Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/8739/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/8739/24 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 травня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Грибан І.О. судді: Беспалов О.О. Штульман І.В. за участі: секретар с/з Кващук Т.А. позивач ОСОБА_1 пр-к позивача Колодій О.М. пр-к відповідача Сердіченко С.А. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної судової адміністрації України на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року про відмову у задоволенні заяви про роз`яснення рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі,- У С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державної судової адміністрації України, в якому просив суд: - визнати протиправним та скасувати наказу т.в.о. Голови Державної судової адміністрації України Пампури М.В. від 16 лютого 2024 року №8/06 «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » та поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві та допустити негайне виконання судового рішення (ч. 8 ст. 235 КЗпП). Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю: - визнано протиправними та скасовано наказ т.в.о. Голови Державної судової адміністрації України Пампури М.В. від 16 лютого 2024 року №8/06 «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » (зі змінами та доповненнями від 29.07.2024 № 11/06); - поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві з 17 лютого 2024 року; - допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві 17 лютого 2024 року. 11.11.2025 відповідач звернувся до Київського окружного адміністративного суду із заявою про роз`яснення рішенням Київського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2025 року. У вказаній заяві відповідач просив роз`яснити, яким чином виконувати судове рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Територіального управління ДСА України в місті Києві з 17.02.2024, так як наказ ДСА України від 16.02.2024 №8/06 «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » (зі змінами та доповненнями від 29.07.2024 № 11/06) на момент ухвалення рішення не було реалізовано. У свою чергу, ДСА України для можливості виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.10.2025 у справі № 320/8739/24 звернулася до ТУ ДСА України в місті Києві з проханням надати інформацію щодо реалізації (виконання) наказу т.в.о. Голови ДСА України Пампури М. В. від 16.02.2024 №8/06 «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » (зі змінами та доповненнями від 29.07.2024 № 11/06). Листом від 23.10.2025 №2-3480/25 ТУ ДСА України в місті Києві повідомило, що наказом від 17.10.2025 №104/к ОСОБА_1 відраховано зі штату та проведено всі розрахунки. Зокрема в наказі зазначено, що днем звільнення вважати 17.10.2025, даний факт, на думку відповідача, вчергове підтверджує доводи ДСА України, що наказ ДСА України від 16.02.2024 №8/06 «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » (зі змінами та доповненнями від 29.07.2024 № 11/06) на момент ухвалення рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.10.2025 у справі №320/8739/24 не було реалізовано. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року у задоволенні заяви Державної судової адміністрації України про роз`яснення рішення суду відмовлено. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про роз`яснення рішення суду, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про роз`яснення рішення Київського окружного адміністративного суду. Апелянт посилається на те, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2025 року є незрозумілим для виконання. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 02 березня 2026 року. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 29 квітня 2026 року. 29 квітня 2026 року розгляд апеляційної скарги Державної судової адміністрації України на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року не здійснювався, у зв`язку з перебуванням матеріалів справи у судді, що не входить до складу колегії суддів, для вирішення питання про відвід. 05 травня 2026 року повісткою-повідомленням Шостого апеляційного адміністративного суду призначено до розгляду апеляційну скаргу Державної судової адміністрації України на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року у відкритому судовому засіданні 12 травня 2026 року. 12 травня 2026 року у судовому засіданні оголошено по справі перерву до 27 травня 2026 року. У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити. Позивач та його представник у судовому засіданні повністю заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили залишити оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін. Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного. Відмовляючи у задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що порушені заявником питання стосуються порядку виконання рішення суду, а тому до них не може бути застосовано механізм, визначений статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Так, статтею 254 КАС України передбачено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Ухвалу про роз`яснення судового рішення або відмову у його роз`ясненні може бути оскаржено. Таким чином, роз`яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення. Роз`яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Незрозумілість судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Тобто, це стосується випадків, коли не дотримано вимоги ясності, визначеності такого рішення суду. Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 30 квітня 2020 року у справі № 22а-11177/08, від 14 березня 2024 року у справі № 380/15190/22. Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документа. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині. За загальними нормами права роз`яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. У заяві про роз`яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз`яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов`язкового характеру. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 814/907/16. Системне тлумачення вищевказаних положень процесуального закону дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні відповідної неясності і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині. Подібні висновки також були неодноразово висловлені Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 13 липня 2016 року у справі №21-6440іп15, від 12 липня 2017 року у справі № 802/1028/13-а, а також у постановах Верховного Суду від 26 січня 2018 року у справі №138/815/17, від 16 липня 2020 року у справі №619/3407/16-а, від 30 грудня 2020 року у справі №766/9580/17, від 26 травня 2022 року у справі №620/1269/20. Так, як убачається із заяви про роз`яснення судового рішення, заявник просить роз`яснити судове рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Територіального управління ДСА України в місті Києві з 17.02.2024. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що заява Державної судової адміністрації України про роз`яснення судового рішення за своїм змістом є заявою про роз`яснення порядку його виконання, тобто заявник фактично просить вказати, як виконати рішення суду, що не є роз`ясненням його змісту. За приписами статті 378 КАС України за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може встановити чи змінити спосіб або порядок виконання такого рішення. Таким чином, законодавцем розмежовано порядок «роз`яснення судового рішення якщо таке є незрозумілим» (стаття 254 КАС України) та «встановлення способу і порядку виконання судового рішення в разі наявності обставин, що ускладнюють його виконання» (стаття 378 КАС України). З поданої заяви вбачається, що порушені заявником питання стосуються роз`яснення порядку виконання рішення суду, а тому до них не може бути застосовано механізм, визначений статтею 254 КАС України. Правова позиція з питання застосування вищезазначених норм процесуального права підтримана Верховним Судом в ухвалі від 17 січня 2019 року №802/2167/17-а. Окрім того, колегія суддів враховує, що резолютивна частина рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2025 року містить однозначні висновки: наказ скасовано, позивача поновлено на посаді, вимоги щодо поновлення підлягають негайному виконанню відповідно до статті 371 КАС України. З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно зазначив, що при винесенні судового рішення у справі № 320/8739/24 до рішення суду вимоги, викладені в КАС України, дотримані, зокрема, в ньому проаналізовано норми права, які застосував суд, резолютивна та мотивувальна частини рішення між собою логічно узгоджуються, не викликають двозначного розуміння і відповідають висновкам суду, зробленим на підставі матеріалів справи та вимог чинного законодавства, а отже рішення суду є чітким, зрозумілим і не потребує роз`яснень. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною, підстави для її скасування відсутні, так як суд першої інстанції, всебічно перевірив обставини справи, вирішив заяву у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. При цьому колегією суддів враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року про відмову у задоволенні заяви про роз`яснення рішення суду. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Державної судової адміністрації України залишити без задоволення. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року про відмову у задоволенні заяви про роз`яснення рішення суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України. Головуючий суддя І.О. Грибан Судді: О.О. Беспалов І.В. Штульман (повний текст постанови складено 29.05.2026р.)