Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/14/25

Справа № 991/14/25 Провадження 1-кп/991/1/25 У Х В А Л А 04 червня 2026 року м.Київ Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні зали судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 та клопотання адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні, внесеному 24.04.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000190, за обвинуваченням ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Запоріжжя, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України, ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Запоріжжя, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Краматорськ Донецької області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України, В С Т А Н О В И В: 1.Історія провадження На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження № 52023000000000190 від 24 квітня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України. Ухвалою Суду від 14 січня 2025 року у вказаному провадженні призначено судовий розгляд. Засобами електронного зв`язку 01 червня 2026 року до суду надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу та зміну обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 . Разом з тим 02 червня 2026 року до суду надійшло клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 . У зв`язку з цим у судовому засіданні 04 червня 2026 року Судом вирішувалися такі клопотання.

2. Доводи клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 . Як свідчить зміст клопотання прокурора, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21 лютого 2024 року до обвинуваченого ОСОБА_6 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 3 028 000 грн. У разі звільнення ОСОБА_6 з-під варти у зв`язку з внесенням застави на нього покладалися додаткові обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України. 26 лютого 2024 року ОСОБА_6 звільнено з-під варти у зв`язку з внесенням застави. Отже, з 26 лютого 2024 року ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави з одночасним покладенням на нього додаткових обов`язків. Строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6 , продовжувався згідно із положеннями ч. 7 ст. 194, ст. 199 КПК України. Востаннє 07 квітня 2026 року ухвалою Вищого антикорупційного суду ОСОБА_6 продовжено такі обов`язки: 1) не відлучатися за межі території України без дозволу суду; 2) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи. Посилаючись на те, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик переховування обвинуваченого від суду), продовжує існувати, прокурор зазначає про необхідність продовження обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 .

3. Доводи клопотання про зміну запобіжного заходу та зміну покладених обов`язків на обвинуваченого ОСОБА_6 . Захисник ОСОБА_7 подав в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 клопотання про зміну запобіжного заходу із застави на особисте зобов`язання та скасування обов`язку не виїжджати за кордон без дозволу суду з огляду на таке.

1. Погіршення стану здоров`я сина обвинуваченого та негайного прибуття батька за викликом лікарів протягом 24 годин.

2. Прохання заставодавця ТОВ «Компанія Укрпромснаб» повернути кошти у сумі 3 028 000 грн через гостру потребу в обіговому капіталі для виконання міжнародних та національних контрактів, а також через знецінення суми застави в євро на понад 13 000 євро через девальвацію.

3. Демонстрація зразкової поведінки під час шести виїздів за кордон із поверненням, за понад два роки перебування під заставою. Закінчення допиту ключового свідка обвинувачення в суді, що виключає ризик впливу на нього. У зв`язку із викладеним ОСОБА_6 просить (1) змінити запобіжний захід на особисте зобов`язання з покладенням лише обов`язку повідомляти про зміну місця проживання чи роботи та (2) повернути повну суму застави (3 028 000 грн) заставодавцю. У разі якщо суд дійде висновку про неможливість повної зміни запобіжного заходу на особисте зобов`язання, клопотання задовольнити частково: (1) зменшити розмір застави до 266 240 грн та (2) скасувати або пом`якшити обов`язок «не відлучатися за межі території України без дозволу суду», дозволивши виїзд за попереднім повідомленням або у вільні від засідань дні.

4. Позиція учасників судового засідання Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні повідомив, що ризик переховування від суду на сьогодні не перестав існувати. Аргументація щодо цього викладена у клопотанні та не змінювалася порівняно з попередніми. Прокурор вважає, що обставини не вказують на зменшення цього ризику чи його припинення, а навпаки, оскільки на сьогодні судовий розгляд перебуває на завершальній стадії, усвідомлення наявності обсягу доказів, які підтверджують винуватість особи, навпаки, може спонукати її до переховування від суду. У зв`язку з цим просив задовольнити клопотання та продовжити покладені на обвинуваченого ОСОБА_6 обов`язки. Від захисника ОСОБА_7 03 червня 2026 року до суду надійшли письмові заперечення на клопотання прокурора. У судовому засіданні захисник заперечував проти продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6 . Також долучив документи, які позитивно характеризують обвинуваченого. Обвинувачений ОСОБА_6 проти задоволення клопотання прокурора заперечував. Наполягав на тому, що ризик, на існування якого посилається прокурор відсутній. Повідомив, що через погіршення стану здоров`я дитини, виникає необхідність в оперативному виїзді за кордон. Додатково захисник ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_6 конкретизували доводи, які викладенні у клопотанні про зміну запобіжного заходу та зміну покладених обов`язків на обвинуваченого ОСОБА_6 . Захисник ОСОБА_8 , обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_9 підтримали позиції захисника ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_6 та заперечували проти задоволення клопотання прокурора.

5. Оцінка та висновки Суду Дослідивши клопотання, заслухавши доводи прокурора, захисника та обвинуваченого, Суд встановив таке. 5.1 Обставини, встановлені судом та їх правове регулювання ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21 лютого 2024 року ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Одночасно з цим ОСОБА_6 визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 3 028 000 грн. У разі звільнення ОСОБА_6 з-під варти у зв`язку з внесенням застави, на нього покладалися обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України. 26 лютого 2024 року ОСОБА_6 звільнено з-під варти у зв`язку з внесенням застави. Отже, з 26 лютого 2024 року ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави з одночасним покладенням на нього додаткових обов`язків. Обов`язки, передбачені до ч. 5 ст. 194 КПК України, покладаються на підозрюваного/обвинуваченого на строк не більше двох місяців та за наявності підстав підлягають продовженню згідно із положеннями ч. 7 ст. 194, ст. 199 КПК України. Востаннє відповідно до положень ч. 7 ст. 194, ст. 199 КПК України ухвалою Вищого антикорупційного суду від 07 квітня 2026 року ОСОБА_6 продовжено такі обов`язки: 1) не відлучатися за межі території України без дозволу суду; 2) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи. Наразі у зв`язку зі зверненням прокурора з клопотанням про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 та наявністю клопотання про зміну запобіжного заходу та зміну покладених обов`язків на обвинуваченого ОСОБА_6 , виникла необхідність у вирішенні питання щодо наявності підстав для продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 чи їх зміни. Відповідно до змісту ч. 7 ст. 194, ст. 199 КПК України під час вирішення таких питань Суд має з`ясувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність обставин, які свідчать про те, що встановлені попереднім судовим рішенням ризики не зменшилися або з`явилися нові. 5.2 Щодо обґрунтованості підозри Суд зазначає, що на даній стадії кримінального провадження, коли обвинувальний акт стосовно ОСОБА_6 скерований до суду, та здійснюється судовий розгляд, повідомлена останньому підозра у вчиненні кримінального правопорушення не є вочевидь необґрунтованою. Крім цього, Суд бере до уваги, що питання наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення було предметом неодноразового судового контролю під час вирішення питання про продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6 5.3 Висновки Вищого антикорупційного суду Щодо ризику переховування від суду Розглядаючи питання актуальності ризиків, Суд констатує, що ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Під час визначення ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже, ризики, які дають достатні підстави судді вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої вірогідності їх здійснення. Попередніми судовими рішеннями встановлено існування ризику можливого переховування обвинуваченого від суду. Названий ризик, за змістом клопотання та твердженням прокурора у судовому засіданні, не втратив своєї актуальності. Оцінюючи вірогідність вчинення обвинуваченим дій із переховування, Суд враховує такі обставини: - тяжкість і характер злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 . Санкція ч. 4 ст. 369 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої. Зазначений злочин у відповідності до положень ст. 12 КК України є тяжким. При цьому згідно з приміткою до ст. 45 КК України злочин належить до корупційних, а тому звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням чи застосування більш м`якого покарання, ніж передбачено законом за цей злочин, не застосовуються. За наведених обставин у разі визнання ОСОБА_6 винуватим в інкримінованому злочині, останній повинен буде понести виключно реальне покарання у вигляді позбавлення волі; - наявність соціальних зв`язків у обвинуваченого за межами України. Так, родина обвинуваченого ОСОБА_6 (дружина та діти) тривалий час проживають за межами України. Проживання найближчих родичів обвинуваченого ОСОБА_6 за кордоном, на переконання Суду, значно знижує силу факторів стримування, які б могли утримати обвинуваченого від виїзду за межі України (робота, політична, громадська, волонтерська та наукова діяльність), та полегшує можливість тривалого перебування обвинуваченого за кордоном. Посилання сторони захисту на наявність у обвинуваченого батьків похилого віку, на переконання Суду, не є настільки стримуючими факторами за наявності яких можна стверджувати про повну відсутність ризику переховування. Адже батьки обвинуваченого не мають юридичних перешкод для перетину державного кордону, а тому за необхідності вони можуть покинути територію України. У цьому контексті Суд бере також до уваги факт наявності в родини Куценків житла у США. Так, дружина обвинуваченого на території США проживає в квартирі, яка належить компанії, засновником якої до квітня 2024 року були мати ОСОБА_6 та його теща. Наведена обставина об`єктивно створює умови для тривалого перебування за межами території України. Щодо доводів клопотання про зміну запобіжного заходу та зміну покладених обов`язків на обвинуваченого ОСОБА_6 . Стосовно твердження обвинуваченого про погіршення стану його сина, який перебуває на лікуванні в США, що може зумовити необхідність в оперативному виїзді за кордон, Суд повідомляє, що систематично за відповідним клопотанням надає дозвіл для такого виїзду ОСОБА_6 . Оперативність надання такого дозволу дійсно, як стверджує обвинувачений, може змінюватись залежно від завантаженості чи відпустки Суду, однак дозвіл на виїзд щодо минулих клопотань надавався якнайшвидше з дати надходження клопотання. Крім того, попередні виїзди за кордон відбувалися в межах встановленого судом дозволу. Скасування обов`язку отримувати такий дозвіл усуває єдиний дієвий механізм контролю за поверненням обвинуваченого в умовах вільного перетину ним кордону. Саме тому лише зразкова поведінка не може бути стримуючим фактором. Позицію з приводу того, що ключовий свідок ОСОБА_10 , допитаний у судовому засіданні, повністю руйнує логіку обвинувачення, Суд також не бере до уваги через те, що таке твердження є виключно версією сторони захисту, застереження щодо якого міститься й у самому клопотанні про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні. Відповідно до КПК України, остаточну оцінку доказам суд надає лише у нарадчій кімнаті під час ухвалення рішення. До цього моменту ризик впливу на інших учасників або перешкоджання правосуддю зберігається. Щодо прохання заставодавця ТОВ «Компанія Укрпромснаб» повернути кошти у сумі 3 028 000 грн через гостру потребу в обіговому капіталі для виконання міжнародних та національних контрактів, а також через знецінення суми застави на понад 13 000 євро через девальвацію, Суд зазначає таке. Сума застави 3 028 000 грн дійсно є ефективним та дієвим стримувальним фактором, враховуючи інші обставини, зокрема, наявністю у обвинуваченого законної підстави для виїзду за кордон. Про стримувальний фактор застави свідчить і те, що маючи можливість безперешкодно залишитися за кордоном під час виїзду, обвинувачений повернувся до України та бере участь у судових засіданнях. Водночас девальвація валюти є загальноекономічним фактором, що впливає на всіх суб`єктів господарювання, і не є правовою підставою для зменшення застави у кримінальному процесі. Щодо наявності боргу перед заставодавцем ТОВ «Компанія Укрпромснаб», слід звернути увагу, що посилання на такий фінансовий стан заставодавця та обвинуваченого в обґрунтування необхідності зміни запобіжного заходу та повернення застави є безпідставними, зважаючи на те, що специфіка застави як запобіжного заходу не обумовлює її зміну з огляду на складне матеріальне становище особи, яка виступає заставодавцем. Сплата заставодавцем коштів, як застави, є актом добровільної волі такої особи, а вимоги заставодавця до обвинуваченого щодо повернення з будь-яких причин сплачених коштів не є обставиною, що може стати підставою для зміни запобіжного заходу та зменшення розміру застави. Окрім того, відповідно до ч. 3 ст. 182 КПК України під час застосування запобіжного заходу у вигляді застави заставодавцю роз`яснюється, у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків. Суд зазначає, що кожна з цих обставин окремо не є вирішальною при оцінці ризику переховування. Водночас у своїй сукупності, з урахуванням їх взаємозв`язку та взаємного підсилення, вони об`єктивно вказують на існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. При цьому з огляду на характер обставин, якими обумовлений ризик переховування від суду, належна процесуальна поведінка ОСОБА_6 не спростовує існування вірогідності вчинення ним дій із переховування. Водночас це може свідчити про те, що застосований запобіжний захід разом з покладеними на обвинуваченого обов`язками достатньою мірою забезпечує належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 та виконання ним процесуальних обов`язків. Оцінивши обов`язки, про продовження яких просить прокурор, Суд дійшов висновку про їх релевантність та пропорційність встановленому ризику переховування. Обов`язок повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, а також обов`язок не відлучатися за межі території України без дозволу суду перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку із запобіганням ризику, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. При цьому Суд переконаний, що встановлені обмеження є мінімально необхідними, водночас достатніми для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_6 , оскільки вони створюють дієвий механізм контролю за його пересуванням та унеможливлюють його безконтрольне залишення території України. На підставі викладеного Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 . У зв`язку з цим, клопотання прокурора належить задовольнити, а у задоволені клопотання адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу та зміну покладених обов`язків ОСОБА_6 слід відмовити. Керуючись статтями 107, 131-132, 177-178, 194, 369-372 КПК України, Суд П О С Т А Н О В И В: Відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу та зміну покладених обов`язків ОСОБА_6 . Задовольнити клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному 24.04.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000190. Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії покладених на нього обов`язків, а саме: 1) не відлучатися за межі території України без дозволу суду; 2) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи. Строк дії ухвали встановити до 04 серпня 2026 року включно. Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні № 52023000000000190 від 24.04.2023. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України. Головуючий суддя ОСОБА_11