Постанова Київський апеляційний суд № 940/718/26

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В. 33/824/2958/2026 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ Справа № 940/718/26 02 червня 2026 року Київський апеляційний суд у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ Кафідової О.В. при секретарі Можарівській М.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тетіївського районного суду Київської області від 05 травня 2026 року в справі про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 85 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,- в с т а н о в и в: Постановою Тетіївського районного суду Київської області від 05 травня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, притягнуто до адміністративної відповідальності та застосувано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень 00 копійок з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, а саме косинки з ліски - 2 шт, вудки з драчем - 1 шт. та без конфіскації незаконно добутих водних живих ресурсів. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 матеріальну шкоду на користь держави в сумі 21097 (двадцять одна тисяча дев`яносто сім) гривень 00 копійок. Не погоджуючись з такою постановою суду першої інстанції, 12 травня 2026 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Тетіївського районного суду Київської області від 05 травня 2026 року та закрити провадження у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що постанова суду першої інстанції ухвалена з неповним з`ясуванням обставин справи. Вказує на те, що в суді першої інстанції він зазначав, що не вчиняв інкримінованого правопорушення, в день події він рибалив на вудку з мормишкою та мотилем, за допомогою якої зловив 8 карасів та одного коропа. Зазначає, що вінпідійшов до власного автомобіля, який знаходився на березі річки, відкрив багажник, куди поклав бур, ящик та рибу. В цей час до нього підійшли працівники рибоохоронного патруля, та почали стверджувати що вище вказану рибу, він зловив з використанням заборонених знарядь лову з чим він не погодився. Вилучені в нього косинки з сітки, та вудку з фіксованим гачком, він не використовував, вони знаходились в багажному відділеннійого автомобіля, та він мав намір знищити це приладдя. Щодо акту повернення водних біоресурсів в природне середовище від 07.03.2026, то в ньому зафіксовано що риба не пошкоджена, що свідчить про те що вона не була виловлена сіткою чи методом багріння. Тобто, в матеріалах справи відсутні докази вилову риби сіткою чи шляхом багріння, як наслідок вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 85 КУПАП України. В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся засобами поштового зв`язку. Відповідно до роздруківки з сайту АТ «Укрпошта» поштова кореспонденція була доставлена адресату 27 травня 2026 року. З огляду на вище викладене суд апеляційної інстанції вважає за можливе проводити розгляд справи. Заслухавши доповідь судді Кафідової О.В., перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 252 КУпАП, під час провадження в справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне і об`єктивне дослідження всіх обставин справи. За змістом ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Визнаючи ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, суд першої інстанції посилався на те, що з огляду на одночасне виявлення та вилучення у ОСОБА_1 як рибних ресурсів в значній кількості, так і заборонених засобів лову, суд вважав, що його винуватість у грубому порушенні правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову), тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП є доведеною. Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Із протоколу про адміністративне правопорушення серії КИ № 001086 від 07.03.2026 вбачається, що 07.03.2026 о 12 годині 47 хвилин в ході рейду в м. Тетієві на р. Роська було виявлено громадянина ОСОБА_1 , який проводив лов риби забороненими знаряддями лову: косинка з ліски - 2 шт, вудка з драчем - 1 шт. Своїми діями громадянин ОСОБА_1 порушив п.п. 1, 8 п. 1 р. ІV Правил любительського рибальства, при цьому виловив карась - 11 шт вагою 8 кг, сазан -1 шт вагою 1.1. кг., чим завдав збитків риболовному господарству України на суму 21097 грн, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП. Відповідно до ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону. Згідно диспозиції ч. 4 ст. 85 КУпАП відповідальність за даною нормою настає у випадку грубого порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову). Згідно з п. 2 розділу IІ Правил любительського рибальства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19 вересня 2022 року № 700, любительське рибальство дозволяється здійснювати рибалкам-любителям безоплатно у порядку загального використання водних біоресурсів для особистих потреб (без права реалізації) не забороненими цими Правилами знаряддями лову і способами добування (вилову) та у мінімально дозволених для добування (вилову) розмірах видів водних біоресурсів під час здійснення любительського рибальства, визначених додатком 1 до цих Правил, за нормами добування (вилову) дозволених видів водних біоресурсів на одного рибалку-любителя за добу (далі - добова норма улову), визначеними додатком 2 до цих Правил». Згідно Правил любительського рибальства, затверджених Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19 вересня 2022 року № 700 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 листопада 2022 р. за № 1412/38748, а саме п. 1 розділу IV забороняється добування (вилов) такими знаряддями лову: 1) сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями лову, за винятком раколовок конструкції «хапка» та підсак, встановлених цими Правилами розмірів; 2) вогнепальною зброєю; 3) пневматичною зброєю, за виключенням підводної рушниці; 4) гарпунами, острогами, луками, арбалетами та іншими колючими знаряддями лову за виключенням не заборонених цими Правилами гачкових знарядь лову та елементів підводних рушниць; 5) давлячими, капканоподібними знаряддями лову; 6) електроловильними системами (електровудки, електрогони, електрошокери, ультразвукові прилади тощо); 7) гачковими, у тому числі нахлистовими, донними, поплавковими, зимовими вудками, жерлицями (кружками) та спінінгами всіх видів з використанням штучної або природної принади у разі, якщо загальна кількість гачків перевищує сім одиниць на одного рибалку; 8) одинарними з`єднаними між собою, подвійними і потрійними гачками без блешні, природної або штучної принади; 9) підсакою діаметром більше 100 см або «хваткою» («павуком») розмір яких перевищує 1 ? 1 м із кроком вічка сіткового полотна більше 10 мм для добування (вилову) раків, живця та принад; 10) механічними пристроями (засобами) для протягування сіток та інших сіткових знарядь добування (вилову) під кригою; 11) механічними, напівмеханічними засобами та знаряддями лову, у тому числі всіма видами драг та неводів; 12) підсакою (сачком) діаметром більше 70 см або будь-якої іншої форми, із загальною довжиною сторін більше 220 см, із кроком вічка менше 8 мм для добування (вилову) мідій, рапанів та креветок, та кроком вічка менше 3 мм для добування (вилову) гамаруса та мотиля; 13) раколовками конструкції «хапка» з діаметром більше 70 см, кроком вічка більше 22 мм у кількості більше однієї одиниці на одного рибалку; 14) іншими забороненими законодавством знаряддями лову. Перевіривши докази, які містяться у матеріалах справи, на предмет належності та достатності, апеляційний суд зазначає, що жодних підстав, за наявності яких можна ставити під сумніви достовірність та належність процесуальних документів апеляційним судом не встановлено. Не встановлено і відомостей, які можуть слугувати підставою вважати, що головний державний інспектор Київського рибоохоронного патруля був упереджений під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, або у нього були підстави для фальсифікації доказів, які містяться у матеріалах справи. Склад правопорушення за ч. 4 ст. 85 КУпАП утворює не лише фактичний вилов риби, а й здійснення лову із застосуванням заборонених знарядь лову. Наявність у особи під час рибальства заборонених знарядь лову - косинок з ліски та вудки з драчем - у поєднанні з перебуванням на водоймі та здійсненням вилову водних біоресурсів, обґрунтовано була розцінена уповноваженими особами як використання таких знарядь під час рибальства. Доводи апеляційної скарги відносно того, що заборонені знаряддя знаходились у багажному відділенніта нібито призначались для знищення, є способом захисту та не підтверджена жодними належними доказами. Апелянтом не надано жодного доказу того, що він мав намір знищити зазначені знаряддя лову, а не використовувати їх. Саме по собі таке твердження є суб`єктивним поясненням, спрямованим на уникнення відповідальності. Доводи апелянта про вилов риби виключно на вудку з мормишкою спростовуються сукупністю доказів у справі. Суд першої інстанції надав оцінку протоколу про адміністративне правопорушення та іншим матеріалам справи, які у своїй сукупності підтверджують факт порушення правил рибальства. Посилання апелянта на акт повернення водних біоресурсів є безпідставним. Той факт, що риба не мала механічних пошкоджень, не спростовує використання заборонених знарядь лову, оскільки: вилов за допомогою косинки не обов`язково спричиняє видимі пошкодження риби; склад правопорушення за ч. 4 ст. 85 КУпАП не ставиться у залежність виключно від наявності пошкоджень у водних біоресурсів; відсутність слідів багріння не виключає самого факту застосування заборонених знарядь. Відсутність безпосередньої відеофіксації процесу вилову не свідчить про відсутність події правопорушення. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на основі яких суд встановлює наявність чи відсутність правопорушення. Такі дані можуть підтверджуватись не лише відеозаписом, а й протоколом, поясненнями посадових осіб, речовими доказами та іншими матеріалами справи. Суд першої інстанції належним чином дослідив докази та дійшов обґрунтованого висновку про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення. Підстав для переоцінки доказів та скасування постанови суду апеляційна скарга не містить, а наведені у ній доводи зводяться до незгоди апелянта з наданою судом оцінкою доказів та повторення його позиції, яка вже була предметом дослідження суду першої інстанції. Порушень вимог процесуального права, які б могли слугувати підставами для скасування постанови, не встановлено. Враховуючи сукупність наведених обставин, апеляційний суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП доведена, підстав для скасування постанови судді суду першої інстанції апеляційним судом не встановлено, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - у х в а л и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Тетіївського районного суду Київської області від 05 травня 2026 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її ухвалення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя: