Постанова Дніпровський апеляційний суд № 188/2909/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1709/26 Справа № 188/2909/24 Суддя у 1-й інстанції - Місюра К. В. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 червня 2026 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Халаджи О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 27 серпня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, - В С Т А Н О В И В: Постановою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 27 серпня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп. Із вказаною постановою місцевого суду не погодився ОСОБА_1 , та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що не погоджується з нею у повному обсязі, оскільки її повний текст він не отримував та про розгляд даної справи йому нічого відомо не було, оскільки суд його не повідомляв. ОСОБА_1 , просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду від 27 серпня 2025 року, скасувати її та закрити у відношенні нього справу у в`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Дослідивши матеріали справи та апеляційну скаргу з наведеними в ній доводами щодо поважності причин пропуску заявником строку на апеляційне оскарженнявищевказаної постанови, суд приходить до наступних висновків. Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Дотримання десятиденного строку спрямоване на забезпечення принципу правової визначеності та гарантування розгляду справ про адміністративні правопорушення упродовж розумного строку, щоб органи державної влади та інші учасники провадження не перебували тривалий час у стані невизначеності. Встановлення такого строку забезпечує особі, яка має право на апеляційне оскарження, достатній час для прийняття рішення щодо подання апеляційної скарги, належного формулювання своїх доводів та обґрунтування правової позиції. Водночас цей строк визначає межі здійснення судового контролю, після спливу яких судове рішення набуває ознак остаточності. Згідно ч.1 ст.2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Частиною 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до ч.1 ст.6 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Безсторонність суду передбачає як його суб`єктивну свободу від упередженості чи зацікавленості в результаті розгляду справи, так об`єктивну, яка виключає будь-який обґрунтований сумнів стосовно безсторонності суду. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п.21-22 рішення у справі "Надточій проти України", п.33 рішення у справі "Гурепка проти України"). Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, оскільки в кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності) (див.: рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року; рішення у справі «Устименко проти України» (Ustimenko v. Ukraine), заява № 32053/13, п. 47, від 29 жовтня 2015 року). Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки. Для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний Веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень» за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, та стадії її розгляду. При цьому суд визначив, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали можливість своєчасного звернення до суду у вищезазначений законом строк. Суд не може зобов`язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючи всі можливості ним скористатися, має миритися з процесуальними наслідками свого рішення. Як вбачається з матеріалів справи особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не був особисто присутній при розгляді справи Петропавлівським районним судом Дніпропетровської області 27.08.2025 року, однак був повідомлен працівником поліції, що справа буде розглядатися саме у цьому суді, про що свідчить зміст складеного адміністративного протоколу від серіїї ААД №795429 від 15.10.2024 року за ч.1 ст.130 КупАП, Крім того, матеріалами справи встановлено, що 08.11.2024 року ОСОБА_1 за його адресою: смт. Петропавлівка, Героїв України. 74-а, була направлена судова повістка про призначений розгляд справи на 19.12.2024 року о 08:45 год. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 18.07.2025 року було змінено склад суду на Місюру К.В. 07.08.2025 року ОСОБА_1 за його адресою: смт. Петропавлівка, Героїв України. 74-а, була направлена судова повістка про призначений розгляд справи на 27.08.2025 року о 08:30 год. 29 серпня 2025 року поштовий конверт було повернуто до місцевого суду , у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою. Також матеріалами справи встановлено, ОСОБА_1 було повідомлено про розгляд справи, що підтверджується довідкою про доставку повідомлення у додаток "Viber" доставленого 07.08.2025 року о 8:34:28 на з викликом в судове засідання на 27.08.2025 року на 08:30 год. Однак ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив та заяв про відкладення розгляду справи до суду не подавав, а тому суд, приймаючи рішення у справі, обґрунтовано зазначив мотиви, за яких він дійшов до переконання про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 . Отже, наведене свідчить про обізнаність ОСОБА_1 про розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КупАП відносно себе Петропавлівським районним судом Дніпропетровської області 27.08.2025 року, але в судове засідання не з`явився та не скористався наданими йому ст.268 КУпАП правами, зокрема, надати суду власні пояснення щодо обставин подій, надати відповідні докази та, у разі незгоди, подати апеляційну скаргу в межах строку на апеляційне оскарження, який сплинув 06 вересня 2025 року. Згідно до ч.1 ст.289 КупАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. Втім, апеляційну скаргу було подано 25.03.2026 року, що підтверджується поштовим конвертом (а.с.25) , тобто вже на стадії виконання судового рішення. Апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 мав можливість своєчасно з`явитися до суду для розгляду справи, протягом строку на апеляційне оскарження та подати апеляційну скаргу, але не проявив зацікавленості у результатах судового розгляду справи та не скористався своїм правом на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у визначений законом строк. З огляду на викладене, апеляційний суд не може погодитися з доводами скаржника про наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження оскільки апелянт мав можливість своєчасно з`явитися до суду для розгляду справи та скористатися своїм правом на апеляційне оскарження судового рішення у визначений законом строк, як і не може погодитися з тим, що його не було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки судом першої інстанції направлялось смс-повідомлення на мобільний номер та судова повістка за адресою ОСОБА_1 який був зазначений нею під час складення протоколу про адміністративне правопорушення. Крім того, ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі не спростовано наявність в матеріалах справи доказів, які підтверджується повідомлення останнього, зокрема, не спростовано дійсність поштової адреси, куди судом була направлена судова повістка. Інших причин, які унеможливили своєчасно подати апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції у клопотанні не наведено. В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України». У своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує на те, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950року,має розумітися у світлі преамбули Конвенції,у відповідній частині якої зазначено,що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява №52854/99, п. 52, ECHR 2003-X). Європейський суд з прав людини зазначає, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (рішення у справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року заява №236/03). Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою. Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (п. п. 33, 34 рішення ЄСПЛ від 20 червня 2011 року у справі «Перетяка та Шереметьев проти України»). Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Підсумовуючи наведене вище суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 27 серпня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КупАп відносно нього є безпідставним та задоволенню не підлягає, а тому подана апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, разом з доданими до неї документами. Керуючись ст. 294 КупАП, апеляційний суд - ПОСТАНОВИВ: Відмовити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги на постанову Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 27 серпня 2025 року відносно ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КупАП. Апеляційну скаргу повернути особі, що її подала, разом з доданими до неї документами. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.В.Халаджи