Постанова 4816 № 583/419/26

Справа №583/419/26 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Яценко Н. Г. Номер провадження 33/816/1252/26 Суддя-доповідач Клімашевська І. В. Категорія 130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 червня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Клімашевська І.В., з участю секретаря судового засідання Опанасенко Т.В., захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - адвоката Собини П.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Собини Павла Миколайовича на постанову судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 27 квітня 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,- У С Т А Н О В И Л А: Постановою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 27 квітня 2026 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік за те, що він 25.01.2026 о 19.05 год. по вул. Новоселівській, 51 в сел. Чупахівка Охтирського району Сумської області керувала автомобілем ВАЗ 2107, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння було проведено за допомогою газоаналізатора «Драгер 6820», результат якого становить 1,22‰, тест №172, чим порушив п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху. Не погодившись з вказаним судовим рішенням адвокат Собина П.М. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 27 квітня 2026 року та закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказував, що транспортний засіб, під керуванням ОСОБА_1 , було зупинено безпідставно, у зв`язку із чим всі подальші дії працівників поліції є незаконними. В судові засідання, які призначались апеляційним судом на 05, 18 та 25 червня 2026 до апеляційного суду ОСОБА_1 не з`явився, хоча повідомлявся про розгляд справи, відповідно до вимог ст. 277-2 КУпАП, клопотань про відкладення не подавав. З метою розгляду апеляційної скарги у розумні строки, апеляційний суд не вбачає підстав для відкладення розгляду даної справи та вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги у відсутність особи, що притягується до адміністративної відповідальності, і у даному випадку його права на доступ до правосуддя, не є порушеними, оскільки положення ст. 268 КУпАП не передбачають обов`язкову присутність особи, стосовно якої розглядається справа за ст. 130 КУпАП. Крім того, під час апеляційного розгляду був присутній захисник ОСОБА_1 адвокат Собина П.М., який подавав апеляційну скаргу і який у вирішенні питання участі його підзахисного в судовому розгляді поклався на розсуд суду. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, вислухавши апелянта захисника Собину П.М., який повністю підтримав свою апеляційну скаргу, суд дійшов наступних висновків. Так, у відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Перевіряючи законність оскаржуваного судового рішення в межах поданої захисником апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що розглядаючи вказану справу, суддя суду першої інстанції дотримався вимог вищезазначеного закону та дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП. Так, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що факт вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення, суддею суду першої інстанції було встановлено з врахуванням наявних у матеріалах справи доказів, а саме: протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №575298 від 25.01.2026; результатів тестування на алкоголь №172, проведеного за допомогою газоаналізатору «Alcotester Драгер 6820», відповідно до яких концентрація алкоголю в крові ОСОБА_1 по видихуваному повітрю становила 1,22‰ та відеозаписів, які було долучено працівниками поліції до складених матеріалів. Вказані докази зібрані у передбаченому законом порядку і обставин, за яких можливо було б дійти висновку про їх неналежність чи недопустимість, апеляційним судом не встановлено. При цьому, відеозапис, який було враховано суддею суду першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови, було оглянуто і апеляційним судом, і саме його даними, підтверджується зупинка транспортного засобу під керуванням, як було встановлено, ОСОБА_1 , в якого, під час перевірки документів, працівники поліції виявили ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим, він проходить огляд за допомогою приладу Alcotest Drager на місці зупинки та погоджується з результатом. Доводи апелянта про те, що зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 була незаконною, а тому всі подальші дії працівників поліції є також незаконними, є безпідставними. Апеляційний суд звертає увагу на те, що питання законності причин зупинки транспортного засобу поліцейськими як і законність дій поліцейських при цьому не є предметом судового розгляду в справі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1ст.130 КУпАП, а правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв`язку з обов`язком водія транспортного засобу пройти відповідний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння та законністю його результатів. Так, з наданих відеозаписів з нагрудних камер поліцейських вбачається, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 дійсно був зупинений працівниками поліції. При цьому, відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», зупинка транспортного засобу є компетенцією поліцейського та його дії можуть бути оскаржені в порядку встановленим законом. Однак, як вбачається з матеріалів судового провадження дії службової особи, що складала протокол та фіксувала правопорушення в порядку, передбаченому чинним законодавством апелянтом чи особою, яка притягалась до адміністративної відповідальності не оскаржувалися. Так, дійсно вищевказана стаття Законувстановлює перелік підстав для зупинки транспортних засобів. Аналіз цієї статті дає підстави стверджувати, що вимоги норм, зазначених у ній здебільшого спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху, а також на забезпечення норм, визначених Законом. Однак, законодавець встановлює виключення і не обмежує працівників поліції підставами для зупинки транспортних засобів, визначених ст. 35 Закону "Про Національну поліцію". Згідно до приписів ст. 31 Закону "Про Національну поліцію" поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема зупинення транспортних засобів та перевірку документів особи. Застосування цієї статті працівниками поліції має обумовлюватися зовнішніми чинниками або об`єктивними обставинами, які можуть надавати прав або зобов`язувати поліцейського застосувати певні превентивні заходи. При цьому належить врахувати те, що згідно Указу Президента України N 64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено режим "воєнний стан", який діяв і на час оспорюваної події. Цей "режим" має на меті забезпечити безпеку громадян, у зв`язку з чим покладає на правоохоронні органи, зокрема на Національну поліцію обов`язки, пов`язані із забезпечення громадської та національної безпеки шляхом застосування необхідних превентивних заходів, передбачених Законом України "Про Національну поліцію". Отже, твердження про неправомірність дій працівників поліції не відповідають дійсності та є суб`єктивними, тому не можуть розглядатись як підстави для скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження по справі. До того ж, апеляційний суд зауважує, що у даному випадку для визнання винуватості ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП ключовим є не обставини зупинки транспортного засобу, а те, що він, порушуючи п.2.9.а ПДР керував транспортним засобом, перебуваючи у стані сп`яніння, що підтверджується відповідними доказами. Апеляційним судом не встановлено у діях працівників поліції порушень вимог ч.2 ст. 266 КУпАП та п.п. 6, 7, 8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», а інших доводів, які б вказували на безпідставність складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, в апеляційній скарзі апелянтом не наведено. Таким чином, враховуючи вказані обставини, всупереч доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, підстав для його скасування під час апеляційного перегляду не встановлено, а тому, постанову судді суду першої інстанції слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП України, П О С Т А Н О В И Л А: Постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 27 квітня 2026 року, якою ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Сумського апеляційного судуКлімашевська І. В.