Постанова 4818 № 209/9596/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Єдиний унікальний номер 209/9596/24 Номер провадження 22-ц/818/1205/26 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 02 червня 2026 року м. Харків Харківський апеляційний суд у складі: головуючого судді Мальованого Ю.М., суддів: Пилипчук Н.П., Яцини В.Б., розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області на рішення Індустріального районного суду м. Харкова від 13 жовтня 2025 року в складі судді Зайцевої М.С. по справі № 209/9596/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Дніпропетровській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про відшкодування моральної шкоди, В С Т А Н О В И В: У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління національної поліції (далі ГУНП) у Дніпропетровській області, Головного управління Державної казначейської служби України (далі- ГУ ДКСУ) у Дніпропетровській області про відшкодування моральної шкоди. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24 вересня 2024 року поліцейським ВРПП Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Гордієнко Ольгою Володимирівною складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 215954 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.185 КУпАП. Відповідно до вказаного протоколу близько 21 год. 30 хв. він перебуваючи за адресою: м. Кам`янське, пр. Аношкіна, буд.5, вчинив злісну непокору працівнику поліції Суслову В.С., а саме не виконував законні вимоги працівника поліції покинути ТЗ Volkswagen Bora, д.н.з. НОМЕР_1 , чим вчинив правопорушення, передбачене ст.185 КУпАП. Постановою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 листопада 2024 року у справі № 208/10890/24 провадження у справі відносно нього закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. 24 вересня 2024 року о 21:30 годині в м. Кам`янське Дніпропетровської області під час патрулювання співробітниками відділу реагування патрульної поліції Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області відносно нього було безпідставно застосовано заходи фізичного впливу. За даною подією порушено кримінальне провадження № 42024042050000045 від 30 вересня 2024 року. Вказував, що жодного опору він не чинив, поводив себе ввічливо, не кричав, не висловлювався нецензурною лайкою та не ображав поліцейських, останні силоміць «витягли» позивача з авто та неодноразово застосовували фізичну силу. Складання протоколу супроводжувалось моральним насиллям, нецензурною лайкою, приниженням та застосуванням заходів фізичного впливу, що зафіксовано на відео з боді камер. Внаслідок неправомірних дій співробітників відділу реагування патрульної поліції Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області він зазнав тілесних ушкоджень, порушено психічний та психологічний стан з приводу безпідставного застосування фізичної сили з боку працівників поліції та конфіскації автомобіля. Розмір завданої моральної шкоди позивач оцінює у 50000 грн, які ОСОБА_1 просив стягнути з Держави Україна через Головне управління Державної казначейської служби у Дніпропетровській області за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку. 08 квітня 2025 року через систему «Електронний суд» ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області подано відзив, в якому казначейство просило залишити позов без задоволення. Відзив мотивовано недоведеністю позовних вимог. До ОСОБА_1 не було застосовано жодного адміністративного стягнення, передбаченого КУпАП, а складання протоколу про адміністративне правопорушення не є притягненням особи до адміністративної відповідальності, оскільки відповідно до статей 283, 284 КУпАП таке питання може бути вирішено виключно судом. Закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення не тягне обов`язковий наслідок цивільно-правового характеру, а свідчить про реалізацію позивачем передбаченого КАС України права на оскарження дій поліції, що не є беззаперечною підставою для відшкодування моральної шкоди. Позивачем не надано суду доказів на підтвердження порушення стану здоров`я внаслідок складання адміністративного протоколу. 14 квітня 2025 року через систему «Електронний суд» ГУНП в Дніпропетровській області подано відзив, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Відзив мотивовано тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів у встановлення факту неправомірних дій поліцейського ГУНП при складанні протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.185 КУпАП. Матеріали справи не містять доказів які б підтверджували факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, доказів необхідності застосування додаткових зусиль для нормалізації життєвих зв`язків і відновлення стосунків з оточуючими людьми, як і доказів втрати чи погіршення таких зв`язків, стану та стосунків. Рішенням Індустріального районного суду м. Харкова від 13 жовтня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнути з Держави Україна через ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 25000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди. В іншій частині відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що незаконним притягненням до адміністративної відповідальності внаслідок протиправних дій працівників поліцейських ГУНП в Дніпропетровській області позивачу спричинено моральну шкоду, а тому враховуючи характер та обсяг моральних страждань, яких зазнав позивач внаслідок неправомірного притягнення до адміністративної відповідальності, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану та доведеності своєї невинуватості, ОСОБА_1 має бути відшкодовано 25000 грн моральної шкоди, що відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості. На вказане судове рішення 10 листопада 2025 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Болтік Антон Сергійович, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру моральної шкоди та ухвалити нове, яким задовольнити позов в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що визначений судом розмір моральної шкоди є неспівмірним із реальними моральними стражданнями, яких він зазнав унаслідок незаконних дій працівників поліції. Зазначав, що працівників поліції безпідставно сформували адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП, у зв`язку з чим Він був змушений доводити власну невинуватість, витрачати значний час та зусилля на звернення до правоохоронних органів, прокуратури та суду з метою захисту своїх порушених прав Вказував, що співробітниками відділу реагування патрульної поліції Камянського РУП ГУНП в Дніпропетровській області було завдано тілесні ушкодження. За фактом даної події було внесено відомості в ЄРДР № 42024042050000045 від 30 вересня 2024 року за вчинення працівниками поліції кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365 КК України. Сам факт внесення відомостей до ЄРДР свідчить про наявність достатніх підстав вважати, що внаслідок кримінального правопорушення, йому завдано моральну шкоду Також зазначав, що, відносно старшого сержанта поліції ОСОБА_2 , старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , старшого сержанта поліції ОСОБА_4 та капітана поліції ОСОБА_5 було призначено службове розслідування, за результатами якого наказом від 17 жовтня 2024 року № 2111к було застосовано такі дисциплінарні стягнення: до старшого сержанта поліції ОСОБА_2 сувора догана, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 - зауваження, старшого сержанта поліції ОСОБА_4 догана, ОСОБА_5 догана. Суд першої інстанції не надав належної оцінки цим відеодоказам, обмежившись лише загальними висновками про факт порушення, без аналізу характеру, змісту та наслідків дій поліцейських ВРПП Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області. На вказане судове рішення через систему «Електронний суд» 24 жовтня 2025 року ГУНП в Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, управління просило скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог та ухвалити нове, яким позов залишити без задоволення. Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем не надано доказів спричинення йому моральних чи фізичних страждань внаслідок незаконного притягнення його до адміністративної відповідальності Сам факт закриття справи про адміністративне правопорушення не тягне обов`язкову цивільно-правову відповідальність і не є доказом що дії та бездіяльність відповідачів заподіяли Позивачу моральної шкоди Вимоги ОСОБА_1 про відшкодування йому моральної шкоди у розмірі 25 000 грн, є завищеними та такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. 21 листопада 2025 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Болтік А.С., подав відзив на апеляційну скаргу ГУНП в Дніпропетровській області, в якому просив залишити її без задоволення. Відзив мотивовано тим, що наявність запису в ЄРДР є достатнім підтвердженням завдання моральної шкоди. На відеозаписі зафіксовано як співробітники відділу реагування патрульної поліції Камянського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старший сержант поліції безпідставно застосовували заходи фізичного впливу щодо нього. Ненадання суду працівниками поліції допустимих доказів для притягнення особи до адміністративної відповідальності, як і сам по собі факт закриття справи про адміністративне правопорушення через відсутність його складу свідчать про те, що особу притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, а, крім того, відшкодування здійснюється незалежно від вини заподіювача шкоди. 05 грудня 2025 року через систему «Електронний суд» ГУНП в Дніпропетровській області подано відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому управління просило залишити її без задоволення. Відзив мотивовано тим, що позивачем не надано до суду доказів які б підтверджували факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, доказів необхідності застосування додаткових зусиль для нормалізації життєвих зв`язків і відновлення стосунків з оточуючими людьми, як і доказів втрати чи погіршення таких зв`язків, стану та стосунків. Обов`язок доведення наявності шкоди, протиправності діяння та причинно-наслідкового зв`язок між ними покладається на позивача. Відсутність однієї із складової цивільно-правової відповідальності є підставою для відмови у задоволенні позову. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційні скарги ОСОБА_6 та ГУНП в Харківській області на рішення Київського районного суду м. Харкова від 31 жовтня 2023 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на підставі частини 1 статті 369 ЦПК України. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав. Судом встановлено, що 24 вересня 2024 року поліцейським ВРПП Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Гордієнко О.В. складено протокол про адміністративне правопорушення ВАД № 215954, відповідно до якого 24 вересня 2024 року о 21:30 год., ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: м. Кам`янське, пр. Аношкіна 5, вчинив злісну непокору працівника поліції Сулов В.С., а саме не виконував законні вимоги працівника поліції покинути т.з. Volkswagen Bora д.н.з. НОМЕР_1 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП (том 1, а.с. 9). Постановою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 листопада 2024 року по справі № 208/10890/22, провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 185 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (том 1, а.с. 10-11). 30 вересня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про кримінальне правопорушення за № 4202404250000045 за ч. 2 ст. 365 КК України з викладом обставин: за результатами перевірки за фактом неправомірних дій працівників відділу реагування патрульної поліції Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області встановлено, що 24 вересня 2024 року о 21 год 30 хв., поблизу будинку № 5 по проспекту Відродження у Кам`янське співробітники відділу реагування патрульної поліції Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП застосували заходи фізичного впливу відносно ОСОБА_7 , 2004 року народження, та ОСОБА_1 , 2003 року народження. Внаслідок вищевказаних умисних дій співробітниками відділу реагування патрульної поліції Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області безпідставно застосовано заходи фізичного впливу відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , а також завдано удар правою рукою в область голови останнього (том 1, а.с. 18). Висновком службового розслідування за фактами можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейським Кам`янського районного управління ГУНП, за відомостями, викладеними у інформаційній довідці УГІ ГУНП від 15 жовтня 2024 року, затвердженого начальником головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, встановлено, дисциплінарною комісією у складі: голови дисциплінарної комісії - заступника начальника ГУНП полковника поліції Слухаєнка Ю. М., членів дисциплінарної комісії - начальника управління превентивної діяльності ГУНП полковника поліції Мороза С.П., заступника начальника управління превентивної діяльності ГУНП майора поліції Зайцева В.В., старшого інспектора відділу організації діяльності груп реагування управління превентивної діяльності ГУНП капітана поліції Недової К.О., старшого оперуповноваженого в ОВС ДУ ДВБ НП України підполковника поліції Бабія Р.В. та інспектора відділу службових розслідувань УГІ ГУНП старшого лейтенанта поліції Тютюнника С.В., розглянуто справу за відомостями, викладеними у інформаційній довідці УГІ ГУНП (вих. № 33\1-295ід від 27 вересня 2024 року ) «Про виявлення в мережі «Інтернет» критичної публікації стосовно працівників поліції», при розгляді якої встановлено наступне. До УПД ГУНП надійшла інформаційна довідка УГІ ГУНП про виявлення в мережі «Інтернет» критичної публікації стосовно працівників поліції Кам`янського РУП ГУНП, в якiй вказано про конфліктну ситуацію між працівниками поліції та громадянами, що виразилось у не здійснені належного контролю за своєю поведінкою, почуттями та емоціями. Відповідно до змісту інформаційної довідки, 24 вересня 2024 ркоу о 21:20 під час патрулювання нарядом ВРПП Кам`янського РУП ГУНП «Клен-404» на службовому автомобілі Renault Duster, н.з. НОМЕР_2 , на синьому фоні, у складі інспектора відділу реагування патрульної поліції Кам`янського РУП ГУНП старшого лейтенанта поліції Гордієнко О.В. та поліцейського відділу реагування патрульної поліції Кам`янського РУП ГУНП старшого сержанта поліції ОСОБА_2 , які перебували в однострої з вогнепальною зброєю, біля будинку № 5 по проспекту Аношкіна у м. Кам`янське, зупинено автомобільVolkswagen Bora, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_7 , у салоні автомобіля також перебував ОСОБА_1 . Після зупинки автомобіля на вимогу поліцейського надати документи для перевірки, водій та пасажир почали знімати дії поліцейських на мобільні телефони та ухилятися від виконання вимог поліцейських, а саме не надали документи, що підтверджують особу, посвідчення водія та свідоцтво про реєстрації транспортного засобу для перевірки. Крім того, своїми діями провокували поліцейських до вчинення конфліктних дій. У подальшому, за результатами проведеного огляду за допомогою алкотестера Drager Alcotest 6810 № АRВН 0606 у водія ОСОБА_7 , встановлено стан алкогольного сп`яніння 0,82 проміле. Відносно водія ОСОБА_7 складено протокол серії ЕПР1 № 136175 за ч.1 ст.130 КУпАП та винесено постанову за ч.2 ст.126 КУпАП серії ЕНА № 3125518, а також відносно ОСОБА_1 складено протокол за ст.185 КУпАП. Під час проведення службового розслідування членами дисциплінарної комісії переглянуто опублікований в мережі «Інтернет» відеозапис, встановлено факт порушення старшим сержантом поліції ОСОБА_2 пунктів 1, 2, 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», порушення пункту 7 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VІІI, що виразилося у висловлювані та діях, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини під час виконання службових обов`язків. Крім цього, керівництвом Кам`янського РУП ГУНП, надано відеозаписи з нагрудних відео реєстраторів поліцейських ОСОБА_8 та ОСОБА_2 , а також наряду ГРПП Кам`янського РУП ГУНП «Клен - 403», які прибули на місце події та привезли газоаналізатор Drager Alcotest 6810 № АRВН 0606 для проходження водієм ОСОБА_7 огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку. Під час перегляду відеозапису з нагрудного відео реєстратора № 798012 старшого сержанта поліції ОСОБА_2 , тривалістю 19 хв. 19.с., встановлено, що відеофіксацію останній розпочав не з моменту початку виконання службових обов`язків, а лише тоді, коли до місця події прибув наряд ГРПП «Клен - 403», а сам відеореєстратор був закріплений на поясному спорядженні, що суперечить вимогам Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом МВС України від 18 грудня 2018 року № 1026. На вказаному відеозаписі поліцейський ОСОБА_9 , спершу підходить до дверей автомобілю зі сторони пасажира, куди в цей же час також підходить поліцейський іншого наряду ГРПП, відчиняє двері автомобілю та вимагає у гр. ОСОБА_1 вийти з автомобіля. Після чого підходить до дверей автотранспорту зі сторони водія, відчиняє двері та вимагає від ОСОБА_7 вийти з машини, після чого силою витягує останню з автомобіля. При цьому ОСОБА_9 наполягає на пред`явлені документів, які посвідчують особу, реєстрацію автомобіля та документи на право керування автотранспортом відповідної категорії. На 01 хв 38 с. вказаний поліцейський підходить до дверей зупиненого автомобіля, відчиняє задні двері, де в той момент перебували двоє не встановлених пасажирів жіночої та чоловічої статі, та в грубій формі із застосуванням ненормативної лексики вимагає залишити автомобіль. Після чого останні залишили авто, а поліцейський із застосуванням фізичної сили змусив пасажира чоловічої статі зайняти позицію спиною до себе, руки на капоті транспортного засобу, та вимагав у останнього пред`явити документи, що посвідчують особу, таку ж саму вимогу щодо пред`явлення документів поліцейський вимагав і від пасажира жіночої статі, але вже без застосування фізичної сили. Після цього поліцейський ОСОБА_2 повернувся до водія ОСОБА_7 та задав питання щодо вживання нею алкогольних напої, на що остання повідомила, що не вживала. У свою чергу поліцейський ОСОБА_2 попросив у поліцейського, який перебував у складі іншого наряду, газоаналізатор Drager Alcotest та провів ОСОБА_7 до службового автомобіля для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. При цьому, на вказаному відео ОСОБА_7 , вимагає повернута їй мобільний телефон, на що один із поліцейських віддає їй телефон. У подальшому ОСОБА_7 проходить огляд за допомогою газоаналізатор Drager Alcotest, яким встановлено стан алкогольного сп`яніння 0,82 проміле. Під час спілкування з водієм та пасажирами поліцейський ОСОБА_2 використовує нецензурну лексику та не контролює свої емоції. Під час перегляду відеозапису з нагрудного відео реєстратора № 798384 старшого лейтенанта поліції Гордієнко О.В., тривалістю 23 хв., 04 с., встановлено, що остання допустила ті ж порушення, що і поліцейський ОСОБА_2 , саме відео реєстратор був закріплений на поясному спорядженні, а не закріплений на форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського, як того вимагає Інструкція із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом МВС України від 18 грудня 2018 року № 1026. На вказаному відеозаписі зафіксоване зупинене авто Volkswagen Bora сірого кольору. Зі сторони водія поліцейський ОСОБА_2 повідомляє водію, що у останньої наявні ознаки алкогольного сп`яніння, на зауваження пасажира, щодо того, що у поліцейського нагрудна камера закріплена на поясному спорядження, поліцейський реагує агресивно, вимагає від водія вийти зі машини та пропонує пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest. На запитання пасажира щодо причин зупинки транспортного засобу поліцейський ОСОБА_2 повідомляє, що причиною зупинки транспортного засобу є порушенні правил дорожнього руху. На прохання водія та пасажира надати докази порушення ними правил дорожнього руху між поліцейським ОСОБА_2 , водієм та пасажиром відбулась суперечка. На 04 хв. 55 с. поліцейська Гордієнко О.В. повідомляє водію та пасажиру, де саме було здійснено порушення та яке саме. На прохання водія надати відео, на якому зафіксоване правопорушення, старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , повідомляє, що докази правопорушення будуть надані до суду під час розгляду справи, вимагає надати документи, що посвідчують особу, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та посвідчення водія, а також попереджає, що у разі не виконання вимоги поліцейського останніх буде затримано та доставлено до адміністративної будівлі Кам`янського РУП ГУНП. ОСОБА_1 робить зауваження поліцейській щодо закріплення портативного відеореєстратора, який знаходився на поясному спорядженні, та зауважує, що остання не представилась та не надала посвідчення для ознайомлення. Після чого між пасажиром та поліцейською виникла суперечка. На 06 хв. 57 с. поліцейський Суслов В.С. відчиняє двері водія із застосуванням фізичної сили витягує ОСОБА_7 із транспортного засобу, вимагаючи від останньої зайняти позицію спиною до поліцейського, руки на капоті транспортного засобу, при цьому забирає у останньої телефон та передає його іншому поліцейському. На 10 хв. 04 с. на запитання поліцейської Гордієнко О.В. щодо наявності посвідчення водія, ОСОБА_7 повідомляє, що тільки отримала посвідчення і можливо воно ще не завантажилося до застосунку «Дія», фактично його в наївності не було. На запитання щодо вживанні алкогольних напоїв ОСОБА_7 повідомила, що не вживала. Згодом на вказаному відео зізналась щодо вживання алкогольних напоїв. Крім цього, на вказаному відео чутно суперечку між поліцейським ОСОБА_2 та пасажиром ОСОБА_1 , де поліцейський говорить про затримання останнього. Однак під час проведення службового розслідування жодного протоколу про адміністративне затримання членам дисциплінарної комісії не надано. Також поліцейська ОСОБА_3 на 11 хв. 20 с. повертається до службового автомобіля, відчиняє двері та кладе свою автоматичну зброю на переднє сидіння автомобіля, зачиняє двері та підходить до капоту вказаного службового автомобіля, де в цей час ОСОБА_7 проходить огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest Після проходження останньою вказаного огляду поліцейська повідомляє ОСОБА_7 щодо складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП та сідає до службового транспорту та починає оформлення адміністративних матеріалів. Під час перегляду відеозапису з нагрудного відео реєстратора № 796747 капітана поліції Камишного О.О., тривалістю 26 хв. 56 с. встановлено, що відео реєстратор який був виданий вказаному поліцейському, закріплений на поясному спорядженні, а не закріплений на форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського, як того вимагає Інструкція із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом МВС України від 18 грудня 2018 року № 1026. Запис починається о 21:29 на вказаному відеозаписі поліцейський ОСОБА_5 підходить до автомобіля Volkswagen Bora до двері пасажира, де в той момент перебував поліцейський ОСОБА_2 , який відчинив двері та намагався силою витягти ОСОБА_1 з транспортного засобу, потім вказаний поліцейський повернувся до водія, а капітан поліції ОСОБА_5 продовжив наполягати на тому, щоб пасажир залишив автомобіль та почав за допомогою фізичної сили витягувати останнього назовні. На 01 хв. 30 с. до пасажирської двері повертається поліцейський ОСОБА_2 та в грубій формі зі застосуванням фізичної сили знову намагається витягти пасажира із автомобіля, на що останній чинить опір та вимагає назвати причини таких дій поліцейських та гукає на допомогу, при цьому повідомляє що поліцейські завдають йому побої. На 02 хв. 52 с. до вказаного автомобілю підходить невстановлений чоловік у цивільному одязі, який запитує чи потрібна допомога поліції, на що поліцейський ОСОБА_5 погоджується на допомогу та разом із невстановленим громадянином із застосуванням фізичної сили витягують пасажира із транспортного засобу, та валять його на землю, після чого поліцейський ОСОБА_5 вимагає від останнього встати на ноги та зайняти позицію руки за спину в замок, ноги на ширині плечей, спиною до поліцейського. Пасажир вимагає повідомити йому про причини затримання, надати йому протокол затримання для ознайомлення. Слід зазначити, що на вимогу пасажира представитись та назвати своє ім`я, поліцейський Камишний О.О. не реагує. На вказаному відео поліцейський тримає пасажира у позиції спиною до поліцейського, руки в замку ноги на ширині плечей. На 20 хв. 06 с. на задньому фоні вказаного відеозапису перебували двоє пасажирів чоловічої та жіночої статі та ОСОБА_7 , яка в розмовляла по телефону, в цей час до них підійшов поліцейський Суслов В.С. та із застосуванням фізичної сили, а саме рукою схопив за шию ОСОБА_7 , на що остання почала кричати. Слід зауважити, що жодних протиправних дій в цей час з боку пасажирів або ОСОБА_7 на відеозаписі не зафіксовано. Слід зазначити, що упродовж всього часу поліцейський ОСОБА_5 із застосуванням спеціального прийому утримує пасажира ОСОБА_1 , хоча останній жодних протиправних дій не чинить. При цьому, ОСОБА_1 неодноразово вимагає повернута йому його мобільний телефон. Також на 26 хв. вказаного відео поліцейський підходить до службового автомобілю та кладе на заднє сидіння автоматичну зброю, зачиняє двері, на цьому відеофіксацію закінчено. Під час перегляду відеозапису з нагрудного відео реєстратора № 798504 старшого сержанта поліції ОСОБА_4 , встановлено, що відеореєстратор, який виданий вказаному поліцейському, був закріплений на поясному спорядженні, а не на форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського, як того вимагає Інструкція із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом МВС України від 18 грудня 2018 року № 1026. На вказаному відеозаписі поліцейський ОСОБА_4 підходить до автомобіля Volkswagen Bora з боку водія, у цей час поліцейський Суслов В.С. із застосуванням фізичної сили та з використанням нецензурної лексики намагається витягти з автомобіля ОСОБА_7 , забирає у неї мобільний телефон та передає його поліцейському ОСОБА_4 , після чого він кладе його до автомобіля Volkswagen Bora на сидіння водія. Після цього вимагає надати документи щодо реєстрації машини та посвідчення водія. ОСОБА_7 повертається до машини та надає посвідчення реєстрації транспортного засобу та повідомляє, що пасажир являється власником автомобілю. На запитання щодо посвідчення водія остання повідомляє, що із собою не має, але може надати його на ознайомлення через застосунок «Дія», та заперечує вживання алкогольних напоїв. На що поліцейський ОСОБА_4 пропонує пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатор Drager Alcotest, на що остання розгублена та не дає чіткої відповіді. В цей же час пасажир ОСОБА_1 просить викликати поліцію та просить на допомогу. На запитання ОСОБА_7 щодо причин зупинки транспортного засобу, останній повідомляє, що причиною зупинки транспортного засобу являється воєнний стан в країні. На що ОСОБА_7 повідомляє, що вони не перебувають на блокпосту тому зупинка транспортного засобу посеред вулиці не має ніякого відношення до причин зупинки транспортного засобу під час дії правового режиму воєнного стану. На 04 хв. 26 с. поліцейський ОСОБА_4 повертається до службового транспорту за газоаналізатором Drager Alcotest. Взявши газоаналізатор та повернувшись до учасників події ОСОБА_7 згодна на проходження огляду. Після використання газоаналізатора Drager Alcotest у останньої встановлено стан алкогольного сп`яніння 0,82 проміле, що зафіксовано на портативний відеореєстратор поліцейського. Також на відеозаписі зафіксована словесна суперечка між ОСОБА_4 пасажиром ОСОБА_1 . Також на вказаному відеозаписі зафіксоване фактичне затримання ОСОБА_1 , коли останній перебуває в позиції руки за спиною, спирається на автомобіль спиною до поліцейського, при цьому його утримує поліцейський ОСОБА_5 . Також на вказаному відеозаписі ОСОБА_1 просить повернути йому мобільний телефон, який знаходиться у ОСОБА_2 , у цей час на відео дійсно зафіксовано, що ОСОБА_2 розмовляє з невідомою особою по мобільному телефону ОСОБА_1 . Слід зазначити, що вказаний відеозапис переривався, а після відновлення запису на місці події прибула невідома жінка (мати ОСОБА_1 , як стало відомо пізніше), які поліцейські роз`яснили обставини події та пояснювали, як потім можна забрати транспортний засіб. Під час проведення службового розслідування, із врахуванням відео з портативних відеореєстраторів поліцейських, встановлено порушення вимог пунктів 1, 2, 3 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», порушення пункту 7 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VII з боку поліцейських ВРПП Кам`янського РУП ГУНП старшого сержанта поліції ОСОБА_2 , старшого сержанта поліції ОСОБА_4 та капітана поліції ОСОБА_5 , що виразилось у не здійсненні належного контролю за своєю поведінкою, почуттями та емоціями під час виконання службових обов`язків. Крім цього, в діях інспектора ВРПП Кам`янського РУП ГУНП старшого лейтенанта поліції Гордієнко О.В. та поліцейського ВРПП Кам`янського РУП ГУНП капітана поліції Камишного О.О., встановлені порушення вимог підпункту 4 пункту 6 розділу 1 Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01 лютого 2016 року № 70, що виразилося у не здійсненні постійного контролю наявності отриманої зброї під час виконання службових обов`язків. Факт перевищення влади або службових повноважень поліцейськими Кам`янського РУП ГУНП під час виконання службових обов`язків під час збору та оформлення адміністративних матеріалів за ст.130 КУпАП відносно гр. ОСОБА_7 та складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 185 КУпАП відносно гр. ОСОБА_1 неможливо розглянути всебічно та у всій повноті для встановлення наявності чи відсутності у діях поліцейських ознак дисциплінарних проступків чи правопорушень, через що виникає необхідність у надісланні матеріалів даного службового розслідування до Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Полтаві для прийняття рішення згідно зі ст. 214 КПК України (том 2, а.с. 102 117). Наказом начальника ГУНП в Дніпропетровській області від 17 жовтня 2024 року № 2111к: - за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 2, 3 ч. 1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», порушення пункту 7 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIIІ, порушення пункту 4 розділу 11 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18 грудня 2018 року № 1026, що виразилося у висловлювані та діях, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини під час виконання службових обов`язків, а також у невключені портативного відеореєстратора на його форменому одязі 24 вересня 2024 року під час виконання службових обов`язків та оформлення адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_1 застосовано до поліцейського відділу реагування патрульної поліції Кам`янського РУП ГУНП старшого сержанта поліції Суслова В.В. (0045094) дисциплінарне стягнення у виді суворої догани. - за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 2, 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», порушення пункту 7 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIIІ, порушення пункту 4 розділу 11 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18 грудня 2018 року № 1026, що виразилося у висловлювані та діях, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини під час виконання службових обов`язків, а також у неправильному закріплені портативного відеореєстратора на його форменому одязі 24 вересня 2024 року під час виконання службових обов`язків та оформлення адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_1 застосовано до поліцейського відділу реагування патрульної поліції Кам`янського РУП ГУНП старшого сержанта поліції ОСОБА_4 (0045068), дисциплінарне стягнення у виді догани. - за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 2, 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», порушення пункту 7 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIIІ, порушення пункту 4 розділу 11 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18 грудня 2018 року № 1026, підпункту 4 пункту 6 розділу І Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01 лютого 2016 року № 7, що виразилося у висловлювані та діях, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини під час виконання службових обов`язків, а також у неправильному закріплені портативного відеореєстратора на його форменому одязі та у нездійсненні постійного контролю наявності отриманої зброї 24 вересня 2024 року під час виконання службових обов`язків та оформлення адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_1 із врахуванням наявного дисциплінарного стягнення у виді зауваження (наказ Кам`янського ГУНП від 26 вересня 2024 року № 1198) застосовано до поліцейського відділу реагування патрульної поліції Кам`янського РУП ГУНП капітана поліції ОСОБА_5 (0045176) дисциплінарне стягнення у виді догани. - за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 2, 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», порушення пункту 7 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIIІ, порушення пункту 4 розділу 11 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18 грудня 2018 року № 1026, підпункту 4 пункту 6 розділу І Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01 лютого 2016 року № 7, що виразилося у неправильному закріплені портативного відеореєстратора на його форменому одязі та не здійсненні постійного контролю наявності отриманої зброї 24 вересня 2024 року під час виконання службових обов`язків та оформлення адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_1 застосовано до інспектора відділу реагування патрульної поліції Кам`янського районного управління поліції ГУНП старшого лейтенанта поліції Гордієнко О.В. (0151667) дисциплінарне стягнення у виді зауваження (том 2, а.с. 98-99). Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналіз наведеної статті дозволяє зробити висновок, що за загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. При вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди обов`язковому з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та чим він при цьому керувався, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Згідно з частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. В постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 197/1330/14-ц (провадження № 61-21956св19) вказано, що причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду. Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами. При цьому причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. Отже, для відшкодування моральної шкоди необхідно встановити та довести наявність усіх складових елементів цивільного правопорушення. Відповідно до статті 1174 ЦК України шкода завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх посадових обов`язків відшкодовується державою. Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_6 зазначав, що підставою для відшкодування моральної шкоди є, зокрема незаконне притягнення його до адміністративної відповідальності та закриття справ про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративних правопорушень. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 2 Закону України від 1 грудня 1994 року «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» право на відшкодування шкоди в розмірах і порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках закриття справи про адміністративне правопорушення. Системний аналіз положень статті 1 та 2 Закону надає підстави для висновку, що закриття справи про адміністративне правопорушення є підставою для відшкодування особі, відносно якої порушувалась адміністративна справа, а в подальшому така справа була закрита, компенсації моральної шкоди. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 569/1799/16-ц (провадження № 61-19000сво18) викладено правовий висновок про те, що на підставі пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» в особи виникає право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок незаконного накладення штрафу. Тобто, здійснення провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, яка в подальшому закрита судом за відсутністю складу адміністративного правопорушення, свідчить про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження (складання протоколу, отримання пояснень та інше). У справі, яка переглядається, підставою для відшкодування шкоди є закриття справи про адміністративне правопорушення у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Разом із тим, це не спростовує того, що такими діями позивачу завдано моральної шкоди, оскільки закриття справи про адміністративне правопорушення через відсутність його складу свідчить про те, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, а, крім того, відшкодування здійснюється незалежно від вини. Відшкодування моральної шкоди провадиться незалежно від того, чи застосувалися з боку держави будь-які заходи примусу, чи було понесено особою витрати на погашення штрафу, накладеного судом. Встановлюючи протиправність дій суб`єкта владних повноважень та, відповідно, наявність підстав для стягнення моральної шкоди, суди не мають своїм обов`язком присуджувати розмір вказаної шкоди виключно в тій сумі, яка зазначена позивачем у позовній заяві. Суди, визначаючи співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам, повинні виходити із засад розумності та справедливості(постанова Верховного Суду від 26 січня 2021 р. у справі №335/5271/17). У постановах від 10 квітня 2019 року у справі № 464/3789/17, від 13 березня 2024 року у справі № 712/10999/22 Верховний Суд зазначив, що, визначаючи співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам, суд повинен виходити із засад розумності та справедливості. Із огляду на те, що «розумність» і «справедливість» є оціночними поняттями, суди першої та апеляційної інстанцій, які заслуховують сторін та встановлюють фактичні обставини справи, мають широку свободу розсуду під час визначення розумного та справедливого (співмірного) розміру відшкодування моральної шкоди. При визначенні розміру моральної шкоди суд оцінює ступінь моральних страждань позивача, враховує короткочасність конфліктної ситуації, наявність психологічного стресу у позивача після подій, а також наявність у позивача моральних (душевних) страждань, що були викликані вимушеними діями щодо доведення відсутності в своїх діях правопорушення з метою захисту свого порушеного права. За змістом частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76 ЦПК України). У частині 2 статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно з частиною 1 статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Відповідно до частин 1, 2 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Здійснення провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, яка в подальшому закрита судом за реабілітуючих підстав, може свідчити про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження (складання протоколу та інше). Виходячи з того, що ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності працівниками патрульної поліції безпідставно, постанову про накладення адміністративних стягнень скасовано, а провадження у справі закриті у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що незаконним притягненням до адміністративної відповідальності позивачу завдано моральної шкоди, яка полягає у приниженні його честі, гідності, моральних переживаннях. Також, вирішуючи спір, суд першої інстанції надав належну оцінку поведінці працівників поліції 24 вересня 2024 року, яка полягала у зухвалості, використанні ненормативної лексики та фізичної сили, не здійсненні належного контролю за своєю поведінкою, почуттями та емоціями під час виконання службових обов`язків. Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що 25000 грн є достатньою сумою для відшкодування моральної шкоди. Доводи ГУПН у Дніпропетровській області щодо недоведеності позовних вимог та відсутності підстав для стягнення моральної шкоди у зв`язку закриттям адміністративного провадження є необґрунтованим та спростовуються матеріалами справи. Обставини неналежного виконання службових обов`язків, вчинення дисциплінарних проступків, що виразилося у висловлювані та діях, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини під час виконання службових обов`язків та оформлення адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_1 було встановлено службовим розслідуванням. Також, обставини притягнення до адміністративної відповідальності та дії працівників поліції було зафіксовані на відео, вказані чотири відеозаписи з бодікамер працівників поліції, а саме ОСОБА_3 (23 хв. 05 сек.), ОСОБА_10 (19 хв. 16 сек.), ОСОБА_4 (30 хв. 45 сек.) ОСОБА_5 (26 хв. 55 сек.) були долучені до матеріалів справи та їм надана належна оцінка. Відповідно до вказаних відеозаписів з місця події 24 вересня 2024 року працівниками поліції зупинений автомобіль Volkswagen, за кермом якого перебувала ОСОБА_7 , на передньому пасажирському сидінні перебував ОСОБА_1 . Між працівниками поліції, водієм авто та пасажиром почалась суперечка щодо з`ясування причин зупинки авто, порушення правил дорожнього руху. В подальшому працівник поліції, пред`явив вимогу ОСОБА_1 вийти з машини, це спілкування та вимога супроводжувались ненормативною лексикою. Із застосуванням фізичної сили працівники поліції силоміць дістали з машини ОСОБА_1 , поклали обличчям до землі, потім підійняли та поставили обличчям до машини, з покладанням рук на капот транспортного засобу. Під час здійснення вказаних дій один з працівників поліції використовували нецензурну лексику, підвищений тон, лайку ображав та принижував ОСОБА_1 . Вказані дії були продовжені й в той час коли останній вже перебував за межами транспортного засобу та поводив себе спокійно. Щодо доводів позивача про наявність підстав для збільшення розміру моральної шкоди, то судова колегія не вбачає підстав для їх збільшення виходячи з обставин, встановлених по справі. Доказів, що дії працівників поліції спричинили тілесні ушкодження, які б спричини розгляд здоров`я, матеріали справи не містять, як й докази, що свідчили б про тривалий вплив на психоемоційний стан позивача. Зважаючи на характер і глибину заподіяних позивачу моральних страждань, а також засади розумності і справедливості, колегія суддів вважає, що 25000 грн є обґрунтованим відшкодуванням завданої позивачу моральної шкоди. Інші доводи апеляційних скарг на висновки суду не впливають, зводяться до необхідності переоцінки доказів, яким судом першої інстанції дана належна оцінка. Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів вважає, що судове рішення є законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, тому підстави для його скасування відсутні. Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року). Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції немає. Керуючись ст. ст. 367, 374 ч. 1 п. 1, 375, 382, 384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Державної казначейської служби України залишити без задоволення. Рішення Індустріального районного суду м. Харкова від 13 жовтня 2025 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складено 02 червня 2026 року. Головуючий Ю.М. Мальований Судді Н.П. Пилипчук В.Б. Яцина