Постанова Сумський апеляційний суд № 583/1097/26

Справа №583/1097/26 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Яценко Н. Г. Номер провадження 33/816/1261/26 Суддя-доповідач Янголь Є. В. Категорія 126 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 червня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Янголь Є.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 01.05.2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, В С Т А Н О В И В: Постановою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 01.05.2026 року, ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 грн та позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу та стягнуто судовий збір на користь держави в сумі 665,60 грн, за те, що він, будучи позбавленим права керування транспортним засобом, 07.02.2026 о 13 год. 40 хв. по пров. Кириківському, 1 у м. Охтирка повторно протягом року керував транспортним засобом «Renault Master», державний номерний знак НОМЕР_1 , чим порушив вимоги п.2.1а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.5 ст.126 КУпАП. Не погодившись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 01.05.2026 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 126 КУпАП скасувати. В обґрунтування своїх апеляційних вимог зазначав, що не погоджується з оскаржуваною постановою, оскільки вважає, що судом першої інстанції було неповно та не всебічно досліджено матеріали справи, що призвело до ухвалення незаконного рішення. Зазначає, що був вимушений сісти за кермо т\з виключно через неможливість водія - ОСОБА_2 продовжувати керування т\з через різке погіршення стану його здоров`я та для транспортування останнього в лікарню. Під час зупинки про це було повідомлено й працівників поліції. Зважаючи на це, вважає, що його дії були спрямовані на уникнення створення аварійної ситуації на дорозі та є такими, що були вчиненні в стані крайньої необхідності. Також вказує, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що ОСОБА_2 , як свідок, міг пояснити ситуацію та надати медичну виписку, яка підтверджує перебування в лікарні та різке погіршення його здоров`я. В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 скаргу підтримав із мотивів, зазначених у ній. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків. Так, у відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Перевіряючи законність оскаржуваного судового рішення в межах поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що розглядаючи вказану справу, суддя суду першої інстанції дотримався вимог вищезазначеного закону та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП. Так, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що факт вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення, суддею суду першої інстанції було встановлено з врахуванням наявних у матеріалах справи доказів, які зібрані у передбаченому законом порядку і обставин, за яких можливо було б дійти висновку про їх неналежність чи недопустимість, апеляційним судом не встановлено. Довід апелянта про те, що його дії були вчинені у стані крайньої необхідності не знайшов свого підтвердження під час розгляду справи апеляційний судом, зважаючи на таке. Так, відповідно до ст.17 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності. Згідно зі ст.18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода. Стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам. Якщо загроза охоронюваним інтересам може виникнути в майбутньому, діяння не може вважатися таким, що вчинено у стані крайньої необхідності. Однією з найважливіших умов визначення стану крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов`язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам. Спосіб збереження охоронюваного законом інтересу за рахунок іншого повинен бути саме крайнім. Якщо для запобігання небезпеки, що загрожує, у особи є шлях, не пов`язаний із заподіянням шкоди, вона повинна обрати саме цей шлях. Інакше посилання на стан крайньої необхідності виключається. Як вбачається з матеріалів справи, до апеляційної скарги додано виписку із медичної картки стаціонарного хворого №20868, відповідно до якої ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні з 21.11.2025 року по 02.12.2025 року. Вказана виписка підтверджує, що ОСОБА_2 був виписаний із лікарні приблизно за два місяці до зупинки автомобіля, а не напередодні, як про це зазначено в апеляційній скарзі. Також апелянтом не надано жодного медичного документа, який би міг підтвердити, що у день автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , а саме 07.02.2026 року, ОСОБА_2 дійсно мав проблеми зі здоров`ям, погано себе почував та звертався до лікаря для надання йому медичної допомоги. З дослідженого у порядку підготовки до апеляційного розгляду відеозапису вбачається, що після відсторонення ОСОБА_1 від керування т\з, поліцейські передали керування саме ОСОБА_2 . Вказана обставина додатково підтверджує можливість керування автомобілем ОСОБА_2 за станом здоров`я. До того ж автомобіль під керуванням апелянта рухався по м. Охтирка в денний час доби, у зв`язку з чим ОСОБА_1 не був позбавлений можливості скористатися послугами таксі, зателефонувати знайомим й попросити їх про допомогу чи викликати швидку допомогу, у зв`язку із погіршенням стану здоров`я ОСОБА_2 , проте ОСОБА_1 обрав керувати автомобілем самостійно, усвідомлюючи, що він є особою, яка не має права керування транспортними засобами. Таким чином, правопорушення, вчинене ОСОБА_1 є умисною, суспільно небезпечною дією, а тому зазначені у апеляційній скарзі обставини не можуть вважатись такими, що доводять вчиненням ним дій в стані крайньої необхідності. Беручи до уваги вищенаведене, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки не виникає сумніву щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП. Під час розгляду справи не було встановлено неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення статей 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому на підставі п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, П О С Т А Н О В И В: Постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 01.05.2026 року, якою ОСОБА_1 , був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу на цю постанову без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Сумського апеляційного судуЯнголь Є. В.