Постанова 4857 № 380/14335/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 червня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/14335/24 пров. № А/857/35203/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді: Запотічного І.І., суддів: Довгої О.І., Шинкар Т.І., розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року (суддя- Кисильова О.Й., ухвалене в м. Львові) у справі № 380/14335/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просить: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу в зарахуванні до календарної вислуги років та до стажу служби на пільгових умовах часу участі у складі національного персоналу МВС України в міжнародних миротворчих операціях ООН з підтримання миру і безпеки в Республіці Південний Судан з 17.05.2010 до 10.02.2012, з 16.03.2013 до 11.07.2014, з 08.08.2015 до 08.05.2018, з 04.08.2019 до 06.02.2021 та з 14.12.2007 до 16.12.2008 у складі Спеціального миротворчого підрозділу МВС України у Косово згідно із ч. 3 ст. 8 Закону України "Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки"; зобов`язати відповідача видати наказ по особовому складу, яким здійснити перерахунок та зарахувати до поточної календарної вислуги років та до стажу служби в Національній гвардії України ОСОБА_1 вислугу років в загальній кількості 16 календарних років 10 місяців 08 днів з урахуванням вимог ч. 3 ст. 8 Закону України "Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки" та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393, за періоди проходження ним служби в миротворчих операціях ООН з підтримання миру та безпеки у Південному Судані та Косово; зобов`язати відповідача оформити та направити необхідні документи до уповноваженого органу з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій щодо призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", із зарахуванням до вислуги (календарних) років для призначення такої пенсії періоду проходження служби в місіях ООН з 17.05.2010 до 10.02.2012, з 16.03.2013 до 11.07.2014, з 08.08.2015 до 08.05.2018, з 04.08.2019 до 06.02.2021 та з 14.12.2007 до 16.12.2008; зобов`язати відповідача, з урахуванням вищезазначеного перерахунку вислуги років, встановити позивачу надбавку за стаж служби в Національній гвардії України у відповідних розмірах. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, його оскаржив ОСОБА_1 , подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняте нове про задоволення позову. Відповідач з підстав наведений у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції просить залишити без змін. Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 24.07.2023 № 216 підполковник ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення військовослужбовця військової служби за контрактом офіцерського складу з 24.07.2023. Зі змісту наказу від 24.07.2023 № 216 слідує, що час служби ОСОБА_1 в календарному обчисленні складає 22 роки 08 місяців 01 день; час служби в пільговому обчисленні (без урахування вислуги в календарному обчисленні) складає 16 років 10 місяців 08 днів. Згідно із розрахунком вислуги років № Г-002877 для призначення ОСОБА_1 пенсії, періоди участі у миротворчих місіях з 14.12.2007 до 16.12.2008, з 17.05.2010 до 10.02.2012, з 16.03.2013 до 11.07.2014, з 08.08.2015 до 08.05.2018 та з 04.08.2019 до 06.02.2021 обраховані у трьох кратному розмірі (один за три). Час служби в календарному обчисленні 22 роки 08 місяців 01 день; час служби у пільговому обчисленні (без урахування в календарному обчисленні) 16 років 10 місяців 08 днів; вислуга років для призначення пенсії на 24.07.2023 становить 39 років 06 місяців 09 днів. Відповідно до подання про призначення пенсії від 17.11.2023 № 5802, календарна вислуга років ОСОБА_1 станом на 24.07.2023 для призначення пенсії складає 22 роки 08 місяців 01 день; вислуга років у пільговому обчисленні станом на 24.07.2023 для визначення розміру пенсії складає 39 років 06 місяців 09 днів. Позивач 30.05.2024 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою, у якій просив: зарахувати підполковнику запасу ОСОБА_1 до поточної календарної вислуги років згідно з ч. 3 ст. 8 Закону України "Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки", періоди проходження ним служби в міжнародних операціях ООН з підтримання миру і безпеки, до календарної вислуги років та до стажу служби в Національній гвардії України; видати наказ по особовому складу ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким здійснити перерахунок та зарахувати до поточної календарної вислуги років та до стажу служби в Національній гвардії України підполковнику запасу ОСОБА_1 вислугу років в загальній кількості 16 календарних років з урахуванням вимог ч. 3 ст. 8 Закону України "Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки" (з розрахунку три місяці за кожен місяць служби в міжнародних операціях ООН з підтримання миру і безпеки в складі національного контингенту та національного персоналу МВС України); здійснити перерахунок надбавки за стаж служби в Національній гвардії України підполковнику запасу ОСОБА_1 з урахуванням перерахованої вислуги відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України "Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки". Навчальний центр імені Василя Вишиваного Національної гвардії України 05.06.2024 листом № К-26 надав відповідь на заяву від 30.05.2024, зазначивши, що оскільки підпунктом "а", пункту 3 постанови КМУ від 17.07.1992 № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб", а саме: "До вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї Постанови, зараховується на пільгових умовах" - з розрахунку один місяць служби за три місяці, не передбачено час проходження служби у складі спеціального миротворчого підрозділу, час проходження служби у складі національного персоналу до міжнародної операції ООН з підтримання миру і безпеки. Зважаючи на наведене, відповідач у листі-відповіді від 05.06.2024 вказав, що підстав для задоволення клопотання немає. ОСОБА_1 вважає протиправною відмову відповідача у зарахуванні до поточної календарної вислуги років згідно з ч. 3 ст. 8 Закону України "Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки", періоди проходження ним служби в міжнародних операціях ООН з підтримання миру і безпеки, до календарної вислуги років та до стажу служби в Національній гвардії України, а тому звернувся до суду із цим позовом. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Відповідно до статті 1 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ), особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років. Положеннями п. "б" ст. 1-2 Закону № 2262-XII визначено, що право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п`ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби) особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту. Згідно статті 2 Закону № 2262-XII військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби. Приписами п. "а" ч. 1 ст. 12 Закону № 2262-XII передбачено, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше. Як визначено ст. 17-1 Закону № 2262-XII порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Так, на виконання зазначених вимог Закону № 2262-XII Кабінет Міністрів України затвердив постанову від 17.07.1992 № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (далі - Постанова № 393), п. 1 якої, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393" (чинній на момент звернення позивача із заявою про оформлення та направлення документів для призначення пенсії) визначено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" із статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються служба в органах внутрішніх справ на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду. Також, пунктом 2-1 Постанови № 393 визначено, що для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови. Як визначено п. 3 Постанови № 393 до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяці у військових частинах і підрозділах внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії з охорони дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні, у підрозділах Управління державної охорони, Служби судової охорони, що визначаються в установленому порядку, а також у підрозділах спеціального призначення Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, установ виконання покарань органів внутрішніх справ, воєнізованих формуваннях Державної кримінально-виконавчої служби, у частинах і підрозділах (загонах) спеціального призначення внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії та у підрозділах міліції особливого призначення за Переліком посад і умовами (в порядку), що визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств. Як вірно встановлено судом першої інстанції, спірним у цій справі є питання щодо застосування календарної чи пільгової вислуги років для направлення до органу Пенсійного фонду України документів для призначення позивачу пенсії за вислугу років. Покликаючись на приписи ст. 12 Закону № 2262-XII, відповідач стверджує, що підставою для призначення пенсії за вислугу років, у даному випадку, є наявність 25 років і більше саме календарної вислуги. Натомість позивач вважає, що для призначення йому пенсії за вислугу років календарна вислуга років має бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №

393. Судом першої інстанції вірно зазначено, що після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393" і стаття 12 Закону № 2262-XII, і Постанова № 393 встановлюють однакове правове регулювання спірних правовідносин в частині розмежування календарної та пільгової вислуги, порядку їх обчислення та застосування. Зважаючи на викладене та виходячи з положень статті 12 Закону № 2262-XII та пунктів 1 та 2-1 Постанови № 393 апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що календарна вислуга застосовується для призначення пенсії за вислугу років, а пункт 3 Постанови № 393 визначає, що певні періоди, зокрема. час проходження служби у військових частинах і підрозділах внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії з охорони дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні, у підрозділах Управління державної охорони, Служби судової охорони, що визначаються в установленому порядку, а також у підрозділах спеціального призначення Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, установ виконання покарань органів внутрішніх справ, воєнізованих формуваннях Державної кримінально-виконавчої служби, у частинах і підрозділах (загонах) спеціального призначення внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії та у підрозділах міліції особливого призначення за Переліком посад і умовами (в порядку), що визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств, підлягають пільговому обчисленню для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови. Тобто, постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393" усунуто розбіжності між Законом № 2262-XII та Постановою № 393 щодо врахування пільгової вислуги років для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII. Відтак, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що умовою для призначення позивачу пенсії є наявність необхідної саме календарної вислуги років (аналогічного висновку дійшов Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постановах від 31.08.2023 у справі № 200/4951/22, від 11.09.2023 у справі № 480/4827/22, від 07.09.2023 у справі № 560/9478/22, від 15.09.2023 у справі №380/10714/22, від 18.10.2023 у справі № 360/17/23 та від 14.1.12023 у справі № 600/3836/22-а). Як вірно встановлено судом першої інстанції, що відповідно до наказу від 24.07.2023 № 216, час служби позивача в календарному обчисленні складає 22 роки 08 місяців 01 день; час служби в пільговому обчисленні (без урахування вислуги в календарному обчисленні) складає 16 років 10 місяців 08 днів. Відтак, оскільки календарна вислуга років позивача становить менше 25 років, а пільгова вислуга років враховується лише для визначення розміру пенсії, а не для призначення власне пенсії, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що у спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що, у свою чергу, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Також слід зазначити, що згідно із розрахунком вислуги років для призначення пенсії № Г-002877, періоди участі ОСОБА_1 у миротворчих місіях з 14.12.2007 до 16.12.2008, з 17.05.2010 до 10.02.2012, з 16.03.2013 до 11.07.2014, з 08.08.2015 до 08.05.2018 та з 04.08.2019 до 06.02.2021 обраховано у трьох кратному розмірі (один за три). Час служби в календарному обчисленні 22 роки 08 місяців 01 день; час служби у пільговому обчисленні (без урахування в календарному обчисленні) 16 років 10 місяців 08 днів; вислуга років для призначення пенсії станом на 24.07.2023 становить 39 років 06 місяців 09 днів. Відповідно до подання про призначення пенсії від 17.11.2023 № 5802, календарна вислуга років станом на 24.07.2023 для призначення пенсії складає 22 роки 08 місяців 01 день; вислуга років у пільговому обчисленні станом на 24.07.2023 для визначення розміру пенсії складає 39 років 06 місяців 09 днів. Відтак, з огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що періоди участі позивача у миротворчих місіях уже були враховані відповідачем у пільговому обчисленні та стали підставою для відповідного розрахунку вислуги років, необхідної для визначення розміру пенсії. Разом з тим, наявність пільгової вислуги не може бути підставою для визнання права на призначення пенсії за вислугу років за відсутності встановленого законом мінімального календарного стажу. Зважаючи на наведене колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно відмовлено в задоволенні позову. Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції. За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року у справі №380/14335/24 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. І. Запотічний судді О. І. Довга Т. І. Шинкар