Постанова 4852 № 280/10644/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 01 червня 2026 року м. Дніпросправа № 280/10644/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач), суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2026 року (суддя О.В. Конишева) у справі № 280/10644/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, у якому просила: - визнати протиправним рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, щодо повернення на доопрацювання документів про призначення позивачці - рідній дочці загиблого захисника України солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», оформлене витягом з протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 28.02.2025 № 19/Д; - скасувати рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене витягом з протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 28.02.2025 № 19/Д; - зобов`язати Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум повторно розглянути заяву про призначення позивачці - рідній дочці загиблого захисника України солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з врахуванням висновків суду викладених у рішенні. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення відповідача є протиправним та порушує право позивачки на належну їй одноразову грошову допомогу, як доньки загиблого військовослужбовця. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2026 року адміністративний позов задоволено: - визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене витягом з протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 28.02.2025 № 19/Д; - зобов`язано Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум повторно розглянути заяву про призначення позивачці - рідній дочці загиблого захисника України солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з врахуванням правових висновків суду. Судом першої інстанції зазначено, що відмовляючи в задоволені заяви, відповідач виходив з того, що Закон №3515-IX на дату загибелі ОСОБА_2 не набрав чинності, а тому його норми не можуть бути поширені на позивача та трактуватися як підстава для виникнення у нього права на отримання одноразової грошової допомоги. Суд врахував, що Законом № 3515-IX, який прийнятий з метою дотримання принципу соціальної справедливості при призначенні одноразової грошової допомоги, та який набрав чинності 29.03.2024, статтю 16-1 Закону №2011 викладено в новій редакції, яка передбачає, що дітей, незалежно від умови досягнення чи не досягнення ними повноліття, включено до складу членів сімей загиблих (померлих) осіб, які (члени сім`ї) мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Суд вказав, що відповідачем при винесені оскаржуваного рішення не враховано позицію щодо дії законів та інших нормативно-правових актів в часі, яку неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Зважаючи на те, що на момент звернення позивача з відповідною заявою про призначення їй одноразової грошової допомоги, діяла нова редакція статті 16-1 Закону № 2011-XII, якою дітей, не залежно від умови досягнення ними повноліття, було включено до складу членів сімей загиблих (померлих) осіб, які (члени сім`ї) мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги та, керуючись принципом верховенства права та справедливості, суд першої інстанції вважав, що позовні вимоги позивача, підлягають задоволенню. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Міністерство оборони України подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що суд першої інстанції хибно застосував у спірному випадку положення ст.16-1 Закону №2011 в редакції, яка діє з 29.03.2024 року. Вважає, що ним правомірно застосовано приписи Закону №2011 в правильній редакції. Зауважує, що позивачці правомірно повернено на доопрацювання її документи, адже з них неможливо встановити право заявниці на отримання спірної одноразової грошової допомоги згідно п.2 постанови КМУ №168, оскільки документи позивачки не підтверджують, що вона була членом сім`ї загиблого військовослужбовця або перебувала на утриманні загиблого військовослужбовця. Відтак, скаржник наполягає, що його спірне рішення є правомірним, а отже позов задоволенню не підлягає. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивачка є донькою загиблого військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_2 №С3/1423 від 08.05.2022 позивача було повідомлено про те, що її батько, солдат в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_2 17 квітня 2022 року, під час участі в бойових діях та забезпечені здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ, поблизу населених пунктів Приютне, Вишневе, Степове та Новоукраїнське Запорізької області безвісти зник. Сповіщенням сім`ї ІНФОРМАЦІЯ_2 №С3/11701 від 21.12.2023 позивача було повідомлено про те, що статус її батька, солдата ОСОБА_2 , водія 2-го стрілецького взводу 4-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , з 19.12.2023 року змінюється з безвісті зниклого на загиблий під час виконання бойового наказу по захисту Батьківщини в районі околиці н.п. Вишневе Гуляйпільського району Запорізької області, 17.04.2022 року, стосовно постанови про ідентифікацію особи від 19.12.2023 року. 23.10.2024 року позивач звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_3 з заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 Збройних Сил України солдата ОСОБА_2 , в період дії воєнного стану. В жовтні 2025 року позивач отримала листа №39/7600 від 02.10.2025 року з додатком (витяг із протоколу від 28.02.2025р. №19/д). У витязі з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №19/д від 28.02.2025 зазначено наступне: «Розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про повернення на доопрацювання документів для призначення одноразової грошової допомоги: Відповідно до пункту 2 постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. № 168: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - дочки загиблого ІНФОРМАЦІЯ_5 у період дії воєнного стану солдата ОСОБА_2 що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 від 23.12.2023 та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 13.12.2024 № 321/КЦ/13164. Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", одноразова грошова допомога виплачується сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на день загибелі військовослужбовця), а саме: членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця. Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Статтею 3 Сімейного кодексу України установлено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Щодо утриманців, Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено, що члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.'' За поданими документами неможливо встановити, чи є повнолітня дочка загиблого військовослужбовця непрацездатною (особою з інвалідністю) і перебувала на його утриманні. Також за поданими документами неможливо встановити, що вона проживала разом зі своїм батьком, вела з ним спільне господарство і мала взаємні права та обов`язки. Без надання документів, які відповідно до Сімейного кодексу України підтверджують, що повнолітня дочка була членом сім`ї загиблого військовослужбовця (судове рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема про факт спільного проживання, ведення спільного господарства та наявність між ними взаємних прав та обов`язків) або перебування на його утриманні відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (копії документів, виданих Пенсійним фондом України, які підтверджують право на призначення пенсії в разі втрати годувальника або факт призначення пенсії за загиблого, судового рішення про встановлення факту перебування на його утриманні на дату загибелі), неможливо встановити право заявниці на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, у зв`язку з чим документи позивачці повернути на доопрацювання». Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивачка звернулась до суду за захистом своїх прав. Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого. Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон №2011-ХІІІ) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі. Статтею 16-1 Закону України № 2011-XII встановлено перелік осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Водночас зміст цього переліку не є сталим і зазнавав змін у різні періоди часу, у зв`язку з чим коло осіб, які мають право на таку виплату, змінювалося. Так, стаття 16-1 Закону України № 2011-XII (в редакції Закону № 5040-VI від 04.07.2012, чинній на момент смерті ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_5 ) визначала, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста. Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Стаття 16-1 Закону України № 2011-XII (у редакції Закону України № 2489-IX від 29 липня 2022 року) передбачала, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення). Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги» № 3515-IX від 09 грудня 2023 року (далі - Закон № 3515-IX) було оновлено редакцію вказаної статті і викладено її у наступній редакції: «

1. У випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.

2. За наявності особистого розпорядження право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, на користь яких складено таке особисте розпорядження, у розмірі частки, визначеної в такому розпорядженні у відсотках. Незалежно від змісту особистого розпорядження право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки загиблої (померлої) особи у розмірі 50 відсотків частки, яка належала б кожному з них у разі призначення і виплати одноразової грошової допомоги за відсутності особистого розпорядження.

3. У разі відсутності особистого розпорядження або за наявності неохопленої особистим розпорядженням частки розміру одноразової грошової допомоги право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги (її частки) мають особи, визначені у пункті 4 цієї статті, у рівних частках.

4. До членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"» Наведене свідчить про те, що законодавче регулювання спірних правовідносин зазнало змін, у тому числі в частині визначення кола осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги. У зв`язку з цим для правильного вирішення спору необхідним є визначення, яка саме редакція зазначеної норми підлягає застосуванню у цьому випадку, що, у свою чергу, зумовлює необхідність з`ясування моменту виникнення права на відповідну виплату. Згідно статті 16-3 Закону № 2011-XII порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року прийнято постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168). Пунктом 2 постанови КМУ № 168 установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей. Абз. 2 пункту 2 постанови КМУ № 168 передбачено, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть. На виконання вимог Закону № 2011-XII постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві. Згідно з пунктом 3 Порядку № 975 (у редакції, чинній на дату смерті) днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що право на отримання одноразової грошової допомоги є похідним від юридичного факту загибелі (смерті) військовослужбовця та виникає саме з моменту настання цієї події, що передбачено як положеннями Закону №2011-XII, так і підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема постановою КМУ №168 та порядком №975, що випливає із системного зв`язку статей 16, 16-1, 16-3 Закону №2011-XII та конкретизовано пунктом 2 постанови КМУ №168 і пунктом 3 Порядку №975. При цьому визначення моменту виникнення такого права має вирішальне значення, оскільки саме з ним законодавець пов`язує встановлення кола осіб, уповноважених на його реалізацію. Такий підхід обумовлений природою спірної соціальної виплати як одноразової, цільової та такої, що підлягає розподілу між визначеним колом осіб у рівних частках, а відтак потребує чіткого та визначеного у часі встановлення суб`єктного складу її отримувачів. Отже, саме станом на дату смерті військовослужбовця, яка є моментом виникнення права на відповідну виплату, підлягає визначенню коло осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16-1 Закону №2011-XII. Зазначене забезпечує принцип правової визначеності, стабільності бюджетних зобов`язань держави та унеможливлює зміну (збільшення або зменшення) суб`єктного складу отримувачів після настання юридичного факту, з яким закон пов`язує виникнення відповідного права. З огляду на це подальші зміни законодавства, зокрема розширення переліку осіб, які можуть бути віднесені до членів сім`ї військовослужбовця, не мають зворотної дії у часі та не можуть впливати на визначення суб`єктного складу осіб, які набули право на отримання одноразової грошової допомоги, якщо таке право виникло до набрання чинності відповідними змінами. Звернення особи із відповідною заявою є способом реалізації вже набутого права, а не юридичним фактом, з яким закон пов`язує момент його виникнення. Такий висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 12.05.2026 (справа №280/1098/25, у постанові від 19.05.2026 року (справа № 600/1860/25-а). Таким чином, вирішення питання щодо належності особи до кола отримувачів повинно здійснюватися виключно виходячи з правового регулювання, чинного на момент виникнення права, тобто на дату смерті військовослужбовця. Отже, суд першої інстанції хибно вказав, що до спірних правовідносин слід застосовувати приписи статті 16-1 Закону України № 2011-XII в редакції Закону № 3515-IX. Натомість, є правильними доводи скаржника про те, що він правомірно в спірному випадку керувався положеннями статті 16-1 Закону України № 2011-XII в редакції Закону № 5040-VI від 04.07.2012, чинній на момент смерті ОСОБА_2 . За змістом спірного рішення комісія відповідача дійшла висновку, що без надання документів, які відповідно до Сімейного кодексу України підтверджують, що повнолітня дочка (позивачка) була членом сім`ї загиблого військовослужбовця, або документів, які підтверджують, що позивачка перебувала на утриманні загиблого військовослужбовця відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", неможливо встановити право заявниці на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №

168. В свою чергу, позивачкою не наведено аргументи та не подано докази на спростовування вищевказаних висновків комісії відповідача. Відтак, враховуючи положення абз. 2 п.13 Порядку №975, колегія суддів зазначає, що спірне рішення комісії відповідача про повернення позивачці на доопрацювання документів для призначення одноразової грошової допомоги, відповідно до пункту 2 постанови КМУ № 168 є правомірним. Таким чином, суд першої інстанції хибно вказав, що спірне рішення комісії відповідача про повернення позивачці на доопрацювання документів для призначення одноразової грошової допомоги, відповідно до пункту 2 постанови КМУ № 168 є протиправним та підлягає скасуванню. Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нової постанови про відмову в задоволенні позову. Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - задовольнити. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2026 року у справі №280/10644/25 скасувати та ухвалити нову постанову. В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити. Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України. Повний текст постанови складено 01.06.2026 Головуючий - суддя Я.В. Семененко суддя І.Ю. Добродняк суддя А.В. Суховаров