LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала Вищий антикорупційний суд991/6573/26

від 28.05.2026 · Антикорупційна

Справа № 991/6573/26 Провадження 1-кс/991/6583/26 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 травня 2026 року м. Київ Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю представника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «Інформаційне агентство «НЬОЮЗ ФЛЕШ», на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення після отримання заяви про вчинене кримінальне правопорушення, В С Т А Н О В И В: До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «Інформаційне агентство «НЬОЮЗ ФЛЕШ» (далі - ТОВ), на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора (далі - ОГП), яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомостей про кримінальне правопорушення після отримання заяви ТОВ від 12.05.2026 за вих. № 41 про вчинене кримінальне правопорушення (далі - Скарга), в якій він просить: - зобов`язати уповноважену особу ОГП внести відомості до ЄРДР за заявою ТОВ від 12.05.2026 за вих. № 41 про вчинене кримінальне правопорушення. Скарга мотивована тим, що ТОВ звернувся до ОГП із заявою від 12.05.2026 за вих. № 41 про вчинене кримінальне правопорушення, однак, відомості за такою заявою у порушення вимог ст. 214 КПК України до ЄРДР не внесено. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.05.2026 провадження за Скаргою відкрито. В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ, доводи Скарги підтримав, просив задовольнити із викладених у ній підстав. Уповноважена особа ОГП про дату, час та місце розгляду Скарги повідомлена належним чином, до суду не з`явилась, про причини неявки не повідомила. Беручи до уваги положення статті 306 КПК України, та з метою дотримання розумних строків розгляду Скарги, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, здійснення якого має забезпечити, зокрема слідчий суддя, з метою дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження та забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, слідчий суддя вважає можливим здійснити розгляд Скарги за відсутності представника особи, бездіяльність якої оскаржується (ОГП). Слідчий суддя, дослідивши зміст Скарги та додані до неї матеріали, заслухавши пояснення представника, дійшов до наступних висновків. Статтею 303 КПК України встановлено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено, зокрема бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. Під час судового розгляду Скарги встановлено, що ТОВ звернулось до ОГП із заявою від 12.05.2026 за вих. № 41 про вчинене кримінальне правопорушення (далі - Заява). У матеріалах Скарги відсутні докази внесення до ЄРДР відомостей за Заявою. За ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого КК України. Кримінальним правопорушенням є передбачене КК України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення. Не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі (ст. 11 КК України). Положення ст. 214 КПК України перебувають у тісному взаємозв`язку з ч. 1 ст.2 та ст. 11 КК України, згідно з якими підставою для кримінальної відповідальності є вчинення особою не будь-яких дій, а суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки конкретного складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення відомостей до ЄРДР. Відповідно до п. 2 Глави 3 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 30.06.2020 № 298 (далі - Положення), відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Відповідно до вимог ч. 1 та п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань є виявлення обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Тобто, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність у таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення). Такими даними є посилання у заяві (повідомленні) про кримінальне правопорушення на фактичні обставини, що свідчать про наявність складу відповідного кримінального правопорушення. Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення, об`єктивні дані, які свідчать про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до ЄРДР. Враховуючи приписи ч. 1 ст. 2, п. 10 ч. 1 ст. 3, ч. 1 та п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України можливо зробити висновок, що однією із обов`язкових умов для внесення відомостей до ЄРДР є повідомлення/виявлення діяння/бездіяльності, яке містить ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого особливою частиною КК України. Внесення до ЄРДР короткого викладу обставин, які вказують на наявні в діянні ознаки складу кримінального правопорушення, підтверджує обґрунтованість початку досудового розслідування. Об`єктивна сторона кримінального правопорушення - це сукупність ознак, які визначають зовнішню сторону кримінального правопорушення і характеризують суспільно-небезпечне діяння (дію або бездіяльність), його негативні наслідки та причинний зв`язок між діянням та наслідками, який обумовив настання останніх, а також місце, час, обстановку, спосіб, знаряддя та засоби вчинення кримінального правопорушення. Таким чином, до ЄРДР, крім іншого, вноситься інформація про сукупність ознак, які свідчили б про вчинення того чи іншого кримінального правопорушення, і дали змогу кваліфікувати дії або бездіяльність, про яку йдеться у заяві/повідомленні про кримінальне правопорушення, за відповідними статтями Кримінального кодексу України. В цьому контексті необхідно враховувати, що основним складовим елементом об`єктивної сторони будь-якого кримінального правопорушення є його суспільна небезпечність. Кримінальне правопорушення, серед інших правопорушень, характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об`єктивними і суб`єктивними ознаками інших правопорушень (адміністративних, дисциплінарних та інших). Згідно з правовою позицією, викладеною в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16.05.2019 (справа № 761/20985/18), якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2019 (справа № 818/15/18) зазначила, що у межах процедури за правилами п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Зі змісту Скарги та Заяви встановлено, що адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ, оскаржує бездіяльність уповноважених осіб ОГП щодо невнесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 366-2, 368-5 КК України, а саме: набуття народним депутатом України ІХ скликання ОСОБА_4 активів, вартість яких перевищує його законні доходи, у тому числі через довірених третіх осіб, та невідображення/ недостовірне відображення таких активів/ права користування ними у щорічних деклараціях суб`єкта декларування. Однак наведені у Заяві обставини зводяться до перерахування майна, право власності на яке зареєстроване за третіми особами, та констатації факту належності такого майна/ права користування ним ОСОБА_4 без посилання на буд-які докази чи обставини; констатації факту взаємопов`язаності ряду юридичних осіб, у тому числі громадських організацій, необхідності перевірки таких громадських організацій щодо ведення фактичної господарської діяльності, отримання комерційної вигоди або перерозподілу ресурсів на користь ОСОБА_4 чи пов`язаних з ним осіб. Фактично викладені у Заяві відомості мають характер аналітичних висновків, сформованих на підставі зіставлення окремих даних, і не підтверджені об`єктивними фактичними обставинами, які могли б свідчити про наявність події кримінального правопорушення. У Заяві відсутні будь-які конкретні об`єктивні дані, які б свідчили про наявність в діях будь-яких осіб ознак кримінальних правопорушень, про які йдеться у такій Заяві, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення, не зазначено фактичних обставин, наявність яких може свідчити про достатні підстави вважати щодо вчинення кримінального правопорушення, з чим вищезазначені положення закону безпосередньо пов`язують внесення відомостей до ЄРДР. Так, зміст та суть Заяви фактично має загальний характер, жодних конкретних відомостей щодо існування зазначених у Заяві фактів Заява не містить. У Заяві відсутні відомості щодо конкретних обставин, з яких вбачається вчинення зазначених у ній кримінальних правопорушень та про причетність конкретних осіб до таких протиправних дій, відсутні відомості щодо конкретних дій таких осіб, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення за наведеними у Заяві статтями КК України та могли б бути перевірені. Крім того, у Заяві викладені не конкретні обставини, а, у тому числі, припущення певної ситуації: «можливе використання статусу народного депутата», «можливу концентрацію одного цілісного активу», «можливого використання благодійних фондів», «можливого розриву між задекларованим майновим станом і фактичним обсягом активів», тощо. Таким чином, викладені у Заяві обставини, з урахуванням вищенаведеного, не можна вважати відомостями про вчинення кримінального правопорушення, оскільки, вони мають абстрактний, а не конкретний характер, є припущеннями. Відповідно до ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування може бути постановлена, зокрема про відмову у задоволенні скарги. Враховуючи викладене, підстави для задоволення Скарги відсутні. На підставі викладеного, керуючись статтями 303, 306-307, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя П О С Т А Н О В И В: У задоволенні скарги відмовити. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_1

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»