Постанова Київський апеляційний суд № 375/2267/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 04 травня 2026 року справа № 375/2267/25 провадження № 33/824/2408/2026 Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Музичко С.Г., розглянувши справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - Заліського Богдана Сергійовича на постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 16 березня 2026 року, у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, В С Т А Н О В И В : Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №432647 від 24.08.2025 року, 29.06.2025 року об 17 год 40 хв в с-щі Рокитне по вул. Ентузіастів, 8 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-benz з номерним знаком НОМЕР_1 в стані алкогольного сп?яніння. Огляд на стан алкогольного сп?яніння проводився у встановленому законом порядку в найближчому медичному закладі в лікаря-нарколога, а саме: КНП "Рокитнянська багатопрофільна лікарня", Білоцерківський р-н, смт. Рокитне, вул. Вокзальна

86. Результат огляду позитивний, що підтверджується висновком лікаря-нарколога 162., чим порушив вимоги п.2.9 а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановою судді Рокитнянського районного суду Київської області від 16 березня 2026 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн з позбавленням права керування транспортним засобом на 1 рік. Стягнуто судовий збір з ОСОБА_1 на користь держави у розмірі 665 грн 60 коп. Не погоджуючись із постановою Рокитнянського районного суду Київської області від 16 березня 2026 року захисник ОСОБА_1 - Заліський Богдан Сергійович подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та провадження у справі закрити. В обґрунтуванні вимог посилається на те, що відеозапис виконаний з порушенням Інструкції в частині початку виконання службових обов`язків по документуванню інкримінованого правопорушення, тобто не зафіксовано факт керування транспортним засобом саме особою, якій інкримінується правопорушення, захист вважає, що даний відеозапис є недопустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення. Скаржник зазначає, що за кермом автомобіля він не був, того дня транспортним засобом не керував. Під тиском працівників поліції міг себе оговорити але насправді за кермом автомобіля була його знайома Олішевська Інна, яка може підтвердити це в суді. З огляду на те, що підстав для зупинки транспортного засобу поліцейським не надано, то сама зупинка транспортного засобу та наступні дії інспектора поліції і зібрані докази не відповідають вимогам с. 35 Закону України «Про Національну поліцію» та є не допустимими доказами винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення. В судове засідання ОСОБА_1 та його захисник Заліський Б.С. не з`явились Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази в їх сукупності, суддя дійшов наступних висновків. Згідно положеньст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом. Відповідно дост. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. В своєму рішенні від 29 червня 2007 року по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортним засобом є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти транспортними засобами та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі». Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цьогозакону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Пунктом 2.9.а Правил дорожнього рухуУкраїни передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено уст. 266 КУпАП,постанові КабінетуМіністрів Українивід 17.12.2008№ 1103«Про затвердженняПорядку направлення водіїв транспортних засобів дляпроведення огляд уз метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп`янінняабо перебування під впливомлікарських препаратів, що знижують увагу ташвидкість реакції,і проведення такого огляду (далі-Порядок), Інструкції про порядок виявленняу водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чиіншого сп`яніння або перебуванняпід впливом лікарських препаратів, що знижують увагу ташвидкість реакції,затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`яУкраїни 09.11.2015№ 1452/735 (далі-Інструкція). Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Пунктом 2 Порядку передбачено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Згідно з п. 4 Порядку огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. За змістом п. 3 Розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Згідно з п. 3 Порядку огляд на стан сп`яніння проводиться:поліцейським намісці зупинкитранспортного засобуз використаннямспеціальних технічнихзасобів (законодавчорегульованих засобіввимірювальної техніки,які відповідаютьвимогам законодавствапро метрологіюта метрологічнудіяльність); лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Відповідно до п. 7 розділу ІІ Інструкції установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Пунктом 10 розділу ІІ Інструкції передбачено, що результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Згіднозі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Таким чином, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується зібраними у справі доказами: протоколом проадміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 432647від 24.08.2025 року, який складено відповідно до вимог ст.256 КУпАП та в якому розкрито суть адміністративного правопорушення; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29.06.2026 року; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10.07.2025 року; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 29.06.2025 року; рапортом поліцейського від 24.08.2025 року; та відеозаписом долученим до матеріалів справи. З оглянутого відеозапису події з портативного відеореєстратора поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 сидів на пасажирському сидінні, повідомив працівників поліції, що він не керував транспортним засобом, а за кермом перебував інший водій, який пішов в магазин. В ході спілкування працівниками поліції з ОСОБА_1 , було неодноразово зроблено зауваження щодо висловлювання ненормативною лексикою, на що останній не звертав уваги. Окрім того було встановлено, що все таки ОСОБА_1 керував транспортним засобом, та погодився пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі. Працівниками поліції було доставлено ОСОБА_1 до медичного закладу, після проходження огляду на стан сп`яніння, було виявлено, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, про що свідчить висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів що знижують увагу та швидкість реакції. Щодо аргументів сторони захисту про те що ОСОБА_1 під тиском працівників поліції міг себе оговорити, суд вважає не слушними, з огляду на те, що дії поліцейських не оскаржувались у передбаченому законом порядку. Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи їх у сукупності, апеляційний суд доходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена, є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом». Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705\12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим. А саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї. Таким чином, порушень норм матеріального та процесуального права, які б були підставою для зміни чи скасування постанови суду при її перегляді, апеляційним судом не встановлено. З огляду на вищенаведене, підстав для зміни постанови суду з наведених в апеляції мотивів апеляційний суд не вбачає, а тому вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - Заліського Богдана Сергійовича на постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 16 березня 2026 року залишити без задоволення. Постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 16 березня 2026 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя