Постанова 4855 № 751/4431/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 751/4431/23 Суддя (судді) суду 1-ї інст.: Лібстер А.С. ПОСТАНОВА Іменем України 07 листопада 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Сорочка Є.О., суддів Єгорової Н.М., Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27.06.2023 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанов про накладення адміністративних стягнень, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанов у справах про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі серії БАД №174482 від 25.08.2022, БАД №174483 від 25.08.2022, БАД №174492 від 06.09.2022, БАД №174493 від 06.09.2022 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною шостою статті 121, частиною другою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та закриття справ про адміністративні правопорушення, просить визнати причини пропущення строку подачі позову поважними та поновити його. Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 08.06.2023 позов залишено без руху. Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27.06.2023 позовну заяву повернуто. Приймаючи такі рішення, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем порушений строк звернення до адміністративного суду, а вказані ним причини пропуску строку не є поважними. Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення, а справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що підстави для повернення позовної заяви були відсутні. Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів. Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС), частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Частина перша статті 118 КАС визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно із частиною третьою статті 122 КАС для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, встановлені статтею 286 КАС, частиною другою якої передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС відповідно до частин першої-другої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»). Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя. Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому у справі, що розглядається, трок звернення становить 10 днів та обчислюється з дня вручення оскаржуваного рішення. Поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. Як вбачається з матеріалів справи, 25.08.2022 та 06.09.2022 поліцейським ВРПП Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області капралом поліції Корамисел О.М. винесені відносно позивача постанови про накладення адміністративних стягнень. Звертаючись до суду із позовом у даній справі, позивач наголошував на тому, що про існування вказаних постанов та про факт притягнення його до адміністративної відповідальності йому не було відомо. Так, згідно вказаних постанов, особу позивача встановлено «по базі « Цунамі »». Проте норми чинного законодавства не визначають інформацію вказаної бази даних як такої, що може посвідчувати особу. Будь-яких відомостей про належне встановлення особи-порушника згідно вказаних постанов, а також відомостей про те, що вказані постанови виносилися у присутності позивача матеріали справи не містять. У зв`язку із викладеним, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2023 витребувано у Головного управління Національної поліції в Чернігівській області: - оригінали або належним чином засвідчені копії матеріалів справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у яких були прийняті оскаржувані постанови серії БАД №174482 від 25.08.2022, БАД №174483 від 25.08.2022, БАД №174492 від 06.09.2022, БАД №174493 від 06.09.2022 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності; - відомості із підтвердженням відповідними доказами щодо встановлення особи, яку притягнуто до відповідальності згідно постанов серії БАД №174482 від 25.08.2022, БАД №174483 від 25.08.2022, БАД №174492 від 06.09.2022, БАД №174493 від 06.09.2022; - відео (з борікамер), що є додатками до постанов серії БАД №174482 від 25.08.2022, БАД №174483 від 25.08.2022, БАД №174492 від 06.09.2022, БАД №174493 від 06.09.2022, та/або інші докази фіксації, що використані при винесені вказаних постанов. Вказаною ухвалою також встановлено Головному управлінню Національної поліції в Чернігівській області строк для надання витребуваних відомостей та документів до 20.10.2023 включно. Зазначене рішення доставлене до Електронного кабінету Головного управління Національної поліції в Чернігівській області 13.10.2023 о 11:35 год. Однак, у встановлений строк вимоги ухвали виконані не були, у зв`язку із чим 24.10.2023 розгляд справи відкладено на 07.11.2023, а Головному управлінню Національної поліції в Чернігівській області згадану ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2023 додатково направлено на адресу електронної пошти «vdz@cn.police.gov.ua», яка вказана у розділі «Контакти» офіційного веб-порталу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області [https://cn.npu.gov.ua/]. Не зважаючи на викладене, вимоги суду Головним управлінням Національної поліції в Чернігівській області ні у встановлений судом строк, ні станом на час прийняття цієї постанови виконані не були, про неможливість надання витребуваних доказів суду не повідомлено. Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Відповідно до частини дев`ятої статті 9 КАС у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду. Зважаючи на те, що вказані в ухвалі від 12.10.2023 докази витребуватися судом для цілей підтвердження факту належного встановлення особи позивача та винесення оскаржуваних постанов за його присутності та за вчинені саме ним діяння, то оскільки відповідних доказів надано не було, колегія суддів у відповідності до частини дев`ятої статті 9 КАС визнає встановленим факт того, що при винесенні оскаржуваних постанов особу позивача встановлено не було, постанови винесені за його відсутності та за діяння, які ним не вчинялися. За таких обставин, необґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, шо що позивач був зупинений 25.08.2022 та 06.09.2022 співробітниками поліції за порушення Правил дорожнього руху, до оскаржуваних постанов внесені його дійсні анкетні дані. Колегія суддів наголошує на тому, що вказаний висновок ґрунтується виключно на суб`єктивних припущеннях суду. Будь-яких достовірних доказів того, що позивач був обізнаним про винесення оскаржуваних постанов, доказів їх вручення, або ж доказів вручення йому відповідних постанов державного виконався (у виконавчих провадженнях з примусового виконання спірних постанов) матеріали справи не містять. Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що про існування оскаржуваних постанов він дізнався лише 01.06.2023 із відповіді відділу державної виконавчої служби на запит адвоката позивача. Тому, подаючи 03.06.2023 позов у даній справі, позивачем дотримані строки звернення до адміністративного суду. Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв помилкове рішення про повернення позову. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС. За змістом частини першої статті 320 КАС підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Оскільки судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, порушено норми процесуального права які призвели до неправильного вирішення питання, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись статтями 34, 243, 312, 320, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Скасувати ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27.06.2023, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Суддя-доповідач Є.О. Сорочко Суддя Н.М. Єгорова Суддя Є.В. Чаку