Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 453/1313/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 453/1313/24 пров. № А/857/8229/26 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача: Гінди О.М., суддів: Заверухи О.Б., Качмара В.Я., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22 січня 2026 року про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (головуюча суддя: Хома Ю.П., місце ухвалення - м. Львів) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до головного державного виконавця Сколівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування постанов, - встановив: ОСОБА_1 05.01.2026 звернувся до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 09.01.2026 заяву, подану без додержання вимог, встановлених статтею 364 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) залишено без руху. Позивачу надано десятиденний строк з дня вручення даної ухвали на усунення недоліків позовної заяви та роз`яснено наслідки невиконання вимог ухвали. Позивачем, 19.01.2026 на виконання вимог ухвали від 09.01.2026 подано клопотання про поновлення строку звернення до суду. Клопотання обґрунтовано тим, що дізнатися про нововиявлену обставину позивач зміг лише 26.12.2025, після отримання офіційної відповіді Сколівського ВДВС № 48609, якою було підтверджено незаконність відкриття виконавчого провадження до набрання постановою законної сили. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 22 січня 2026 року заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, - повернуто позивачу разом з усіма доданими до неї матеріалами. Не погодившись з прийнятою ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та зобов`язати суд прийняти заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та розглянути її по суті. Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт покликається на те, що фактично дізнався про нововиявлену обставину лише 26.12.2025, після отримання офіційної відповіді Сколівського ВДВС № 48609, якою прямо підтверджено факт відкриття виконавчого провадження до набрання постановою законної сили. Ототожнення судом першої інстанції доставки судового рішення до електронного кабінету з моментом усвідомлення нововиявленої обставини є помилковим та таким, що суперечить суті процесуального права. Нововиявленою обставиною у даній справі є не судове рішення, а фактична незаконність дій державного виконавця, а саме: відкриття виконавчого провадження до набрання законної сили постановою про адміністративне правопорушення. Цей факт не був встановлений жодним судовим рішенням та не був відомий заявнику до моменту отримання офіційної відповіді Сколівського ВДВС від 26.12.2025 № 48609, якою вперше підтверджено зазначену обставину. Відповідачем відзиву на апеляційну скаргу не подано, що не перешкоджає розгляду справи по суті. Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявнику) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав. Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що звернувшись до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами 04.01.2026 заявник пропустив 30-денний строк, встановлений п. 1 ч. 1 ст. 363 КАС України. Колегія суддів погоджується з таким висновком судді суду першої інстанції з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.11.2024 у справі № 453/1313/24, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2025, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного державного виконавця Сколівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування постанов відмовлено повністю. Ухвалою від 03.04.2025 заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами повернуто позивачу разом з усіма доданими до неї матеріалами. Позивачем 05.01.2026 (вх. № 672) подано заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Вказує, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.06.2025 у справі № 380/25553/24, яке набрало законної сили встановлено, що постанова серії БАД № 784363 від 24.11.2023 набрала законної сили лише 10.07.2024. Державний виконавець відкрив виконавче провадження № 73764904 09.01.2024, тобто до набрання виконавчим документом законної сили. Позивач вважає цю обставину істотною і такою, що існувала на момент розгляду справи № 453/1313/24, але не була і не могла бути відомою, оскільки була встановлена судом лише у 2025 році. Згідно зі статтею 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов`язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватися у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах. Крім цього, законодавець встановлює певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав. Строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність фізичної особи. Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. Згідно статті 363 КАС України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано: 1) з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин; 2) з підстави, визначеної пунктом 2 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли вирок (ухвала) у кримінальному провадженні набрав (набрала) законної сили; 3) з підстави, визначеної пунктом 3 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду; 4) з підстави, визначеної пунктом 1 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України; 5) з підстави, визначеної пунктом 2 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли вирок у кримінальному провадженні набрав законної сили; 6) з підстави, визначеної пунктом 3 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, - особою, стосовно якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного. Частиною другою статті 363 КАС України передбачено, що з урахуванням положень частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана: 1) з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили; 2) з підстав, визначених пунктами 2 і 3 частини другої та частиною п`ятою статті 361 цього Кодексу, - не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили. З матеріалів справи убачається, що позивач 05.01.2026 подав заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Зазначив, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.06.2025 у справі № 380/25553/24, яке набрало законної сили встановлено, що постанова серії БАД № 784363 від 24.11.2023 набрала законної сили лише 10.07.2024. Державний виконавець відкрив виконавче провадження № 73764904 09.01.2024, тобто до набрання виконавчим документом законної сили. Позивач вважає цю обставину істотною і такою, що існувала на момент розгляду справи № 453/1313/24, але не була і не могла бути відомою, оскільки була встановлена судом лише у 2025 році. За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 120 та ч.1 статті 363 КАС України, строк звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу суду починається з наступного для, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких нововиявлених обставин. Отож суду першої інстанції належало встановити обставини дату коли позивач у цій справі дізнався або повинен був дізнатися про існування нововиявлених обставин про які йдеться у поданій ним заяві. Дослідивши матеріали справи, колегією суддів також установлено, що з метою усунення виявленого судом недоліку при поданні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, відповідачем подано виправлену заяву від 19.01.2026. Також разом з вказаною заявою позивачем подано клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якому заявник вказав що про істотну нововиявлену обставину дізнався лише 26.12.2025 після отримання офіційної відповіді Сколівського ВДВС № 48609, якою було підтверджено незаконність відкриття виконавчого провадження до набрання постановою суду законної сили. Вказав, що до цього моменту у нього об`єктивно не було можливості знати про зазначену обставину та використати її як підставу для звернення до суду. Таким чином вважає, що строк пропущений з поважних причин. Водночас, позивач стверджує, що нововиявлена, на його думку, обставина була встановлена в ході судового розгляду адміністративної справи № 380/25553/24 і полягає у даті набранні законної сили постанови про адміністративне правопорушення серії БАД № 784363 від 24.11.2023. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2025 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.06.2025 у справі № 380/25553/24 в частині задоволення позову про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Сколівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Радевича Василя Федоровича від 18.12.2024 про зміну (доповнення) реєстраційних даних у виконавчому провадженні № 73764904 змінено шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції цієї постанови. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.06.2025 у справі № 380/25553/24 в частині задоволення позову про зобов`язання Сколівський відділ державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції закінчити виконавче провадження № 73764904, відкрите щодо позивача, скасоване та ухвалена постанова, якою в задоволенні позову в цій частині відмовлено. В решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.06.2025 у справі № 380/25553/24 залишено без змін. В силу положень частини першої статті 325 КАС України та частини другої статті 255 постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2025 у справі № 380/25553/24 та рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.06.2025 у справі № 380/25553/24 набрали законної сили 04.09.2025. Відповідно до довідки про доставку електронного листа постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2025 надіслана позивачу в його електронний кабінет та доставлена 06.09.2025, що підтверджується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі № 380/25553/24. Таким чином з 06.09.2025 позивач був ознайомлений із змістом судового рішення, а тому із вказаної дати у позивача виникло право на звернення із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Позивач звернувся до суду із заявою лише 04.01.2026, тобто з пропуском встановленого пунктом 1 частини 1 статті 363 КАС України тридцятиденного строку звернення із такою заявою. Отже, звернувшись до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами 04.01.2026 заявник пропустив 30-денний строк, встановлений п. 1 ч. 1 ст. 363 КАС України. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Слід ураховувати, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та яка з обставин, незалежних від сторони, унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Відтак поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. При цьому суд зауважує, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»). Аналіз практики Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб. Стосовно поданого клопотання про поновлення строку звернення від 19.01.2026 на виконання вимог ухвали суду про залишення без руху заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у справі № 380/25553/24, то дане клопотання не містить жодних підстав пропущення строку звернення, а посилання на лист - відповідь 26.12.2025 Сколівського ВДВС № 48609 є безпідставним і спростовується підтверджується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі № 380/25553/24 про доставку 06.09.2025 до електронного кабінету позивача постанови від 04.09.2025. Таким чином, наведені у заяві причини пропуску строку звернення до суду, не можна визнати поважними та об`єктивними причинами пропуску вказаного строку, оскільки наведені підстави для поновлення строку звернення до суду свідчать про те, що позивач не вчиняв будь-яких дій в межах встановленого строку для захисту свого порушеного права та інтересів, що свідчить про пасивність поведінки позивача у здійсненні права на подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. При цьому колегія суддів звертає увагу, що незнання позивача про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Враховуючи установлені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що приведені скаржником у поданій заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами причини не є поважними та об`єктивно непереборними, а також такими, що не залежали від волі такого скаржника. Як наслідок суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстави для задоволення заяви скаржника про поновлення строку звернення до суду у цій справі. Відносно ж решти доводів апеляційної скарги які стосуються суті нововиявлених обставин, то колегія суддів не надає їм правової оцінки, позаяк заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами позивачем подано з порушенням строку установленого п. 1 ч. 1 ст. 363 КАС України. Таким чином колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі Гарсія Руїз проти Іспанії (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент. Тому за наведених вище підстав, якими обґрунтовано судове рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін. Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись ст. ст. 312, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд постановив: апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22 січня 2026 року про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 453/1313/24 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя О. М. Гінда судді О. Б. Заверуха В. Я. Качмар