Ухвала КАС ВС № 280/1098/25
від 02.01.2026 · АдміністративнаУХВАЛА про відкриття касаційного провадження 02 січня 2026 року м. Київ справа №280/1098/25 адміністративне провадження №К/990/54371/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Стеценка С.Г. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року у справі №280/1098/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування протоколу, зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просила: - визнати протиправним та скасувати протокол комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних виплат від 08 листопада 2024 року №34/д, в частині, що стосується непризначення одноразової грошової допомоги позивачці; - зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити позивачці одноразову грошову допомогу у розмірі 15000000 грн, передбачену пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 (далі - постанова КМУ №168), у зв`язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця ОСОБА_2 , з яким позивачка проживала однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу з 01 червня 2020 року до дня загибелі (смерті) останнього, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано пункт 6 протокольного рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 08 листопада 2024 року №34/д, яким вирішено документи позивачки повернути на доопрацювання з метою надання документів, які відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» підтверджують, що вона перебувала на утриманні загиблого (копії документів, виданих Пенсійним фондом України, які підтверджують право на призначення пенсії в разі втрати годувальника або факт призначення пенсії за загиблого, судового рішення про встановлення факту перебування на його утриманні відповідно до згаданого Закону на дату загибелі), що дають право на призначення одноразової грошової допомоги. Зобов`язано Міністерство оборони України повторно розглянути заяву позивачки з доданими документами про призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови КМУ №168 у зв`язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця старшого сержанта ОСОБА_2 , з яким позивачка спільно проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу, з урахуванням правових висновків суду. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року змінено мотивувальну частину рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року у справі №280/1098/25 з урахуванням висновків суду, викладених у цій постанові. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Міністерство оборони України 24 грудня 2025 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду. Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить із наступного. Відповідно до частин першої та четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII), Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-XII (далі - Закон №3551-XII), Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-XII (далі - Закон №2262-XII), статей 21, 27, 36 Сімейного кодексу України (далі - СК України), порушили положення статті 242 КАС України та не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 09 вересня 2020 року у справі №205/5929/17, від 19 березня 2021 року у справі №1840/2940/18, від 06 липня 2022 року у справі №809/1346/17. У касаційній скарзі Міністерство оборони України зазначає, що на момент виникнення права на допомогу (дата смерті військовослужбовця - 29 вересня 2022 року) чинне законодавство не передбачало права на виплату для осіб, які проживали із загиблим однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Міністерство оборони України також зауважує, що категорія осіб жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю без шлюбу, була додана до статті 16-1 Закону №2011-XII лише з 29 березня 2024 року, що свідчить про відсутність такого права у позивачки на дату смерті ОСОБА_2 у 2022 році. Водночас скаржник наводить висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 06 липня 2022 року у справі №809/1346/17, у якому зазначено, що встановлення рішенням суду факту спільного проживання може впливати на цивільні права, проте не створює підстав для набуття статусу члена сім`ї для одержання соціальних гарантій. Аналогічно, у постанові від 19 березня 2021 року у справі №1840/2940/18 Верховний Суд підтвердив правомірність відмови у статусі члена сім`ї особі, яка проживала із загиблим, але не перебувала з ним у зареєстрованому шлюбі на момент смерті. Скаржник наголошує, що норми СК України не повинні автоматично застосовуватися до питань соціальних виплат, якщо це не передбачено профільним законом. У постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 205/5929/17 Верховний Суд зазначив, що Закон №2011-XII не містить відсилки до положень СК України щодо надання пільг і компенсацій. У касаційній скарзі Міністерство оборони України просить Верховний Суд скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, враховуючи доводи скаржника, зазначені в обґрунтування необхідності прийняття скарги до розгляду касаційним судом, а також положення статті 129 Конституції України, якою забезпечено право на касаційне оскарження судового рішення, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року, з метою з`ясування правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій положень статті 16-1 Закону №2011-XII, Закону №3551-XII, Закону №2262-XII, статей 21, 27, 36 СК України, перевірки дотримання положень статті 242 КАС України та перевірки необхідності врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 09 вересня 2020 року у справі №205/5929/17, від 19 березня 2021 року у справі №1840/2940/18, від 06 липня 2022 року у справі №809/1346/17. Верховний Суд також зазначає, що перегляд оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку у цій справі може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах. Судом перевірено зарахування судового збору на рахунок Державної казначейської служби України. Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні. Суд також звертає увагу на необхідності реєстрації учасників справи в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (далі - ЄСІКС). Відповідно до частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом. Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. З огляду на вищезазначене, враховуючи наявність особистих кабінетів у інших учасників справи, запровадження на всій території України воєнного стану, а також з метою процесуальної економії, Суд рекомендує ОСОБА_1 зареєструвати особистий кабінет у підсистемі ЄСІКС «Електронний суд». Інструкція користувача Електронного суду розміщується на веб-сторінці технічної підтримки користувачів ЄСІКС за веб-адресою https://wiki.court.gov.ua. Крім того, у касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про зупинення виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року у справі №280/1098/25, яке буде розглянуто судом у порядку підготовки справи до касаційного розгляду відповідно до статті 340 КАС України. Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд УХВАЛИВ:
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року у справі №280/1098/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування протоколу, зобов`язання вчинити певні дії.
2. Витребувати з Запорізького окружного адміністративного суду справу №280/1098/25.
3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.
4. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
5. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання вказаної ухвали для подання до суду заперечення щодо клопотання про зупинення виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року у справі №280/1098/25.
6. Роз`яснити учасникам справи, що у разі невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 145 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.
7. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Я.О. Берназюк Судді С.Г. Стеценко В.М. Шарапа