LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4818638/21155/24

від 21.05.2026 ·
Резолютивна:Апеляційну представника ОСОБА_1 адвоката Моргун Артема Олександровича на рішення Шевченківського районного суду м.Харкова від 03 грудня 2025 року залишити без задоволення.

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 638/21155/24 Головуючий суддя І інстанції Хайкін В. М. Провадження № 22-ц/818/1840/26, 22-ц/818/2148/26 Суддя доповідач Яцина В.Б. Категорія: про спонукання виконати або припинити певні дії П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 травня 2026 року м. Харків Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Яцини В.Б. суддів колегії: Мальованого Ю.М., Маміної О.В., за участю секретаря судового засідання Холод М.В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Моргун Артема Олександровича на рішення Шевченківського районного суду м. Харкова від 03 грудня 2025 року та на додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Харкова від 25 грудня 2025 року, у справі за заявою ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паляниця» про стягнення майнової та моральної шкоди в с т а н о в и в : 06.11.2024 року до Дзержинського районного суд ум. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 в особі представника адвоката Моргуна А.О. до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паляниця» про стягнення майнової та моральної шкоди, згідно прохальної частини якої просить суд: стягнути з відповідача на користь позивача завдану майнову шкоду у розмірі 14 807,99 грн., моральну шкоду у розмірі 75 000,00 грн., втрати на правову допомогу у розмірі 9 500,00 грн. (з урахуванням судового збору у розмірі 1 211,20 грн.), а всього 99 307,99 грн. Позовні вимоги мотивовано тим, що у серпні 2024 року ОСББ «Паляниця» звернулося до Дзержинського районного суду м. Харкова із заявами про видачу судових наказів про стягнення з позивача заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території та житлово-комунальні послуги. Відповідно судового наказу від 13 серпня 2024 року у справі № 638/14690/24, виданого Дзержинським районним судом м. Харкова стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паляниця», код ЄДРПОУ44964693, адреса місцезнаходження: м. Харків, вул. Авіахімічна, 7, заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території та житлово-комунальні послуги за період з 01 вересня 2023 року до 30 червня 2024 року в розмірі 9061,69 грн. Відповідно судового наказу від 16 серпня 2024 року у справі № 638/14895/24, виданого Дзержинським районним судом м. Харкова стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паляниця», розташованого за адресою: вул. Авіахімічна, буд. 7, м. Харків, 61145, (код ЄДРПОУ 44964693, МФО 351533 рахунок НОМЕР_2 в АТ КБ «ПриватБанк» суму заборгованості за оплату послуг з утримання будинків та споруд та прибудинкових територій, електропостачання, холодного водопостачання та водовідведення, теплопостачання за період з 01.09.2023 року по 30.06.2024 року за ним утворилася заборгованість у сумі 23 972, 12 грн. На дату звернення відповідачем до суду, ОСОБА_1 за місцем реєстрації не проживав. Період відсутності проживання позивача за вказаною адресою обліковувався відповідачем періодом з 01.09.2023 року по 30.06.2024 рік включно. Позивач є військовослужбовцем Збройних Сил України, перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_3 у період з 19.04.2022 року по теперішній час, також є учасником бойових дій. У серпні 2024 року позивач звернувся усно та письмово до відповідача з питань заборгованості, а також проведення звірки за особовим рахунком по комунальним послугам. У ході звернення до відповідача з усними заявами про надання пояснень з приводу стягнення незрозумілих боргів та здійснити перерахунок сум комунальних платежів, враховуючи наявну соціальну пільгу, як учасника бойових дій, позивач не отримав жодної відповіді. На письмові звернення відповідачем також не було надано відповіді. На підставі необґрунтованих дій відповідача, 17.08.2024 року позивач звернувся за правовою допомогою до адвоката Моргуна Артема Олександровича для скасування судових наказів, які в подальшому були скасовані. Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 09.09.2024 року у справі №638/14690/24 скасовано судовий наказ Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 серпня 2024 року в справі № 638/14690/24 (провадження №2-н/638/2638/24), за заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паляниця» про видачу судового наказу відносно ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території та житлово - комунальні послуги за період з 01 вересня 2023 року по 30 червня 2024року в розмірі 9061,69 грн. Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 28.08.2024 року у справі № 638/14895/24 скасовано судовий наказ №638/14895/24 від 16 серпня 2024 року, виданий Дзержинським районним судом м. Харкова за заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паляниця» за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату послуг за утримання будинків та споруд та прибудинкових територій, електропостачання, холодного водопостачання та водовідведення, теплопостачання. Внаслідок фінансових затрат позивачем були понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 12050 грн. та інші витрати (придбання палива) у розмірі 2 757,99 грн. Крім того, позивач зазначає, що відповідачем не врахована соціальна пільга, як учасника бойових дій. Також позивач стверджує, що в наслідок судових процесів які були ініційовані відповідачем йому було завдано моральної шкоди, розмір якої становить 75 000,00 грн. Позовні вимоги в цій частині обґрунтовані тим, що протиправними діями відповідача позивачу спричинено моральну шкоду, яка полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких він, як військовослужбовець, який виконує свій обов`язок по захисту Батьківщини, зазнав у зв`язку з проведенням комплексу заходів про відновленню своїх порушених прав у судовому порядку, намаганнями обґрунтувати наявність пільг, що йому надані та безпідставністю і відмовою відповідача здійснити позасудове врегулювання питань сплати житлово-комунальних послуг, неможливістю отримати належних та обґрунтованих відповідей з боку відповідача на його звернення, нехтування правами та законними інтересами військовослужбовця, у душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з протиправною поведінкою відповідачів відносно самого позивача, оскільки відповідачами безпідставно було здійснено звернення до суду, з неналежними розрахунками щодо стягнення комунальних послуг, незаконного донарахування до можливих заборгованостей сум правової допомоги. Рішенням Шевченківського районного суду м.Харкова від 03 грудня 2025 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. У задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження відмовлено. Витрати по сплаті судового збору залишено за позивачем. 08.12.2025 року через підсистему «Електронний суд» до Шевченківського районного суду м. Харкова надійшла заява представника відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паляниця» - адвоката Бєлокриницького Артема Олександровича про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу у справі №638/21155/24 за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паляниця» про стягнення майнової та моральної шкоди, згідно прохальної частини якої просить суд: стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати у розмірі 30 000,00 грн., які складаються з витрат Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паляниця» на професійну правничу допомогу за ведення справи №638/21155/24 у суді першої інстанції. Заява обґрунтована тим, що рішення Шевченківського районного суду м. Харкова від 03.12.2025 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Об`єднання багатоквартирного будинку «Паляниця» про стягнення майнової та моральної шкоди. Проте судом не вирішено питання про судові витрати в частині витрат відповідача на професійну правничу допомогу. 22.11.2024 року представником відповідача було направлено до суду відзив на позовну заяву, у тексті якого зазначалось, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи складає 30 000,00 грн. Враховуючи те, що судом не було вирішено питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, представник відповідача звернувся до суду із вказаною заявою, яку просить задовольнити. Від позивача ОСОБА_1 будь-яких клопотань з процесуальних питань, а також зменшення розміру витрат на правову допомогу до суду не надходило. Додатковим рішення Шевченківського районного суду м.Харкова від 25 грудня 2025 року заяву представника відповідача задоволено частково. Стягнуто з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача ОСББ «Паляниця» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 18000 грн. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Моргун А.О. просить скасувати рішення по суті позову та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що Судом першої інстанції не взято до уваги наявність протиправних дії відповідача, та обставини відкриття кримінального провадження. Внаслідок оскарження незаконних дій Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паляниця» усі судові накази були обґрунтовано скасовані. Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань відкрито кримінальне провадження № 12024226240000957 від 16.10.2024 року за заявою ОСОБА_1 відносно самоправних дій з боку ОСББ «Паляниця» за кваліфікацією ст. 356 КК України. Наявність факту відкриття кримінального провадження № 12024226240000957 від 16.10.2024 року за заявою ОСОБА_1 відносно самоправних дій з боку ОСББ «Паляниця» за кваліфікацією ст. 356 КК України та відповідні докази з цього приводу не були дослідженні судом першої інстанції, як обставина наявності неправомірних дій відповідача, які є підставою виникнення моральної шкоди. Так, за подання заяв про скасування судових наказів позивачем витрачено по 151,40 грн. (302,80 грн.) судового збору, які увійшли у загальну вартість витрат на правничу допомогу за договором про надання правової допомоги № б/н від 17.08.2024 року. Отже, позивачем, в ході розгляду заяв про скасування судових наказів, не заявлялось клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, оскільки зі змісту норм ЦПК України вбачається, що відшкодування витрат на правничу допомогу можливе лише у справах позовного провадження, а у справах наказного провадження такі судові витрати не відшкодовуються. Таким чином, стягнення судового збору, сплаченого при подачі заяви про скасування судового наказу, підлягає відшкодуванню лише на користь заявника у разі пред`явлення ним позову до стягуючу у загальному порядку. 05.12.2024 року від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Моргун А.О. до суду надійшла уточнена позовна заява в частині збільшення витрат на правничу допомогу, згідно прохальної частини якої просить суд: стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 17 000,00 грн. (з урахуванням судового збору у розмірі 1 244,20 грн.), а всього стягнути 106 807,99 грн. Отже, судом першої інстанції в порушення вимог ст. 133 ЦПК України не вірно визначено відсутність процесуальної можливості будь-яким чином оспорити заявлену до стягнення суму витрат на правничу допомогу після розгляду справи в порядку наказного провадження. В наслідок судових процесів які були ініційовані відповідачем та незаконних дій відносно нехтування його зверненнями, позивач був морально подавлений та сильно засмучений, що в свою чергу могло привести до негативних наслідків (неуважності, тривог, психологічних розладів) під час виконання військового обов`язку. Результатами таких моральних страждань могло стати отримання травми або контузії в наслідок неуважності, та навіть летальних наслідків (смерті військовослужбовця). Позивач - ОСОБА_1 є військовослужбовцем (офіцером) Збройних Сил України, згідно довідки № 297 від 16.08.2024 року Документ сформований в системі «Електронний суд» 11.12.2025 12 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_3 у період з 19.04.2022 року по теперішній час, також є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням Серія НОМЕР_4 від 05.04.2023 року. Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань відкрито кримінальне провадження № 12024226240000957 від 16.10.2024 року за заявою ОСОБА_1 відносно самоправних дій з боку ОСББ «Паляниця» за кваліфікацією ст. 356 КК України Факт заподіяння позивачу моральної шкоди у зв`язку з неправомірними діями відповідача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діями заподіювачів є підтвердженим та з урахуванням критерію розумності та справедливості, заявлений позивачем розмір відшкодування моральної шкоди становить 75 000 грн. Позивач просив надати підписаний відповідальною особою Акти звірки взаємних розрахунків за квартирами, повідомляв про сплату за квитанціями від 18.08.2023 на суму 10 705 гривень 66 коп. та 20994 гривні 34 коп., просив проводити розрахунки згідно ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», просив надати відповіді на попередні усні звернення з цього приводу. Усі звернення позивача відповідачем - ОСББ «Паляниця» були проігноровані, відповіді згідно Закону України «Про зварення громадян» не надані. Позивач вважає, що головою правління ОСББ «Паляниця» порушено його право на вчасний, всебічний розгляд його звернення, а саме: в порушення ст.ст.15, 19, 20 Закону України «Про звернення громадян», відповідач письмово не повідомив позивача про результати розгляду його заяв в місячний термін. Внаслідок бездіяльності голови правління ОСББ «Паляниця» позивачу завдано моральну шкоду, що виражається у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя (проходження військової служби), постійне відволікання від виконання поставлених бойових завдань. Представлені позивачем докази були проігноровані судом першої інстанції та протиправно зроблено висновок про ненадання позивачем жодних доказів. Протиправна поведінка відповідача підтверджується необґрунтованими та безпідставними зверненнями до суду, обставинами скасування наказів суду, відмов від реагування на звернення позивача з відповідними заявами та фактом наявності кримінальної справи відносно посадових осіб відповідача в межах якої позивача визнано потерпілим. Відповідач не надав жодного доказу який би спростував вказані обставини та не довів відсутність протиправної поведінки з цього приводу. Судом не наведено спосіб відшкодування витрат на правничу допомогу, не визначено процесуальний порядок та не роз`яснено позивачу норми законодавства з приводу визначених трактувань. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 910/12876/19 наведений правовий висновок про те, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Таким чином, суд першої інстанції повинен був дослідити представлені докази, а не довільно трактувати не визначені процесуальні положення без конкретизації посилання на конкретні норми права. Позивач цілком логічно з метою ефективного захисту своїх прав був змушений звертатися за професійною правничою допомогою адвоката, яка є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"). Відмовляючи у задоволенні позовних вимог позивача, суд не дослідив представлених доказів та не надав оцінку факту відсутності з боку відповідача заперечень або клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката та понесених матеріальних збитків. Розгляд справи в порядку спрощеного провадження, без належного вивчення усіх доказів по справі, носить характер формалізму та шаблонного ставлення до винесеного рішення без повного та всебічного з`ясування усіх обставин. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 адвокат Моргун А.О. також просить додаткове рішення скасувати, та у задоволенні заяви представника відповідача про відшкодування витрат на правничу допомогу відмовити. Скарга мотивована тим, що судом першої інстанції передчасно винесено додаткове рішення через відсутність набрання основного рішення від 03 грудня 2025 року законної сили. Судом не враховано, що сторони мають право звернутись з заявами про відшкодування витрат на правничу допомогу до суду апеляційної інстанції після винесення відповідного рішення апеляційною інстанцією та набрання законної сили рішенням або його скасування. У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача Бєлокриницький А.О. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення залишити без змін. Відзив мотивовано тим, що вищезазначені судові накази були скасовані за заявами ОСОБА_1 , в яких він стверджував, що сума заборгованості є спірною. Отже, викладені в заяві про скасування судового наказу доводи можуть бути перевірені судом лише під час розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з додержанням загальних правил щодо пред`явлення позову. У справах наказного провадження на відміну від позовного - витрати на правничу допомогу не відшкодовуються. Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 25 березня 2020 року у справі №607/1219/18 щодо можливості відшкодування витрат на правничу допомогу у справах позовного провадження. Отже, Розділ II ЦПК України, яким урегульовано порядок розгляду справ наказного провадження, не містить положень, які б передбачали можливість розподілу витрат на правничу допомогу. За своєю правовою природою витрати на правову допомогу, що ґрунтуються на договірних відносинах, можуть бути відшкодовані виключно у спосіб, передбачений процесуальним законодавством. Витрати, зокрема, пов`язані з оплатою правової допомоги адвоката є такими, що понесені особою у зв`язку із реалізацією своїх процесуальних прав при розгляді певної справи у суді. Такі витрати процесуальним законом віднесено до судових витрат, вони відшкодовуються в порядку, передбаченому відповідним процесуальним законом; їх не можна визнати збитками чи шкодою у розумінні положень цивільного законодавства України й вони не можуть бути стягнуті за позовною вимогою в іншому провадженні. Аналогічну правову позицію закріплено у постановах Верховного Суду України від 20.05.2009 у справі № 6-3261св08, від 27.01.2010 у справі № 6-11633св09, від 03.02.2010 у справі № 6-15773св09. Також зазначено, що чинне законодавство України не наділяє ОСББ повноваженнями щодо застосування соціальної пільги зі сплати житлово-комунальних послуг. Водночас, на ОСББ законодавство України покладає обов`язок з забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами, а також щодо забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків. Звертає увагу суду на те, що всупереч тверджень позивача про начебто наявність протиправних дій з боку відповідача, факт звернення ОСОБА_1 до управління НПУ ГУ НПУ в Харківській області та відкриття кримінального провадження № 12024226240000957 від 16.10.2024 року не є підтвердженням протиправного діяння з боку ОСББ «Паляниця». Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явились в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга на рішення по суті спору не підлягає задоволенню з таких підстав. У статті 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Вказаним вимогам рішення суду першої інстанції по суті спору відповідає. Відмовляючи у задоволення позову суд своє рішення мотивував наступним. Позивач скористався своїми правами та скасував судові накази у процесуальний спосіб, стверджуючи, що між сторонами існує спір з приводу заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території. Відтак, зазначені в заяві про скасування судового наказу доводи заявника можуть бути перевірені судом лише під час розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з додержанням загальних правил щодо пред`явлення позову. Процесуальним механізмом щодо відшкодування майнової та моральної шкоди (зокрема, витрат на професійну правничу допомогу) є звернення в межах первісних справ із заявами про відшкодування витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді, як це передбачено статтями 137, 141 ЦПК України. Так, як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до суду із вимогою про стягнення грошових коштів, сплачених ним за послуги адвоката згідно з договором про надання правової допомоги у зв`язку із скасуванням судових наказів у справах №638/14690/24 та №638/14895/24. За своєю правовою природою витрати на правову допомогу, що ґрунтуються на договірних відносинах, можуть бути відшкодовані виключно у спосіб, передбачений процесуальним законодавством. Витрати, зокрема, пов`язані з оплатою правової допомоги адвоката є такими, що понесені особою у зв`язку із реалізацією своїх процесуальних прав при розгляді певної справи у суді. Такі витрати процесуальним законом віднесено до судових витрат, вони відшкодовуються в порядку, передбаченому відповідним процесуальним законом; їх не можна визнати збитками чи шкодою у розумінні положень цивільного законодавства України й вони не можуть бути стягнуті за позовною вимогою в іншому провадженні. Аналогічну правову позицію закріплено у постановах Верховного Суду України від 20.05.2009 у справі № 6-3261св08, від 27.01.2010 у справі № 6-11633св09, від 03.02.2010 у справі № 6-15773св09. Законодавством не передбачено можливості стягнення витрат на оплату правової допомоги за скасування судових наказів в іншій справі, як і немає правових підстав для ототожнення витрат на правову допомогу і шкоди (збитків) у розумінні положень чинного законодавства. Також не передбачено можливості стягнення інших витрат, а саме витрат на паливо. Решта доводів позивача, зокрема про не врахування відповідачем для позивача соціальної пільги, як учасника бойових дій тощо не заслуговують на увагу, оскільки не стосуються предмету спору. Приймаючи до уваги те, що обґрунтування позовних вимог не знайшли свого об`єктивного підтвердження в ході розгляду справи, оскільки судом не встановлено факту заподіяння позивачу майнової шкоди відповідачем, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог про стягнення із відповідача моральної шкоди у розмірі 75 000,00 грн. - необхідно відмовити. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду. Судом першої інстанції встановлено, що 13.08.2024 року Дзержинським районним судом м. Харкова у справі №638/14690/24 видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паляниця», код ЄДРПОУ 44964693, адреса місцезнаходження: м. Харків, вул. Авіахімічна, 7, заборгованість за послугу з утримання будинку та прибудинкової території та житлово-комунальні послуги за період з 01.09.2023 року по 30.06.2024 рік у розмірі 9 061,69 грн. Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 09.08.2024 року скасовано судовий наказ Дзержинського районного суду м. Харкова від 13.08.2024 року у справі №638/14690/24. 16.08.2024 року Дзержинським районним судом м. Харкова у справі №638/14895/24 видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паляниця», суму заборгованості за оплату послуг з утримання будинків та споруд та прибудинкових територій, електропостачання, холодного водопостачання та водовідведення, теплопостачання за період з 01.09.2023 року по 30.06.2024 рік у розмірі 23 972,12 грн. Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 28.08.2024 року судовий наказ №638/14895/24 від 16.08.2024 року, виданий Дзержинським районним судом м. Харкова за заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паляниця» за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату утримання будинків та споруд та прибудинкових територій, електропостачання, холодного водопостачання та водовідведення, теплопостачання скасовано. Матеріали справи не містять відомостей про звернення Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Паляниця» із вимогами про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за комунальні послуги, в порядку позовного провадження. Тобто, на момент подачі позову до суду, судові накази, які були винесені Дзержинським районним судом м. Харкова є скасованими. 17.08.2024 року між ОСОБА_1 та адвокатом Моргун Артемом Олександровичем було укладено договір про надання правової допомоги. Відповідно до договору про надання правової допомоги №б/н від 17.08.2024, розрахунку витрат на правничу допомогу від 17.08.2024, звіту №1 до договору про надання правової допомоги від 17.08.2024 від 23.08.2024, звіту №2 до договору про надання правової допомоги від 17.08.2024 року від 23.08.2024, розрахунку витрат на правничу допомогу від 18.08.2024, звіту №3 до договору про надання правової допомоги від 17.08.2024 від 09.09.2024, акта виконаних робіт №1 до договору про надання правової допомоги від 17.08.2024 від 10.09.2024, акта виконаних робіт №2 до договору про надання правової допомоги від 17.08.2024 від 10.09.2024 позивачем були понесені витрати на професійну правничу допомогу, що у загальному розмірі становлять 12 050,00 грн. Також, як вбачається із матеріалів цивільної справи позивачем були понесені витрати на придбання палива (інші послуги) на загальну суму 2 757,99 (дві тисячі сімсот п`ятдесят сім 99 коп.) гривень. Вказані витрати підтверджуються випискою по витратам по картці/рахунку НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ) і додатковим рахункам договору SAMDN20000029987353 від 24.10.2009 за період 23.08.2024-23.08.2024. Згідно з частиною першою статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункти 4, 5 частини третьої статті 175 ЦПК України). Виходячи із змісту позовної заяви, позивач ототожнює розмір майнової шкоди із судовими витратами, зокрема витратами на професійну правничу допомогу, пов`язаними із розглядом в порядку наказного провадження №638/14690/24. 638/14895/24. адміністративної справи № 459/3984/23. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу передбачено статтею 16 ЦК України. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, що складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимоги про захист порушеного права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, у позовній заяві повинна чітко зазначити, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення права. У своєму розгляді суд має перевірити доводи, на яких ґрунтовуються позовні вимоги, у тому числі, матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права, з`ясувати, чи воно буде відновлено у заявлений спосіб. Для визначення предмета позову як способу захисту права чи інтересу важливим є перелік способів захисту цивільного права та інтересу, наведений у статті 16 Цивільного кодексу України, за змістом якої способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, тощо. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. З урахуванням цих правових норм правом звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Отже, суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з частинами першою-другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Згідно з частиною 1 статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої позовні вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову (пункт 5 частини 3 зазначеної норми). Так, як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до суду із вимогою про стягнення з відповідача на його користь судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 14807,99 під час розгляду справ 638/14895/24. 63814690/24, які не є справами позовного провадження, а стосуються розгляду заяв про скасування судових наказів, які розглядаються без виклику сторін та не вимагають сплату судового збору. Пунктом 12 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачено, що однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Процесуальним законодавством встановлено види судових витрат, порядок їх розподілу тощо. Відповідно до частин першої, третьої статті 133 судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. На підтвердження факту понесення витрат позивачем надано до суду копію договору про надання юридичних послуг від 17 серпня 2024 року, додаток №1, №2 до зазначеного договору, розрахунок витрат на правничу допомогу від 17.08.2024 року , звіт №1 до договору про надання правової допомоги від 23.08.2024 року, Звіт №2 до договору про надання правової допомоги від 23.08.2024 року, розрахунок витрат на правничу допомогу від 18.08.2024 року, звіт №3 до договору про надання правової допомоги від 17.08.2024 року акт виконаних робіт №1, №2 від 10.09.2024 року платіжне доручення. Разом із тим, з даних доказів вбачається, що дані витрати понесені ОСОБА_1 у справах за заявами відповідача про видачу судового наказу у зв`язку з реалізацією своїх процесуальних прав при розгляді відповідної справи в суді, а не з справою позовного чи окремого провадження. З огляду на це суд першої інстанції обґрунтовано покликався на правові висновки, які були висловлені з цього приводу у Верховним Судом у постанові від 25 березня 2020 року у справі № 607/1219/18 щодо можливості відшкодування витрат на правничу допомогу у справах позовного провадження Крім того, такі витрати не можна визнати збитками чи шкодою в розумінні положень ст. 1166 ЦК України, а тому вони не можуть бути стягнуті за позовною вимогою в іншому провадженні. Так, у пункті 6.19 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2020 року у справі № 925/1196/18 зазначено, що за висновками Великої Палати Верховного Суду процесуальні витрати, понесені у судовому провадженні, не є збитками, що можуть бути стягнуті шляхом подання цивільного позову; такі витрати розподіляються виключно за правилами, встановленими процесуальним законодавством (пункт 29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 462/6473/16-ц за провадженням № 14-400 цс 18, пункт 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 688/2479/16-ц за провадженням № 14-447цс19, пункт 20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 489/5045/18 за провадженням № 14-191 цс 19). Отже, законодавством не передбачено можливості стягнення таких витрат на оплату правової допомоги за позовною вимогою в іншому провадженні. Процесуальні витрати, понесені ОСОБА_1 під час розгляду справи № 638/14895/24 (стосується скасування судового наказу № 638/14895/24 від 16 серпня 2024 року), та № 638/14690/24 (стосується аналогічної справи про скасування судового наказу Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 серпня 2024 року в справі № 638/14690/24 (провадження № 2-н/638/2638/24)) не передбачають відшкодуванню, оскільки вони не були передбачені як такі при розгляді відповідних заяв ОСОБА_1 про скасування вищевказаних судових наказів, та у порядку ст. 11 ЦК України такі вимоги в іншому провадженні також не відшкодовуються, оскільки вони не є наслідком зловживання процесуальним правом відповідача. Суд в даному випадку правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права. Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду та не містять підстав для скасування рішення в оскарженій частині, а є власним суб`єктивним тлумаченням позивачем норм права та обставин справи. Ці доводи є такими, що фактично дублюють доводи його позову у цій справі, яким суд першої інстанції же надав належну оцінку, з якою погоджується колегія суддів. Судом при ухваленні рішення по суті спору правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає. Що стосується додаткового рішення суду про відшкодування витрат на правничу допомогу, які були понесені відповідачем, то в цій частині доводи скарги знайшли своє часткове підтвердження. Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачем Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Паляниця» та адвокатським об`єднанням «Арохонт» в особі адвоката Бєлокриницького А.О. укладено договір №01/2908/2024 про надання правової (правничої) допомоги від 29.08.2024 року. 08.11.2024 року між Адвокатським об`єднанням «Архонт» в особі Бєлокриницького А.О. та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Паляниця» укладено додаткову угоду № 2 до договору від 29.08.2024 року №01/2908/2024 про надання правової (правничої) допомоги. Пунктом 1 додаткової угоди сторонами визначено, що клієнт доручає адвокатському об`єднанню представництво інтересів та надання правової допомоги у цивільній справі №638/21155/24, яка розглядається в Дзержинському районному суді м. Харкова за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паляниця» про стягнення майнової та моральної шкоди. Пунктом 2 додаткової угоди визначено, що гонорар Адвокатського об`єднання за ведення справи, з урахуванням складності справи, встановлюється у фіксованому розмірі та становить 30 000,00 грн. Згідно звіту №01/2025 до договору про надання правової (правничої) допомоги №01/2908/2024 від 29.08.2024 року, складеного 04.12.2025 року, зазначені послуги, які виконувались адвокатом при розгляді справи №638/21155/24, а також сторони дійшли згоди, що сума коштів, належних до сплати Адвокатському об`єднанню за представництво інтересів та надання правової допомоги становить 30 000,00 грн. Згідно рахунку-фактури № б/н від 04.12.2025 року, сума до сплати за ведення цивільної справи №638/21155/24 становить 30 000,00 грн. Суд вважає, що з доданих до клопотання документів вбачається, що вказана представником сума відшкодування дещо завищена, зважаючи на те, що справа розглядалася у спрощеному провадженні без повідомлення сторін. Відтак, суд вважає можливим зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу та стягнути їх з позивача на користь відповідача в розмірі 18 000,00 грн., що на переконання суду, відповідатиме принципу розумності та співмірності за даних обставин. Разом з тим, суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що оскільки розгляд цієї справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, тому з урахуванням загальних засад цивільного законодавства, справедливість, добросовісність та розумність, п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, розмір відшкодування з урахуванням реально витрачених правником зусиль з урахуванням принципу пропорційності, ст. 11 ЦПК України, має бути не більше 10 000 грн. Тому, відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України додаткове рішення суду підлягає відповідній зміні. Керуючись ст.ст. 259, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції ПОСТАНОВИВ: Апеляційну представника ОСОБА_1 адвоката Моргун Артема Олександровича на рішення Шевченківського районного суду м.Харкова від 03 грудня 2025 року залишити без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м. Харкова від 03 грудня 2025 року залишити без змін. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 адвоката Моргун Артема Олександровича на додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Харкова від 25 грудня 2025 року задовольнити частково. Додаткове рішення Шевченківського районного суду м.Харкова від 25 грудня 2025 року змінити. Зменшити суму, стягнуту з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Паляниця» на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу з 18000 грн до 10000 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Паляниця» витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 5000 грн. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня ухвалення, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складений 01 червня 2026 року. Головуючий В.Б. Яцина. Судді Ю.М. Мальований. О.В.Маміна.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»