Ухвала Апеляційна палата ВАКС № 991/6573/26

справа № 991/6573/26 провадження № 11-сс/991/411/26 слідчий суддя: ОСОБА_1 доповідач: ОСОБА_2 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 червня 2026 року місто Київ Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_5 , особи, якою подано апеляційну скаргу - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ТОВ «Інформаційне агентство «Ньюз Флеш», про поновлення строку на апеляційне оскарження, та апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.05.2026 р. про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за його заявою, - в с т а н о в и л а:

1. Процедурні питання. 09.06.2026 року на розгляд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ТОВ «Інформаційне агентство «Ньюз Флеш», на вищевказану ухвалу слідчого судді від 28.05.2026 р. Враховуючи, що в апеляційній скарзі порушувалось питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, ухвалою від 09.06.2026 р. його призначено до розгляду в судовому засіданні (а.с. 29). Дослідженими в судовому засіданні матеріалами провадження встановлено, що 28.05.2026 року у судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину оскаржуваної ухвали, тоді як її повний текст проголошено 02.06.2026 року, при цьому її копію отримано адвокатом ОСОБА_7 через систему «Електронний суд» 03.06.2026 року, та вже 08.06.2026 року подано апеляційну скаргу (а.с. 22-26), - тобто, поза межами встановленого строку. В апеляційній скарзі на обґрунтування заявленого клопотання зазначається, що за відсутності повного тексту оскаржуваної ухвали скаржник був позбавлений можливості визначитися з обґрунтуванням та мотивами апеляційної скарги. Враховуючи усталену правову позицію Верховного Суду, згідно з якою пропущений строк на апеляційне оскарження у разі, якщо заінтересовані особи не були обізнані з мотивами постановлення судового рішення, може бути поновлений апеляційним судом, а така причина пропуску строку може визнаватися поважною, а також той факт, що 28.05.2026 року у судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину оскаржуваної ухвали, тоді як її повний текст проголошено 02.06.2026 року, колегія суддів приймає доводи апелянта про те, що необізнаність з мотивами оскаржуваного судового рішення може бути підставою для поновлення йому пропущеного строку на апеляційне оскарження. Колегія суддів також враховує, що апеляційна скарга подана в межах п`яти днів після отримання повного тексту оскаржуваної ухвали, що свідчить про відсутність ознак зволікання при її апеляційному оскарженні. З урахуванням встановлених обставин, адвокату ОСОБА_6 поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 28.05.2026 р. 2.Короткий зміст оскаржуваної ухвали та апеляційної скарги. Оскаржуваною ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ТОВ «Інформаційне агентство «Ньюз Флеш», на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за заявою директора ТОВ «Інформаційне агентство «Ньюз Флеш» ОСОБА_8 від 12.05.2026 р. В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування зазначеної ухвали та постановлення нової, про задоволення скарги та зобов`язання уповноваженої особи Офісу Генерального прокурора внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення за вказаною заявою.

3. Узагальнені доводи апеляційної скарги. В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді постановлена з істотним порушенням вимог КПК України, а відтак, підлягає скасуванню. Вважає, що заява директора ТОВ «Інформаційне агентство «Ньюз Флеш» ОСОБА_8 про вчинення кримінального правопорушення від 12.05.2026 р. містила всі необхідні відомості та вагомі обставини про вчинення злочину, на підставі яких прокурор міг сформувати короткий виклад обставин для внесення відомостей до ЄРДР. Зокрема, у заяві вказувалось про те, що офіційно у власності народного депутата України ІХ скликання ОСОБА_9 перебуває 1/4 квартири у м. Житомирі загальною площею 55,83 кв.м. Натомість, у ході журналістського розслідування виявлено значний перелік іншого майна, яке може перебувати у фактичному користуванні, володінні або під опосередкованим контролем ОСОБА_9 , проте оформлене на його близьких, довірених або наближених осіб. Також, встановлені обставини щодо можливого використання благодійних фондів, громадських організацій та комерційних структур, підконтрольних ОСОБА_9 , або його найближчому оточенню, як елементів єдиної системи акумулювання коштів, контролю над майном, отримання вигоди або прикриття фактичної діяльності пов`язаних осіб. За твердженням апелянта, такі структури прямо підконтрольні ОСОБА_9 або діють через осіб з його найближчого кола. Викладені у заяві обставини свідчать про наявність достатніх даних, що можуть вказувати на вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 366-2, ст. 368-5 КК України. Відтак, наведені у заяві про вчинення злочину відомості повинні бути перевірені під час проведення досудового розслідування в межах кримінального провадження після внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Натомість, слідчий суддя дійшов хибного висновку, що викладені у заяві відомості мають характер припущень та аналітичних висновків заявника. Втім, заявник не зобов`язаний доводити наявність усіх елементів складу злочину, підтверджувати джерела надходження кожного активу, встановлювати фактичного власника майна або надавати докази, достатні для повідомлення про підозру. Зазначене свідчить, що слідчий суддя належним чином не розглянув доводи, наведені у скарзі, внаслідок чого постановив необґрунтоване рішення.

4. Узагальнений виклад позиції учасників судового провадження. В судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 підтримав подану ним апеляційну скаргу та просив її задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у скарзі. Представник Офісу Генерального прокурора, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, з клопотанням про відкладення судового розгляду не звертався. З урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України, неявка учасника не перешкоджає судовому розгляду, тому апеляційну скаргу розглянуто за відсутності представника Офісу Генпрокурора.

5. Встановлені слідчим суддею обставини та мотиви оскаржуваної ухвали. Слідчим суддею встановлено, що 12.05.2026 року директором ТОВ «Інформаційне агентство «Ньюз Флеш» ОСОБА_8 подано до Офісу Генерального прокурора заяву про вчинення народним депутатом України ІХ скликання ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, передбачених ст. 366-2, ст. 368-5 КК України. Оскільки відомості до ЄРДР за вказаною заявою внесені не були, адвокат ОСОБА_6 як представник заявника звернувся до слідчого судді зі скаргою. За результатом розгляду скарги слідчий суддя дійшов висновку про відмову у її задоволенні, оскільки наведені у заяві про кримінальне правопорушення обставини зводяться до перерахування майна, право власності на яке зареєстроване за третіми особами, та констатації факту належності такого майна ОСОБА_9 без посилання на будь-які докази чи обставини, а також констатації факту взаємопов`язаності ряду юридичних осіб з ОСОБА_9 чи інших пов`язаних з ним осіб. При цьому, слідчий суддя наголосив, що викладені у заяві відомості мають характер аналітичних висновків, сформованих на підставі зіставлення окремих даних, і не підтверджені об`єктивними фактичними обставинами, які могли б свідчити про наявність події кримінального правопорушення. Крім того, у заяві викладені не конкретні обставини, а припущення певної ситуації: «можливе використання статусу народного депутата», «можливу концентрацію одного цілісного активу», «можливого використання благодійних фондів», «можливого розриву між задекларованим майновим станом і фактичним обсягом активів», тощо. Відтак, слідчий суддя дійшов висновку, що зі змісту зави ОСОБА_8 не вбачається підстав для ініціювання кримінального провадження та проведення досудового розслідування.

6. Мотиви суду. Заслухавши суддю-доповідача, доводи адвоката, дослідивши матеріали апеляційного провадження, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке. Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви про вчинене кримінальне правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР. Частиною 2 цієї статті визначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР. Проте, така спрощена процедура не означає, що критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР взагалі відсутні. Її спрощеність полягає у тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, натомість, необхідно лише перевірити зміст самої заяви. Отже, для внесення відомостей про злочин до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи причетні до його скоєння). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення злочину, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України). Зазначене узгоджується із правовою позицією, висловленою у постановах ККС ВС від 16.05.2019 р. у справі № 761/20985/18 та від 30.09.2021 р. у справі № 556/450/18, зокрема про те, що КПК України дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень. При цьому, положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Особливою частиною КК України, саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення за КК України, мають бути критерієм внесення відомостей до ЄРДР. Відповідно до п. 1 розділу 2 Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020 р., відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення злочину. Виходячи з наведеного, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви, а лише ті, які містять достатні відомості про злочин та можуть об`єктивно свідчити про його вчинення. Внесення до ЄРДР короткого викладу обставин, які вказують на наявні в діянні ознаки складу злочину, з одного боку, підтверджує обґрунтованість початку досудового розслідування, а з іншого - захищає особу від необґрунтованого кримінального переслідування. Отже, законодавець передбачив необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення. Колегія суддів зауважує, що саме такий підхід є гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу. Зі змісту заяви директора ТОВ «Інформаційне агентство «Ньюз Флеш» ОСОБА_8 про вчинення злочину вбачається, що офіційно у власності ОСОБА_9 перебуває 1/4 квартири у м. Житомирі загальною площею 55,83 кв.м. Разом з тим, у ході журналістського розслідування виявлено значний перелік іншого майна, яке може перебувати у його користуванні, володінні або під опосередкованим контролем, однак оформлене на його близьких, довірених або наближених осіб. Зокрема, у користуванні дружини ОСОБА_9 - ОСОБА_10 перебуває автомобіль Toyota RAV 4, 2020 р.в., який оформлений на її рідну сестру ОСОБА_11 , та не відображений у декларації ОСОБА_9 . Крім того, на дружину тестя ОСОБА_9 - ОСОБА_12 у 2023 році оформлено частину житлового будинку загальною площею 240,7 кв.м в Житомирській області, а також три земельні ділянки. При цьому, у Єдиному державному реєстрі судових рішень та реєстрі боржників є непоодинокі записи про стягнення боргів з ОСОБА_12 та відкриття відносно неї виконавчого провадження про стягнення коштів на адресу АТ «ПУМБ». Вказане може свідчити про використання ОСОБА_12 як номінального власника майна, придбаного у 2023 році та оформленого на неї з метою приховування незадекларованих активів. Також, у 2021 році на дочку ОСОБА_9 - ОСОБА_13 оформлено квартиру у м. Житомирі загальною площею 63,8 кв.м, вартість якої згідно договору від 05.05.2021 р. становить 200 тис. грн., що явно не відповідає ринковій вартості. Крім того, на матір водія ОСОБА_9 - ОСОБА_14 оформлено дві квартири загальними площами 64,31 кв.м та 56,5 кв.м у м. Житомирі. Дана обставина потребує перевірки щодо зв`язку між фактичним користуванням квартирою, джерелами коштів на її придбання та відносинами ОСОБА_14 з ОСОБА_9 . Також, на довірену особу ОСОБА_15 - ОСОБА_16 оформлено об`єкти рухомого та нерухомого майна, та компанія, зокрема: автомобіль TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, 2021 р.в., яким користується ОСОБА_9 , земельна ділянка, а також ТОВ «Інвес», директором якого є ОСОБА_16 . При цьому, з 2019 року та по сьогодні ОСОБА_16 має статус боржника у 20 виконавчих провадженнях (борги по комунальним платежам, штрафи), що свідчить про відсутність належних доходів для придбання вказаного майна. Окремо наголошується, що потребує перевірки масив земельних ділянок у межах с. Кам`янка Оліївської ОТГ Житомирського району, які передано у власність довіреним особам ОСОБА_9 , зокрема: ОСОБА_17 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 (водій ОСОБА_9 ), ОСОБА_20 , ОСОБА_21 (племінниця дружини ОСОБА_9 ). Вказані ділянки загальною площею 3 га сформовані одним масивом, який розташований у межах рекреаційної зони. При цьому, ОСОБА_9 у приватних бесідах зазначав про намір побудувати тут власне домоволодіння. У разі підтвердження цих обставин йтиметься не про випадкове володіння окремими об`єктами різними особами, а про можливу концентрацію одного цілісного активу через групу фактично пов`язаних між собою осіб. Також, у заяві зазначається, що під час журналістського розслідування встановлені обставини щодо можливого використання благодійних фондів, громадських організацій та комерційних структур, підконтрольних ОСОБА_9 або його найближчому оточенню, як елементів єдиної системи акумулювання коштів, контролю над майном, отримання вигоди або прикриття фактичної діяльності пов`язаних осіб. Такі структури прямо підконтрольні ОСОБА_9 або діють через осіб з його найближчого кола. Зокрема, ТОВ «Інвес», директором якого є ОСОБА_16 , а підписантом - ОСОБА_22 , у 2020-2025 р.р. у 20-ти державних закупівлях у секторі охорони здоров`я Житомирської області, Любарської ОТГ та Оліївської ОТГ, які знаходяться на виборчому окрузі ОСОБА_9 , отримало державні кошти на суму 3 684 201 грн. Заявник також зазначає про інші підконтрольні юридичні особи ОСОБА_9 , зокрема: 1) благодійна організація «Міжнародний благодійний фонд братів ОСОБА_25», керівник - ОСОБА_18 , право підпису - ОСОБА_22 ; 2) благодійна організація «Міжнародний благодійний фонд «Шанс на життя», керівник - ОСОБА_10 , право підпису - ОСОБА_22 ; 3) громадська організація «Житомирський обласний центр реабілітації», керівник - ОСОБА_23 , право підпису - ОСОБА_22 ; 4) громадська організація «Житомирський центр реабілітації», керівник - ОСОБА_23 , право підпису - ОСОБА_22 ; 5) громадська організація «Реабілітаційний центр фонду братів ОСОБА_25»; 6) громадська організація «Черкаський центр реабілітації», керівник - ОСОБА_9 ; 7) громадська спілка «Українська національна асоціація допомоги особам з інвалідністю», керівник - ОСОБА_9 , право підпису - ОСОБА_22 ; 8) ТОВ «Максимум ЕФ», директор - ОСОБА_19 . Отже, у різних юридичних особах системно повторюється одна й та сама особа з правом підпису - ОСОБА_22 , а керівниками або формальними учасниками виступають ОСОБА_9 та його дружина, а також довірені особи останнього. Така повторюваність може свідчити про наявність єдиного фактичного центру управління кількома формально різними фондами та громадськими організаціями, що потребує перевірки. Окремої перевірки, на думку заявника, потребує можливе використання благодійних фондів та громадських організацій як інструменту руху коштів і майна між пов`язаними особами. Зокрема, БО «Міжнародний благодійний фонд братів ОСОБА_25» у 2016-2018 р.р. отримував благодійну допомогу на суму близько 9,5 млн. грн. від БО «Фонд родини Загорій», засновником якої є ОСОБА_24 - бенефіціар групи фармацевтичних компаній «Дарниця». При цьому, ОСОБА_24 був особою, яка фінансувала політичний проект ОСОБА_9 ще до його обрання народним депутатом. Отже, благодійні механізми можливо використовувались не лише для декларованої статутної діяльності, а й для формування сталої мережі політичної та майнової залежності. Такі дії народного депутата України ОСОБА_9 кваліфіковано заявником за ст. 366-2, ст. 368-5 КК України. Надаючи оцінку вказаним доводам, колегія суддів не погоджується з висновком слідчого судді про те, що зміст вищенаведеної заяви про вчинення злочину не містить достатніх доводів щодо наявності ознак кримінальних правопорушень, передбачених ст. 366-2, ст. 368-5 КК України, що потребує перевірки у визначеному законом порядку. Так, згідно ч. 1 ст. 366-2 КК України (в редакції, яка діяла до 17.06.2025 р.) кримінальним правопорушенням є умисне внесення суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 500 до 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. При цьому, відповідно до ст. 368-5 КК України кримінальним правопорушенням є набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більше ніж на 3000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб перевищує її законні доходи. Народний депутат України є суб`єктом кримінальних правопорушень, передбачених ст. 366-2, ст. 368-5 КК України. Об`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-2 КК України, є встановлений законом порядок декларування, який покликаний забезпечити доброчесність осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і зрештою - правильну діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування. Суспільна небезпечність проступку, передбаченого ст. 366-2 КК України, полягає у тому, що суб`єкт умисно порушує передбачений спеціальними законами порядок декларування. При цьому, основною метою декларування доходів є ефективне запобігання корупції через прозорість майнового стану осіб, уповноважених на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», у декларації зазначаються відомості про об`єкти нерухомості, що належать суб`єкту декларування та членам його сім`ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування. Отже, для кваліфікації діяння, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України, обов`язковою умовою є внесення до декларації завідомо недостовірних відомостей. При цьому, об`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України є суспільні відносини у сфері службової діяльності, які повинні ґрунтуватися на доброчесній поведінці публічних службовців, що виявляється, зокрема, у внесенні достовірних відомостей до декларації публічного службовця. Для доведення вказаної ознаки вчинений злочин має характеризуватися набуттям сумнівних активів протягом часу перебування особи на посаді та здійснення публічної службової діяльності. Фактично предметом вказаного кримінального правопорушення є різниця між вартістю активів станом на день набуття та законними (офіційними) доходами публічного службовця. Враховуючи вищевикладене та дослідивши викладені у заяві директора ТОВ «Інформаційне агентство «Ньюз Флеш» ОСОБА_8 відомості, колегія суддів не вважає їх вочевидь необґрунтованими чи абстрактними. Зміст заяви містить фактичний виклад обставин та період ймовірного вчинення кримінальних правопорушень, посилання на об`єкти нерухомого та рухомого майна, земельні ділянки з відповідними реєстраційними номерами, а також договори, на підставі яких зазначені активи були придбані, як стверджує заявник, членами родини ОСОБА_9 або іншими довіреними особами. Також, у заяві проаналізовано декларацію народного депутата України ОСОБА_9 та стверджується про можливе внесення останнім недостовірних відомостей до декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що відрізняються від достовірних на суму, достатню для реєстрації кримінального правопорушення, оскільки члени родини ОСОБА_9 та його довірені особи не мають жодних підтверджених джерел доходів, що могли б дозволити здійснити їм придбання дороговартісних об`єктів рухомого та нерухомого майна, зазначених у заяві. Таким чином, у заяві директора ТОВ «Інформаційне агентство «Ньюз Флеш» ОСОБА_8 наведені факти про ймовірне системне оформлення ОСОБА_9 майна на пов`язаних осіб, приховування фактичного контролю над активами та можливого розриву між задекларованим майновим станом і фактичним обсягом активів, що потребує перевірки саме в межах досудового розслідування. При цьому, зазначені обставини у своїй сукупності свідчать про наявність даних, що можуть вказувати на вчинення ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5 КК України, у разі підтвердження набуття активів, вартість яких перевищує законні доходи, у тому числі через третіх, довірених або номінальних осіб, а також ст. 366-2 КК України - у разі підтвердження невідображення або недостовірного відображення таких активів, права користування ними чи інших об`єктів декларування у щорічних деклараціях суб`єкта декларування. На переконання колегії суддів, є очевидним, що викладені обставини можуть бути неповними в силу недостатньої обізнаності заявника, але вони є достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення. Відтак, зміст повідомлення про кримінальне правопорушення директора ТОВ «Інформаційне агентство «Ньюз Флеш» ОСОБА_8 може бути предметом перевірки у межах кримінально процесуальних процедур шляхом внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування. Водночас, слід зазначити, що встановлення всіх обставин, що можуть свідчити про факт вчинення кримінального правопорушення та містити ознаки зазначеного у заяві складу кримінального правопорушення, здійснюється органом досудового розслідування після внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що слідчим суддею у межах процедури за правилами п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК прийнято помилкове рішення про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення за заявою директора ТОВ «Інформаційне агентство «Ньюз Флеш» ОСОБА_8 до ЄРДР та про відсутність правових підстав для зобов`язання уповноваженої особи внести інформацію за такою заявою до ЄРДР.

7. Висновки суду. Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має скасувати ухвалу і постановити нову. Враховуючи, що за наслідком апеляційного перегляду колегією суддів встановлено невідповідність висновків слідчого судді, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам справи, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню із постановленням нової ухвали, якою скаргу адвоката ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи Офісу Генерального прокурора слід задовольнити та зобов`язати останню внести до ЄРДР відомості за заявою директора ТОВ «Інформаційне агентство «Ньюз Флеш» ОСОБА_8 від 12.05.2026 р. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-372, 404, 407, 418, 419, 532 КПК України, колегія суддів, - п о с т а н о в и л а: Поновити адвокату ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.05.2026 р. Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 - задовольнити. Скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.05.2026 р. та постановити нову, якою в інтересах ТОВ «Інформаційне агентство «Ньюз Флеш» на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, що полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявою про кримінальне правопорушення - задовольнити. Зобов`язати уповноважену особу Офісу Генерального прокурора внести до ЄРДР відомості за заявою директора ТОВ «Інформаційне агентство «Ньюз Флеш» ОСОБА_8 від 12.05.2026 р. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий суддя ОСОБА_2 судді ОСОБА_3 ОСОБА_4