Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/14/25
від 04.06.2026 · АнтикорупційнаСправа № 991/14/25 Провадження 1-кп/991/1/25 У Х В А Л А 04 червня 2026 року м.Київ Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні зали судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному 24.04.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000190, за обвинуваченням ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Запоріжжя, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України, ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Запоріжжя, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Краматорськ Донецької області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України, В С Т А Н О В И В:
1. Історія провадження На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження № 52023000000000190 від 24 квітня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України. Ухвалою Суду від 14 січня 2025 року у вказаному провадженні призначено судовий розгляд. Засобами електронного зв`язку 02 червня 2026 року до суду надійшло клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 . У зв`язку з цим у судовому засіданні 04 червня 2026 року Судом вирішувалося таке клопотання.
2. Доводи клопотання Як свідчить зміст клопотання, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21 лютого 2024 року до обвинуваченого ОСОБА_5 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 1 000 000 грн. У разі звільнення ОСОБА_5 з-під варти у зв`язку з внесенням застави на нього покладалися додаткові обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України. 23 лютого 2024 року ОСОБА_5 звільнено з-під варти у зв`язку з внесенням застави. Отже, з 23 лютого 2024 року ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави з одночасним покладенням на нього додаткових обов`язків. Строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_5 , продовжувався згідно із положеннями ч. 7 ст. 194, ст. 199 КПК України. Востаннє 07 квітня 2026 року ухвалою Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 продовжено такі обов`язки: 1) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 2) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Посилаючись на те, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик переховування обвинуваченого від суду), продовжує існувати, прокурор зазначає про необхідність продовження обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 .
3. Позиція учасників судового засідання Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав та надав пояснення аналогічні викладеним у клопотанні. Наполягав на наявності ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_5 та посиленням цього ризику через те, що судове провадження перебуває на завершальному етапі. У зв`язку з цим прокурор просив задовольнити клопотання та продовжити покладені на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язки. Захисник ОСОБА_8 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора. На переконання захисту, єдиною підставою продовження існування ризику прокурор зазначає виключно тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення ОСОБА_5 , що може бути підставою та мотивом обвинуваченого переховуватись від суду. Захисник повідомила, що такий підхід суперечить як національному законодавству, так і сталій практиці ЄСПЛ. Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника та заперечував проти задоволення клопотання. Захисник ОСОБА_7 , обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_4 заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
4. Оцінка та висновки Суду Дослідивши клопотання, заслухавши доводи прокурора, захисника та обвинуваченого, Суд встановив таке. ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21 лютого 2024 року ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Одночасно з цим ОСОБА_5 визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1 000 000 грн. У разі звільнення ОСОБА_5 з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, на нього покладалися обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України. 23 лютого 2024 року ОСОБА_5 звільнено з-під варти у зв`язку з внесенням застави. Отже, з 23 лютого 2024 року ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави з одночасним покладенням на нього додаткових обов`язків. Обов`язки, передбачені до ч. 5 ст. 194 КПК України, покладаються на підозрюваного/обвинуваченого на строк не більше двох місяців та , за наявності підстав, підлягають продовженню згідно із положеннями ч. 7 ст. 194, ст. 199 КПК України. Востаннє відповідно до положень ч. 7 ст. 194, ст. 199 КПК України ухвалою Вищого антикорупційного суду від 07 квітня 2026 року ОСОБА_5 продовжено такі обов`язки: 1) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 2) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Наразі, у зв`язку із зверненням прокурора з відповідним клопотанням, виникла необхідність у вирішенні питання щодо наявності підстав для продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 . За змістом ч. 7 ст. 194, ст. 199 КПК України при вирішенні питання про доцільність продовження строку дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_5 , Суд має з`ясувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність обставин, які свідчать про те, що встановлені попереднім судовим рішенням ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики. Щодо обґрунтованості підозри Суд зазначає, що на цій стадії кримінального провадження, коли обвинувальний акт стосовно ОСОБА_5 скерований до суду, та судове провадження перебуває на стадії допиту обвинувачених, повідомлена ОСОБА_5 підозра у вчиненні кримінального правопорушення не є вочевидь необґрунтованою. Крім цього, Суд бере до уваги, що питання наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення було предметом неодноразового судового контролю слідчими суддями під час вирішення питання про продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_5 . Щодо питання наявності ризику, обґрунтованого прокурором, та існування якого заперечується стороною захисту, Суд констатує, що ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак, вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже, ризики, які дають достатні підстави судді вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст.177 КПК, слід вважати наявними за умови достатньої вірогідності їх здійснення. Попередніми судовими рішеннями встановлене існування ризику можливого переховування обвинуваченого від суду. Названий ризик, за змістом клопотання та твердженням прокурора у судовому засіданні, не втратив своєї актуальності. Оцінюючи вірогідність вчинення обвинуваченим дій із переховування, Суд враховує такі обставини: - тяжкість і характер злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 . Санкція ч. 4 ст. 369 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої. Зазначений злочин відповідно до положень ст. 12 КК України є тяжким. При цьому згідно з приміткою до ст. 45 КК України злочин належить до корупційних, а тому звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням чи застосування більш м`якого покарання, ніж передбачено законом за цей злочин, не застосовуються. За наведених обставин, у разі визнання ОСОБА_5 винуватим в інкримінованому злочині, останній повинен буде понести виключно реальне покарання у вигляді позбавлення волі; - наявність соціальних зв`язків у обвинуваченого за межами України. Так, родина обвинуваченого ОСОБА_5 (дружина та діти) виїхала з України у зв`язку з збройною агресією російської федерації проти України, та за кордоном має статус біженців. Ще один член родини - ОСОБА_9 також проживає за кордоном у зв`язку з навчанням. Проживання найближчих родичів обвинуваченого ОСОБА_5 за кордоном, на переконання Суду, значно знижує силу стримувальних факторів, які б могли утримати обвинуваченого від виїзду за межі України, та полегшує можливість тривалого перебування обвинуваченого за кордоном. Кожна окремо з цих обставин не є вирішальною при оцінці ризику переховування, однак у своїй сукупності вони є достатньо вагомими, а тому переконують Суд у актуальності ризику можливого переховування обвинуваченого від суду. Адже повернення обвинуваченому паспорта для виїзду за кордон у сукупності з тягарем можливого покарання, наявністю соціальних зв`язків за межами України, свідчить про достатню ймовірність позапроцесуальних дій обвинуваченого. При цьому, з огляду на характер обставин, якими обумовлений ризик переховування від суду, належна процесуальна поведінка ОСОБА_5 не спростовує існування вірогідності вчинення ним дій із переховування. Водночас може свідчити про те, що застосований запобіжний захід разом з покладеними на обвинуваченого обов`язками достатньою мірою забезпечує належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 та виконання ним процесуальних обов`язків. Оцінивши обов`язки, про продовження яких просить прокурор, Суд дійшов висновку про їх релевантність та пропорційність встановленому ризику переховування. Обов`язок повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, а також обов`язок здати на зберігання документи, що дають право на виїзд за кордон, перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку із запобіганням ризику, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. При цьому Суд переконаний, що встановлені обмеження є мінімально необхідними, водночас достатніми для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_5 , оскільки вони створюють дієвий механізм контролю за його пересуванням та позбавляють обвинуваченого фактичної можливості безперешкодно та оперативно залишити територію України для уникнення правосуддя. На підставі викладеного, Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 . У зв`язку з цим, клопотання прокурора належить задовольнити. Разом з цим Суд наголошує, що сторона захисту не позбавлена права звернутися до суду з відповідним самостійним клопотанням про зміну покладених на обвинуваченого обов`язків, яке підлягатиме розгляду у встановленому законом порядку. Керуючись статтями 107, 131-132, 177-178, 194, 369-372 КПК України, Суд П О С Т А Н О В И В: Задовольнити клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному 24.04.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000190. Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк дії покладених на нього обов`язків, а саме: 1) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 2) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Строк дії ухвали встановити до 04 серпня 2026 року включно. Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні № 52023000000000190 від 24.04.2023. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України. Головуючий суддя ОСОБА_10