Постанова 4855 № 620/11534/25

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/11534/25 Суддя (судді) першої інстанції: Марія ДУБІНА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 червня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Оксененка О.М., суддів: Попової О.Г., Черпака Ю.К., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еріно» до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, - В С Т А Н О В И В : Товариство з обмеженою відповідальністю «Еріно» звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, в якому просило: - визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - ГУ ДПС у Чернігівській області): - від 29.09.2025 №17052/ж10/25-01-07-00 щодо зменшення за декларацією ТОВ «Еріно» від 19.07.2025 №9213837221 за червень 2025 року розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 21 000, 00 грн; - від 29.09.2025 №17051/ж10/25-01-07-00 щодо нарахування на суму завищення за декларацією ТОВ «Еріно» від 19.07.2025 №9213837221 за червень 2025 року бюджетного відшкодування (190 267, 00 грн) штрафу у сумі 47 566,75 грн; - від 29.09.2025 №17050/ж10/25-01-07-00 щодо нарахування на суму заниження за декларацією ТОВ «Еріно» від 19.07.2025 №9213837221 за червень 2025 року податкових зобов`язань з податку на додану вартість (351,00 грн) штрафу у сумі 87,75 грн. Позов обґрунтовано тим, що під час перевірки відповідач не встановив нереальності будь-якої з господарських операцій позивача, що впливали на формування податкового кредиту, позивач в повній мірі надав відповідачу необхідні для перевірки документи, пояснення та матеріали, провів необхідні інвентаризації. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області: - від 29.09.2025 №17052/ж10/25-01-07-00 щодо зменшення за декларацією Товариства з обмеженою відповідальністю «Еріно» від 19.07.2025 №9213837221 за червень 2025 року розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 21 000, 00 грн; - від 29.09.2025 №17051/ж10/25-01-07-00 щодо нарахування на суму завищення за декларацією Товариства з обмеженою відповідальністю «Еріно» від 19.07.2025 №9213837221 за червень 2025 року бюджетного відшкодування (190 267, 00 грн) штрафу у сумі 47 566,75 грн; - від 29.09.2025 №17050/ж10/25-01-07-00 щодо нарахування на суму заниження за декларацією Товариства з обмеженою відповідальністю «Еріно» від 19.07.2025 №9213837221 за червень 2025 року податкових зобов`язань з податку на додану вартість (351, 00 грн) штрафу у сумі 87,75 грн. Відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскільки позивачем в порушення пункту 44.1 статті 44, пункту 73.3 статті 73, пункту 198.1, пункту 198.3, підпункту «б» пункту 200.1, 200.4, пункту 200.7, пункту 200.8, пункту 200.9 статті 200 ПК України, пунктів 4, 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 (зі змінами та доповненнями), платником завищено бюджетне відшкодування на загальну суму 190 267 грн у т.ч. за червень 2025 року на суму 190 267 грн. Крім того, скаржник звертає увагу на висновки акта перевірки від 28.08.2025 № 15521/ж5/25-01-07-03-01, за результатами розгляду якого винесені оскаржувані податкові повідомлення - рішення базуються на висновках попереднього акта перевірки від 10.07.2025 №12426/ж5/25-01-07-02-01, за наслідками якого встановлені порушення, які ТОВ «Еріно», не оскаржувались ні в адміністративному порядку, ні в судовому порядку. Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Як вбачається з матеріалів справи, у період з 18.08.2025 по 22.08.2025 на підставі наказу ГУ ДПС України у Чернігівській області від 30.07.2025 №1664-п, направлень від 15.08.2025 №3091/ж3/25-01-07-03-01 та від 15.08.2025 №3092/ж3/25-01-07-03-01 ГУ ДПС у Чернігівській області, було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ЕРІНО», щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2025 року (декларація від 19.07.2025 №9213837221) від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету. За результатами перевірки відповідачем складено акт від 28.08.2025 №15521/ж5/25-01-07-03-01, в якому зроблено висновки про порушення позивачем: - пункту 44.1 статті 44, пункту 73.3 статті 73, пунктів 198.1 та 198.3 статті 198, підпункту «б» пункту 200.1, пунктів 200.4, 200.7, 200.8 та 200.9 статті 200 ПК України, пунктів 4 та 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 та зареєстрованого в Мін`юсті 29.01.2016 за №159/28289, в результаті чого платником занижено суму податкових зобов`язань з податку на додану вартість за червень 2025 року на суму 351, 00 грн; - пункту 44.1 статті 44, пункту 73.3 статті 73, пунктів 198.1 та 198.3 статті 198, підпункту «б» пункту 200.1, пунктів 200.4, 200.7, 200.8 та 200.9 статті 200 ПК України, пунктів 4 та 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 та зареєстрованого в Мін`юсті 29.01.2016 за №159/28289, в результаті чого платником завищено бюджетне відшкодування за червень 2025 року на суму 190 267, 00 грн; - підпунктів 14.1.36 та 14.1.231 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пункту 201.1 статті 201 ПК України, розділу ІІІ та V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 та зареєстрованого в Мін`юсті 29.01.2016 за №159/28289, в результаті чого платником завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за червень 2025 року на суму 21 000 грн. У відповідності до висновків Акту перевірки, що причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту у червні 2025 року є придбання платником на митній території України активної електроенергії, розподілу природного газу (потужність) та відображення в рядку 16 декларації від`ємного значення попереднього звітного періоду (ряд.21 декларації за травень 2025 року) в сумі 211 949,00 грн, яке сформовано за операціями з придбання товарів/робіт, послуг у грудні 2019 року, грудні 2022 року, грудні 2021 року, грудні 2022 року, грудні 2023 року, жовтні - грудні 2024 року та січні-травні 2025 року; частка податкового кредиту звітного періоду (червень 2025) в загальній сумі податкового кредиту звітного (податкового) періоду, в якому виникло від`ємне значення ПДВ становить 0,27 відсотків; сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку, яка відображена у рядку 20.2.1 декларації за червень 2025 року у розмірі 190 267, 00 грн сформована з урахуванням залишку від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту попередніх та поточного звітних періодів. На підставі вказаного Акта перевірки відповідачем прийнято наступні податкові повідомлення-рішення: - від 29.09.2025 №17052/ж10/25-01-07-00 щодо зменшення за декларацією позивача від 19.07.2025 №9213837221 за червень 2025 року розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 21 000 грн; - від 29.09.2025 №17051/ж10/25-01-07-00 щодо нарахування на суму завищення за декларацією позивача від 19.07.2025 №9213837221 за червень 2025 року бюджетного відшкодування (190267 грн.) штрафу у сумі 47 566,75 грн; - від 29.09.2025 №17050/ж10/25-01-07-00 щодо нарахування на суму заниження за декларацією позивача від 19.07.2025 №9213837221 за червень 2025 року податкових зобов`язань з податку на додану вартість (351, 00 грн) штрафу у сумі 87,75 грн. При цьому, 19.07.2025 за №9213837221 позивачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2025 року з додатками 1, 2 та 3, якою позивач задекларував поточні зобов`язання з податку на додану вартість на суму 1275, 00 грн, податковий кредит у сумі 212 542, 00 грн, з яких 211 949, 00 грн. є податковим кредитом минулих періодів та 593, 00 грн - поточного періоду, та суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту - 211 267, 00 грн. У рахунок такої суми від`ємного значення позивач заявив до бюджетного відшкодування 190 267, 00 грн та до зарахування до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду - 21 000, 00 грн. У доданому до податкової декларації з податку на додану вартість від 19.07.2025 за №9213837221 додатку 2 позивач навів розрахунок суми бюджетного відшкодування та суми від`ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду - 190 267, 00 грн, що включає в себе такі суми: 140 346, 00 грн - залишок податкового кредиту, отриманий у зв`язку із ввезенням позивачем у січні 2019 року на митну територію України товарів - феросплавів у гранулах, що підтверджується митною декларацією від 25.01.2019 №500010/2019/001663 , рахунком фактурою №070DD від 11.12.2018 та випискою з банківського рахунку, яка підтверджує перерахування 347 700, 00 грн 25.01.2019 на рахунок Одеської митниці ДФС в якості плати за митне оформлення. Сума сплаченого ПДВ за вказаною митною декларацією становила - 303483,07 грн та була відображена у поданій позивачем декларації з податку на додану вартість за січень 2019 року (рядок 11.1); 2500, 00 грн - згідно податкової накладної від 07.02.2020 №1 (реєстр. №9017125932) від ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , задекларовано позивачем у січні 2020 року; 20, 00 грн - згідно податкової накладної від 31.01.2020 №60 (реєстр. №9022304436) від ТОВ «Мотордеталь-Конотоп», ІПН 305739818050, задекларовано позивачем у січні 2020 року; 231, 00 грн - згідно податкової накладної від 31.01.2020 №257 (реєстр. №9023832150) від ДП «Інтегровані логістичні системи», ІПН 320124815099, задекларовано позивачем у січні 2020 року; 227, 00 грн - згідно податкової накладної від 31.01.2020 №469 (реєстр. №9022353174) від ТОВ «Енера Чернігів», ІПН 418238425265, задекларовано позивачем у січні 2020 року; 31, 00 грн - згідно податкової накладної від 10.02.2020 №325 (реєстр. №9035581778) від КП «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства», ІПН 320099025130, задекларовано позивачем у лютому 2020 року; 2500, 00 грн - згідно податкової накладної від 10.01.2020 №1 (реєстр. №9000381280) від ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , задекларовано позивачем у січні 2020 року; 235, 00 грн - згідно податкової накладної від 29.02.2020 №1145 (реєстр. №9050529504) від ТОВ «Енера Чернігів», ІПН 418238425265, задекларовано позивачем у лютому 2020 року; 141, 00 грн - згідно податкової накладної від 29.02.2020 №654 (реєстр. №9050818669) від ДП «Інтегровані логістичні системи», ІПН 320124815099, задекларовано позивачем у лютому 2020 року; 20, 00 грн - згідно податкової накладної від 28.02.2020 №70 (реєстр. №9049637963) від ТОВ «Мотордеталь-Конотоп», ІПН 305739818050, задекларовано позивачем у лютому 2020 році; 48, 00 грн згідно податкової накладної №190028 від 10.02.2020 (реєстр. 9035703822) від ТОВ «ВКФ «ВВ», ІПН 142361625262, задекларовано позивачем у лютому 2020 року; 192, 00 грн - згідно податкової накладної №975 від 31.03.2020 (реєстр. №9080086685) від ДП «Інтегровані логістичні системи», ІПН 320124815099, задекларовано позивачем у березні 2020 року; 245, 00 грн - згідно податкової накладної від 31.03.2020 №1512 (реєстр. №9079114954) від ТОВ «Енера Чернігів», ІПН 418238425265, задекларовано позивачем у березні 2020 року; 20, 00 грн - згідно податкової накладної від 31.03.2020 №67 (реєстр. №9077903982) від ТОВ «Мотордеталь-Конотоп», ІПН 305739818050, задекларовано позивачем у березні 2020 року; 2500, 00 грн - згідно податкової накладної від 17.03.2020 №1 (реєстр. №9056376155) від ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , задекларовано позивачем у березні 2020 року; 186, 00 грн - згідно податкової накладної від 30.04.2020 №1288 (реєстр. №9106642976) від ДП «Інтегровані логістичні системи», ІПН 320124815099, задекларовано позивачем у квітні 2020 року; 20, 00 грн - згідно податкової накладної від 30.04.2020 №86 (реєстр. №9103930275) від ТОВ «Мотордеталь-Конотоп», ІПН 305739818050, задекларовано позивачем у квітні 2020 року; 10, 00 грн - згідно податкової накладної від 30.04.2020 №1138 (реєстр. №9103659686) від ТОВ «Енера Чернігів», РНОКПП 418238425265, задекларовано позивачем у квітні 2020 року; 130, 00 грн - згідно податкової накладної від 22.05.2020 №1557 (реєстр. №9133896675) від ДП «Інтегровані логістичні системи», ІПН 320124815099, задекларовано позивачем у травні 2020 року; 20, 00 грн - згідно податкової накладної від 29.05.2020 №79 (реєстр. №9128812645) від ТОВ «Мотордеталь-Конотоп», ІПН 305739818050, задекларовано позивачем у травні 2020 року; 46, 00 грн - згідно податкової накладної від 31.05.2020 №654 (реєстр. №9131252033) від ТОВ «Енера Чернігів», ІПН 418238425265, задекларовано позивачем у травні 2020 року; 185, 00 грн згідно податкової накладної від 30.06.2020 №1361 (реєстр. №9163657441) від ТОВ «Енера Чернігів», ІПН 418238425265, задекларовано позивачем у червні 2020 року; 19, 00 грн - згідно податкової накладної від 26.06.2020 №954 (реєстр. №9158377421) від КП «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства», ІПН 320099025130, задекларовано позивачем у червні 2020 року; 20, 00 грн згідно податкової накладної від 30.06.2020 №97 (реєстр. №9162393202) від ТОВ «Мотордеталь-Конотоп», ІПН 305739818050, задекларовано позивачем у червні 2020 року; 20, 00 грн згідно податкової накладної від 31.07.2020 №86 (реєстр. №9196969093) від ТОВ «Мотордеталь-Конотоп», ІПН 305739818050, задекларовано позивачем у липні 2020 року; 548, 00 грн - згідно податкової накладної від 31.07.2020 №2123 (реєстр. №9199002324) від ТОВ «Енера Чернігів», ІПН 418238425265, задекларовано позивачем у липні 2020 року; 212, 00 грн - згідно податкової накладної від 31.08.2020 №582 (реєстр. №9229306367) від ТОВ «Енера Чернігів», ІПН 418238425265, задекларовано позивачем у серпні 2020 року; 20, 00 грн - згідно податкової накладної від 31.08.2020 №68 (реєстр. №9225923948) від ТОВ «Мотордеталь-Конотоп», ІПН 305739818050, задекларовано позивачем у серпні 2020 року; 124, 00 грн - згідно податкової накладної від 30.09.2020 №194 (реєстр. №9260731800) від ТОВ «Енера Чернігів», ІПН 418238425265, задекларовано позивачем у вересні 2020 року; 2500, 00 грн згідно податкової накладної від 19.08.2020 №1 (реєстр. №9228483602) від ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , задекларовано позивачем у серпні 2020 року; 904, 00 грн згідно податкової накладної від 31.10.2020 №1008 (реєстр. №9295134469) від ТОВ «Енера Чернігів», ІПН 418238425265, задекларовано позивачем у жовтні 2020 року; 602, 00 грн - згідно податкової накладної від 30.11.2020 №305 (реєстр. №9329148302) від ТОВ «Енера Чернігів», ІПН 418238425265, задекларовано позивачем у жовтні 2020 року; 69, 00 грн - згідно податкової накладної від 31.12.2020 №1881 (реєстр. №9365143542) від ТОВ «Енера Чернігів», ІПН 418238425265, задекларовано позивачем у грудні 2020 року; 31, 00 грн - згідно податкової накладної від 07.12.2020 №257 (реєстр. №9343247614) від КП «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства», ІПН 320099025130, задекларовано позивачем у грудні 2020 року; 1359, 00 грн - згідно податкової накладної від 31.01.2021 №1015 (реєстр.№9023086689) від ТОВ «Енера Чернігів», ІПН 418238425265, задекларовано позивачем у січні 2021 року; 60, 00 грн - згідно податкової накладної №190073 від 29.01.2021 (реєстр.№9019860373) від ТОВ «ВКФ «ВВ», ІПН 142361625262, задекларовано позивачем у січні 2021 року; 83, 00 грн згідно податкової накладної від 28.02.2021 №1052 (реєстр. №9050112366) від ТОВ «Енера Чернігів», ІПН 418238425265, задекларовано позивачем у лютому 2021 року; 201, 00 грн - згідно податкової накладної №1040 від 31.03.2021 (реєстр. №9082253832) від ТОВ «Енера Чернігів», ІПН 418238425265, задекларовано позивачем у березні 2021 року; 450, 00 грн - згідно податкової накладної №673 від 30.04.2021 (реєстр. №9123331790) від ТОВ «Енера Чернігів», ІПН 418238425265, задекларовано позивачем у квітні 2021 року; 13, 00 грн згідно податкової накладної від 15.04.2021 №479 (реєстр. №9098712609) від КП «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства», ІПН 320099025130, задекларовано позивачем у квітні 2021 року; 305, 00 грн - згідно податкової накладної від 31.05.2021 №241 (реєстр. №9154995553) від ТОВ «Енера Чернігів», ІПН 418238425265, задекларовано позивачем у травні 2021 року; 388, 00 грн - згідно податкової накладної від 30.06.2021 № 1607 (реєстр. №9189782975) від ТОВ «Енера Чернігів», ІПН 418238425265, задекларовано позивачем у травні 2021 року; 250, 00 грн - згідно податкової накладної від 31.07.2021 №477 (реєстр. №9231087423) від ТОВ «Енера Чернігів», ІПН 418238425265, задекларовано позивачем у липні 2021 року; 840, 00 грн згідно податкової накладної від 30.09.2021 №695 (реєстр. №9302634369) від ТОВ «Енера Чернігів», ІПН 418238425265, задекларовано позивачем у вересні 2021 року; 51, 00 грн - згідно податкової накладної від 26.11.2021 №3554 (реєстр. №9381320712) від АТ «Оператор Газорозподільної системи «Чернігівгаз», ІПН 33581025260, задекларовано позивачем у листопаді 2021 року; 543, 00 грн згідно податкової накладної від 31.12.2021 №189 (реєстр. №9414532654) від ТОВ «Енера Чернігів», ІПН 418238425265, задекларовано позивачем у грудні 2021 року; 110, 00 грн - згідно податкової накладної від 15.12.2021 №585 (реєстр. №9397960449) від КП «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства», ІПН 320099025130, задекларовано позивачем у грудні 2021 року; 944, 00 грн згідно податкової накладної від 30.11.2021 (реєстр. №9378509258) від ТОВ «Енера Чернігів», ІПН 418238425265, задекларовано позивачем у листопаді 2021 року; 51, 00 грн - згідно податкової накладної від 31.12.2021 №4376 (реєстр. №9416311214) від АТ «Оператор Газорозподільної системи «Чернігівгаз», ІПН 33581025260, задекларовано позивачем у грудні 2021 року; 388, 00 грн - згідно податкової накладної від 31.01.2022 №648 (реєстр. №9026309902) від ТОВ «Енера Чернігів», ІПН 418238425265, задекларовано позивачем у січні 2022 року; 09, 00 грн - згідно податкової накладної від 31.01.2022 №2428 (реєстр. №9027155985) від АТ «Оператор Газорозподільної системи «Чернігівгаз», ІПН 33581025260, задекларовано позивачем у січні 2022 року; 09, 00 грн - згідно податкової накладної від 30.04.2022 №2052 (реєстр. №9065544989) від АТ «Оператор Газорозподільної системи «Чернігівгаз», ІПН 33581025260, задекларовано позивачем у квітні 2022 року; 09, 00 грн згідно із податковою накладною від 31.05.2022 №2884 (реєстр. №9087164641) від АТ «Оператор Газорозподільної системи «Чернігівгаз», ІПН 33581025260, задекларовано позивачем у травні 2022 року; 09, 00 грн згідно податкової накладної від 31.03.2022 №961 (реєстр. №9063113781) від АТ «Оператор Газорозподільної системи «Чернігівгаз», ІПН 33581025260, задекларовано позивачем у березні 2022 року; 09, 00 грн - згідно податкової накладної від 28.02.2022 №2966 (реєстр. №9060354244) від АТ «Оператор Газорозподільної системи «Чернігівгаз», ІПН 33581025260, задекларовано позивачем у лютому 2022 року; 17, 00 грн згідно податкової накладної від 11.02.2022 №237 (реєстр. №9097901644) від КП «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства», ІПН 320099025130, задекларовано позивачем у лютому 2022 року; 09, 00 грн згідно податкової накладної від 31.05.2022 №2884 (реєстр. №9087164641) від АТ «Оператор Газорозподільної системи «Чернігівгаз», ІПН 33581025260, задекларовано позивачем у травні 2022 року; 09, 00 грн - згідно податкової накладної №2854 від 30.06.2022 (реєстр. №9126211775) від АТ «Оператор Газорозподільної системи «Чернігівгаз», ІПН 33581025260, задекларовано позивачем у червні 2022 року; 720, 00 грн - згідно податкової накладної №192 від 31.05.2022 (реєстр. №9087758976) від ТОВ «Енера Чернігів», ІПН 418238425265, задекларовано позивачем у червні 2022 року; 394, 00 грн - згідно податкової накладної від 31.07.2022 №413 (реєстр. № 9156594763) від ТОВ «Енера Чернігів», ІПН 418238425265, задекларовано позивачем у липні 2022 року; 09, 00 грн - згідно податкової накладної від 31.07.2022 №4511 (реєстр. №9159387510) від АТ «Оператор Газорозподільної системи «Чернігівгаз», ІПН 33581025260, задекларовано позивачем у липні 2022 року; 618, 00 грн - згідно податкової накладної від 31.08.2022 №405 (реєстр. №9181521659) від ТОВ «Енера Чернігів», ІПН 418238425265, задекларовано позивачем у серпні 2022 року; 493, 00 грн - згідно податкової накладної від 30.09.2022 №440 (реєстр. №9207667746) від ТОВ «Енера Чернігів», ІПН 418238425265, задекларовано позивачем у вересні 2022 року; 09, 00 грн - згідно податкової накладної від 23.09.2022 №2694 (реєстр. №9210336913) від АТ «Оператор Газорозподільної системи «Чернігівгаз», ІПН 33581025260, задекларовано позивачем у вересні 2022 року; 09, 00 грн - згідно податкової накладної від 31.10.2022 №2508 (реєстр. №9240129179) від АТ «Оператор Газорозподільної системи «Чернігівгаз», ІПН 33581025260, задекларовано позивачем у жовтні 2022 року; 619, 00 грн згідно податкової накладної від 30.11.2022 №429 (реєстр. №9267462244) від ТОВ «Енера Чернігів», ІПН 418238425265, задекларовано позивачем у листопаді 2022 року; 09, 00 грн - згідно податкової накладної від 30.11.2022 №3264 (реєстр. №9269506081) від АТ «Оператор Газорозподільної системи «Чернігівгаз», ІПН 33581025260, задекларовано позивачем у листопаді 2022 року; 09, 00 грн - згідно податкової накладної від 31.08.2022 №3089 (реєстр. №9184819940) від АТ «Оператор Газорозподільної системи «Чернігівгаз», ІПН 33581025260, задекларовано позивачем у серпні 2022 року; 1171, 00 грн - згідно податкової накладної від 31.12.2022 №441 (реєстр. №9294869219) від ТОВ «Енера Чернігів», ІПН 418238425265, задекларовано позивачем у грудні 2022 року; 09, 00 грн - згідно податкової накладної від 14.12.2022 №534 (реєстр. №9283244251) від АТ «Оператор Газорозподільної системи «Чернігівгаз», ІПН 33581025260, задекларовано позивачем у грудні 2022 року; 265, 00 грн - згідно податкової накладної від 31.01.2023 №297 (реєстр. №9021895194) від ТОВ «Енера Чернігів», ІПН 418238425265, задекларовано позивачем у січні 2023 року; 09, 00 грн - згідно податкової накладної від 31.01.2023 №1487 (реєстр. №9023915280) від АТ «Оператор Газорозподільної системи «Чернігівгаз», ІПН 33581025260, задекларовано позивачем у січні 2023 року; 373, 00 грн - згідно податкової накладної від 28.02.2023 №379 (реєстр. №9049334280) від ТОВ «Енера Чернігів», ІПН 418238425265, задекларовано позивачем у лютому 2023 року; 534, 00 грн згідно податкової накладної від 31.03.2023 №379 (реєстр. №9077576092) від ТОВ «Енера Чернігів», ІПН 418238425265, задекларовано позивачем у березні 2023 року; 09, 00 грн - згідно податкової накладної від 31.03.2023 №3128 (реєстр. №9078536942) від АТ «Оператор Газорозподільної системи «Чернігівгаз», ІПН 33581025260, задекларовано позивачем у березні 2023 року; 09, 00 грн - згідно податкової накладної від 28.02.2023 №2384 (реєстр. №9051180190) від АТ «Оператор Газорозподільної системи «Чернігівгаз», ІПН 33581025260, задекларовано позивачем у лютому 2023 року; 18, 00 грн - згідно податкової накладної від 26.04.2023 №1934 (реєстр. №9110686271) від АТ «Оператор Газорозподільної системи «Чернігівгаз», ІПН 33581025260, задекларовано позивачем у квітні 2023 року; 622, 00 грн - згідно податкової накладної від 31.05.2023 №381 (реєстр. №9137317981) від ТОВ «Енера Чернігів», ІПН 418238425265, задекларовано позивачем у травні 2023 року; 18, 00 грн - згідно податкової накладної від 08.06.2023 №361 (реєстр. №9156041259) від АТ «Оператор Газорозподільної системи «Чернігівгаз», ІПН 33581025260, задекларовано позивачем у червні 2023 року; 551, 00 грн - згідно податкової накладної від 30.06.2023 №373 (реєстр. №9167898180) від ТОВ «Енера Чернігів», ІПН 418238425265, задекларовано позивачем у червні 2023 року; 718, 00 грн - згідно податкової накладної від 31.07.2023 №372 (реєстр. №9201884049) від ТОВ «Енера Чернігів», ІПН 418238425265, задекларовано позивачем у липні 2023 року; 790, 00 грн - згідно із податкової накладної від 31.08.2023 №396 (реєстр. №9233491652) від ТОВ «Енера Чернігів», ІПН 418238425265, задекларовано позивачем у серпні 2023 року; 46, 00 грн - згідно податкової накладної від 01.08.2023 №157 (реєстр. №9221510237) від АТ «Оператор Газорозподільної системи «Чернігівгаз», ІПН 33581025260, задекларовано позивачем у серпні 2023 року; 854, 00 грн - згідно податкової накладної від 30.09.2023 №393 (реєстр. №9267180256) від ТОВ «Енера Чернігів», ІПН 418238425265, задекларовано позивачем у вересні 2023 року; 2069, 00 грн - згідно податкової накладної від 31.10.2023 №388 (реєстр. №9305660641) від ТОВ «Енера Чернігів», ІПН 418238425265, задекларовано позивачем у жовтні 2023 року; 663, 00 грн - згідно податкової накладної від 31.12.2023 №398 (реєстр. №9368179313) від ТОВ «Енера Чернігів», ІПН 418238425265, задекларовано позивачем у грудні 2023 року; 18, 00 грн - згідно податкової накладної від 15.12.2023 №1150//016 (реєстр.№9357896778) від ТОВ «Газорозподільні мережі України», Чернігівська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України», ІПН 449072026597, задекларовано позивачем у грудні 2023 року; 280, 00 грн - згідно податкової накладної від 31.01.2024 №389 (реєстр. №9028976271) від ТОВ «Енера Чернігів», ІПН 418238425265, задекларовано позивачем у січні 2024 року; 677, 00 грн - згідно податкової накладної від 29.02.2024 №637 (реєстр. №9056083769) від ТОВ «Енера Чернігів», ІПН 418238425265, задекларовано позивачем у лютому 2024 року; 37, 00 грн - згідно податкової накладної від 20.02.2024 №2174//016 (реєстр. №9055262880) від ТОВ «Газорозподільні мережі України», Чернігівська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України», ІПН 449072026597, задекларовано позивачем у лютому 2024 року; 820, 00 грн - згідно податкової накладної від 31.03.2024 №589 (реєстр. №9089840676) від ТОВ «Енера Чернігів», ІПН 418238425265, задекларовано позивачем у березні 2024 року; 638, 00 грн - згідно податкової накладної від 30.04.2024 №638 (реєстр. №9127663883) від ТОВ «Енера Чернігів», ІПН 418238425265, задекларовано позивачем у квітні 2024 року; 702, 00 грн - згідно податкової накладної від 31.05.2024 №626 (реєстр. №9156491491) від ТОВ «Енера Чернігів», ІПН 418238425265, задекларовано позивачем у травні 2024 року; 09, 00 грн - згідно податкової накладної від 15.05.2024 №845/016 (реєстр. №9146584010) від ТОВ «Газорозподільні мережі України», Чернігівська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України», ІПН 449072026597, задекларовано позивачем у травні 2024 року; 09, 00 грн - згідно податкової накладної від 12.06.2024 №641/016 (реєстр. №9178884379) від ТОВ «Газорозподільні мережі України», Чернігівська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України», ІПН 449072026597, задекларовано позивачем у червні 2024 року; 956, 00 грн - згідно податкової накладної від 30.06.2024 №528 (реєстр. №9191340078) від ТОВ «Енера Чернігів», ІПН 418238425265, задекларовано позивачем у червні 2024 року; 1037, 00 грн - згідно податкової накладної від 31.07.2024 №557 (реєстр. №9232765568) від ТОВ «Енера Чернігів», ІПН 418238425265, задекларовано позивачем у липні 2024 року; 1288, 00 грн - згідно податкової накладної від 31.08.2024 №541 (реєстр. №9265448677) від ТОВ «Енера Чернігів», ІПН 418238425265, задекларовано позивачем у серпні 2024 року; 782, 00 грн - згідно податкової накладної від 30.09.2024 №494 (реєстр. №9300224183) від ТОВ «Енера Чернігів», ІПН 418238425265, задекларовано позивачем у вересні 2024 року; 09, 00 грн - згідно податкової накладної від 10.09.2024 №500/016 (реєстр. №9285096489) від ТОВ «Газорозподільні мережі України», Чернігівська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України», ІПН 449072026597, задекларовано позивачем у вересні 2024 року; 524, 00 грн - згідно податкової накладної від 31.10.2024 №608 (реєстр. №9341884529) від ТОВ «Енера Чернігів», ІПН 418238425265, задекларовано позивачем у жовтні 2024 року; 625, 00 грн - згідно податкової накладної від 30.11.2024 №571 (реєстр. №9377969664) від ТОВ «Енера Чернігів», ІПН 418238425265, задекларовано позивачем у листопаді 2024 року; 57, 00 грн - згідно податкової накладної від 12.12.2024 №1296/016 (реєстр. №9395653845) від ТОВ «Газорозподільні мережі України», Чернігівська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України», ІПН 449072026597, задекларовано позивачем у грудні 2024 року; 1968, 00 грн - згідно податкової накладної від 31.12.2024 №571 (реєстр. №9407180153) від ТОВ «Енера Чернігів», ІПН 418238425265, задекларовано позивачем у грудні 2024 року; 154, 00 грн - згідно податкової накладної від 07.05.2024 №5873 (реєстр. №9136984647) від ТОВ «Центр Сертифікації Ключів «Україна», ІПН 368657526561, задекларовано позивачем у травні 2024 року; 18, 00 грн - згідно податкової накладної від 09.07.2024 №376/016 (реєстр. №9218834192) від ТОВ «Газорозподільні мережі України», Чернігівська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України», ІПН 449072026597, задекларовано позивачем у липні 2024 року; 2407, 00 грн - згідно податкової накладної від 31.01.2025 №398 (реєстр. №9029729624) від ТОВ «Енера Чернігів», ІПН 418238425265, задекларовано позивачем у січні 2025 року; 1180, 00 грн - згідно податкової накладної від 28.02.2025 №623 (реєстр. №9064807998) від ТОВ «Енера Чернігів», ІПН 418238425265, задекларовано позивачем у лютому 2025 року; 1291, 00 грн - згідно податкової накладної від 31.03.2025 №587 (реєстр. №9098644563) від ТОВ «Енера Чернігів», ІПН 418238425265, задекларовано позивачем у березні 2025 року; 817, 00 грн - згідно податкової накладної від 30.04.2025 №613 (реєстр. №9133817882) від ТОВ «Енера Чернігів», ІПН 418238425265, задекларовано позивачем у квітні 2025 року; 737, 00 грн - згідно податкової накладної від 31.05.2025 №731 (реєстр. №9166780507) від ТОВ «Енера Чернігів», ІПН 418238425265, задекларовано позивачем у травні 2025 року; 537, 00 грн - згідно податкової накладної від 30.06.2025 №640 (реєстр. №9203394561) від ТОВ «Енера Чернігів», ІПН 418238425265, задекларовано позивачем у червні 2025 року; 55, 00 грн - згідно податкової накладної від 12.06.2025 №1331 (реєстр. №9186886044) від ТОВ «Газорозподільні мережі України», Чернігівська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України», ІПН 449072026597, задекларовано позивачем у червні 2025 року. При цьому, у відповідності до Акта перевірки від 28.08.2025 №15521/ж5/25-01-07-03-01, під час перевірки відповідач не встановив нереальності будь-якої з господарських операцій позивача, що впливали на формування податкового кредиту, позивач в повній мірі надав відповідачу необхідні для перевірки документи, пояснення та матеріали, провів необхідні інвентаризації, відповідач зафіксував, що позивач не проводив операцій із ризиковими контрагентами. Не погодившись з вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач не довів провомірність своїх рішень, натомість позивач довів, що допущена ним технічна помилка не скасовує його права на відповідну суму податкового кредиту, оскільки вона не вплинула на розрахунки позивача з бюджетом. Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке. У силу вимог частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України. У силу вимог пп.14.1.181 п. 14.1 статті 14 ПК України - податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду. Підпунктом «а» п. 198.1, п.198.2, п.198.3 статті 198 ПК України закріплено право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3). Згідно із п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу). У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних. З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Згідно п. 198.6 статті 198 ПК України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами. При цьому, Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Відповідно до статті 1 вказаного Закону - первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно зі статтею 9 вказаного Закону - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Таким чином, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (податкові накладні), оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні». При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документа не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Отже, оскільки наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, які пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника податку, а також відповідають змісту й обсягу, відображеному в укладених платником податку договорах та складених на їх підставі первинних документах, тому у разі якщо певна господарська операція не здійснювалась, визначення податкового кредиту було б безпідставним і сума ПДВ не підлягала би відшкодуванню з бюджету, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) податкової накладної, а також доказів сплати постачальнику сум ПДВ у складі вартості товару. Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначає стаття 200 ПК України. Відповідно до пунктів 200.1, 200.2 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету. Пунктом 200.4 статті 200 ПК України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (абзац перший підпункту 200.7.1, підпункт 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 ПК України). Згідно із пунктом 200.8 статті 200 ПК України до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону. Відповідно до пункту 200.9. статті 200 ПК України форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. У відповідності до пункту 200.10 статті 200 ПК України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання). Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу. Згідно з пунктом 200.14 статті 200 ПК України , якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган, у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування (підпункт «в»). При цьому, пункт 54.1 статті 54 ПК України визначає, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. Відповідно до пункту 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені. У свою чергу, наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 затверджено форми та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (далі - Порядок №21). За нормами пункту 6 розділу ІІІ Порядку №21 платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов`язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника. Положеннями пункту 4 розділу Порядку №21 регламентовано заповнення Розділу II податкової звітності з податку на додану вартість «Податковий кредит». За положеннями пункту 5 розділу V Порядку №21, якщо в результаті розрахунку різниці між сумою податкових зобов`язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано позитивне значення, то заповнюється рядок 18 декларації. У рядку 18 вказується сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду та сплачується до загального фонду державного бюджету у порядку, визначеному у статті 200 Кодексу; якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов`язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано від`ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації. Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду. За правилами пунктів 9, 10, 11 розділу ІІІ Порядку №21 декларація подається платником за звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу. У складі декларації подаються передбачені цим Порядком додатки. Додатками до декларації є: 1) відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних / розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1) (додаток 1); 2) довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) (додаток 2); 3) розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) (додаток 3); 4) заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) (додаток 4); 5) розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб`єктом господарювання до бюджету у зв`язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю, та окремих показників, визначених пунктом 68 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (Д5) (додаток 5); 6) розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д6) (додаток 6); заява про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д7) (додаток 7). Додатки додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках. Аналіз навалених норм права свідчить про те, що платник податку на додану вартість отримує право на податковий кредит при виконанні таких трьох основних умов: сплати ним сум податку на додану вартість при здійсненні передбачених пунктом 198.1 статті 198 ПК України господарських операцій; подання ним щодо таких сум податку митної декларації (у разі ввезення товарів чи інших активів на митну територію України) або отримання ним зареєстрованої податкової накладної від контрагента (в усіх інших випадках); декларування ним таких сум не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних. При цьому, платник податку на додану вартість самостійно визначає суму свого податкового зобов`язання з податку на додану вартість, суму податкового кредиту, а також приймає рішення щодо здійснення йому бюджетного відшкодування шляхом подання контролюючому органу податкової (митної) декларації або уточнюючого розрахунку та має право не подавати уточнюючий розрахунок щодо виявлених помилок при декларуванні податкових зобов`язань, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були виявлені. Як свідчать матеріали справи, під час проведення перевірки відповідачем, за результатами якої складено акт від 28.08.2025 №15521/ж5/25-01-07-03-01, контролюючий орган прийшов до наступних висновків: - пункту 44.1 статті 44, пункту 73.3 статті 73, пунктів 198.1 та 198.3 статті 198, підпункту «б» пункту 200.1, пунктів 200.4, 200.7, 200.8 та 200.9 статті 200 ПК України, пунктів 4 та 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 та зареєстрованого в Мін`юсті 29.01.2016 за №159/28289, в результаті чого платником занижено суму податкових зобов`язань з податку на додану вартість за червень 2025 року на суму 351, 00 грн; - пункту 44.1 статті 44, пункту 73.3 статті 73, пунктів 198.1 та 198.3 статті 198, підпункту «б» пункту 200.1, пунктів 200.4, 200.7, 200.8 та 200.9 статті 200 ПК України, пунктів 4 та 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 та зареєстрованого в Мін`юсті 29.01.2016 за №159/28289, в результаті чого платником завищено бюджетне відшкодування за червень 2025 року на суму 190 267, 00 грн; - підпунктів 14.1.36 та 14.1.231 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пункту 201.1 статті 201 ПК України, розділу ІІІ та V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 та зареєстрованого в Мін`юсті 29.01.2016 за №159/28289, в результаті чого платником завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за червень 2025 року на суму 21 000 грн. Вказані висновки грунтуються на тому, що задекларована позивачем за червень 2025 року сума від`ємного значення (212 542, 00 грн.), включає в себе завищення податкового кредиту на суму 211 949, 00 грн, встановленого за результатами попередньої перевірки позивача за квітень 2025 року (Акт перевірки від 10.07.2025 №12426/ж5/25-01-07-02-01). Водночас, як вірно встановлено судом першої інстанції, в додаток 2 до декларації з податку на додану вартість від 19.07.2025 за №9213837221 позивач помилково не включив відомості щодо суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, у сумі 21000 грн, яка складається із частини залишку податкового кредиту у сумі 21000 грн, отриманого у зв`язку із ввезенням позивачем у січні 2019 року на митну територію України товарів - феросплавів у гранулах, що підтверджується митною декларацією №500010/2019/001663 від 25.01.2019, рахунком фактурою №070DD від 11.12.2018 та випискою з банківського рахунку, яка підтверджує перерахування 347 700, 00 грн 25.01.2019 на рахунок Одеської митниці ДФС в якості плати за митне оформлення. Сума сплаченого ПДВ за вказаною митною декларацією становила - 303 483,07 грн була відображена у поданій позивачем декларації з податку на додану вартість за січень 2019 року (рядок 11.1). У додатку 2 до декларації з податку на додану вартість від 19.07.2025 за №9213837221 вказано залишок податкового кредиту, отриманого в результаті проведення цієї ж операції, у сумі 140 346, 00 грн без урахування 21 000 грн. У деклараціях за період з грудня 2019 року сума податкового кредиту, сформованого з вказаної імпортної операції, відрізняється від суми податкового кредиту з цієї ж операції, що вказана у додатку 2 до декларації за червень 2025 року, саме на 21 000 грн, з додаванням сум задекларованих податкових зобов`язань з податку на додану вартість за відповідні місяці. Тобто, висновок відповідача про завищення позивачем суми податкового кредиту за квітень 2025 року був зроблений лише у зв`язку із допущеними позивачем технічними помилками в декларації за квітень 2025 року. Разом з цим суд наголошує на тому, що такі технічні помилки не можуть мати наслідком позбавлення позивача права на сформований ним у відповідності до податкового законодавства податковий кредит. Керуючись положеннями пункту 50.1 статті 50 ПК України, у поданих деклараціях з податку на додану вартість за наступні періоди - травень та червень 2025 року, позивач навів уточнені дані, які підтверджують наявність в нього права на відповідний податковий кредит. Відповідно, сума задекларованого позивачем податкового кредиту за червень 2025 року кореспондуються із сумою задекларованого позивачем податкового кредиту за травень 2025 року, а також даними його декларацій з податку на додану вартість за інші попередні періоди, починаючи з січня 2019 року (рядок 16 декларації). Декларація позивача з податку на додану вартість за травень 2025 року не була предметом жодної перевірки відповідача, а тому задекларовані в ній податкові зобов`язання, в силу положень пункту 54.1 статті 54 ПК України, вважаються узгодженими. При цьому, суд враховує, що у ході перевірки податковим органом встановлено відсутність порушень позивачем у частині виникнення права на податковий кредит, визначенні податкових зобов`язань, а також у частині правильності визначення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду. Відтак, зроблені відповідачем під час попередньої перевірки позивача висновки щодо завищення податкового кредиту за квітень 2025 року не можуть мати вплив на декларування позивачем сум податкового кредиту у червні 2025 року. Оскільки допущена ним технічна помилка не потягла за собою помилкового визначення суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітних періодах, тому вказане не може бути єдиною підставою для настання для позивача таких негативних наслідків як зменшення відповідної суми від`ємного значення податку на додану вартість. До того ж, суд враховує, що у постанові від 01.11.2022 у справі №640/6452/19 Верховний Суд звернув увагу адміністративних судів на важливість дотримання принципу офіційного з`ясування усіх обставин у справі та уникнення надмірного формалізму. Так, у постанові від 20.05.2022 у справі №340/370/21 Верховний Суд наголосив на необхідності уникнення проявів у діях суб`єктів владних повноважень «правового пуризму», тобто невідступного слідування вимогам процесуальних та/або процедурних норм; надмірно формально сурове (бюрократичне) застосування правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, без врахування їх доцільності (розумності, добросовісності), обставин конкретної справи, а також необхідності забезпечення ефективної реалізації та/або захисту прав особи та суспільних (публічних) інтересів. У постанові від 27.04.2021 у справі № 127/12200/20 Верховний Суд висловив позицію щодо необхідності застосування принципу пропорційності, а також дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення суб`єкта владних повноважень. З огляду на вказане, висновки, зроблені відповідачем за результатами перевірки дотримання позивачем податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення податку на додану вартість за червень 2025 року, не базувались на результатах належного аналізу даних, що містяться у декларації позивача за червень 2025 року, фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, а обґрунтовувались виключно результатами попередньої перевірки позивача щодо декларування податку на додану вартість за червень 2025 року, які не мають вплив на декларування позивачем сум податкового кредиту у червні 2025 року. Як наслідок, зменшення позивачу суми задекларованого податкового кредиту за червень 2025 року на суми встановлені відповідачем під час попередньої перевірки завищення податкового кредиту за квітень 2025 року є проявом надмірного формалізму та порушує принцип пропорційності, а також дотримання балансу між несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення суб`єкта владних повноважень. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення від 29.09.2025 №17052/ж10/25-01-07-00 щодо зменшення за декларацією позивача від 19.07.2025 №9213837221 за червень 2025 року розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 21 000, 00 грн, від 29.09.2025 №17051/ж10/25-01-07-00 щодо нарахування на суму завищення за декларацією позивача від 19.07.2025 №9213837221 за червень 2025 року бюджетного відшкодування (190 267, 00 грн ) штрафу у сумі 47 566, 75 грн та від 29.09.2025 №17050/ж10/25-01-07-00 щодо нарахування на суму заниження за декларацією позивача від 19.07.2025 №9213837221 за червень 2025 року податкових зобов`язань з податку на додану вартість (351, 00 грн) штрафу у сумі 87,75 грн, є протиправними та підлягають скасуванню. Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні. За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи. Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування. За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд, УХВАЛИВ : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській - залишити без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п`ятої ст. 328 КАС України. Головуючий суддя О.М. Оксененко Судді О.Г. Попова Ю.К. Черпак