LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4852160/32298/25

від 09.07.2026 ·

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 09 липня 2026 року м. Дніпросправа № 160/32298/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В., розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2026 року (суддя Коренев А.О., м. Дніпро, повний текст рішення виготовлено 27.01.2026 року) у адміністративній справі №160/32298/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним дій, зобов`язання повторно розглянути заяву про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, суд в с т а н о в и в: У листопаді 202 року ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) звернулася до суду з позовом до Міністерства оборони України (далі по тексту відповідач), в якому просила визнати протиправним і скасувати п.43 рішення відповідача, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 16.08.2024 року №22/д, затвердженого 20.08.2024 року заступником Міністра оборони України, в частині, що стосується її; зобов`язати відповідача повторно розглянути її заяву про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю її батька, ОСОБА_2 , відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особами рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та прийняти відповідне рішення згідно вимог законодавства з урахуванням правової оцінки, наданої судом. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2026 року позовні вимоги задоволено. З рішенням суду першої інстанції не погодилося Міністерство оборони України та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення суду, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтувало тим, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначив, що ОСОБА_2 був військовим ЗБУ та загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 07.11.2023 року серії НОМЕР_1 . Згідно витягу з протоколу №939 від 06.03.2024 року засідання штатної 20 регіональної ВЛК по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця, травма, яка призвела до смерті ОСОБА_2 пов`язана із захистом ним Батьківщини. ОСОБА_1 , 1991 року народження, є донькою загиблого ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження. ОСОБА_1 звернулася із заявою від 05.02.2024 року про виплату одноразової грошової допомоги через ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв`язку зі смертю військовослужбовця батька та п.43 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 16.08.2024 року №22/д ОСОБА_1 повернуто документи на доопрацювання з метою надання документів, які відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» підтверджують, що заявник перебував на утриманні загиблого. Відповідно до ст.16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один з подружжя, який не одружився вдруге; діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи. Апелянт зазначив, що суд першої інстанції невірно визначив день виникнення права на одноразову грошову допомогу, вказавши, що право на отримання одноразової грошової допомоги має триваючий характер, Апелянт зазначив, що військовослужбовець ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 ; на цю дату чинна була редакція ст.16-1 Закону, яка не включала до кола осіб, які мають право на одноразову грошову допомогу повнолітніх дітей. Лише з 29.03.2024 року було розширено коло осіб, які мають право на одержання одноразової грошової допомоги. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 був військовим Збройних Сил України та загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 07.11.2023року серія НОМЕР_1 . Згідно витягу з протоколу №939 від 06.03.2024 засідання штатної 20 регіональної ВЛК по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця, травма, яка призвела до смерті ОСОБА_2 пов`язана із захистом ним Батьківщини. ОСОБА_1 , 1991 року народження є донькою загиблого ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження. ОСОБА_1 звернулася із заявою від 05.02.2024 року про виплату одноразової грошової допомоги 09.02.2024 через ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв`язку зі смертю військовослужбовця-батька. Згідно п.43 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 16.08.2024 року №22/д, зокрема, ОСОБА_1 повернуто документи на доопрацювання з метою надання документів, які відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», підтверджують що заявник перебував на утриманні загиблого. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції керувався ст.41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»; частинами 1, 2 ст.16, ч.16-1, ч.3 ст.16-2, частинами 6, 8, 9 ст.6-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, чинній на момент загибелі ОСОБА_2 ); Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року№64/2022; пунктами 3, 4, 5, 10 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 25.12.2013 року №975; п.2 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 року №168 (в редакції. чинній на день загибелі ОСОБА_2 ); частинами 2, 4 ст.3 Сімейного кодексу України та прийшов до висновку про те, що одноразова грошова допомога виплачується: 1) членам сім`ї військовослужбовця; 2) якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби. Суд прийшов до висновку про те, що призначення одноразової грошової допомоги починаються саме з дати звернення особи з відповідною заявою про призначення їй одноразової грошової допомоги і тривають до моменту прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги уповноваженим органом, а саме Комісією; суб`єкт владних повноважень зобов`язаний застосовувати виключно те правове регулювання, яке чинне на момент прийняття ним рішення, за винятком випадків, коли він діє за межами визначених законодавством строків (у такому випадку застосовується законодавство у редакції станом на останній день можливого прийняття рішення), або нове законодавче регулювання передбачає особливості порядку застосування в часі нових норм права, тобто при прийнятті рішення Комісія повинна застосовувати ті нормативно-правові акти, які були чинні на момент прийняття відповідного рішення. Суд вважав, що ОСОБА_1 , як донька загиблого (померлого) військовослужбовця ОСОБА_2 , має право на отримання одноразової грошової допомоги на підставі ст.16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був військовим Збройних Сил України та загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 07.11.2023 року серії НОМЕР_1 . Згідно витягу з протоколу №939 від 06.03.2024 засідання штатної 20 регіональної ВЛК по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця, травма, яка призвела до смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , пов`язана із захистом ним Батьківщини. Встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є донькою загиблого ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 та 05.02.2024 року ОСОБА_1 у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 , звернулася із заявою про виплату одноразової грошової допомоги через ІНФОРМАЦІЯ_2 . Встановлено, що згідно п.43 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 16.08.2024 року №22/д, ОСОБА_1 повернуто документи на доопрацювання з метою надання документів, які відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», підтверджують що вона перебувала на утриманні загиблого. Відповідно до ст.41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Відповідно до пунктів 1, 2, 3 ст.16, п.1 ст.16-1, п.3 ст.16-2, п.9 ст.16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, чинній на момент смерті військовослужбовця 29.10.2023 року) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби. Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, за умов, визначених Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу». У випадках, зазначених у підпунктах 1-3 п.2 ст.16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення). Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (в редакції, чинній на момент загибелі військовослужбовця 29.10.2023 року) сім`ям загиблих осіб, зазначених у п.1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у ст.16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у п.1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть. У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами. Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку. Виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої у цьому пункті, здійснюється також сім`ям осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва). Відповідно до пунктів 3, 5, 10 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975 (в редакції, чинній на момент загибелі військовослужбовця ІНФОРМАЦІЯ_1 ) днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є, зокрема, у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста. Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб». Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає, що п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» визначено, що днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у п.1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть; крім того, п.3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є, зокрема, у разі загибелі (смерті) військовослужбовця. У свою чергу п.3 ст.16-2, п.9 ст.16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця визначається Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (в редакції, чинній на момент винесення рішення комісії 16.08.2024 року) визначено що, днем виникнення такого права є дата, зазначена у свідоцтві про смерть особи, зазначеної у пунктах 1-1-2 цієї постанови, загибель якої сталася в період воєнного стану або смерть якої настала внаслідок причин, зазначених в абзаці першому цього пункту, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва). Відповідно до п.3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975 (в редакції, чинній на момент прийняття рішення комісією 16.08.2024 року) днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного, резервіста або особи, звільненої з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення її з військової служби, - дата смерті, зазначена у свідоцтві про смерть. Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що п.33 рішення комісії Міністерства оборони України, оформлене витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 16.08.2024 року №22/д, прийняте за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення і виплату їй одноразової грошової допомоги як члену сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є законним, оскільки прийняте відповідно до редакції ст.16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, чинній на момент смерті військовослужбовця 29.10.2023 року). Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нове рішення суду, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Керуючись статтями 315, 317, 321, 322 КАС України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2026 року у адміністративній справі №160/32298/25 скасувати. Ухвалити нове рішення. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним дій, зобов`язання повторно розглянути заяву про призначення та виплату одноразової грошової допомоги відмовити. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку статей 328, 329 КАС України. Головуючий - суддя О.М. Лукманова суддя Л.А. Божко суддя Ю. В. Дурасова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»