Постанова Центральний апеляційний господарський суд № 904/4249/25

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Додаткова постанова ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08.06.2026 року м.Дніпро Справа № 904/4249/25 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Соп`яненко О.Ю. (доповідач), суддів: Джепи Ю.А., Фещенко Ю.В., розглянувши заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ближня 29» про ухвалення додаткового рішення у справі № 904/4249/25 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ближня 29», Дніпропетровська область, м. Дніпро до ОСОБА_1 , Дніпропетровська область, м. Дніпро про відшкодування збитків, завданих посадовою особою юридичній особі ВСТАНОВИВ: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ближня 29» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення 432 600,00 грн збитків. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2026 у справі № 904/4249/25 в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі. Витрати по сплаті судового збору покладено на позивача. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2026 у справі №904/4249/25 апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ближня 29» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2026 задоволено. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2026 у справі № 904/4249/25 скасовано. Прийнято нове рішення. Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ближня 29» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків задоволений. Стягнуто з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ближня 29» (49027 м. Дніпро, вул. Івана Акінфієва, 18, оф. 525, РНОКПП 2874018790) на відшкодування збитків кошти в сумі 432 600,00 (чотириста тридцять дві тисячі шістсот гривень 00 копійок) грн, 5000,00 грн витрат на правничу допомогу, 6489,00 грн витрат зі сплати судового збору. Стягнуто з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ближня 29» (49027 м. Дніпро, вул. Івана Акінфієва, 18, оф. 525, РНОКПП 2874018790) витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 7786,80 грн. 25.05.2026 до суду апеляційної інстанції через систему «Електронний суд» надійшла заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ближня 29» від 22.05.2026 про ухвалення додаткового рішення у справі № 904/4249/25, в якій просить покласти судові витрати, понесені Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Ближня 29» на професійну правничу допомогу в Господарському суді Дніпропетровської області в сумі 7 500,00 грн та Центральному апеляційному господарському суді в сумі 9 000,00 грн, на ОСОБА_1 . Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.05.2026 визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Соп`яненко О.Ю. (доповідач), суддів Фещенко Ю.В., Джепи Ю.А. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.05.2026 розгляд питання щодо ухвалення додаткової постанови про розподіл судових витрат у справі № 904/4249/25 призначений в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін; учасникам провадження запропоновано, за наявності, надати суду свої заперечення на заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ближня 29» про ухвалення додаткової постанови - протягом п`яти днів з дня отримання даної ухвали. Від відповідача заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат не надходили. Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що апеляційним господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України. Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ближня 29» про ухвалення додаткової постанови, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вказаної заяви, виходячи з наступного. За приписами пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Статтею 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Отже, за змістом статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. У даному випадку, в апеляційній скарзі від 24.02.2026 апелянт (позивач) зазначив про попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат. Відповідно до умов 3.1. Договору на професійну правничу допомогу №01 від 05.02.2025 року, укладеного між ОСББ та Адвокатським об`єднанням «Погрібної Ольги та Патики Андрія», вартість послуг (гонорар) складає в тому числі: підготовка та подача апеляційної або касаційної скарги 5000 (п`ять тисяч) гривень, підготовка та участь в судовому засіданні 1500,00 гривень за кожне судове засідання. Повний перелік вартості послуг погоджений сторонами, визначений у даному договорі. На момент подачі позовної заяви ОСББ понесені судові витрати у сумі 5000,00 грн. Як зазначено вище, 22.05.2026 заявником подана заява про ухвалення додаткової постанови з питання відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якій міститься вимога про стягнення з відповідача витрат, понесених Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Ближня 29" на професійну правничу допомогу в Господарському суді Дніпропетровської області в сумі 7 500,00 грн. та Центральному апеляційному господарському суді в сумі 9 000,00 грн. На підтвердження понесення заявником у суді першої та апеляційної інстанцій витрат на правничу допомогу у вказаному вище розмірі ним долучено до матеріалів справи копії: договору про надання професійної правничої допомоги №01 від 01.07.2025 року, укладеного між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Ближня 29» та Адвокатським об`єднанням «Погрібної Ольги та Патики Андрія» (далі Договір); ордеру на представництво інтересів ОСББ у Господарському суді Дніпропетровської області; ордеру на представництво інтересів ОСББ у Центральному апеляційному господарському суді; рахунки; платіжні інструкції; Акти виконаних робіт (правничої допомоги). Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Стаття 16 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. За пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI). Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу. У частинах 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Згідно з частинами 3-5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18). Розмір витрат на оплату послуг адвоката відповідно до ч. 4 статті 126 ГПК України має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 Господарського процесуального кодексу України). У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України щодо співмірності господарському суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони. У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Згідно з частинами 4, 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Отже, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України). Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами 5 - 7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Такі висновки викладені, зокрема, в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Великої Палати Верховного суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такий висновок міститься в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18. Колегією суддів також враховано, що за пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 вказаного вище Закону). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. У постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд вказав про те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України. У той же час, критерії реальності та розумності застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18). Отже, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги. Такі докази, відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. При цьому згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75 - 79 Господарського процесуального кодексу України. У даному випадку, з наданих суду документів вбачається, що договором про надання професійної правничої допомоги №01 від 01.07.2025 року, укладеним між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Ближня 29» та Адвокатським об`єднанням «Погрібної Ольги та Патики Андрія», визначено, що вартість правничої допомоги за цим договором окрім іншого становить: складання та подача позовної заяви 5000 (п`ять тисяч) гривень; підготовка та участь в судовому засіданні 1500 (тисяча п`ятсот) гривень за кожне судове засідання в суді першої інстанції. Усього правнича допомога в Господарському суді Дніпропетровської області по справі №904/4249/25 була надана на суму 12 500,00 грн. Складання та подача апеляційної скарги 5000 (п`ять тисяч) гривень; підготовка та участь в судовому засіданні 2000 (дві тисячі) гривень за кожне судове засідання в суді апеляційної інстанції. Усього правнича допомога в Центральному апеляційному господарському суді по справі №904/4249/25 була надана на суму 9 000,00 грн. Даним договором сторонами було врегульовано усі витрати, які ОСББ могло понести по даній справі. Усього вартість правничої допомоги в рамках справи №904/4249/25 склала 21 500,00 грн. Участь у справі №904/4249/25 в Центральному апеляційному господарському суді по Договору в якості представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ближня 29» брав адвокат Адвокатського об`єднання «Погрібної Ольги та Патики Андрія» Патика А.В. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2026 року з Відповідача на користь ОСББ було стягнуто 5000,00 грн. витрат на правничу допомогу, наданих під час розгляду справи у суді першої інстанції (складання та подача позовної заяви 5000 (п`ять тисяч) гривень). Таким чином, за обґрунтуванням заяви, у зв`язку із розглядом даної справи в суді першої та апеляційної інстанції позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16 500,00 грн. Колегія суддів зауважує, що за практикою Верховного Суду витрати за надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанови Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №910/13797/20, від 31.10.2023 у справі № 5019/1274/11, від 16.10.2025 у справі №914/3145/21). У той же час суд враховує висновки Європейського суду з прав людини викладені у рішенні від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії», згідно з якими відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Оцінюючи суму судових витрат Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ближня 29» на професійну правничу допомогу за критеріями розумності, необхідності, неминучості та співвідношення ціни послуг до ринкових цін, колегія суддів зазначає наступне. Аналіз статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" свідчить про те, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру або погодинної оплати. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов`язковості такого зобов`язання. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Нормами процесуального законодавства передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33- 34; 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19). Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши наведені у заяві позивача про ухвалення додаткової постанови обставини, надані заявником докази в їх сукупності, враховуючи загальні засади цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та реальності судових витрат, колегія суддів вважає, що заявлені позивачем до стягнення витрати на правничу допомогу у розмірі 16 500 грн 00 коп. є обґрунтованими, розумними і співмірними відповідно до ціни позову. Відповідно до положень ст. ст. 123, 126, частин 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України вказані витрати на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача. З підстав наведеного та керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ближня 29» про ухвалення додаткового рішення у справі № 904/4249/25 у суді першої інстанції та Центральному апеляційному господарському суді - задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ближня 29» (49027 м. Дніпро, вул. Івана Акінфієва, 18, оф. 525, РНОКПП 2874018790) витрати за надану професійну правничу допомогу в Господарському суді Дніпропетровської області в сумі 7 500,00 грн. та Центральному апеляційному господарському суді в сумі 9 000,00 грн.

3. Видачу наказу на виконання цієї додаткової постанови, з урахуванням відповідних реквізитів, доручити Господарському суду Дніпропетровської області. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення - 08.06.2026. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя О.Ю. Соп`яненко Судді Ю.А. Джепа Ю.В. Фещенко