Ухвала КАС ВС № 639/3600/17

УХВАЛА 05 червня 2026 року м. Київ справа №639/3600/17 адміністративне провадження №А/990/15/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Стародуба О.П., суддів - Кравчука В.М., Чиркіна С.М., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2026, Другого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2025, Київського районного суду м.Полтави від 05.11.2025, Київського районного суду м.Полтави від 10.02.2026, Другого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2026, Другого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2026 у справі № 639/3600/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Посадової особи Шевченківського об`єднаного управління ПФУ м. Харкова Кайдалової Світлани Семенівни, Посадової особи Центральної ОДПІ м. Харкова Чернявської Алли Митрофанівни, Посадової особи Центральної ОДПІ м. Харкова Зайцева Юрія Олександровича, Посадової особи Головного управління Держпраці у Харківській області Петренко Олени Миколаївни, Посадової особи Головного управління Держпраці у Харківській області Гончарової Юлії Євгеніївни, Посадової особи Головного управління Держпраці у Харківській області Голуб Руслани Іванівни, Головного управління Державної податкової служби України у Харківській області, Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, Судді Жовтневого районного суду м. Харкова Рубіжного Сергія Олексійовича, Державного казначейства України, Головного управління ДПС у Харківській області про визнання незаконним рішення, відшкодування шкоди, - в с т а н о в и в: ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просила: - визнати рішення відділу управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова від 16.08.2014 щодо відмови в перерахунку пенсії від заробітної плати з урахуванням довідки від 01.07.2014 №98/20-30-05-50, виданої Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі протиправним; - зобов`язати Шевченківське об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова здійснити перерахунок пенсії з 01.08.2014 з урахуванням довідки від 01.07.2014 №98/20-30-05-50, виданої Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі; - відшкодувати матеріальну та моральну шкоду. Рішенням Київського районного суду м. Полтава від 17.07.2023 позов задоволено частково. Визнано рішення відділу управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова від 16.08.2014 щодо відмови позивачу в перерахунку пенсії від заробітної плати з урахуванням довідки від 01.07.2014 №98/20-30-05-50, виданої Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі протиправним. Зобов`язано Шевченківське об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова здійснити перерахунок пенсії позивачу з 01.08.2014 з урахуванням довідки від 01.07.2014 №98/20-30-05-50, виданої Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2024 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишено без задоволення. Апеляційну скаргу позивача задоволено частково. Рішення Київського районного суду м. Полтави від 17.07.2023 у справі № 639/3600/17 скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення відділу управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова від 16.08.2014 щодо відмови позивачу в перерахунку пенсії від заробітної плати з урахуванням довідки від 01.07.2014 №98/20-30-05-50, виданої Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі протиправним. Зобов`язано Шевченківське об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова здійснити перерахунок пенсії позивачу з 01.08.2014 по 01.10.2017 з урахуванням довідки від 01.07.2014 №98/20-30-05-50, виданої Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі. Закрито провадження у справі № 639/3600/17 в частині позовних вимог про встановлення факту корупційних діянь та стягнення нанесеної позивачу моральної та матеріальної шкоди за ознаками статей 364, 365-2 Кримінального кодексу України, відповідно до статті 68 Закону України "Про запобігання корупції" з начальника ГУ ПФУ у Харківській області Ачкасова В., посадовця ГУ ПФУ у Харківській області Зятевої Т.В.; посадової особи Шевченківського об`єднаного управління пенсійного фонду України м. Харкова Кайдалової С., посадових осіб ДФС України ГУ ДФС у Харківській області Центральної ДПІ м. Харкова Зайцева Юрія, Чернявської А., посадових осіб ГУ Держпраці у Харківській області Петренко О., Голуб Р., Гончарової Ю. Роз`яснено, що зазначені вимоги розглядаються в порядку кримінального судочинства. Додатковою постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2024 заяву позивача про прийняття додаткового судового рішення задоволено частково. Прийнято додаткову постанову, якою доповнено резолютивну частину постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2024 у справі № 639/3600/17 наступним: "Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби України у Харківській області (61057, Харків, вул. Пушкінська, (вул. Григорія Сковороди), буд.46, ЄДРПОУ 43143704) видати оновлену довідку про грошове забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) з зазначенням премій у сумі: за жовтень - 106,38грн., листопад 2010 року 446,80 грн., за грудень 2010 року 378,81 грн. з врахуванням висновків суду." В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2025 заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №639/3600/17 повернуто заявнику без розгляду. Ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 05.11.2025 прийнято звіт ГУ ДПС у Харківській області про виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2024 та додаткової постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2024 у справі №639/3600/17. Клопотання ГУ ДПС у Харківській області про звільнення від сплати штрафу задоволено. Звільнено керівника ГУ ДПС у Харківській області, відповідального за виконання рішення суду від сплати штрафу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у розмірі 60560 грн, накладеного постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2025 у справі №639/3600/17. Відмовлено у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2024 та додаткової постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2024 у справі №639/3600/17. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати звіт до суду першої інстанції про виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2024 та додаткової постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2024 у справі №639/3600/17 протягом одного місяця з моменту набрання чинності ухвали суду. Відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про звільнення від сплати штрафу. Ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 10.02.2026 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2024 та додаткової постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2024 у справі №639/3600/17. В задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про звільнення від сплати штрафу відмовлено. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2026 у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 639/3600/17 відмовлено. 01.06.2026 до Верховного Суду надійшла апеляційна скарга на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2026, в якій позивач, серед іншого, просить визнати незаконними та скасувати ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2025, Київського районного суду м.Полтави від 05.11.2025, Київського районного суду м.Полтави від 10.02.2026, Другого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2026, Другого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2026. Вирішуючи питання прийняття апеляційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного. Позивач, реалізуючи надане їй законом право оскарження судових рішень, звернулась до Верховного Суду як до суду апеляційної інстанції. Подана позивачкою скарга оформлена саме як апеляційна скарга і позивачкою додатково обґрунтовано подання до Верховного Суду саме апеляційної, а не касаційної скарги. Відповідно до частини другої статті 23 КАС України у випадках, визначених цим Кодексом, Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку як суд апеляційної інстанції судові рішення апеляційного адміністративного суду. Відповідно до частини другої статті 292 КАС України Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2025 заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі повернуто заявнику без розгляду. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2026 відмовлено у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі. Таким чином, постановляючи оскаржувані ухвали від 24.04.2025 та від 11.05.2026, Другий апеляційний адміністративний суд діяв саме як суд апеляційної інстанції. За таких обставин, в силу приписів частини другої статті 23 та частини другої статті 292 КАС України ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2025 та від 11.05.2026 не підлягають апеляційному оскарженню до Верховного Суду. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню. Враховуючи викладене, у відкритті апеляційного провадження на ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2025 та від 11.05.2026 слід відмовити на підставі пункту 1 частини першої статті 299 КАС України. Водночас відповідно до частини другої статті 328 КАС України ухвали суду апеляційної інстанції про відмову ухвалити додаткове рішення можуть бути оскаржені у касаційному порядку. Таким чином позивач вправі оскаржити ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2025 та від 11.05.2026 в касаційному порядку, подавши на неї у встановленому законом порядку касаційну скаргу. Перевіряючи апеляційну скаргу в частині оскарження ухвал Київського районного суду м.Полтави від 05.11.2025 та від 10.02.2026, Суд виходить з наступного. Оскаржуваними ухвалами Київський районний суд м.Полтави, зокрема, прийняв звіти ГУ ДПС у Харківській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2024 та додаткової постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2024 у справі №639/3600/17. Відповідно до частини 1 статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Відповідно до частини 1 статті 23 КАС України апеляційні адміністративні суди переглядають судові рішення місцевих адміністративних судів (місцевих загальних судів як адміністративних судів та окружних адміністративних судів), які знаходяться у межах їхньої територіальної юрисдикції, в апеляційному порядку як суди апеляційної інстанції. Відповідно до частини 1 статті 292 КАС України судом апеляційної інстанції в адміністративних справах є апеляційний адміністративний суд, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться місцевий адміністративний суд (місцевий загальний суд як адміністративний суд чи окружний адміністративний суд), що ухвалив рішення. Отже, перегляд ухвал Київського районного суду м. Полтави від 05.11.2025 та від 10.02.2026 має здійснюватися виключно судом апеляційної інстанції, визначеним процесуальним законом, і таким судом є Другий апеляційний адміністративний суд. Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається також, якщо скаргу подано в інший спосіб, ніж до суду апеляційної інстанції. Враховуючи викладене, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвали Київського районного суду м.Полтави від 05.11.2025 та від 10.02.2026 необхідно повернути. Перевіряючи апеляційну скаргу в частині оскарження ухвал Другого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2026 та від 13.04.2026, Суд виходить з наступного. Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 296 КАС України в апеляційній скарзі зазначаються найменування суду першої інстанції, який ухвалив рішення, номер справи та дата ухвалення рішення. В прохальній частині апеляційної скарги позивач просить визнати незаконними та скасувати ухвали Другого апеляційного суду від 23.01.2026 про залишення без змін ухвали Київського районного суду м. Полтави від 11.05.2025 про затвердження звіту та від 13.04.2026 про залишення без змін ухвали Київського районного суду м. Полтави від 10.02.2026 про затвердження звіту. Проте ухвала Другого апеляційного суду від 23.01.2026 відсутня в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Натомість в Єдиному державному реєстрі судових рішень наявна постанова суду апеляційної інстанції від 23.01.2026 про перегляд ухвали Київського районного суду м. Полтави від 05.11.2025. Також в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня ухвала Другого апеляційного суду від 13.04.2026, якою залишено без змін ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 10.02.2026 про затвердження звіту. Натомість в Єдиному державному реєстрі судових рішень з такими датами наявні ухвала Другого апеляційного суду про перегляд ухвали Київського районного суду м. Полтави від 17.03.206 та постанова Другого апеляційного суду про перегляд ухвали Київського районного суду м. Полтави від 10.02.2026. Відповідно до частини 2 статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Відповідно до частин 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Враховуючи викладене, скаржнику необхідно уточнити вимоги щодо рішень Другого апеляційного суду від 23.01.2026 та від 13.04.2026, які нею оскаржуються в апеляційному порядку. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач також покликається на те, що в ухвалі від 30.04.2026 у справі №851/1/26 (позивачем помилково вказано 639/3600/17) колегія суддів КАС ВС визначила, що для здійснення судового контролю за виконанням постанов Другого апеляційного адміністративного суду по справі № 639/3600/17 судом першої інстанції є Другий апеляційний адміністративний суд, а судом апеляційної інстанції для оскарження ухвал і постанов Другого апеляційного адміністративного суду під час здійснення судового контролю є КАС ВС. Водночас таких висновків та роз`яснень в ухвалі від 30.04.2026 у справі №851/1/26 Верховний Суд не робив. Натомість висновок Верховного Суду в ухвалі від 30.04.2026 у справі №851/1/26 щодо порядку оскарження стосувався ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2026 у справі №851/1/26. Оскільки, постановляючи ухвалу від 09.02.2026 у справі №851/1/26, Другий апеляційний адміністративний суд діяв як суд першої, а не апеляційної інстанції, то Верховний Суд роз`яснив, що в такому випадку позивач вправі оскаржити ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2026 у справі №851/1/26 до Верховного Суду в апеляційному порядку. За таких обставин позивачка безпідставно дійшла висновку про те, що Верховний Суд визначив себе судом апеляційної інстанції щодо усіх ухвал та постанов Другого апеляційного адміністративного суду, постановлених під час здійснення судового контролю. Керуючись статтями 13, 23, 169, 292, 298, 299 КАС України, суд у х в а л и в: Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2025 та від 11.05.2026 у справі № 639/3600/17. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвали Київського районного суду м.Полтави від 05.11.2025 та від 10.02.2026 у справі № 639/3600/17- повернути особі, яка її подала. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2026 та від 13.04.2026 залишити без руху. Надати апелянту строк для усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. У разі неусунення недоліків у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута апелянту. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не оскаржується. Судді О.П. Стародуб В.М. Кравчук С.М. Чиркін