LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС160/10887/25

від 01.06.2026 · Адміністративна
Резолютивна:Касаційну скаргу Червоногригорівської селищної ради на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.04.2026 у справі №160/10887/25 залишити без руху.

УХВАЛА про залишення касаційної скарги без руху 01 червня 2026 року м. Київ справа №160/10887/25 адміністративне провадження №К/990/24682/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П., перевіривши касаційну скаргу Червоногригорівської селищної ради на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.04.2026 у справі №160/10887/25 за позовом Марганецької міської ради до Червоногригорівської селищної ради, Дмитрівської сільської ради про визнання протиправним рішення, УСТАНОВИВ: У квітні 2025 року Марганецька міська рада (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Червоногригорівської селищної ради, Дмитрівської сільської ради, в якому просила визнати протиправним та нечинним рішення Дмитрівської сільської ради народних депутатів Нікопольського району Дніпропетровської області, правонаступником, якої є Дмитрівська сільська рада та Червоногригорівська селищна рада від 12.06.1992 «Про затвердження проекту формування території Дмитрівської сільської ради народних депутатів». Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 16.12.2025 позов залишив без задоволення. Третій апеляційний адміністративний суд від 30.04.2026 апеляційну скаргу Марганецької міської ради задовольнив, рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нову постанову, якою позов задовольнив. Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для залишення її без руху. Розгляд справи в суді першої інстанції здійснювався за правилами загального позовного провадження. Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Отже, зміст наведених положень процесуального закону свідчить про те, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частини першої статті 328 КАС України, в касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. У силу приписів частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Суд касаційної інстанції може відкрити касаційне провадження виключно у випадках, передбачених частини четвертої статті 328 КАС України, зазначених скаржником у касаційній скарзі. Водночас мотиви особи, що подає касаційну скаргу, щодо незгоди з судовим рішенням мають бути викладені з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при формуванні відповідного висновку. У касаційній скарзі скаржник, як на підставу касаційного оскарження покликається на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, наведених, зокрема, у постановах від 15.08.2019 у справі №822/450/16, від 10.02.2021 у справі №640/14623/20, від 18.03.2021 у справі №826/3932/17, від 19.05.2021 у справі №826/13229/16, від 21.12.2021 у справі №370/2759/18, від 14.02.2022 у справі №210/3729/17, від 28.07.2022 у справі №640/31850/20, від 09.04.2024 у справі №180/1173/16-а, від 13.08.2020 у справі №369/3756/16-а, від 14.03.2023 у справі №140/13065/21, від 09.04.2024 у справі №180/1173/16-а, однак не визначає, які саме норми матеріального права неправильно застосували суди або щодо якої норми права не враховані висновки Верховного Суду. Верховний Суд звертає увагу, що обов`язковими умовами для оскарження судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: норми матеріального права, яку неправильно застосували суди; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладений; висновки судів, які суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). Недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладений висновок про застосування норми права; потрібною, обов`язковою умовою мотивування скарги є стислий виклад змісту спірних правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга), щоб можна було побачити їхню подібність. Подібність правовідносин означає, зокрема подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. До того ж, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи. Водночас, як на підставу касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій, скаржник покликається на положення пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає про відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування питання норм матеріального права у подібних правовідносинах. Разом з тим, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржнику слід чітко вказати, щодо яких саме правовідносин Верховний Суд ще не сформував правового висновку, а не абстрактно на це покликатися. Скаржник в касаційній скарзі посилаючись на положення пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначає про відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування питання норм матеріального права у подібних правовідносинах. Однак, скаржник не вказує, щодо застосування якої норми права відсутній висновок Верховного Суду. Скаржник не зазначає, які норми матеріального права застосовано судами не правильно і яким чином ці норми слід застосовувати. скаржнику слід чітко вказати, щодо яких саме правовідносин Верховний Суд ще не сформував правового висновку, а не абстрактно на це покликатися. Оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, тощо), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду. Посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржником не зазначено: 1) які саме норми матеріального та/або процесуального права необхідно застосувати для формування вказаного вище висновку; 2) за результатами розгляду касаційної скарги, який саме висновок має бути сформований Верховним Судом з урахуванням зазначених нею норм матеріального та/або процесуального права. Саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження. Тобто, скаржник не навів обов`язкових умов у їх сукупності, передбачених для оскарження судових рішень в касаційному порядку відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Відповідач не вказав на конкретні норми матеріального та/або процесуального права, які були застосовані судом апеляційної інстанції неправильно. Натомість виклав фактичні обставини, процитував положення законодавства. Отже, скаржнику необхідно конкретизувати підстави оскарження постанови суду апеляційної інстанції відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України. Беручи до уваги те, що касаційна скарга подана без дотримання вимог, встановлених КАС України, таку треба залишити без руху на підставі частини другої статті 332 КАС України та надати скаржникові десятиденний строк з дня вручення йому ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених вище недоліків, а саме: - конкретизувати підстави касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України з їх належним обґрунтуванням. Керуючись статтями 169, 328, 332, КАС України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Червоногригорівської селищної ради на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.04.2026 у справі №160/10887/25 залишити без руху. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і не оскаржується. Суддя-доповідач А.А. Єзеров Суддя В.М. Кравчук Суддя О.П. Стародуб

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»