Постанова ККС ВС № 621/3410/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 червня 2026 року м. Київ справа № 621/3410/23 провадження № 51-603кмо26 Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_8 , прокурора ОСОБА_9 , представника органу пробації ОСОБА_10 (в режимі відеоконференції) розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу начальника Чугуївського районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_11 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 14 січня 2026 року про закриття апеляційного провадження і ВСТАНОВИЛА: Короткий зміст прийнятих судових рішень Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 05 листопада 2025 року відмовлено у задоволенні подання начальника Чугуївського РВ № 2 філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_11 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення ОСОБА_12 для відбування покарання, призначеного вироком Зміївського районного суду Харківської області від 09 січня 2024 року. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 14 січня 2026 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника Чугуївського РВ № 2 філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області на вказану ухвалу місцевого суду, а апеляційну скаргу повернуто апелянту з мотивів того, що орган пробації не належить до осіб, визначених ч. 1 ст. 393 КПК, які є суб`єктами апеляційного оскарження. Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала У касаційній скарзі представник органу пробації посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати оскаржувану ухвалу та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. З посиланням на п. 10 ч. 1 ст. 393 КПК представник зазначає, що апеляційний суд обмежив право органу пробації на оскарження ухвали місцевого суду. Вважає, що суд апеляційної інстанції не врахував процесуальну роль органу пробації, на якого покладено функцію контролю за поведінкою засудженого. Зазначає, що у подібних правовідносинах касаційний суд у справі № 1-261/20 скасував рішення апеляційного суду, яким було обмежено право на апеляційне оскарження органу виконавчої служби. Підстави розгляду кримінального провадження об`єднаною палатою Ухвалою колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 08 квітня 2026 року на підставі ч. 2 ст. 434-1 КПК кримінальне провадження за касаційною скаргою начальника Чугуївського районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_11 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 14 січня 2026 року про закриття апеляційного провадження було передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду. Таке рішення колегія суддів прийняла у зв`язку із тим, що вважала за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленій постанові колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 12 лютого 2026 року у справі № 936/40/24 (провадження № 51-4774км25), відповідно до якого колегія вважала, що оскільки законом визначено право органу пробації на звернення до суду з поданням про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого для відбування призначеного покарання, то у разі звернення з таким поданням до суду орган пробації, як суб`єкт звернення, в особі свого керівника або представника набуває прав та повноважень учасника в судовому провадженні, в тому числі підтримувати подання, давати пояснення, надавати суду докази, висловлювати свою думку щодо позиції інших учасників, а також оскаржувати рішення місцевого суду за наслідками розгляду подання в апеляційному порядку». На думку колегії суддів Третьої судової палати, правовідносини, що розглядаються в цьому кримінальному провадженні, та правовідносини, що були предметом розгляду колегії суддів Першої судової палати ККС ВС у справі № 936/40/24, є подібними в розумінні ст. 434-1 КПК, оскільки стосуються питання можливості оскарження органом пробації ухвали місцевого суду, прийнятої за результатами розгляду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення особи для відбування покарання, призначеного відповідним вироком. Ухвалу про передачу кримінального провадження на розгляд об`єднаної палати ККС ВС колегія суддів Третьої судової палати ККС ВС мотивувала тим, що КПК не передбачає права органу пробації на оскарження ухвали суду про відмову в задоволенні подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення особи для відбування призначеного покарання. Як наслідок, в ухвалі про передачу провадження на розгляд ОП ККС запропоновано відступити від висновку, зробленого у постанові колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 12 лютого 2026 року, та сформулювати протилежний висновок. З огляду на викладене, виходячи з необхідності забезпечення додержання принципу правової визначеності, є передбачені законом підстави для здійснення касаційного розгляду цього провадження об`єднаною палатою ККС ВС. Позиції учасників судового провадження У судовому засіданні: - представник органу пробації підтримала касаційну скаргу та просила її задовольнити; - прокурор заперечив касаційну скаргу та просив відмовити у її задоволенні. Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не прибули, причин своєї неявки Суду не повідомили. Мотиви Суду Колегія суддів об`єднаної палати заслухала суддю-доповідача, пояснення учасників судового провадження, перевірила матеріали кримінального провадження, наведені у касаційній скарзі доводи і дійшла таких висновків. У цьому кримінальному провадженні на розгляд колегії суддів об`єднаної палати ККС винесено питання про те, чи вправі орган пробації в особі представника оскаржити в апеляційному порядку ухвалу місцевого суду, прийняту за результатами розгляду подання органу пробації про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення особи для відбування призначеного вироком покарання. Об`єднана палата звертає увагу на те, що окрім постанови від 12 лютого 2026 року у справі № 936/40/24, від якої запропоновано відступ, у практиці ККС ВС є ще одне судове рішення - постанова колегії суддів Другої судової палати ККС ВС від 20 жовтня 2020 року у справі № 1-261/10 (провадження № 51-2320км20), в якій вирішувалося питання про те, чи вправі керівник органу виконавчої служби оскаржити рішення місцевого суду про відмову у задоволенні заяви начальника відділу ДВС про встановлення способу та порядку виконання вироку. У вказаній постанові касаційний суд не погодився з рішенням апеляційного суду про відсутність у начальника районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) права на звернення з апеляційною скаргою. Тож ОП ККС комплексно розгляне винесене на її розгляд питання і висловиться щодо можливості апеляційного оскарження ухвал місцевого суду не лише органом пробації, а й іншими суб`єктами, до компетенції яких належить виконання вироку. Частиною 1 ст. 539 КПК передбачено, що питання, які виникають під час та після виконання вироку, вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом. Згідно з ч. 6 ст. 539 КПК за наслідками розгляду клопотання (подання) пов`язаного з виконанням вироку, суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку. Тобто зазначена норма передбачає можливість апеляційного оскарження ухвал суду, постановлених у порядку виконання вироку, але безпосередньо не визначає конкретного суб`єкта такого оскарження. Частиною 5 ст. 539 КПК регламентовано, що в судове засідання з вирішення питань, пов`язаних із виконанням вироку, викликаються засуджений, його захисник, законний представник, прокурор. Водночас про час та місце розгляду клопотання (подання) повідомляються орган або установа виконання покарань, що відає виконанням покарання або здійснює контроль за поведінкою засудженого. Жодною нормою КПК не передбачено можливості оскаржувати судові рішення, ухвалені в порядку виконання вироку, тими суб`єктами, до компетенції яких належить виконання судового рішення. Вочевидь, що виконання судового рішення належить до компетенції держави, а, отже, саме прокурор як суб`єкт, який у кримінальному провадженні виконує функцію обвинувачення, а надалі забезпечує виконання судового рішення, представляє позицію всіх органів, до повноважень яких належить виконання судового рішення. До компетенції органів та установ виконання покарань належить забезпечення виконання вироку і вони можуть порушувати питання про його виконання (зокрема, про порядок, спосіб тощо). Однак судовими рішеннями, прийнятими за результатами розгляду відповідного клопотання (подання), будь-які права чи інтереси цих органів чи установ порушуватися не можуть. Колегія суддів не вважає, що наділення саме прокурора можливістю оскаржувати судові рішення, за результатами розгляду подань органів, до компетенції яких належить виконання вироків, будь-яким чином обмежує право на доступ до суду, як про це вказувала у своїй постанові колегія суддів Другої судової палати ККС ВС від 20 жовтня 2020 року у справі № 1-261/10 (провадження № 51-2320км20). Також Об`єднана палата не вважає, що той факт, що з відповідним поданням до суду першої інстанції звертається відповідний орган пробації наділяє його правом на подальше оскарження судового рішення, як про це йдеться в постанові колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 12 лютого 2026 року у справі № 936/40/24 (провадження № 51-4774км25). Фактично саме прокурор, як учасник, якого суд викликає в засідання щодо вирішення питань, пов`язаних із виконанням вироку, представляє позицію тих інституцій, діяльність яких стосується такого виконання і саме він у разі незгоди із судовим рішенням може його оскаржити апеляційному порядку. Відтак Суд вважає за необхідне відступити від правових висновків, викладених у двох вищезазначених постановах колегій суддів. З врахуванням викладеного, Об`єднана палата ККС вважає, що органи або установи виконання покарань в розумінні положень п. 10 ч. 1 ст. 393 КПК не наділені правом на апеляційне оскарження судових рішень суду першої інстанції, прийнятих за результатами розгляду їхнього клопотання (подання), яке стосується питань виконання вироку. Таким правом наділені засуджений, його захисник, законний представник, прокурор. З огляду на висновок, сформульований об`єднаною палатою у цьому провадженні, оскаржувана ухвала апеляційного суду, в якій цей суд дійшов переконання про те, що орган пробації не наділений правом апеляційного оскарження ухвали місцевого суду, постановленої за результатами розгляду подання органу пробації, є вмотивованою та законною. Ухвала про закриття апеляційного провадження у випадку, коли після відкриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції встановив, що апеляційну скаргу було подано особою, яка не має права її подавати, відповідає вимогам ст. 370 КПК. Таким чином, колегією суддів об`єднаної палати не встановлено істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, у зв`язку з чим оскаржуване судове рішення потрібно залишити без зміни, а касаційну скаргу представника органу пробації - без задоволення. На виконання положень ч. 4 ст. 442 КПК об`єднана палата робить висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, що передала справу на розгляд об`єднаної палати. Висновки: (1) органи або установи виконання покарань не наділені правом на апеляційне оскарження судових рішень суду першої інстанції, прийнятих за результатами розгляду їхнього клопотання (подання), яке стосується питань виконання вироку; (2) якщо після відкриття апеляційного провадження буде встановлено, що апеляційний розгляд здійснюється за апеляційною скаргою особи, яка не має права її подавати, - суд апеляційної інстанції має постановити ухвалу про закриття апеляційного провадження. Керуючись статтями 433, 434-2, 436, 442 Кримінального процесуального кодексу України, об`єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду УХВАЛИЛА: Ухвалу Харківського апеляційного суду від 14 січня 2026 року залишити без зміни, а касаційну скаргу начальника Чугуївського районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_11 - без задоволення. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7