Постанова Житомирський апеляційний суд № 279/5705/24

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №279/5705/24 Головуючий у 1-й інст. Недашківська Л. А. Категорія 36 Доповідач Шевчук А. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 березня 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючої судді Шевчук А.М., суддів: Коломієць О.С., Талько О.Б., за участі секретаря судового засідання Бузган А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу №279/5705/24 за позовом ОСОБА_1 до Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №1 про визнання договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком №25/уп.жф від 01 жовтня 2018 року недійсним за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 11 жовтня 2024 року, яке ухвалене під головуванням судді Недашківської Л.А. у м.Коростені, в с т а н о в и в: У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №1 (далі КВЖРЕП №1). Просив визнати договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком №25/уп.жф від 01 жовтня 2018 року недійсним. Позов обґрунтований тим, що 25 липня 2024 року дізнався про існування договору від 01 жовтня 2018 року №25/уп.жф про надання послуги з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між КВЖРЕП №1 та ОСОБА_2 , яка діяла на підставі протоколу від 02 вересня 2017 року № _/18 загальних зборів співвласників зазначеного багатоквартирного житлового будинку. У договорі містяться посилання на те, що невід`ємними частинами договору є додатки: 1 - список співвласників і площа квартир та приміщень, що перебувають у їх власності; 2 - загальні відомості про будинок; 3 - акт приймання-передачі технічної документації на будинок; 4 - вимоги до якості послуги з управління будинком; 5 - кошторис витрат на утримання будинку та прибудинкової території. Він є співвласником багатоквартирного житлового будинку та із оспорюваного договору випливають його права і обов`язки. Він не був ознайомлений з цим договором та йому не був відомий зміст прав та обов`язків, що випливають із договору. Він не знає: за яких умов і хто входив до ініціативної групи, що займалася підготовкою проведення зборів; яким чином були оповіщенні співвласники про дату, час та місце зборів; хто приймав участь у них. Відповідач приховує документи, що складають невід`ємну частину договору, а також протокол від 02 вересня 2017 року №_/18 загальних зборів співвласників багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 , який є підставою для повноважень однієї з сторін, що підписала договір. Він направляв електронні звернення до КВЖРЕП №1 від 24 липня 2024 року, 25 липня 2024 року та 26 серпня 2024 року, але відповіді не отримав. Укладення оспорюваного договору без доведення його умов до його відому є порушенням норм Законів України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», «Про житлово-комунальні послуги» та його прав. Оспорюваний договір укладений 01 жовтня 2018 року, а протокол зборів датований 02 вересня 2017 року. Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 11 жовтня 2024 року в задоволенні позову відмовлено. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю. Доводи апеляційної скарги аргументовані тим, що суд не з`ясував підставу позову і не перевірив наявність чи відсутність її доказами. Також суд не дослідив повно і всебічно обставини проведення зборів 02 вересня 2017 року. Протокол є таким, що не відповідає чинним нормам щодо документів: перекреслення, непідписані виправлення, підроблені підписи тощо. На його переконання, протокол від 02 вересня 2017 року підроблений з протоколу від 29 квітня 2017 року. Він просив витребувати протокол від 29 квітня 2017 року та мав намір провести графопочеркову експертизу. Суд відмовив у задоволенні його клопотання. Переконаний, що відмова вчинена з метою не встановити достовірно обставину. Оспорюваний договір, в порушення чинного законодавства, не був укладений на зборах 02 вересня 2017 року, а лише 01 жовтня 2018 року, тобто через рік. Затвердження умов договору не мало місце і протокол щодо цього відсутній. За співвласників вирішили їх права і обов`язки, відмовивши їм у вільному встановленні договірних відносин. Уповноважена особа підписує договір не з умовами за власним уподобанням, а з тими умовами, що затвердили співвласники. У рішенні суд першої інстанції стверджує: «Таким чином, договір №25/уп.жф про надання послуги з управління багатоквартирним будинком підписаний уповноваженою на те особою, ОСОБА_2 ». Такий висновок є помилковим. Суд зазначив, що «Управитель протягом одного місяця після підписання з ним договору про надання послуг із управління багатоквартирним будинком (змін до нього) зобов`язаний надати або надіслати рекомендованим листом кожному співвласнику примірник такого договору (змін до нього), завірений підписом і печаткою управителя (за її наявності)». Ця обставина судом не досліджена та суд безпідставно вважав таку обставину встановленою. Він, як співвласник, не отримав від відповідача документів. Підставою позову є те, що він не був ознайомлений із оспорюваним договором та додатками до нього, які становлять невід`ємну частину договору, але судом така обставина належним чином не з`ясована та не перевірена доказами. Наявність цієї обставини відповідач не спростував належними і достовірними доказами. Суд не перевірив доказами цю обставину, як і обставину укладання договору особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, як і решту обставин, що мають істотне значення для такого висновку. В матеріалах справи відсутні докази з цього приводу. Суд повторив безпідставно слова відповідача, що договір нібито був надісланий йому, але у справі немає доказів надсилання договору. Суд не дослідив обставину, що він не був запрошений на збори та не з`ясував чому, якщо йому направляли на поштову адресу копію договору від 01 жовтня 2018 року №25/ уп.жф із додатками до нього, то чому його прізвища не було в протоколах для голосування. Суд не з`ясував, чи направляв відповідач ці документи йому, якщо в додатку до договору «список співвласників будинку», складеному відповідачем, відсутнє його прізвище. Його не повідомили про місце, час та дату проведення зборів для обговорення і участі в голосуванні щодо затвердження умов договору зборами співвласників, голосуванні за обрання повноважної особи від співвласників тощо. Вказане прослідковується з протоколу від 02 вересня 2017 року, в якому не надруковане його прізвище серед співвласників, він не зазначений серед тих, хто не проголосував, відсутні дані розміру площі, що належала йому. Його прізвища немає в додатку до договору «список співвласників будинку». Суддя Недашківська Л.А. мала відносно нього упереджену позицію. Він надіслав копії протоколів і договору з додатками до Міністерства юстиції. Спеціалісти Мін`юсту порадили написати заяву про вчинення злочину в зв`язку з підробкою підписів ОСОБА_2 в договорі та додатках до нього і викликати її в якості свідка. Дослідивши матеріали договору та протоколи зборів, обговоривши зі спеціалістами графологами, дійшов висновку, що підписи ОСОБА_2 в протоколах та договорі не є підписами однієї й тієї ж особи. Для того, щоб визначитися, який підпис належить ОСОБА_2 і чи належить їй хоча б один із підписів, він звернувся до суду з клопотанням витребувати зразок підпису ОСОБА_2 з відповідного органу. Суддя ухвалою відмовила у цьому, розуміючи, що угода укладена особою без необхідної цивільної дієздатності. Суддя Недашківська Л. А. своїми діями закрила йому доступ до правосуддя, тобто до захисту його прав і інтересів. Цими упередженими діями доведено розгляд до ухвалення незаконного і необґрунтованого рішення на підставі нез`ясованих обставин. У проколах зазначені недостовірні дані щодо площі квартир. На підставі загальної площі квартири розраховується сума для сплати. Отже, неправильно визначені відповідачем площі (а саме він друкував ці документи) призвели й призводять до того, що відповідач виставляє співвласникам платіжки з неправильними нарахуваннями для сплати. З кожного власника квартири відповідач незаконно стягує шляхом обману чи зловживання довірою на кожному квадратному метрі площі 0,06 грн. У договір про надання послуг відповідач заклав можливість збільшення ціни своїх послуг в односторонньому порядку. Співвласники не знають про таку умову договору, вони її не затверджували. Цю умову договору потрібно скасувати або змінити зміст пункту, щоб не створювати ризиків. Управитель не виконує належним чином свої умови договору щодо якості послуг. Його бездіяльність створила кілька обставин, які несуть смертельну небезпеку для людей, що проживають у будинку. Відзиву на апеляційну скаргу не надходило. Відповідно до частини третьої ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. У судовому засіданні, проведеному в режимі відеоконференції, позивач ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав та просить її задовольнити, - рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі. Представник відповідача КВЖРЕП №1 у судове засідання не з`явився. Відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.116 т.2). Відповідно до частини другої ст.372 ЦПК України неявка сторін та інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав. Відповідно до частини першої ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Частиною першою ст.215 ЦК України встановлено, що недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог чинності правочину є підставою для його недійсності. Відповідно до ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Загальним правовим наслідком недійсності правочину (ст.216 ЦК України) є реституція, яка застосовується як належний спосіб захисту цивільного права та інтересу за наявності відносин, які виникли у зв`язку із вчиненням особами правочину та внаслідок визнання його недійсним. Відповідно до частини другої ст.382 ЦК України всі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (частина перша ст.369 ЦК України). Згідно з частиною першою ст.9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку). Відповідно до ст.11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг із управління багатоквартирним будинком. Вартість послуг із управління багатоквартирним будинком визначається за рішенням зборів співвласників (загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) і згодою управителя та зазначається у договорі з управителем. Умови договору про надання послуг із управління багатоквартирним будинком повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Істотними умовами договору про надання послуг із управління багатоквартирним будинком є: 1) перелік послуг; 2) вимоги до якості послуг; 3) права і обов`язки сторін; 4) відповідальність сторін за порушення договору; 5) ціна послуг; 6) порядок оплати послуг; 7) порядок і умови внесення змін до договору; 8) строк дії договору, порядок і умови продовження дії та розірвання договору. Якщо зборами співвласників прийнято рішення про укладення договору про надання послуг із управління багатоквартирним будинком, такий договір (зміни до нього) підписується співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками. Управитель протягом одного місяця після підписання з ним договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (змін до нього) зобов`язаний надати або надіслати рекомендованим листом кожному співвласнику примірник такого договору (змін до нього), завірений підписом управителя. Договір з управителем укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на наступний однорічний строк. Відповідно до частини першої ст.4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава. За змістом ст.10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про: розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним; визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем; обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням; визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком; проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції, реставрації спільного майна багатоквартирного будинку та визначення підрядників для виконання таких робіт; визначення дати та місця проведення наступних зборів співвласників; визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком; відключення будинку від мереж (систем) централізованого постачання комунальних послуг у порядку, встановленому законом, і визначення системи подальшого забезпечення будинку комунальними послугами, за умови дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища; вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (укладення індивідуального та/або колективного договору про надання комунальної послуги). Рішення зборів співвласників оформляється протоколом, який підписується усіма співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах, кожен з яких ставить підпис під відповідним варіантом голосування ("за", "проти", "утримався"), за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики. У протоколі обов`язково зазначається така інформація про співвласників (їх представників), які взяли участь у зборах співвласників: прізвище, ім`я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника). Рішення зборів співвласників є обов`язковими для всіх співвласників, включаючи тих, які набули право власності на квартиру чи нежитлове приміщення після прийняття рішення. Із матеріалів справи вбачається та судом установлено, що згідно з інформацією, сформованою 20 вересня 2014 року з Державного реєстру речових прав, за позивачем ОСОБА_1 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_2 (а.с.78 т.1). Так, за позивачем на підставі рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської область від 12 квітня 2018 року про розподіл спадкового майна 29 травня 2018 року зареєстрована 1/4 частка зазначеної вище квартири, а на підставі рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 20 квітня 2015 року про визнання права власності в порядку спадкування 22 січня 2016 року зареєстровано частки цієї квартири. Згідно з частиною четвертою ст.14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» колективний договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем такої послуги особою, уповноваженою на це співвласниками, від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку. Такою уповноваженою особою може бути: співвласник багатоквартирного будинку; управитель багатоквартирного будинку; уповноважений орган управління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку; правління житлово-будівельного кооперативу; інша фізична чи юридична особа, уповноважена рішенням співвласників (уповноваженого органу управління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку). Відповідно до п.3 частини другої ст.10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень із усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про: обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням. Між Комунальним виробничим житловим ремонтно-експлуатаційним підприємством №1 та співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 сотні, 01 жовтня 2018 року укладений договір №25/уп.жф про надання послуги з управління багатоквартирним будинком (а.с.9-14 т.1). Від імені співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 сотні, договір підписаний ОСОБА_2 , яка уповноважена зборами співвласників багатоквартирного будинку та діяла на підставі протоколу №_/18 від 02 вересня 2017 року загальних зборів співвласників багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 . 02 вересня 2017 року відбулися збори співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 сотні, на яких співвласниками, зокрема, прийнято рішення про визначення управителем будинку АДРЕСА_1 сотні, - КВЖРЕП №1 та про обрання уповноваженої особи від співвласників будинку АДРЕСА_1 - ОСОБА_2 (а.с.61-77 т.1). Результати зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 сотні, оформлені протоколом зборів. Рішення на зборах прийняті шляхом голосування співвласників, у тому числі, ОСОБА_3 (документ, що підтверджував право власності рішення суду №279/13065). Посилання в апеляційній скарзі на порушення порядку проведення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та, як наслідок, прийняття співвласниками цього багатоквартирного житлового будинку незаконних рішень, що оформлені протоколом від 02 вересня 2017 року, фактично стосуються здійснення функцій з управління багатоквартирним будинком його співвласниками, а тому самі по собі не є достатніми та беззаперечними підставами для скасування рішення суду першої інстанції, виходячи із засад (принципу) диспозитивності цивільного судочинства, яка передбачає, зокрема, здійснення розгляду цивільних справ у межах заявлених вимог та на підставі доказів, поданих учасниками. У цій справі позивачем заявлена вимога про визнання договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком №25/уп.жф від 01 жовтня 2018 року недійсним, яка підлягає та обґрунтовано розглянута судом першої інстанції на підставі доказів, поданих сторонами, в порядку цивільного судочинства. Разом із тим, матеріали справи не містять доказів того, що рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 сотні, які оформлені протоколом від 02 вересня 2017 року №_/18, були б визнані недійсними (незаконними) у порядку, визначеному законом, та скасовані. За таких обставин, належними та допустимими доказами не доведено, що договір від 01 жовтня 2018 року №25/уп.жф про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від імені співвласників багатоквартирного будинку №21 підписаний неуповноваженою особою. Виходячи із наведеного, встановивши обставини справи на підставі доказів, які надані сторонами на засадах змагальності, дослідивши і оцінивши їх у відповідності до положень ст.89 ЦПК України, суд першої інстанції обґрунтовано та законно в задоволенні позову відмовив. Відводи розглянуті з дотриманням процесуальних норм ЦПК України, а тому обов`язкові підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення з цих доводів апеляційної скарги також відсутні. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення в оскаржуваному рішенні, питання вичерпності висновків суду першої інстанції, колегія суддів виходить із того, що у справі, яка переглядається, судом надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникли в застосуванні норм матеріального та процесуального законодавства до спірних правовідносин, а доводи, викладені у апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції. Наведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду першої інстанції, яким судом надана належна оцінка. Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстави для його скасування відсутні. Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374-375,381-384 ЦПК України, суд у х в а л и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 11 жовтня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Дата складання повного судового рішення 24 березня 2025 року. Головуюча Судді: