Постанова Центральний апеляційний господарський суд № 904/4813/25

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14.05.2026 м. Дніпро Справа № 904/4813/25 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого (судді-доповідача): Стефанів Т. В., суддів: Демчини Т. Ю., Кошлі А. О., секретаря судового засідання Старини А. С., за участю: позивача: Єфременка О. О. (поза межами приміщення суду), відповідача: Балдинюка М. Ю. (в залі суду), розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2026, суддя Назаренко Н. Г, м. Дніпро, у справі № 904/4813/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ", м. Дніпро про стягнення штрафних санкцій у розмірі 23 521 441,06 грн, в с т а н о в и в: Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції. Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" про стягнення штрафних санкцій у загальному розмірі 23 521 441,06 грн, з яких: пеня - 10 091 682,67 грн, три проценти річних - 1 067 588,47 грн, інфляційні втрати - 6 188 729,92 грн, штраф - 6 173 440,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Відповідачем умов Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-ДЕП від 20.10.2021 та Індивідуального договору №БГр-21/22-ДЕП від 20.10.2021 в частині своєчасності оплати вартості переданого природного газу за періоди поставки "Лютий 2022" та "Березень 2022". Основний борг за переданий газ сплачено Відповідачем з порушенням строків оплати. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2026 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" (49001, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, буд 4 Д, код ЄДРПОУ 42086719) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 42399676) 1 623 125,00 грн штрафу, 3 415 232,88 грн пені, 765 759,24 грн 3 % річних, 4 601 192,84 грн інфляційних втрат, 185 324,02 грн витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено. Клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду задоволено частково - розстрочено виконання рішення строком на 6 місяців рівними частинами. Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що між сторонами укладено Рамковий договір купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-ДЕП від 20.10.2021 та Індивідуальний договір №БГр-21/22-ДЕП від 20.10.2021, на виконання яких Позивач передав, а Відповідач прийняв природний газ за періоди поставки "Лютий 2022" та "Березень 2022". Оплату за переданий газ Відповідач здійснив з порушенням строків, що не заперечується сторонами. Щодо зобов`язань за період поставки "Березень 2022" суд, посилаючись на преюдиційні обставини, встановлені рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/4632/22 від 02.02.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2023, дійшов висновку, що граничний строк виконання зобов`язання щодо оплати за період поставки "Березень 2022" не настав через автоматичне відкладення цього строку відповідно до пунктів 7.1, 7.5 Рамкового договору на час дії форс-мажорних обставин, у зв`язку з чим відмовив у стягненні пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на зобов`язання березня 2022. Щодо зобов`язань за період поставки "Лютий 2022" суд визнав правомірність нарахувань, проте зменшив розмір пені та штрафу на 50% на підставі ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності. Суд також частково задовольнив клопотання Відповідача про розстрочення виконання рішення, надавши розстрочку на 6 місяців замість заявленого 1 року. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційних скарг. На рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2026 у справі №904/4813/25 подано дві апеляційні скарги: 1) Апеляційна скарга ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" (Позивач), який не погоджується з рішенням в частині відмови у стягненні пені в сумі 6 676 449,79 грн, штрафу в сумі 4 550 315,00 грн, 3% річних в сумі 301 829,23 грн та інфляційних втрат в сумі 1 587 537,08 грн, а також в частині розстрочення виконання рішення на 6 місяців та зменшення пені і штрафу на 50%. Просить скасувати рішення у зазначених частинах та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі та відмову у розстроченні виконання рішення. 2) Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" (Відповідач), який не погоджується з рішенням в частині стягнення 1 623 125,00 грн штрафу, 3 415 232,88 грн пені, 765 759,24 грн 3% річних, 4 601 192,84 грн інфляційних втрат, 185 324,02 грн витрат по сплаті судового збору та в частині розстрочення виконання рішення строком на 6 місяців (замість 1 року). Просить скасувати рішення у зазначених частинах та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Узагальнення доводів апеляційної скарги ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг". Позивач вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив в позові в частині стягнення за березень 2022 року пені в розмірі 3 261 216, 92 грн, штрафу 10% в розмірі 2 927 190 грн, інфляційних втрат в розмірі 1 587 537,08 грн та 3 % річних в розмірі 301 829,23 грн, помилково поклавши в основу рішення висновки справи №910/4632/22, застосувавши положення ч. 4 ст. 75 ГПК України про преюдицію щодо форс-мажорних обставин, без дослідження обставин, що змінилися з 2023 року до моменту розгляду справи №904/4813/25. Вказує на те, що у справі №910/4632/22 діяльність Відповідача досліджувалась виключно в контексті окремих населених пунктів Донецької області (м. Маріуполь, смт. Мангуш, смт. Нікольське, м. Волноваха), тоді як на момент розгляду справи №904/4813/25 Відповідач змінив юридичну адресу з м. Маріуполя на м. Дніпро, здійснює діяльність під брендом YASNO по всій території України, а його ліцензії на постачання електричної енергії та природного газу є діючими та активними. Позивач зазначає, що предмет та підстави судових справ №910/4632/22 та №904/4813/25 є різними, відповідно різним є і матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Юридичні висновки, правова кваліфікація чи мотиви рішення попереднього суду не мають обов`язкової сили в новій справі, що підтверджується постановою Верховного Суду від 14.09.2023 у справі №920/874/22. Преюдицію утворюють лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, а обставини, встановлені іншим рішенням, можуть бути спростовані новими доказами (постанова Верховного Суду від 12.11.2024 у справі №917/354/24). Щодо листа ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 Позивач стверджує, що він не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів (постанова Верховного Суду від 16.05.2024 у справі №913/308/23). Форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін (постанова Верховного Суду від 13.03.2025 у справі №922/1778/24). Лист ТПП не відповідає вимогам до оформлення сертифікатів згідно з п. 6.11.6 та 6.11.7 Регламенту ТПП і не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору. Позивач наголошує, що для застосування п. 7.5 Рамкового договору про автоматичне відкладення строку виконання зобов`язань необхідно було виконати п. 7.3 договору - негайно повідомити іншу сторону про настання форс-мажорних обставин з наступним протягом 3 робочих днів письмовим повідомленням, а також надати відповідний доказ не пізніше 14 днів з дати виникнення таких обставин (п. 7.4). Відповідач надав копію Сертифікату лише 16.09.2025 року як додаток до відзиву на позовну заяву, що є порушенням будь-яких розумних строків. Сертифікат засвідчує форс-мажорні обставини виключно для окремих населених пунктів Донецької області, тоді як Відповідач наразі здійснює діяльність по всій Україні. Крім того, під час існування "форс-мажорних обставин" 17.02.2023 Відповідач здійснив повну оплату суми основного боргу, що ставить під сумнів доводи про неможливість виконання зобов`язань. Позивач посилається на постанову Верховного Суду від 16.05.2024 у справі №913/308/23, яка, на його думку, є подібною до даної справи, де зроблено висновок, що 14-денний термін надання сертифікату був пропущений за всіма граничними строками виконання зобов`язань, а відкладення строку виконання зобов`язань, строк яких вже настав, є безпідставним. Також у цій постанові зазначено, що нарахування у вигляді інфляційних втрат та 3% річних за ст. 625 ЦК України не є правовою відповідальністю, тому правила щодо звільнення від відповідальності за форс-мажору не підлягають застосуванню до зобов`язання, передбаченого ч. 2 ст. 625 ЦК України. Щодо розстрочення виконання рішення на 6 місяців та зменшення пені і штрафу на 50% за лютий 2022 позивач вважає, що судом не досліджені всі обставини справи та відсутні належні докази на підтвердження виняткових обставин у розумінні ст. 331 ГПК України. Скрутне фінансове становище Відповідача не є надзвичайною обставиною, а є одним із ризиків підприємницької діяльності. Відповідач не надав довідок з банківських установ, відомостей про рух коштів, інвентаризаційних відомостей щодо майнових активів. Позивач також є постачальником природного газу на всій території України, на якого покладені спеціальні обов`язки, обидві сторони перебувають у рівнозначному становищі, а надання розстрочки та зменшення санкцій порушує баланс інтересів сторін. Позивач посилається на постанови Верховного Суду від 12.02.2018 у справі №906/434/17, від 27.06.2018 у справі №813/8842/13-а, від 30.10.2018 у справі №910/31771/15, від 16.10.2020 у справі №903/918/19. Узагальнення доводів апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ". Відповідач зазначає, що стягнені з нього санкції за період поставки "Лютий 2022" також не підлягають задоволенню, оскільки пунктом 7.1 Рамкового договору передбачено звільнення сторін від відповідальності за невиконання зобов`язань, якщо таке невиконання є наслідком обставин непереборної сили, а пунктом 7.5 визначено, що строк виконання зобов`язань автоматично відкладається відповідно до часу дії таких обставин. Відповідач стверджує, що з урахуванням зазначених умов договору граничний строк виконання зобов`язання щодо оплати за період поставки "Лютий 2022" також не настав через автоматичне відкладення строку на час дії форс-мажорних обставин, а за відсутності порушення зобов`язання обов`язок сплатити кредиторові грошову суму не настає. Відповідач посилається на сертифікат про форс-мажорні обставини №3200-23-1614 від 31.03.2023, виданий Торгово-промисловою палатою України, який підтверджує настання та вплив форс-мажорних обставин, пов`язаних з російською агресією, на діяльність Відповідача з 24.02.2022, а також на лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1. Відповідач наголошує, що сторони прямо передбачили у Рамковому договорі (п. 7.4), що достатнім доказом дії обставин непереборної сили є документ, виданий ТПП або іншим уповноваженим органом. Відповідач посилається на преюдиційні обставини, встановлені рішеннями судів у справі №910/4632/22, якими встановлено факт впливу форс-мажорних обставин на діяльність Відповідача та продовження строку виконання зобов`язань за Договором на період дії таких обставин. Відповідач зазначає, що сукупність фактів однозначно вказує на істотний негативний вплив, якого зазнала його господарська діяльність через настання форс-мажорних обставин: втрата контакту зі споживачами, втрата засобів виробництва на територіях бойових дій, зупинення дії ліцензії на постачання природного газу. Щодо розстрочення виконання рішення Відповідач наполягає на наданні розстрочки строком на 1 рік замість 6 місяців, обґрунтовуючи це тяжким фінансовим становищем, яке виникло внаслідок воєнних дій. Відповідач наводить дані про збитки: за 2022 рік - 46 963 тис. грн, за 2023 рік - 345 161 тис. грн, за 2024 рік - 591 043 тис. грн, за 9 місяців 2025 року - 883 594 тис. грн. Дебіторська заборгованість споживачів перед Товариством зросла з 287 856 903,33 грн станом на 01.03.2022 до 1 930 832 384,32 грн станом на 01.01.2026. Відповідач зазначає, що у 2021 році був прибутковою компанією з прибутком 59 910 тис. грн, а погіршення фінансового стану сталося виключно внаслідок воєнних дій. Відповідач посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 щодо дотримання розумного балансу між інтересами боржника та кредитора. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи. Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ", подало відзив на апеляційну скаргу ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", згідно якого заперечує проти апеляційної скарги Позивача та вважає її необґрунтованою, просить залишити без задоволення. Відповідач повторює доводи про преюдиційність обставин, встановлених у справі №910/4632/22, про автоматичне відкладення строку виконання зобов`язань за п. 7.5 Рамкового договору на час дії форс-мажорних обставин, внаслідок чого строк виконання зобов`язання щодо оплати за період поставки "Березень 2022" не настав. Відповідач зазначає, що суд першої інстанції правомірно зменшив неустойку та надав розстрочення, врахувавши загальні інтереси сторін, компенсаційний характер заходів відповідальності та принципи справедливості, добросовісності і розумності. Посилається на правові позиції Верховного Суду у постановах від 06.12.2019 у справі №910/353/19, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 02.03.2023 у справі №905/1409/21. ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" подало відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ", згідно якого заперечує проти апеляційної скарги Відповідача та вважає її необґрунтованою, просить залишити без задоволення. Позивач зазначає, що посилання Відповідача на преюдиційні обставини справи №910/4632/22 не відповідають дійсності, оскільки обставини змінилися з 2023 року: Відповідач змінив юридичну адресу, розширив регіони діяльності, його ліцензії є діючими. Преюдицію утворюють лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися судом, а суд при розгляді справи №904/4813/25 не досліджував ні діючі ліцензії Відповідача в 2025 році, ні зміну юридичної адреси. Позивач наголошує, що лист ТПП від 28.02.2022 не є безумовним доказом форс-мажорних обставин, форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер, а Відповідач не довів причинно-наслідковий зв`язок між військовою агресією та неможливістю виконання грошових зобов`язань. Сертифікат подано з порушенням строків (16.09.2025), під час існування "форс-мажорних обставин" відбулося повне погашення основного боргу. Щодо розстрочення Позивач зазначає, що Відповідач не надав належних доказів (довідок з банків, відомостей про рух коштів, інвентаризаційних відомостей), обидві сторони перебувають в однакових умовах, а об`єкти критичної інфраструктури Позивача постійно потерпають від обстрілів. Рух справи в суді апеляційної інстанції. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Стефанів Т. В. (доповідач), судді - Кошля А. О., Демчина Т. Ю. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.02.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2026 у справі № 904/4813/25. Витребувано матеріали справи № 904/4813/25 у Господарського суду Дніпропетровської області. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.02.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2026 у справі № 904/4813/25. Витребувано матеріали справи № 904/4813/25 у Господарського суду Дніпропетровської області. 23.02.2026 справа № 904/4813/25 надійшла на адресу Центрального апеляційного господарського суду. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.03.2026 призначено справу № 904/4813/25 до розгляду в судовому засіданні на 01.04.2026 об 11 год. 30 хв. Об`єднано апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2026 у справі № 904/4813/25 в одне апеляційне провадження для спільного розгляду з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2026 у справі № 904/4813/25. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.03.2026 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"- Жигадло Ірини Борисівни про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 904/4813/25 - задоволено. Судове засідання у справі №904/4813/25, яке призначено на 01.04.2026 об 11 год. 30 хв. постановлено проводити в режимі відеоконференції в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду за адресою: м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 65, зала судових засідань №

209. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2026 розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2026 у справі № 904/4813/25 відкладено на 06.05.2026 об 11:00 год. У судовому засіданні 06.05.2026 колегією суддів повідомлено, що вступну та резолютивну частини постанови по справі буде оголошено в судовому засіданні, яке відбудеться 14.05.2026 о 09 год. 30 хв. Представник позивача та представник відповідача про дату та час повідомлені в судовому засіданні. У судовому засіданні 14.05.2026 колегією суддів оголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини постанови) у справі. Встановлені судом обставини справи. Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОНЕЦЬКІ ЕНЕГРЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" 20.10.2021 укладено Рамковий договір купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-ДЕП (Рамковий договір). Відповідно до пункту 1.1. Рамкового договору цей договір (включаючи усі зміни та доповнення) регулює відносини Сторін щодо купівлі-продажу, передачі та прийому природного газу за угодою, що надалі іменується - "Індивідуальний Договір". Форма Індивідуального Договору наведена у Додатку 1, що є невід`ємною частиною Договору. Індивідуальний договір повинен бути укладений з урахуванням умов цього договору, у письмовій формі та підписаний уповноваженими представниками Сторін, і складає невід`ємну частину цього договору (пункт 1.2. Рамкового договору). Відповідно до пункту 1.3. Рамкового договору, умовами Індивідуального Договору визначається Договірна ціна, Договірна вартість, Договірний обсяг, Періоди поставки, порядок оплати, Пункт поставки та інші умови, визначені згідно з цим Договором. У разі якщо інше не передбачено умовами Індивідуального Договору, застосовуються положення цього Рамкового Договору. За умовами пункту 1.4. Рамкового договору Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю природний газ в обсягах та у строки, що погоджені Сторонами у відповідному Індивідуальному Договорі, а Покупець зобов`язується прийняти і своєчасно сплатити вартість такого обсягу газу у розмірі, строки та у порядку, що визначені відповідним Індивідуальним Договором та цим Рамковим Договором. Продавець передає Покупцеві природний газ у порядку та на умовах, визначених у Індивідуальному Договорі. Перехід права власності на природний газ відбувається на умовах, передбачених цим Договором, якщо інше не передбачено Індивідуальним Договором (пункт 3.1. Рамкового договору). Передача та приймання природного газу здійснюється на ВТТ шляхом надання Сторонами Оператору ГТС торгових сповіщень на відчуження/набуття природного газу в Інформаційній платформі Оператора ГТС, відповідно до вимог Кодексу ГТС. Право власності на природний газ переходить від Продавця до Покупця у ВТТ (пункт 3.3. Рамкового договору). Відповідно до пунктів 3.9. та 3.10. Рамкового договору, після закінчення Періоду поставки, у якому була здійснена передача газу, але не пізніше 8-го числа місяця, наступного за Періодом поставки, якщо інше не передбачено Індивідуальним Договором, Продавець складає, підписує, скріплює своєю печаткою Комерційний акт та направляє на підпис Покупцю його скановану копію на електронну адресу Покупця вказану у Розділі 11 цього Договору. Комерційний акт вважається отриманим Покупцем в день направлення його Продавцем на електронну адресу Покупця, також Продавець надсилає на підпис Покупцю оригінали Комерційного акту у двох примірниках підписані та скріплені печаткою Продавця на поштову адресу Покупця вказану у Розділі 11 цього Договору. Покупець підписує, скріплює печаткою (за наявності) отриману скановану копію Комерційного акту та направляє підписану ним скановану копію на електронну адресу Продавця вказану у Розділі 11 цього Договору. Покупець також підписує оригінал отриманого від Продавця Комерційного акту та повертає один примірник підписаного Покупцем Комерційного акту Продавцю, не пізніше 12-го числа місяця, наступного за Періодом поставки на поштову адресу Продавця, вказану у Розділі 11 цього Договору. Продаж природного газу здійснюється за Договірною ціною, що встановлюється між Продавцем та Покупцем на умовах Індивідуального Договору (пункт 4.2. Рамкового договору). Договірна вартість розраховується і підлягає сплаті в українських гривнях у безготівковій формі на рахунок Продавця. Договірна вартість кожного Договірного обсягу газу визначається на умовах Індивідуального Договору та округлюється до 2-х знаків після коми. (пункт 4.3 Рамкового договору). Відповідно до пункту 4.4. Рамкового договору, Покупець має здійснити оплату за природний газ на умовах, передбачених Індивідуальним договором. Згідно пункту 6.3. Рамкового договору, за порушення Покупцем строків проведення розрахунків за природний газ, визначених Договором та/або Індивідуальним Договором, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, Покупець зобов`язаний сплатити на користь Продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а у випадку порушення Покупцем строків оплати за природний газ більше ніж на 5 (п`ять) робочих днів, Покупець зобов`язаний сплатити на користь Продавця додатково штраф, розмір якого становить 10% від суми простроченого платежу. 20 жовтня 2021 між Позивачем та Відповідачем було укладено Індивідуальний договір №БГр-21/22-ДЕП до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу № 2рд_БГр-ДЕП від 20.10.2021 (Індивідуальний договір). Загальний період поставки з 01.11.2021 до 30.04.2022 (пункт

1. Індивідуального договору). Плановий договірний обсяг газу за Загальний період поставки складає 37 300,00 тис. куб.м. (пункт 3 Індивідуального договору). Протягом 3-х (трьох) робочих днів після отримання Продавцем Заявки, Сторони укладають відповідну Додаткову угоду до Індивідуального Договору, в якій визначають Договірний обсяг природного газу на Період поставки, відповідно до поданої Заявки та його Договірну вартість (пункт 7 Індивідуального договору). Сторони за змістом пункту 8 Індивідуального договору погодили, що договірна вартість газу за період поставки розраховуються як добуток Договірного обсягу відповідно до укладеної Сторонами Додаткової угоди та наданої Покупцем Заявки та Договірної ціни, визначеної в пункті 10 Індивідуального договору. Відповідно до пункту 12 Індивідуального договору, оплата Договірної вартості за відповідний період поставки здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами на банківський рахунок Продавця протягом 45 (сорока п`яти) календарних днів починаючи з дня, наступного за днем закінчення відповідного періоду поставки. Відповідно до додаткової угоди №11-БГр-ДЕП від 22.10.2021 (в редакції додаткової угоди №1 від 30.11.2021) до Індивідуального договору №БГр-21/22-ДЕП до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-ДЕП від 20.10.2021, сторони домовились: 1. пункт 1 Додаткової угоди №11-БГр-ДЕП від 22.10.2021 до Індивідуального договору викласти у наступній редакції: "Обсяг природного газу, який буде прийнятий Покупцем від Продавця у Періоді поставки "Листопад 2021" складає 3 515,000 тис.куб.м…". 2. пункт 3 Додаткової угоди №11-БГр-ДЕП від 22.10.2021 до Індивідуального договору викласти у наступній редакції: "Сторони домовились, на виконання пункту 8 Індивідуального Договору, що Договірна вартість за Період поставки "Листопад 2021" складає 21 734 416,67грн, без ПДВ, крім того ПДВ - 4 346 883,33 грн., разом 26 081 300,00 грн…". Згідно п.п. 3.9. та 3.10. Рамкового Договору Позивачем був підготовлений Комерційний акт приймання-передачі природного газу № 1_11-БГр-ДЕП за листопад 2021 відповідно до умов Індивідуального Договору. Комерційний акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2021 №1_11-БГр-ДЕП підписаний Відповідачем та скріплений печаткою. Факт поставки природного газу визнається Відповідачем та підтверджується Комерційним актом приймання-передачі природного газу від 30.11.2021 №1_11-БГр- ДЕП (листопад 2021), оформленим з боку Позивача та Відповідача. Відповідно до додаткової угоди №12-БГр-ДЕП від 17.11.2021 (в редакції додаткової угоди №1 від 31.12.2021) до Індивідуального договору № БГр-21/22-ДЕП до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-ДЕП від 20.10.2021, сторони домовились: 1. пункт 1 Додаткової угоди №12-БГр-ДЕП від 17.11.2021 до Індивідуального договору викласти у наступній редакції: "Відповідно до пункту 3 Індивідуального Договору, обсяг природного газу, який буде прийнятий Покупцем від Продавця у Періоді поставки "Грудень 2021" складає 4 809,000 тис.куб.м…". 2. пункт 3 Додаткової угоди №12-БГр-ДЕП від 17.11.2021 до Індивідуального договору викласти у наступній редакції: "Сторони домовились, на виконання пункту 8 Індивідуального Договору, що Договірна вартість за Період поставки "Грудень 2021" складає 29 735 650,00 грн, без ПДВ, крім того ПДВ - 5 947 130,00 грн., разом 35 682 780,00 грн…". Згідно п.п. 3.9. та 3.10. Рамкового Договору Позивачем був підготовлений комерційний акт приймання-передачі природного газу № 1_12-БГр-ДЕП за грудень 2021 відповідно до умов Індивідуального Договору. Комерційний акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2021 №1_12-БГр-ДЕП підписаний Відповідачем та скріплений печаткою. Факт поставки природного газу визнається Відповідачем та підтверджується Комерційним актом приймання-передачі природного газу від 31.12.2021 №1_12-БГр- ДЕП (грудень 2021), оформленим з боку Позивача та Відповідача. Відповідно до додаткової угоди №01-БГр-ДЕП від 16.12.2021 (в редакції додаткової угоди №1 від 31.01.2022) до Індивідуального договору № БГр-21/22-ДЕП до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-ДЕП від 20.10.2021, сторони домовились: 1. пункт 1 Додаткової угоди № 01-БГр-ДЕП від 16.12.2021 до Індивідуального договору викласти у наступній редакції: "Обсяг природного газу, який буде прийнятий Покупцем від Продавця у Періоді поставки "Січень 2022" складає 5 715,000 тис.куб.м…". 2. пункт 3 Додаткової угоди № 01-БГр-ДЕП від 16.12.2021 до Індивідуального договору викласти у наступній редакції: "Сторони домовились, на виконання пункту 8 Індивідуального Договору, що Договірна вартість за Період поставки "Січень 2022" складає 35 337 750,00грн, без ПДВ, крім того ПДВ - 7 067 550,00 грн., разом 42 405 300,00 грн…". Згідно п.п. 3.9. та 3.10. Рамкового Договору Позивачем був підготовлений Комерційний акт приймання-передачі природного газу №1_01-БГр-ДЕП за січень 2022 відповідно до умов Індивідуального Договору. Комерційний акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 №1_01-БГр-ДЕП підписаний Відповідачем та скріплений печаткою. Факт поставки природного газу визнається Відповідачем та підтверджується Комерційним актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 №1_01-БГр- ДЕП (січень 2022), оформленим з боку Позивача та Відповідача. Відповідно до додаткової угоди №02-БГр-ДЕП від 17.01.2022 (в редакції додаткової угоди №1 від 28.02.2022) до Індивідуального договору № БГр-21/22-ДЕП до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-ДЕП від 20.10.2021, сторони домовились: 1. пункт 1 Додаткової угоди №02-БГр-ДЕП від 17.01.2022 до Індивідуального договору викласти у наступній редакції: "Обсяг природного газу, який буде прийнятий Покупцем від Продавця у Періоді поставки "Лютий 2022" складає 4 375,000 тис.куб.м…". 2. пункт 3 Додаткової угоди №02-БГр-ДЕП від 17.01.2022 до Індивідуального договору викласти у наступній редакції: "Сторони домовились, на виконання пункту 8 Індивідуального Договору, що Договірна вартість за Період поставки "Лютий 2022" складає 27 052 083,33грн, без ПДВ, крім того ПДВ - 5 410 416,67 грн., разом 32 462 500,00 грн…". Згідно п.п. 3.9. та 3.10. Рамкового Договору Позивачем був підготовлений Комерційний акт приймання-передачі природного газу №1_02-БГр-ДЕП за лютий 2022 відповідно до умов Індивідуального Договору. Комерційний акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2022 №1_02-БГр-ДЕП підписаний Відповідачем та скріплений печаткою. Факт поставки природного газу визнається Відповідачем та підтверджується. Комерційним актом приймання-передачі природного газу від 28.02.2022 №1_02-БГр- ДЕП (лютий 2022), оформленим з боку Позивача та Відповідача. Відповідно до додаткової угоди №03-БГр-ДЕП від 16.02.2022 (в редакції додаткової угоди №1 від 31.03.2022) до Індивідуального договору № БГр-21/22-ДЕП до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-ДЕП від 20.10.2021, сторони домовились: 1. пункт 1 Додаткової угоди №03-БГр-ДЕП від 16.02.2022 до Індивідуального договору викласти у наступній редакції: "Обсяг природного газу, який буде прийнятий Покупцем від Продавця у Періоді поставки "Березень 2022" складає 3 945,000 тис.куб.м…". 2. пункт 3 Додаткової угоди №03-БГр-ДЕП від 16.02.2022 до Індивідуального договору викласти у наступній редакції: "Сторони домовились, на виконання пункту 8 Індивідуального Договору, що Договірна вартість за Період поставки "Березень 2022" складає 24 393 250,00 грн, без ПДВ, крім того ПДВ - 4 878 650,00 грн., разом 29 271 900,00 грн…". Згідно п.п. 3.9. та 3.10. Рамкового Договору Позивачем був підготовлений Комерційний акт приймання-передачі природного газу №1_03-БГр-ДЕП за березень 2022 відповідно до умов Індивідуального Договору. Комерційний акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2022 №1_03-БГр-ДЕП підписаний Відповідачем та скріплений печаткою. Факт поставки природного газу визнається Відповідачем та підтверджується Комерційним актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2022 №1_03-БГр-ДЕП (березень 2022), оформленим з боку Позивача та Відповідача. На виконання умов Рамкового договору та Індивідуального Договору № БГр-21/22-ДЕП Позивач у період листопад 2021 - березень 2022 передав, а Відповідач прийняв у власність природний газ на загальну суму 165 903 780,00 грн. Позивач вказує, що оплату за переданий газ Відповідач своєчасно не здійснив та виконав зобов`язання з порушенням строків оплати, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги пункту 4.4 Рамкового договору №2рд_БГр-ДЕП та пункту

12. Індивідуального договору №БГр-21/22- ДЕП. Згідно пункту 6.3. Рамкового договору за порушення Покупцем строків проведення розрахунків за природний газ, визначених Договором та/або Індивідуальним Договором, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, Покупець зобов`язаний сплатити на користь Продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а у випадку порушення Покупцем строків оплати за природний газ більше ніж на 5 (п`ять) робочих днів, Покупець зобов`язаний сплатити на користь Продавця додатково штраф, розмір якого становить 10% від суми простроченого платежу. Згідно п.8.3 Рамкового договору купівлі -продажу природного газу №2рд_БГр-ДЕП від 20.10.2021 року строк, у межах якого Сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим Договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п`ять років. З урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу Відповідача перед Позивачем за Рамковим договором, розмір нарахованої Позивачем пені за неналежне виконання Відповідачем умов Рамкового договору складає 10 091 682,67 грн, період нарахування з 15.04.2022 по 14.10.2022 (поставка лютого 2022), та з 17.05.2022 по 16.11.2022 (поставка березня 2022). З огляду на порушення Покупцем строків оплати за природний газ більше ніж на 5 (п`ять) робочих днів, Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 10 % від суми простроченого платежу у розмірі 6 173 440,00 грн. Загальний розмір нарахованих 3% річних від основного боргу складає 1 067 588,47 грн, період нарахування з 15.04.2022 по 26.01.2023 (поставка лютого 2022) та з 17.05.2022 по 16.02.2023 (поставка березня 2022). Позивач вказує, що сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів складає 6 188 729,92 грн, період нарахування з 01.05.2022 по 31.01.2023 (поставка лютого 2022) та з 01.06.2022 по 28.02.2023 (поставка березня 2022). Отже, загальна сума, яку просить стягнути Позивач з Відповідача згідно цього позову, складає 23 521 441,06 грн. Зазначені вище обставини стали підставою для звернення позивача до суду, за результатом розгляду прийнято оскаржуване рішення. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції. Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4). Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", відмову у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" та наявність підстав для часткового скасування оскаржуваного рішення з огляду на таке. Предметом апеляційного оскарження є рішення суду першої інстанції, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" про стягнення штрафних санкцій у розмірі 23 521 441,06 грн задоволено частково: стягнуто 1 623 125,00 грн штрафу, 3 415 232,88 грн пені, 765 759,24 грн 3% річних, 4 601 192,84 грн інфляційних втрат, 185 324,02 грн судового збору; в решті позову відмовлено; розстрочено виконання рішення на 6 місяців. Зважаючи на те, що ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" оскаржує рішення місцевого господарського суду виключно в частині відмови у стягненні пені в сумі 6 676 449,79 грн, штрафу в сумі 4 550 315,00 грн, 3% річних в сумі 301 829,23 грн, інфляційних втрат в сумі 1 587 537,08 грн, а також в частині зменшення пені та штрафу на 50% та розстрочення виконання рішення на 6 місяців, а Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" оскаржує рішення в частині стягнення 1 623 125,00 грн штрафу, 3 415 232,88 грн пені, 765 759,24 грн 3% річних, 4 601 192,84 грн інфляційних втрат, 185 324,02 грн судового збору та в частині розстрочення виконання рішення строком на 6 місяців (замість 1 року), колегія суддів здійснює апеляційний перегляд судового рішення лише у межах зазначених позовних вимог. Щодо нарахування пені та штрафу (поставка березень 2022) колегія суддів зазначає наступне. Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України). За змістом ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Водночас, статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Згідно пункту 6.3. Рамкового договору за порушення Покупцем строків проведення розрахунків за природний газ, визначених Договором та/або Індивідуальним Договором, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, Покупець зобов`язаний сплатити на користь Продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а у випадку порушення Покупцем строків оплати за природний газ більше ніж на 5 (п`ять) робочих днів, Покупець зобов`язаний сплатити на користь Продавця додатково штраф, розмір якого становить 10% від суми простроченого платежу. Позивач нарахував та просив стягнути з відповідача за період 17.05.2022 по 16.11.2022 (поставка березня 2022) пеню в розмірі 3 261 216,92 грн, штраф у розмірі 10 % від суми простроченого платежу у розмірі 2 927 190 грн. Суд першої інстанції відмовив у стягненні пені, штрафу (поставка березня 2022), вказавши на те, що строк виконання зобов`язання позивачем щодо оплати не настав (діють форс-мажорні обставини). В той же час, колегія суддів вважає дані висновки необгрунтованими з огляду на наступне. До форс-мажорних обставин належать: війна і військові конфлікти, терористичні акти, аварії на транспорті, цивільні безлади, страйки, рішення і розпорядження урядових і державних органів, а також будь-які інші події і факти, які перебувають поза контролем сторін, коли їх неможливо уникнути і подолати, і якщо ці обставини вплинули або впливають на виконання сторонами зобов`язань за цим договором. Відповідно до пункту п. 7.1 Рамкового договору встановлено, що Сторони звільняються від відповідальності за неналежне виконання чи невиконання своїх зобов`язань за даним Договором, якщо таке невиконання або неналежне виконання є наслідком обставин непереборної сили (Форс-мажорних обставин). Під обставинами непереборної сили Сторони розуміють обставини, що мають надзвичайний та невідворотний характер, які виникли після укладання Договору та виключають або частково унеможливлюють належне виконання цього Договору. Настання таких обставин не залежить від волі та бажання Сторін. Пунктом 7.2 Рамкового договору встановлено, що до обставин непереборної сили Сторони відносять, включаючи, але не обмежуючись цим: стихійні лиха (пожежа, повінь, землетруси, падодки, інші стихійні лиха), аварія на газопроводі,суспільні явища (вибухи, війни або військові дії, блокади, страйки, аварії, громадські заворушення, обставини, що виникли внаслідок прийняття актів законодавчого або іншого нормативно-правового харакрету, обов`язкових для Сторін згідно із законодавством , які безпосередньо впливають на можлиість виконання Сторонами їх зобов`язань по Договору). Пунктом 7.3 Рамкового договору встановлено, що сторона, яка опинилась під впливом дії обставин непереборної сили зобов`язана негайно (без затримки, в максимально коротшій термін) як тільки стане відомо про можливість їх настання, настання чи припинення повідомити про це іншу Сторону будь-якими припустимими засобами з наступним протягом 3 ( трьох) робочих днів письмовим повідомленням. Відповідно до пункту 7.4. договору, достатнім доказом дії обставин непоборної сили є документ, виданий Торгово-промисловою палатою або іншим органом, уповноваженим чинним законодавством України на засвідчення обставин непереборної сили. Надання вказаного доказу іншій стороні повинно бути здійснено в розумні строки, що необхідні для його отримання від уповноваженого органу, але не пізніше 14 днів з дати виникнення таких обставин. Згідно п. 7.5 Рамкового договору Строк виконання зобов`язань автоматично відкладається відповідно до часу, протягом якого будуть діяти такі обставини. Матеріали справи не містять сертифіката Торгово-промислової палати України або іншого уповноваженого органу, виданого саме щодо відповідача та саме щодо виконання спірного договору, як це передбачено пунктом 7.4 Рамкового договору. Крім того, відповідачем не доведено дотримання передбаченого договором порядку повідомлення контрагента про настання форс-мажорних обставин та не надано доказів звернення до уповноваженого органу для отримання відповідного підтвердження у строки, визначені договором. Таким чином, доказів вчинення дій, передбаченими вище умовами договору, відповідач суду не надав. Відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності. Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів (стаття 218 Господарського кодексу України) (чинний на момент виникнення спірних правовідносин). Статтею 617 ЦК України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів. Відповідно до статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо. За загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (частина 1 статті 617 Цивільного кодексу України). З наведеного вбачається, що учасник господарського зобов`язання може бути звільнений від відповідальності за невиконання, а не від виконання в цілому. В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили. Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 по справі № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд і у постанові від 16.07.2019 по справі №917/1053/18, зазначивши, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку. При цьому питання наявності або відсутності підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення грошового зобов`язання, а також питання щодо впливу форс-мажорних обставин на строки виконання конкретних договірних зобов`язань підлягають самостійному дослідженню та оцінці судом у кожній окремій справі з урахуванням предмета спору, заявлених вимог та наданих сторонами доказів. Як встановлено колегією суддів, сам по собі факт запровадження воєнного стану та наявність форс-мажорних обставин не свідчить про автоматичне відкладення строків виконання грошових зобов`язань та не звільняє боржника від відповідальності за їх порушення. Для застосування положень пунктів 7.1 та 7.5 Рамкового договору відповідач повинен був довести не лише факт існування форс-мажорних обставин, а й те, що такі обставини об`єктивно унеможливили виконання саме його обов`язку щодо своєчасної оплати поставленого природного газу за березень 2022 року. Щодо наявного в матеріалах справи сертифікату №3200-23-1614 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 31.03.2023, на думку колегії суддів, останній не заслуговує на увагу, оскільки поданий з порушенням будь-яких розумних строків засвідчення форс-мажорних обставин, як це передбачено умовами Рамкового договору купівлі-продажу № 2рд_БГ-ДЕП від 20.10.2021 (п.7.3, п.7.4) та відсутності будь-яких повідомлень про існування таких обставин з боку відповідача. Більше того, під час існування засвідчених даним сертифікатом обставин відбулося повне погашення суми основного боргу (17.02.2023), що спростовує твердження відповідча щодо неможливості виконання зобов`язань, передбачених умовами договору щодо проведення розрахунків з позивачем за природній газ. Помилковими є висновки суду першої інстанції щодо преюдиційних фактів, встановлених у справі №910/4632/22, при розгляді справи №904/4813/25, з огляду на наступне. Юридичні висновки, правова кваліфікація чи мотиви рішення попереднього суду не мають обов`язкової сили в новій справі. Преюдиційну силу мають саме ті факти, які були предметом спору в попередньому провадженні та були безпосередньо досліджені та встановлені судом. Суд має перевірити, чи справді обставини у новій справі ідентичні тим, що встановлені раніше, які були предметом доказування у попередній справі. Разом з тим, колегія суддів констатує, що при розгляді справи №904/4813/25 не досліджувались ні діючі ліцензії відповідача в 2025 році, ні зміни юридичної адреси з міста Маріуполя на місто Дніпро, розширення регіонів діяльності відповідача. Крім того, предмет та підстави судових справ №910/4632/22 та №904/4813/25 різні, відповідно і застосування необхідного способу захисту права, склад учасників справ та характер спірних правовідносин різні, а відтак, і різне матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що місцевий господарський суд безпідставно поширив правові висновки, викладені у справі №910/4632/22, на спірні правовідносини та помилково вважав, що строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати природного газу за період поставки «Березень 2022» не настав. Крім того, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження існування безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між введенням воєнного стану та неможливістю виконання відповідачем свого грошового зобов`язання. Більше того, відсутність у боржника коштів або погіршення його фінансового стану не є форс-мажорними обставинами в розумінні статті 617 ЦК України та статті 218 ГК України і не можуть бути підставою для автоматичного відкладення строку виконання грошового зобов`язання. За таких обставин колегія суддів відхиляє доводи відповідача про наявність форс-мажорних обставин як безпідставні та недоведені, а відтак вимоги про стягнення пені, штрафу, інфляційних втрат та 3% річних за березень 2022 є обгрунтованими, а рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню. Щодо зменшення на 50% пені та штрафу суд зазначає наступне. Колегією суддів враховано, що цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором (постанова Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №902/855/18). Відтак, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені ст. 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил ст. 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обстави справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (п. 88 постанови Верховного Суду від 02.03.2023 у справі № 905/1409/21). Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо зменшення пені та штрафу за лютий 2022 року на 50 %, оскільки таке зменшення відповідає вимогам статті 551 ЦК України, статті 233 ГК України та забезпечує баланс інтересів сторін. З огляду на встановлені обставини справи, необхідність дотримання балансу інтересів сторін та недопущення перетворення неустойки на надмірний тягар для боржника, колегія суддів вважає за можливе зменшити заявлений до стягнення розмір пені та штрафу на 50 відсотків також за березень 2022. Таким чином, стягненню за березень 2022 року з врахуванням зменшення на 50% підлягає пеня в розмірі 1630608, 46 грн та штраф в розмірі 1 463 595 грн. Відтак апеляційна скарга в цій частині підлягає задоволенню, рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню в частині відмови у стягненні штрафних санкцій, з відповідача підлягають стягненню пеня у розмірі 1 630 608, 46 грн та штраф у розмірі 1 463 595 грн. Щодо нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат за березень 2022 колегія суддів зазначає наступне. Позивач нарахував за період з 17.05.2022 по 16.02.2023 3% річних в розмірі 301 829,23 грн (поставка березень 2022) та за період з 01.06.2022 по 28.02.2023 інфляційні втрати в розмірі 1 587 537,08 грн (поставка березень 2022). Щодо розрахунку інфляційних втрат з 01.06.2022 по 28.02.2023 поставка за березень 2022, колегія суддів виходить з наступного. Здійснюючи перевірку розрахунку інфляційних втрат, суд враховує таке. Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося). У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%. Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19. Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця. Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці. Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: - час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; - час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних за поставку березня 2022 року, суд помилок не виявив, тому вимога є такою, що підлягає задоволенню в розмірі 1 587 537,08 інфляційних втрат та 301 829,23 грн 3%річних. Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача 3 086 720,00 грн штрафу, 5 045 841,34 грн пені, 1 067 588,47 грн 3 % річних, 6 188 729,92 грн інфляційних втрат. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду. Разом з тим, з огляду на задоволення позовних вимог також щодо поставки природного газу за березень 2022 року, загальна сума, на яку поширюється розстрочення виконання рішення, становить 15 388 879,73 грн. Відповідно до частин 3, 4 ст. 331 ГПК України підставою для розстрочення виконання судового рішення є наявність обставин, які істотно ускладнюють його виконання або роблять його неможливим, при цьому суд повинен забезпечити баланс інтересів сторін та врахувати як наслідки негайного виконання рішення для боржника, так і наслідки затримки його виконання для стягувача. Колегія суддів зауважує, що здійснення підприємницької діяльності відбувається на власний ризик суб`єкта господарювання, а відсутність у боржника коштів сама по собі не є підставою для звільнення від відповідальності чи невиконання судового рішення. При цьому колегія суддів враховує, що суд першої інстанції не задовольнив заяву відповідача у повному обсязі, а, дотримуючись принципу пропорційності та балансу інтересів сторін, розстрочив виконання рішення не на один рік, як просив відповідач, а лише на шість місяців рівними частинами. Такий строк розстрочення не є надмірним, не призводить до нівелювання сутності права позивача на виконання судового рішення та відповідає практиці Європейського суду з прав людини. Отже, оскільки підстав для звільнення відповідача від відповідальності у зв`язку з форс-мажорними обставинами не встановлено, рішення місцевого господарського суду в частині відмови у стягненні пені, штрафу, інфляційних, 3% річних за поставку природного газу у березні 2022 року підлягає скасуванню. Водночас, враховуючи наведені вище мотиви щодо застосування положень статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України, колегія суддів вважає за необхідне зменшити розмір пені та штрафу за березень 2022 року на 50 %. Відтак з відповідача підлягають стягненню пеня за березень 2022, за лютий 2022 у розмірі 5 045 841,34 грн та штраф у розмірі 3 086 720 грн. Водночас доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» не спростовують законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог щодо поставки природного газу за лютий 2022 року та в частині розстрочення виконання рішення. Колегія суддів відхиляє доводи Відповідача про відсутність підстав для стягнення штрафних санкцій, трьох процентів річних та інфляційних втрат за поставку природного газу у лютому 2022 року. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, грошове зобов`язання Відповідача щодо оплати поставленого природного газу було прострочене, що відповідно до статей 611, 612, 625 ЦК України та умов Рамкового договору є підставою для нарахування пені, штрафу, трьох процентів річних та інфляційних втрат. Посилання Відповідача на положення пунктів 7.1 та 7.5 Рамкового договору, сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини та лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не спростовують висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для застосування відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Сам по собі факт настання форс-мажорних обставин не має преюдиційного характеру для вирішення питання про звільнення від відповідальності у конкретних правовідносинах та не свідчить автоматично про неможливість виконання саме грошового зобов`язання. Відповідач повинен довести не лише факт існування обставин непереборної сили, а й безпосередній причинно-наслідковий зв`язок між такими обставинами та неможливістю належного виконання конкретного зобов`язання. Крім того, відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, а тому наявність обставин непереборної сили сама по собі не виключає можливості нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних. Також колегія суддів враховує, що суд першої інстанції, дослідивши всі обставини справи, уже реалізував надані йому статтею 233 ГК України та статтею 551 ЦК України дискреційні повноваження і зменшив розмір пені та штрафу на 50 %, забезпечивши таким чином баланс інтересів сторін та врахувавши наслідки збройної агресії для господарської діяльності Відповідача. Щодо вимоги про розстрочення виконання рішення строком на один рік колегія суддів зазначає, що наведені Відповідачем обставини щодо складного фінансового стану, збитковості діяльності та значного розміру дебіторської заборгованості були предметом дослідження суду першої інстанції та враховані при вирішенні питання про розстрочення виконання рішення. Разом з тим, надаючи розстрочку строком на шість місяців, суд першої інстанції забезпечив справедливий баланс між інтересами боржника та правом стягувача на своєчасне виконання судового рішення. Надання розстрочки строком на один рік за обставин цієї справи призвело б до надмірного відтермінування виконання рішення та порушення прав кредитора. Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення заяви про розстрочення виконання рішення та не вбачає підстав для зміни встановленого шестимісячного строку розстрочення. З огляду на викладене доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" не спростовують висновків суду першої інстанції, не свідчать про неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права та не є підставою для скасування або зміни рішення суду в оскаржуваній частині. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Згідно з п. 2 ч. 1ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення. Частина 1 статті 277 ГПК України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) не з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", підлягає задоволенню частково, а рішення господарського суду Дніпропетровської області скасуванню з ухваленням нового рішення, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2026 у справі № 904/4813/25 залишенню без задоволення. Судові витрати. Пунктом 2 ч. 1 статті 129 ГПК України визначено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 14 статті 129 ГПК України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Керуючись статтями 269, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2026 у справі № 904/4813/25 - задовольнити частково. Скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2026 у справі № 904/4813/25 та ухвалити нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" (49001, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, буд 4 Д, код ЄДРПОУ 42086719) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 42399676): пеню в сумі 5 045 841,34 грн, штраф в сумі 3 086 720,00 грн, 3% річних в сумі 1 067 588, 47 грн, інфляційні в сумі 6 188 729,92 грн, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 184 666,56 грн, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги в сумі 89 704,26 грн. Клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду задовольнити частково. Розстрочити виконання рішення у справі № 904/4813/25 строком на 6 місяців, встановивши відповідачу обов`язок сплачувати заборгованість у загальному розмірі 15 388 879,73 грн, щомісяця рівними платежами, до 14 числа кожного місяця, починаючи з червня 2026 року. Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів доручити Господарському суду Дніпропетровської області. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2026 у справі № 904/4813/25 - залишити без задоволення. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ". Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки, передбачені ст. 288 ГПК України. Повна постанова складена та підписана 05.06.2026. Головуючий суддя Т. В. СТЕФАНІВ Суддя Т. Ю. ДЕМЧИНА Суддя А. О. КОШЛЯ