LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4852160/33907/25

від 13.05.2026 ·

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 13 травня 2026 року м. Дніпросправа № 160/33907/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач), суддів: Малиш Н.І., Кругового О.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2026 р. (суддя Царікова О.В.) в адміністративній справі №160/33907/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, в якій просила суд визнати протиправним і скасувати рішення Міністерства оборони України, оформлене п. 1 рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №42/зм від 25.09.2025 року, в частині, що стосується ОСОБА_1 ; зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву про призначення ОСОБА_1 - члену сім`ї загиблого солдата ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 Постанови № 168 та прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , застосовувавши Закон № 2011-ХІІ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей в редакції Закону № 3515-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги від 09.12.2023; зобов`язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 як члену сім`ї загиблого солдата ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 Постанови № 168 в сумі 15 000 000 (п`ятнадцять мільйонів) грн. 00 коп. В обґрунтування позовних вимог вказувалось на те, що позивачка є донькою загиблого під час виконання бойового завдання, пов`язаного із захистом Батьківщини, військовослужбовця ОСОБА_2 . Реалізуючі право на отримання одноразової грошової допомоги, позивачка подала відповідну заяву. Листом ІНФОРМАЦІЯ_2 №7/29689/2 від 17.11.2025 позивачці було направлено виписку з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №42/зм від 25.09.2025, відповідно до якого скасовано попереднє рішення Комісії від 28.08.2025 №171/168, яким така допомога була призначена. Згідно висновку ІНФОРМАЦІЯ_2 про результати проведеної роботи щодо встановлення повного кола осіб, які можуть звернутися за ОГД у зв`язку з загибеллю ОСОБА_2 , повнолітня дочка, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , права на отримання одноразової грошової допомоги не має. Позивачка вважає, що має право на отримання одноразової грошової допомоги на підставі статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в редакції, чинній з 29.03.2024. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2026 р., ухваленим за результатом розгляду спрви в порядку спрощеного позовного провадження, у задоволенні позовних вимог відмовлено. У поданій апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що єдиними умовами виплати одноразової грошової допомоги на момент смерті військовослужбовця є належність до певної категорії осіб, передбачених п. 1 Постанови №168 та загибель в період дії воєнного стану. Після 29.03.2024 законодавцем сформульовано нове правило, згідно з яким право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із смертю (загибеллю) військовослужбовця належить дітям загиблого (померлого військовослужбовця) безвідносно до будь-яких кваліфікуючих умов. На момент звернення із заявами про отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю батька (2025 рік) вже діяла редакція статті 16-1 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", яка передбачає право повнолітніх дітей на отримання такої допомоги. У письмовому відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване, вказуючи на те, що до спірних правовідносин слід застосовувати редакцію статті 16-1 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" станом на день загибелі (смерті) військовослужбовця. Також за поданими документами неможливо встановити, що позивачка проживала разом зі своїм батьком, вела з ним спільне господарство і мала взаємні права і обов`язки, та перебувала, як повнолітня донька, на утриманні загиблого військовослужбовця. Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України. Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі: ОСОБА_2 , 1971 року народження, проходив військову службу за мобілізацією та загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 під час виконання обов`язків військової служби, пов`язаних із захистом Батьківщини при веденні бойових дій з підрозділами держави - агресора російської федерації в результаті отриманих поранень, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 07.04.2023. Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 21.05.1992, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , є донькою ОСОБА_2 . Згідно виписки з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 25.09.2025 №42/зм, розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про скасування попереднього рішення комісії Міністерства оборони України від 28.08.2025 №171/168 - згідно з п. 5 рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 28.08.2025 №171/168 одноразову грошову допомогу призначено дочці загиблого ІНФОРМАЦІЯ_4 у період дії воєнного стану солдата ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_3 від 07.04.2023 та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 01.08.2025 №321/КЦ/10712 в сумі 15 000 000 (п`ятнадцять мільйонів) грн. 00 коп. Згідно висновку ІНФОРМАЦІЯ_2 про результати проведеної роботи щодо встановлення повного кола осіб, які можуть звернутися за ОГД у зв`язку з загибеллю ОСОБА_2 , повнолітня дочка, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , права на отримання одноразової грошової допомоги не має. У зв`язку з цим пункт 5 протоколу засідання Комісії від 28.08.2025 №171/168 скасувати. Таке рішення Комісії від 27 грудня 2024 року № 46/д прийнято в зв`язку із тим, що у редакції статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-XII, чинній на дату смерті військовослужбовця, встановлено, що право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають: батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", або згідно статті 31 частини першої згаданого Закону, члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів для існування. Відповідно до наданих документів заявниця не відноситься до неповнолітньої дитини загиблого. Також за поданими документами неможливо встановити, чи є повнолітня дочка загиблого військовослужбовця непрацездатною (особою з інвалідністю) і перебувала на його утриманні. Підтверджуючих документів про право на призначення пенсії у разі втрати годувальника або факт призначення даного виду пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на розгляд Комісії заявницею не надано. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність у позивачки права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 16-1 Закону України № 2011-XII. Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 цього ж Кодексу. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" №2232-ХІІ в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин. Статтею 41 Закону №2232-ХІІ передбачено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Закон №2011-XII (в редакції на дату загибелі військовослужбовця) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі. Частиною першою статті 16 Закону №2011-XII встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби. За правилами частини першої статті 16-1 Закону №2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення). Частиною 3 статті 16-2 Закону №2011-XII передбачено, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України (статтю 16-2 доповнено пунктом 3 згідно із Законом №2489-IX від 29.07.2022, застосовується з 24.02.2022). Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Указами Президента України протягом періоду з 24.02.2022 по цей час продовжувався строк дії воєнного стану в Україні. Згідно з частинами шостою, восьмою, дев`ятою статті 16-3 Закону №2011-XIІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України. Держава має забезпечити рівні та справедливі соціально-правові гарантії для усіх членів сімей військовослужбовців, що загинули (померли) через виконання ними обов`язків військової служби. Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві визначається Порядком №975. За приписами пункту 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть. Згідно з підпунктом 1 пункту 4 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби. Відповідно до пункту 5 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста. Як передбачено пунктом 10 Порядку №975, члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи: заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги; витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу); витяг з особової справи про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві. До заяви додаються копії: документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства; свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста; свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові); документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім`ї, з даними про прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені); свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, копію сторінки паспорта з такою відміткою); рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста); рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім`ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні); постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання. У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується допомога, подають уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому-шістнадцятому згаданого пункту, та копію відповідного рішення суду. Аналіз правових норм Закону №2011-ХІІ та Порядку №975 свідчать про те, що одноразова грошова допомога за своєю правовою природою є гарантованою державою соціальною допомогою, яка виплачується, зокрема, членам сім`ї військовослужбовця у разі, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби. Отже, одноразова грошова допомога виплачується: 1) членам сім`ї військовослужбовця; 2) якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби. Такі висновки сформульовані Верховним Судом у постанові від 05.02.2025 у справі №120/17960/23 і узгоджуються з правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.01.2024 у справі №560/17953/21. Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 проходив військову службу за мобілізацією та загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 під час виконання обов`язків військової служби, пов`язаних із захистом Батьківщини. Станом на день його загибелі редакція статті 16-1 Закону №2011-ХІІ право на отримання одноразової грошової допомоги мали, окрім батьків, одного із подружжя, також і діти, які не досягли повноліття. Крім того, право на таку допомогу мали і утриманці загиблого військовослужбовця члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (Закон №2262-XII). Статтею 30 цього Закону визначено, що право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31). Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби. Відповідно до статті 31 Закону №2262-XII членами сім`ї, які вважаються утриманцями, є: члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування; члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.01.2024 у справі №560/17953/21, застосовуючи положення статей 1, 3 Сімейного кодексу України, зазначила, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Станом на день загибелі ОСОБА_3 його донька (позивачка), ІНФОРМАЦІЯ_3 , досягла повноліття. Як зазначила позивачка у позовній заяві, шлюб між її батьками був розірваний ще у 2001 році (25.04), що підтверджується свідоцтвом НОМЕР_4 про розірвання шлюбу. Позивачкою не надано доказів перебування на утриманні свого батька після досягнення нею повноліття або доказів на підтвердження її статусу як непрацездатної особи, що мають розглядатись в якості умов для призначення зазначеної допомоги. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що коло осіб, які мають право на отримання виплати, передбаченої статтею 16-1 Закону №2011-ХІІ, визначається станом на день загибелі військовослужбовця. Такі особи реалізують право на отримання допомоги протягом наступних трьох років (ст.16-3 Закону № 2011-XIІ, п. 3 Порядку №975). Отже, в силу наведених вище нормативно-правових актів днем виникнення права на допомогу є день смерті військовослужбовця, а день звернення із заявою на отримання допомоги є днем реалізації зазначеного права. Оскільки станом на день смерті батька позивачка не входила до кола осіб, які мають право на допомогу згідно статті 16-1 Закону № 2011-XIІ, оскаржене нею рішення Міністерства оборони України суд першої інстанції визнав правомірним обґрунтовано. Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2026 р. в адміністративній справі №160/33907/25 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 13 травня 2026 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя А.В. Шлай суддя Н.І. Малиш суддя О.О. Круговий

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»