Постанова Харківський апеляційний суд № 953/3296/25

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Постанова Іменем України 03 червня 2026 року м. Харків справа № 953/3296/25 провадження № 22-ц/818/2696/26 Харківський апеляційний суд у складі: головуючого - Пилипчук Н.П., суддів колегії Тичкової О.Ю., Яцини В.Б. за участю секретаря Муренченко С.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харків цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «БАРАБАШОВА-32» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 29 грудня 2025 року, ухвалене суддею Лисиченко С.М., В С Т А Н О В И В : У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСББ «БАРАБАШОВА-32», в якому просив визнати протиправними дії об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «БАРАБАШОВА-32» в особі Голови Правління Магда А.В. щодо неукладення договору про надання ОСББ послуг з обслуговування внутрішньобудинкових систем централізованого опалення, гарячого та холодного водопостачання і водовідведення, внутрішніх електричних мереж та електрощитових, багатоквартирного будинку між ним, ОСОБА_1 та об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «БАРАБАШОВА-32»; зобов`язати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «БАРАБАШОВА-32» в особі Голови Правління Магда А.В. укласти договір про надання ОСББ послуг з обслуговування внутрішньобудинкових систем централізованого опалення, гарячого та холодного водопостачання і водовідведення, внутрішніх електричних мереж та електрощитових, багатоквартирного будинку між ним, ОСОБА_1 та об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «БАРАБАШОВА-32»; усунути перешкоди у користуванні належним йому, ОСОБА_1 майном, а саме, квартирою АДРЕСА_1 що належить йому на праві приватної власності, та як співвласнику ОСББ «БАРАБАШОВА-32» шляхом відновлення освітлення в прилеглих до належної йому квартири, приміщеннях, а також стягнути з об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «БАРАБАШОВА-32» судові витрати, пов`язані із сплатою судового збору. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що він є власником квартири АДРЕСА_1 . У вказаному будинку його співвласниками створено ОСББ «БАРАБАШОВА-32». З метою виконання вимог Закону України « Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» він неодноразово звертався до голови ОСББ «БАРАБАШОВА-32», із заявами про укладення із ним договори на оплату комунальних послуг. Разом з цим відповідач відмовляє йому в укладанні договорів. Крім того зазначає, що неправомірно відмовляє йому у відновленні освітлення в прилеглих до його квартири приміщеннях, а також інших приміщеннях цокольного поверху. Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 29 грудня 2025 року відмовлено у задоволені позову ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «БАРАБАШОВА-32» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Вважає, що суд дійшов помилкового висновку про відсутність у ОСББ обов`язку укладати договір про надання послуг з обслуговування внутрішньобудинкових систем, фактично звівши правовідносини сторін виключно до принципу свободи договору. За визначенням, наведеним у статті 1 Закону N 417-VIII, управління багатоквартирним будинком - це вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку. Управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За змістом частини першої статті 15 Закону N 2189-VIII договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (зміни до нього) від імені всіх співвласників багатоквартирного будинку укладається з визначеним відповідно до законодавства управителем співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками. Зазначає, що всі відповіді, надані ОСББ на звернення позивача, фактично зводяться до відмови у врегулюванні спірного питання та укладення договору про надання послуг з обслуговування внутрішньобудинкових інженерних систем. Наголошує, що усі надані ОСББ відповіді мають ознаки відмови, що проявляється у системній бездіяльності відповідача та небажанні виконувати покладений на нього законом обов`язок щодо належного управління та утримання спільного майна багатоквартирного будинку. Суд першої інстанції, не надавши належної оцінки змісту цих відповідей у їх сукупності, дійшов помилкового висновку про відсутність порушення прав позивача, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Наголошує, що саме ОСББ є суб`єктом, на який законом покладено обов`язок організувати обслуговування таких систем, у тому числі шляхом укладення відповідних договорів. Суд першої інстанції не врахував, що у спірних правовідносинах йдеться не про укладення цивільного договору, як такого, а про реалізацію законного обов`язку ОСББ, спрямованого на забезпечення належного функціонування спільного майна та прав співвласників. Бездіяльність відповідача створює постійні перешкоди у користуванні позивачем належним йому майном, що суперечить вимогам статей 319, 322 Цивільного кодексу України. У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно ст.ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано умови, на яких він просить зобов`язати укласти договір, а відтак відсутні законні підстави для задоволення таких позовних вимог. Крім того, позовні вимоги про визнання протиправними дій об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «БАРАБАШОВА-32» в особі Голови правління Магди А.В. щодо неукладення вказаних договорів є похідними від первісних вимог та, у зв`язку з відмовою у їх задоволенні, також не підлягають задоволенню. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції. Судом першої інстанції встановлено, що співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 було прийнято рішення про створення ОСББ «БАРАБАШОВА -32». 16 травня 2016 року здійснено державну реєстрацію юридичної особи - ОСББ «БАРАБАШОВА -32», про що зроблено запис за № 1 480 102 0000 069542. Відповідно даних договору купівлі-продажу від 11.07.2019, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Євдокименко Е.К., зареєстрований в реєстрі № 358, ОСОБА_1 на був у приватну власність квартиру АДРЕСА_1 . Рішенням Київського районного суду м.Харкова від 22.08.2024 у справі № 953/8817/21 відмовлено у задоволенні позовних вимог Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «БАРАБАШОВА -32» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , треті особи: КП «Харківське міське БТІ» Харківської міської ради, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про визнання недійсним та скасування рішення міської ради в частині реєстрації права власності та скасування запису про право власності. В межах розгляду цивільної справи № 953/8817/21 судом встановлено, що 30.07.2005 між ОСОБА_3 та ТОВ Фірма «Консоль ЛТД» укладено Договір про пайову участь у фінансуванні будівництва №2304/329-48, відповідно до умов якого учасники зобов`язуються діяти спільно без створення юридичної особи для залучення пайових коштів та фінансування будівництва багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 у відповідності до Договору земельної ділянки №66117/04 та введенням багатоквартирного будинку в експлуатацію, визначеному в подальшому як «Об`єкт. У відповідності до підпункту 2.1.1. п.2.1 Договору ОСОБА_3 виконує функції замовника по будівництву «Об`єкта», крім тих, які відповідно до даного договору покладаються на ТОВ Фірма «Консоль ЛТД». Відповідно до додаткової угоди №3 до вказаного договору від 08.04.2008, п. 3.3.1 вказаного договору викладено в наступній редакції: ОСОБА_3 та залучені ним учасники отримують 5,5% всіх житлових та нежитлових площ наземної частини об`єкту т 253 кв.м. загальної площі підвалу (приміщення №1,2,15,20 згідно паспорту БТІ) згідно п.2.2.8 договору. Відповідно до складеного акту прийому-передачі квартири в житловому будинку АДРЕСА_4 від 15.10.2008, ОСОБА_3 були передані нежитлові приміщення №1,2,15,20 загальною площею 253 кв.м. Багатоповерховий житловий будинок, як перша черга будівництва двох житлових будинків по АДРЕСА_5 , був прийнятий до експлуатації згідно з актом готовності об`єкта до експлуатації №1 від 25.06.2009 та свідоцтвом №200000139 від 03.07.2009 про відповідність збудованого об`єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, виданим інспекцією ДАБК в Харківській області. Рішенням №183 Виконавчого комітету Київської районної ради у місті Харкові від 18.08.2009, багатоквартирному житловому будинку, розташованому по АДРЕСА_5 , присвоєно нову поштову адресу: АДРЕСА_2 . Відповідно до розпорядження Харківського міського Голови від 07.10.2010 за №2909, ОСОБА_3 видано свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення підвалу №1,2,15,20, загальною площею 255,2 кв.м. в житловому будинку літ. «Б-9», що розташований по АДРЕСА_2 . Відповідно до укладеного договору про поділ майна подружжя від 08.10.2013 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , остання набула право власності на частину нежитлових приміщень підвалу №1,2,15,20 в житловому будинку літ. «Б-9», що розташований по АДРЕСА_2 . В подальшому вказані нежитлові приміщення відповідачем ОСОБА_4 були відчужені за оспорюваним договором купівлі-продажу відповідачу ОСОБА_2 , які останній відповідно до декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 06.12.2017 переведені до житлового фонду, а саме в квартири АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , які були продані відповідачам по справі. Відповідно до наданого технічного висновку про планувальну ситуацію, що склалася у загальному стані будівельних конструкцій і інженерних мереж житлового будинку по АДРЕСА_2 після проведення перепланування в частині будівлі в підвалі і технічному поверсі, виготовленого ТОВ «Інститут Градпроект», проведене обстеження встановило, що загальний стан основних несучих будівельних конструкцій даної житлової будівлі по АДРЕСА_2 після проведення перепланування в частині будівлі в підвалі і технічному поверсі нормальний. Зовнішній огляд будівлі і внутрішніх приміщень не виявив наявності видимих дефектів, ушкоджень, деформацій і відхилень від архітектурних форм несучих конструкцій будівлі. Основні конструктивні елементи не мають видимих ознак, що свідчать про втрату їх несучої здатності. Підвальний поверх не поверх, де позначка підлоги приміщень нижче планувальної позначки землі більше ніж на половину висоти приміщень. БДН В.2.2-15:2019 п.5.3. забороняє розміщення житлових приміщень у підвальних поверхах. Відсутність вільного доступу у підвальних приміщеннях, у зв`язку з виконаним переплануванням, до інженерно-комунікаційних мереж робить неможливою безпечну експлуатацію інженерних мереж будинку (водопостачання, водовідведення, теплопостачання, електропостачання та пожежних проходів) та у тримання їх в належному порядку, та ставить під загрозу життя мешканців. Розміщення житла у підвальних поверхах житлових будівель взагалі не допускається, розміщення житла у технічному поверсі цієї житлової будівлі не відповідає вимогам архітектурно-будівельних норм (ДБН В.2.2-15). Відповідно до листа-відповіді вих. №4-08/2024 від 09.08.2024 наданого провідним інженером проектувальником ОСОБА_9 спірні приміщення не відносяться до житлового фонду, та технічне призначення приміщень в багатоквартирному будинку на момент введення будинку в експлуатацію було: допоміжні приміщення багатоквартирного житлового будинку та приміщення технічні. В межах розгляду цивільної справи №953/8817/21 судом встановлено, що матеріали справи не містять жодного доказу того, що житлові приміщення підвалу у спірному будинку є допоміжними, адже, виходячи із способу і порядку їх використання, місця їхнього розташування та загальної характеристики сукупності властивостей таких приміщень, не доведено, що вони призначені для забезпечення його експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинку і входять до житлового фонду, а навпаки наданий до суду акт готовності об`єкта до експлуатації від 25.06.2009 не містить показника допоміжних приміщень у вказаному будинку, а лише наявні підземні частини. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази віднесення спірних приміщень до допоміжних приміщень загального користування, натомість із позовної заяви вбачається, що вони не були у загальному користування мешканців будинку з моменту введення його в експлуатацію, та були передані ОСОБА_3 з самого початку будівництва спірного будинку як нежитлові приміщення підвалу. Наявність у вказаних приміщеннях частини комунікацій будинку не є підставою віднесення їх до допоміжних приміщень. Аналізуючи наведене, суд за результатами цивільної справи №953/8817/21 дійшов висновку, що спірні приміщення ніколи не перебували у спільній власності співвласників будинку з огляду на те, що вказані приміщення не відносились до допоміжних приміщень будинку на момент будівництва самого будинку. В межах розгляду даної справи судом встановлено, що ОСОБА_10 в період з вересня 2019 по лютий 2020 звертався до ОСББ «БАРАБАШОВА-32» із заявами про укладення договорів про надання ОСББ послуг з обслуговування внутрішньо будинкових систем централізованого опалення, гарячого та холодного водопостачання і водовідведення,внутрішніх електричних мереж та електрощитових, багатоквартирного будинку із ним, як власником квартири АДРЕСА_1 . Відновити йому освітлення в прилеглих до належної йому квартири приміщеннях. У відповідь на звернення позивача ОСББ «БАРАБАШОВА-32» повідомляло, що для забезпечення виконання обов`язків, передбачених ст.18 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», керуючись вимогами ст.20 Закону та частини 2 статті IV Статуту ОСББ загальними зборами співвласників було затверджено обсяг відшкодування витрат на утримання спільного майна згідно технічної документації та встановлена частка відшкодування кожного співвласника пропорційно до загальної площі квартири , що перебувають у власності, тобто в розрахунку на 72 квартири згідно наявної технічної документації. Витрати на утримання приміщення, що належать позивачу на праві власності, у наявних обсягах відшкодування не враховані. Обсяги таких додаткових обов`язків визначити неможливо з причин відсутності у ОСББ проектної документації, оскільки така документація реконструкції підвальних приміщень житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 до ОСББ не надходила та для узгодження не надавалася. Прохає надати таку документацію . Щодо вимог позивача про відновлення освітлення в прилеглих до квартири, яка належить йому на праві власності в приміщеннях, а також приміщеннях цокольного поверху ОСББ зазначило, що у сумісній власності ОСББ згідно наявній документації цокольний поверх відсутній. Наявні технічні підвальні приміщення освітлюються згідно до наявних технологічних потреб технічного персоналу ОСББ, Згідно даних листів КП « ХАРКІВВОДОКАНАЛ`від 10.09.219 №Т-5922/119.01.0205 та від 19.03.2020 №Т-1388/1-20.01.02-05 вбачається, що за адресою: АДРЕСА_2 управителем є ОСББ «БАРАБАШОВА-32». Введення розрахунків за надані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за казаною адресою здійснюється безпосередньо із ОСББ «БАРАБАШОВА-32» на підставі Договору на тимчасове надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення. Враховуючи наведене, рекомендовано ОСОБА_1 для вирішення питання відкриття особового рахунку та укладення договору до ОСББ. Зазначено, що на теперішній час за адресою: АДРЕСА_2 Договір про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення укладений між КП «Харківводоканал» та ОСББ «БАРАБАШОВА-32». Звернень від ОСББ з приводу переводу мешканців житлового будинку за вищевказаною адресою на диференційовані розрахунки за послуги централізованого постачання холодної води та водовідведення не надходило. Відповідно даних листа АТ « ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» від 17.03.2020, наданого ОСОБА_1 у відповідь на його заяву від 10.03.2020 щодо укладення договору на розподіл електричної енергії та відкриття особового рахунку за адресою: АДРЕСА_16 вбачається, що товариством повідомлено позивачу про необхідність надати йому відповідний перелік документів, після надання яких, зокрема технічної документації, у товариства з`явиться можливість врегулювати поставлене позивачем питання. За змістом статті 6 ЦПК України суд зобов`язаний здійснювати правосуддя на засадах рівності учасників цивільного процесу перед законом і судом незалежно від будь-яких ознак. Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України). Відповідно до положень частини третьої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління регулює Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Статтею 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири, а співвласник багатоквартирного будинку - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку. Згідно зі статтями 4, 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку, спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. За змістом ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Статтею 9 вказаного Закону визначено, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками; за рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку). Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначає Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" від 14 травня 2015 року № 417-VIII. Співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому статтею 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку". Відповідно до частини 2 статті 382 Цивільного кодексу України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав. Звертаючись із позовом, ОСОБА_1 просив, зокрема, зобов`язати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «БАРАБАШОВА-32» укласти договір про надання ОСББ послуг з обслуговування внутрішньобудинкових систем централізованого опалення, гарячого та холодного водопостачання і водовідведення, внутрішніх електричних мереж та електрощитових, багатоквартирного будинку між ним та об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «БАРАБАШОВА-32». Щодо обраного позивачем способу юридичного захисту колегія суддів зазначає, що у випадках, коли обов`язковість укладення договору прямо передбачена законом, Верховний Суд виснував, що у разі відмови сторони укласти договір, таке право підлягає захисту судом на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України шляхом: визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов`язкової дії (постанова Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 577/3125/15-ц); визнання укладеною угоди з викладенням її змісту у резолютивній частині судового рішення (відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19). Даний висновок ґрунтується на положеннях ч.9 ст. 265 ЦПК України, відповідно до якої у спорі, що виник при укладенні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір умови, на яких сторони зобов`язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору. З викладеного вбачається, що у разі заявлення вимоги про зобов`язання ОСББ «Барабашова-32» укласти з ОСОБА_1 договір про надання ОСББ послуг з обслуговування внутрішньобудинкових систем централізованого опалення, гарячого та холодного водопостачання і водовідведення, внутрішніх електричних мереж та електрощитових, багатоквартирного будинку, позивач повинен був додати до позовної заяви проект договору, проте зазначена вимога процесуального закону позивачем не виконана. Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» внутрішньобудинкові системи багатоквартирного будинку - механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача, системи автономного теплопостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення (для систем газопостачання - від запірного пристрою на вводі в будинок до запірних пристроїв включно перед місцями підключення газових приладів, газоспоживального обладнання, теплових агрегатів тощо); житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Відповідно до ст. 5 вказаного Закону до житлово-комунальних послуг належить послуга з управління багатоквартирним будинком, до якої належить забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку. За змістом ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» суб`єктами правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг (учасниками) є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг. Виконавцями послуг з постачання та розподілу електричної енергії - енергопостачальник або інший суб`єкт, визначений законом; послуг з постачання теплової енергії - теплопостачальна організація; послуг з постачання гарячої води - суб`єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води; послуг з централізованого водопостачання - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання; послуг з централізованого водовідведення - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення. Частиною 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Пунктом 3 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець зобов`язаний, підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором. За змістом вказаних вище положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», обов`язок по укладанню договору про надання житлово-комунальних послуг покладено законодавцем саме на споживача, та на виконавця (виробника) цих послуг. Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_10 в період з вересня 2019 по лютий 2020 звертався до ОСББ «БАРАБАШОВА-32» із заявами про укладення договорів про надання ОСББ послуг з обслуговування внутрішньо будинкових систем централізованого опалення, гарячого та холодного водопостачання і водовідведення,внутрішніх електричних мереж та електрощитових, багатоквартирного будинку із ним, як власником квартири АДРЕСА_1 . Відновити йому освітлення в прилеглих до належної йому квартири приміщеннях. У відповідь на звернення позивача ОСББ «БАРАБАШОВА-32» повідомляло, що для забезпечення виконання обов`язків, передбачених ст.18 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», керуючись вимогами ст.20 Закону та частини 2 статті IV Статуту ОСББ загальними зборами співвласників було затверджено обсяг відшкодування витрат на утримання спільного майна згідно технічної документації та встановлена частка відшкодування кожного співвласника пропорційно до загальної площі квартири , що перебувають у власності, тобто в розрахунку на 72 квартири згідно наявної технічної документації. Витрати на утримання приміщення, що належать позивачу на праві власності, у наявних обсягах відшкодування не враховані. Обсяги таких додаткових обов`язків визначити неможливо з причин відсутності у ОСББ проектної документації, оскільки така документація реконструкції підвальних приміщень житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 до ОСББ не надходила та для узгодження не надавалася. Прохає надати таку документацію . Щодо вимог позивача про відновлення освітлення в прилеглих до квартири, яка належить йому на праві власності в приміщеннях, а також приміщеннях цокольного поверху ОСББ зазначило, що у сумісній власності ОСББ згідно наявній документації цокольний поверх відсутній. Наявні технічні підвальні приміщення освітлюються згідно до наявних технологічних потреб технічного персоналу ОСББ. Колегія суддів звертає увагу, що суду не надано підтверджень про те, що позивачем отримувалися технічні умови, чи замовлялася, виготовлялася та узгоджувалася проектно-технічна документація щодо водопостачання та електропостачання в належній йому квартирі АДРЕСА_1 , при цьому, бажання ОСОБА_1 мати відповідні інженерні мережі (постачання: води, електричної енергії) на підставі ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (особливості укладання, зміни і припинення договорів про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку), повинні відповідати встановленим технічним умовам і правилам, однак, позивач не надав доказів наявності технічних можливостей надання вказаних комунальних послуг у спірне приміщення. З огляду на вищезазначені норми права та подані сторонами у справі докази, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дослідивши об`єктивні та наявні у справі докази, дійшов обґрунтованого висновку, про відмову у задоволенні позову. Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права. На підставі ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.382,ст.384 ЦПК України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Київського районного суду м. Харкова від 29 грудня 2025 року залишити без змін. Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України. Головуючий Н.П. Пилипчук Судді В.Б. Яцина О.Ю. Тичкова