., крім того, відповідачем не надано власного контрозрахунку з метою спростування поданого позивачем розрахунку. Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування немає. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції апеляційним судом залишено без змін,а апеляційну скаргу без задоволення, відсутні підстави для розподілу судових витрат. Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , залишити без задоволення. Рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 09 березня 2026 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 09 червня 2026 року. Судді Є.Є. Мальцева Л.В. Василишин І.О.Максюта