Постанова 4824 № 755/21679/15-ц

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 червня 2020року м. Київ Справа № 755/21679/15-ц Провадження: № 22-ц/824/6157/2020 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т.О., суддів Гаращенка Д.Р., Пікуль А.А. секретар Гулієв М.Д.о розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Золотопупа Сергія Васильовича в інтересах Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тичини 16/2" на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 05 лютого 2020 року, за заявою адвоката Золотопупа Сергія Васильовича про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тичини 16/2" про визнання недійсними загальних зборів, в с т а н о в и в: В грудні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом, в якому просила визнати недійсними: загальні звітні збори Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тичини 16/2» від 14 квітня 2013 року; рішення, викладені в протоколі № 17 від 14 квітня 2013 року загальних звітних зборів співвласників ОСББ «Тичини 16/2», а саме затвердження: звіту Правління ОСББ «Тичини 16/2» за 2012 року в повному об`ємі. Визнати роботу Правління ефективною; штатний розклад на виконання робіт для обслуговування будинку і прибудинкової території на 2013 року. Також просила визнати недійсними кошторис по обслуговуванню будинку та прибудинкової території на 2013 року з тарифами: обслуговування для житлового фонду - 2,90 грн/кв.м (2,72 грн/кв.м - у разі відсутності заборгованості на 01 число місяця); обслуговування для нежитлових приміщень 5,75 грн./кв.м (5,40 грн/кв.м - у разі відсутності заборгованості на 01 число місяця); оплати консьєржної служби 1,26 грн./кв.м (1,18 грн/кв.м - у разі відсутності заборгованості на 01 число місяця); віднесення економії коштів по обслуговуванню на фонд РІО; проведення капітальних ремонтних робіт прибудинкового парапету і конструкцій фундаменту у зв`язку з їх аварійним; відновлення нарахування до фонду РІО в разі відсутності заборгованості на 01 число місяця: внесок для житлового фонду в розмірі 1,06 грн/кв.м (1,00 грн/кв.м - у разі відсутності заборгованості на 01 число місяця); внесок для нежитлових приміщень в розмірі 2,12 грн/кв.м (2,00 грн/кв.м - у разі відсутності заборгованості на 01 число місяця); введення нарахування в фонд РІО з паркингу (для проведення капітальних ремонтних робіт прибудинкового парапету та конструкцій фундаменту у зв`язку з їх аварійним станом): внесок у разі відсутності 1,06 грн/кв.м заборгованості на 01 число місяця);

8. Не надання згоди від імені ОСББ «Тичини 16/2» на проведення будівництва другого поверху над нежитловим приміщенням № АДРЕСА_1 ; пропозиціювласнику нежитлового приміщення АДРЕСА_1 і власнику магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » організувати режим роботи магазину до 22-00 год; недійсними. Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 24 січня 2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. 29 січня 2020 року до суду першої інстанції надійшла заява Золотопупа С.В. в інтересах ОСББ «Тичини 16/2» про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат. Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 05 лютого 2020 року у задоволенні заяви Золотопупа Сергія Васильовича в інтересах Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тичини 16/2" про ухвалення додаткового рішення відмовлено. Не погодившись із таким судовим рішенням, адвокат Золотопуп С.В. в інтересах ОСББ "Тичини 16/2" подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просив суд скасувати ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 05 лютого 2020 року та постановити нову, якою стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Тичини-16/2» 4 000 грн на відшкодування судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу; судові витрати відповідача у зв`язку з розглядом справи за цією апеляційною скаргою покласти на позивача. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції залишено поза увагою те, що представником ОСББ «Тичини-16/2» у відзиві на позовну заяву, поданому до суду 18.04.2019 року, тобто, до закінчення судових дебатів, було зазначено, що сума судових витрат відповідача, а саме, витрат на професійну правничу допомогу, складатиме орієнтовно 10 000,00 грн., з яких 2 000,00 грн позивач вже поніс.Вказував, що до його заяви про ухвалення додаткового рішення від 27 січня 2020 року було додано акт приймання-передачі наданих послуг від 24 січня 2020 року, до яких увійшло представництво АБ «Тарас Кулачко та Партнери» відповідача ОСББ «Тичини-16/2» в судових засіданнях 18.04.2019 року, 04.07.2019 року, 18.07.2019 року, 17.09.2019 року, 24.09.2019 року, 24.01.2020 року, кількість витраченого часу - 8 годин, вартість кожної години- 500 грн., загальна вартість - 4 000,00 грн. Ухвалами Київського апеляційного суду від 21 квітня 2020 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. В судовому засіданні адвокат Золотопуп С.В. в інтересах ОСББ «Тичини-16/2» підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній, та просив її задовольнити. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 заперечували проти апеляційної скарги, просили ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів дійшла висновків, що апеляційна скарга адвоката Золотопупа С.В. в інтересах ОСББ "Тичини 16/2" підлягає задоволенню. Відповідно до вимог частин 1, 3 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядомсправи. До витрат, пов`язаних зрозглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до частини 1 статті 134 ЦПК України кожна із сторін процесу подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла, і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Згідно частини 2 зазначеної статті у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Відповідно до статті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничоюдопомогою адвоката, несутьсторони, крімвипадків надання правничої допомоги за рахунокдержави. За результатами розглядусправи витрати на правничудопомогу адвоката підлягаютьрозподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілейрозподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі, гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України). Частиною 4 статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому, обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України). Отже, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог співмірності розміру витрат на правничу допомогу із складністю справи та наданих послуг, часом, витраченим адвокатом на надання послуг, обсягом послуг та ін.., суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду відповідні докази: договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги. Згідно частини 1 статті 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідно до частини 9 статті 83 ЦПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними (стаття 77 ЦПК), допустимими (стаття 78 ЦПК), достовірними (стаття 79 ЦПК), а у своїй сукупності - достатніми (стаття 80 ЦПК ). Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Як убачається із матеріалів справи, 24 січня 2020 року судом проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення. 29 січня 2020 року відповідачем до суду подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат, в якій зазначено, що стороною відповідача уже подавалися до суду докази на підтвердження суми фактично понесених витрат на правову допомогу (2000 грн.). Також, на підтвердження витрат у сумі 4 000 грн, які відповідач має понести у зв`язку з розглядом справи до заяви було долучено акт прийому-передач наданих послуг від 24.01.2020 року на виконання вимог за договором про надання правничої допомоги № 12/04/2019-3 від 12.04.2019 року. За таких підстав, просив суд постановити додаткове рішення у справі, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь «ОСББ «Тичини-16/2» 6000 грн на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. (т. 4 а.с. 23-26). Відмовляючи в ухваленні додаткового рішення, суд першої інстанції виходив із того, що у судовому рішенні від 24.01.2020 року вирішувалося питання щодо стягнення із позивача на користь відповідача понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн, однак, судом не знайдено підстав для стягнення із позивача на користь відповідача ОСББ «Тичини 16/2» витрат на професійну правничу допомогу у зазначеному розмірі. Окрім того, ні представником відповідача Золотопупом С.В. , ні представником Гуманенко В.Л. , до закінчення судових дебатів не було заявлено про наявність додаткових доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, що свідчить про невиконання ними вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Проте такі висновку суду першої інстанції не можуть вважатись правильними. Як зазначалось вище, розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Згідно матеріалів справи, 12 квітня 2019 року між ОСББ «Тичини 16/2» та АБ «Тарас Кулачко та Партнери» укладено договір № 12/04/2019-3 (т. 1 а.с. 156-157). Згідно акту прийому-передачі від 24 січня 2020 року відповідачу було надано наступні послуги: представництво ОСББ «Тичини»-16/2» в судових засіданнях Дніпровського районного суду м. Києва у справі № 755/21679/15-ц від 18.04.2019 року, 04.07.2019 року, 18.07.2019 року, 17.09.2019 року, 24.09.2019 року, 24.01.2020 року; кількість годин надання послуг - 8 годин; вартість однієї години надання послуг - 500 грн; загальна вартість наданої послуги - 4000 грн (т. 4 а.с. 24). З матеріалів справи убачається, що адвокат Золотопуп С.В. в інтересах ОСББ «Тичини»-16/2» дійсно був присутнім у засіданнях, зазначених в акті прийому-передачі від 24.01.2020 року, а зазначена у акті кількість годин відповідає часу, проведеному ним у цих судових засіданнях (т. 2 а.с. 165-167, т. 3 а.с. 17-21, 80-82, 108-114, 118-119, т. 4 а.с. 16). Слід відмітити, що позивачка ОСОБА_1 ні у суді першої інстанції, ні у суді апеляційної інстанції правом, передбаченим ч. 5 ст. 137 ЦПК України, не скористалась. Отже, з урахуванням, насамперед, відсутності заперечень іншої сторони щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, а також критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та наявних доказів колегія суддів вважає, що заявлені стороною відповідача до відшкодування судові витрати на правничу допомогу, які сторона має понести, у розмірі 4 000 грн є документованими та аргументованими. Висновок районного суду щодо не виконання відповідачем та його представниками вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК Україниспростовуються наявним в матеріалах справи доказами, зокрема, відзивом на позовну заяву, в якому було зазначено, що сума судових витрат відповідача (правнича допомога) орієнтовно складатиме 10 000 грн, з яких 2000 грн фактично понесені, а орієнтовно 8 000 грн відповідач планує понести. Отже, відповідачем до закінчення судових дебатів у справі було зроблено відповідну заяву щодо розміру витрат, які сторона має сплатити у зв`язку з розглядом справи. Відповідні докази на підтвердження розміру витрат, які підлягають понесенню, відповідач суду подав 29.01.2020 року, тобто, на протязі 5 днів після ухвалення рішення суду. Суд першої інстанції, відмовляючи відповідачу у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн, які відповідач має понести, не звернув уваги на те, що вимоги ч. 8 ст. 141 ЦПК України відповідачем були виконані, а тому такі витрати підлягають стягненню з позивача на його користь. Оскільки постановою Київського апеляційного суду від 17 червня 2020 року рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 24 січня 2020 року в частині вирішення питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу змінено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ "Тичини 16/2" 2 000 грн на відшкодування фактично понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, заява Золотопупа С.В. в інтересах ОСББ "Тичини 16/2" про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню частково. Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Ураховуючи викладене, апеляційна скарга Золотопупа С.В. в інтересах ОСББ "Тичини 16/2" підлягає задоволенню, а ухвала Дніпровського районного суду міста Києва від 05 лютого 2020 року скасуванню з ухваленням у справі додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу. Відповідно до положень статті 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Тичини-16/2» підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2102 грн. Керуючись ст.ст. 369, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу адвоката Золотопупа Сергія Васильовича в інтересах Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тичини 16/2" задовольнити. Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 05 лютого 2020 рокускасувати. Заяву Золотопупа Сергія Васильовича в інтересах Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тичини 16/2" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково. Ухвалити у справі додаткове рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу. Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тичини 16/2" (місцезнаходження: 02098, м. Київ, проспект П.Тичини, 16/2, ЄДРПОУ 25980637) 4 000 (чотири тисячі) грн на відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають понесенню. Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тичини 16/2" (місцезнаходження: 02098, м. Київ, проспект П.Тичини, 16/2, ЄДРПОУ 25980637) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2102 (дві тисячі дві) грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повне судове рішення складено 18 червня 2020 року. Головуючий Т.О. Невідома Судді Д.Р. Гаращенко А.А. Пікуль