Постанова 4818 № 621/2730/25

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 621/2730/25 Головуючий суддя І інстанції Овдієнко В. В. Провадження № 22-ц/818/2688/26 Суддя доповідач Яцина В.Б. Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 травня 2026 року Харків. Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого Яцини В.Б. суддів колегії Мальованого Ю.М., Маміної О.В., за участю секретаря судового засідання Холод М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Індутного-Шматька Станіслава Миколайовича на ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 26 січня 2026 року, по цивільній справі №621/2730/25, за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення відомостей про особу як батька з актових записів про народження дітей, треті особи: Зміївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Чугуївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в с т а н о в и в: ОСОБА_1 через свого представника адвоката Індутного-Шматька С.М. звернувся до суду з наступними вимогами: 1) Виключити з актового запису № 52 про народження, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Зміївського районного управління юстиції у Харківській області, відомості про ОСОБА_1 , як про батька дитини; 2) Виключити з актового запису № 02 про народження, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Чугуївському району реєстраційної служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції у Харківській області, відомості про ОСОБА_1 , як про батька дитини; 3) Стягнути з відповідача судові витрати у справі. 02.09.2025 представник позивача Індутний-Шматько С.М. звернувся до суду з клопотанням про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи. На вирішення експертизи просив поставити наступні питання: -Чи є, ОСОБА_1 , біологічним батьком дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ? -Якщо так, то яка вірогідність підтвердження біологічного батьківства ОСОБА_1 до ОСОБА_3 у відсотковому відношенні?; -Чи є ОСОБА_1 біологічним батьком дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ? -Якщо так, то яка вірогідність підтвердження біологічного батьківства ОСОБА_1 до ОСОБА_4 у відсотковому відношенні ? На обґрунтування клопотання зазначив, що предметом доказування у цій справі є факт споріднення між позивачем та дітьми. У зв`язку з тим, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи, зокрема встановлення, чи є позивач є батьком дітей необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо,- вважав необхідним призначити та провести судову молекулярно-генетичної експертизу у справі. Від позивача ОСОБА_1 17.11.2025 через його представника адвоката Індутного-Шматько С. М. до суду надійшла заява про проведення судової молекулярно-генетичної експертизи у Національному науковому центрі "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса" та він зобов`язався оплатити вартість проведення експертизи. Представник третьої особи-1 Рибак Г.О. 09.12.2025 подала до суду заяву, в якій просила провести розгляд справи за її відсутності, не заперечувала проти заяви позивача і просила прийняти рішення згідно чинного законодавства. Представник відповідача ОСОБА_5 12.01.2026 звернувся до суду із заявою, в якій просив: -визначити місцем проведення генетичної експертизи компетентну установу міста Луцька; -- зобов`язати позивача внести на депозитний рахунок суду витрати на проїзд відповідача з дітьми в Україну для проведення експертного дослідження в розмірі 27 100 гривень; -у випадку невнесення вказаної суми на депозит суду, в задоволенні клопотання про призначення генетичної експертизи - відмовити. На обґрунтування заяви зазначив, що відповідач, разом з дітьми проживають на території ФРН, як переселенці. Відповідно, приїзд в Україну для проведення генетичного дослідження в умовах триваючої російської збройної агресії проти України матиме вкрай негативні психоемоційні наслідки для дітей, які звикли до відносної тиші та безпеки мирної Німеччини. Єдиними можливими містами для тимчасового перебування дітей, без ризиків надмірних психоемоційх потрясінь, є міста Ужгород або Луцьк, як такі, що в меншій ступені зазнають ракетно-бомбових ударів. Переїзд до місця проведення експертизи становитиме надмірний майновий тягар для відповідача. До витрат на приїзд до експертної установи вона віднесла витрати на проїзд на три особи в Україну (в обидві сторони), проживання у готелі (включаючи дні приїзду, проведення експертного дослідження та виїзду). Вказані витрати є значними для відповідача, на утриманні якої перебувають малолітні діти. Розрахунок витрат, пов`язаних з приїздом відповідача з дітьми в Україну для проведення становитиме 3 200 гривень х 3особи = 9600 гривень в одну сторону. Проживання трьох осіб в готелі міста Луцьк з урахуванням дня приїду, проведення експертного дослідження та від`їзду становитиме 7 500 гривень, відповідно до вартості номеру 2 500 гривень на три доби. Тобто, сумарно, вартість приїзду відповідача (витрати на житло та проїзд) з дітьми становитиме 27 100 гривень. Представник позивача адвокат Індутний-Шматько С. М. заперечив проти цієї заяви. Відповідач ОСОБА_2 26.01.2026 під час підготовчого засідання в режимі ВКЗ, повідомила, що вона ніколи не приховувала, що позивач ОСОБА_1 не є біологічним батьком її дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час реєстрації її народження ОСОБА_1 свідомо погодився бути записаним батьком дитини, а тому несе всі обв`язки щодо дитини нарівні з нею. При цьому стосовно сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вона позов не визнала та наполягала на батьківстві позивача і виявила згоду прибути в Україну до експертної установи. Представник позивача адвокат Індутний-Шматько С. М., з урахуванням відомостей, повідомлених відповідачкою ОСОБА_2 , наполягав на задоволенні клопотання про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи на вирішення якої поставити питання щодо батьківства позивача у відношенні лише сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вважав, що вимоги щодо проведення експертизи у м. Луцьк та авансування витрат на приїзд відповідача з дітьми до України є безпідставними. Разом з тим, у разі доручення проведення експертизи експертній установі в м. Луцьку, просив зобов`язати відповідача внести на депозити суду 22 000 грн з метою забезпечення відшкодування позивачу вартості експертизи у разі задоволення позову. Представник відповідача ОСОБА_5 підтримав заяву відповідачки про необхідність авансування витрат відповідача на приїзд до України для проведення експертного дослідження. Просив доручити проведення експертизи експертам ВОЛИНСЬКОМУ НАУКОВО-ДОСЛІДНОМУ ЕКСПЕРТНО-КРИМІНАЛІСТИЧНОГО ЦЕНТРУ МВС УКРАЇНИ, де вартість такого дослідження коштує 22 000 грн. Оскільки позивач є ініціатором проведення експертизи, а відповідач категорично заперечує ті обставини, які позивач має намір довести за допомогою експертного висновку, вважав, що відсутні підстави для авансування відповідачкою вартості експертизи шляхом внесення цієї суми на депозит суду. Відповідач ОСОБА_2 підтримала позицію, висловлену її представником. Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 26 січня 2026 року клопотання представника позивача адвоката Індутного-Шматька С. М. про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи та забезпечення судових витрат позивача - задоволено частково. Клопотання представника відповідача ОСОБА_5 про визначення експертної установи та забезпечення авансування витрат відповідача, пов`язаних з проведенням судової молекулярно-генетичної експертизи - задоволено. Призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам ВОЛИНСЬКОГО НАУКОВО-ДОСЛІДНОГО ЕКСПЕРТНО-КРИМІНАЛІСТИЧНОГО ЦЕНТРУ МВС УКРАЇНИ (місцезнаходження: 43006, Україна, Луцький р-н, Волинська обл., місто Луцьк, вулиця Винниченка, будинок 43), х попередженням експертів про відповідальність за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України. На вирішення експертів поставлено питання: 1) Чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ? Якщо так, то яка вірогідність біологічного батьківства? Проведення відбору зразків для проведення вказаної експертизи доручено експертам ВОЛИНСЬКОГО НАУКОВО-ДОСЛІДНОГО ЕКСПЕРТНО-КРИМІНАЛІСТИЧНОГО ЦЕНТРУ МВС УКРАЇНИ (місцезнаходження: 43006, Україна, Луцький р-н, Волинська обл., місто Луцьк, вулиця Винниченка, будинок 43). Для проведення експертизи в розпорядження експертів направлено матеріали справи. Зобов`язано сторони разом дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з`явитись за викликом експертної установи. Зобов`язано позивача ОСОБА_1 здійснити попередню оплату вартості експертизи. Решту клопотання представника позивача адвоката Індутного-Шматька С. М. - залишено без задоволення. Зобов`язано позивача ОСОБА_1 здійснити авансування витрат ОСОБА_2 , пов`язаних з проведенням судової молекулярно-генетичної експертизи, внаслідок поїздки до іншого міста, а саме - до м. Луцьк, шляхом надання для приєднання до матеріалів справи доказів про внесення 27 100 грн 00 коп. на депозитний рахунок Зміївського районного суду Харківської області. Провадження по справі зупинено до одержання висновку експертизи. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Індутний-Шматько С.М. подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Вказав, що ухвала оскаржується в частині: визначення експертної установи та місця проведення експертизи; визначення порядку відбору біологічних зразків; покладення на позивача обов`язку здійснення попередньої оплати вартості експертизи; покладення на позивача обов`язку попередньо відшкодувати витрати відповідача на дорогу, проживання та інше. Зазначав, що позивач у своєму клопотанні просив призначити судову молекулярно- генетичну експертизу у конкретній спеціалізованій установі ННЦ «Інститут судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса» з готовністю оплатити її вартість, не заявляючи при цьому пропозицій щодо відшкодування витрат відповідача на дорогу та проживання, тим більше у формі попередньої компенсації. Суд, призначивши експертизу в іншій установі, визначивши інший порядок відбору зразків та поклавши на позивача додаткові обов`язки, фактично вийшов за межі поданого клопотання, чим порушив статті 12, 13 ЦПК України щодо недопустимості виходу за межі заявлених вимог та клопотань і принцип диспозитивності процесу. Суд не навів у своїй ухвалі жодних переконливих мотивів, чому призначення експертизи саме у Волинській області є більш доцільним, ніж у Інституті ім. М.С. Бокаріуса, особливо з огляду на те, що позивач погоджувався оплатити експертизу лише в Харкові, а відбір зразків міг бути організований за місцем перебування відповідача та дитини. Фактично суд позбавив позивача можливості реалізувати право на обрання експертної установи, що є складовою права на доказування та створив ситуацію, за якої проведення експертизи стає можливим лише за умов прийняття позивачем нав`язаної моделі з надмірними витратами на користь відповідача. Також, оскаржувана ухвала суду містить формулювання про обов`язок «сторін з`явитися з дитиною» до експертної установи, що є юридично некоректним та фактично невиконуваним для позивача, який не проживає разом з дитиною та не має фактичної можливості «з`явитися з дитиною» без участі та згоди відповідача. Таке формулювання вважає формальним, він не враховує реальної моделі сімейних відносин. Це створює невизначеність у виконанні ухвали, можливість безпідставного покладення на позивача негативних процесуальних наслідків у разі невиконання завідомо неможливої вимоги. Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України суд повинен чітко й однозначно формулювати процесуальні обов`язки сторін, а при визначенні способу участі дитини у процесуальних діях виходити з її інтересів, віку та фактичного місця проживання, а не створювати ситуації подвійної відповідальності чи неможливості виконання ухвали. Суд неправильно застосував норми статей 12, 13, 81, 103-105, 133- 141 ЦПК України, формально підійшов до питання призначення експертизи, не розглянув можливість відбору біологічних зразків за дорученням у місці перебування дитини, ототожнив місце проведення експертизи з місцем відбору зразків. Вважає, що суд безпідставно поклав на позивача обов`язок компенсувати відповідачу витрати на дорогу, проживання, інші витрати та оплатити експертизу щодо двох дітей, незважаючи на фактичний спір лише щодо однієї дитини. Ухвала суперечить вимогам щодо вмотивованості судового рішення, оскільки містить узагальнені та припущені висновки, не дає індивідуальної оцінки обставинам щодо кожної дитини, не аналізує альтернативні, менш обтяжливі варіанти призначення експертизи у справі. Встановлений судом порядок фактично створює надмірний фінансовий тягар для позивача та перешкоджає реалізації його права на доказування, що свідчить про упередженість суду, порушення принципів змагальності, рівності сторін, балансу інтересів та права на захист позивача. Вважає за необхідне призначити судову молекулярно-генетичну експертизу у Національному науковому центрі «Інститут судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса» (м. Харків) для вирішення питання щодо біологічного батьківства позивача та визначити, що оплата вартості експертизи покладається на позивача. Щодо порядку відбору біологічних зразків просить визначити за дорученням суду в будь-якому місті України за зручним місцем перебування відповідача та дитини (зокрема у Львівській області, Волинській області або іншому регіоні за вибором відповідача) через уповноважений експертний підрозділ чи медичний заклад із належним документальним оформленням відібраних зразків або альтернативно (у разі перебування відповідача та дітей за кордоном) передбачити можливість відбору біологічних зразків за міжнародним дорученням на території Федеративної Республіки Німеччини в акредитованій лабораторії. Та визначити порядок направлення відібраних біологічних зразків до ННЦ «Інститут судових експертиз ім. проф. М.С. Бокаріуса» поштовим або кур`єрським відправленням із додаванням актів відбору, протоколів та копій документів, що посвідчують особи учасників. Також просить уточнити формулювання обов`язків сторін таким чином, щоб зобов`язати: Відповідача забезпечити явку дитини до місця відбору біологічних зразків у визначений судом або експертною установою час; Позивача з`явитися особисто до обраного місця відбору або іншої узгодженої установи для відбору його біологічних зразків. Відзив на апеляційну скаргу не надійшов. Колегія суддів, заслухала доповідь судді-доповідача, відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України перевірила законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Вказаним вимогам ухвала суду повністю не відповідає. Задовольняючи клопотання про призначення у справі молекулярно-генетичної експертизи, суд першої інстанції правильно зазначив, що проведення вказаної експертизи має на меті з`ясування обставин, що мають істотне значення для справи та для яких необхідні спеціальні знання, а саме: для спростування біологічної спорідненості ОСОБА_1 , як батька дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Разом з тим, колегія суддів не погоджується з тим, що суд призначив інше місце для її проведення. Так, мотивуючи свої висновки в цій частині суд вказав наступне. Частиною 3 статті 103 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. Відповідно до частини 3 статті 45 Цивільного процесуального кодексу України, суд сприяє створенню належних умов для здійснення малолітньою або неповнолітньою особою її прав, визначених законом та передбачених міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Положеннями частин 7, 8 статті 7 Сімейного кодексу України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Враховуючи, що сторони не дійшли згоди щодо експертної установи, яка проведе судову молекулярну експертизу, належить врахувати доводи клопотання й пояснень відповідача і представника відповідача щодо необхідності забезпечення безпеки малолітньої дитини, та визначити експертну установу - ВОЛИНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЕКСПЕРТНО-КРИМІНАЛІСТИЧНИЙ ЦЕНТР МВС УКРАЇНИ (місцезнаходження: 43006, Україна, Луцький р-н, Волинська обл., місто Луцьк, вулиця Винниченка, будинок 43).. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо. У статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Судом при призначенні судової експертизи було встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 разом з обома дітьми знаходиться у ФРН, що пов`язано із загрозами їх життю та здоров`ю внаслідок російської збройної агресії за адресою, де вони мешкали на день початку активного вторгнення російських збройних сил в Україну в районі міста Харкова. Для з`ясування кровного споріднення між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дійсно необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити обставини кровного споріднення неможливо; сторонами не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань., і в цій частині апелянт своїх заперечень не навів. Суд відповідно до вказаних норм ст.ст. 2, 11 ЦПК України, з урахуванням необхідності забезпечення реального проведення судової експертизи правильно розподілив процесуальні обов`язки сторін, з урахуванням вищевказаних обставин щодо місцезнаходження відповідачки з двома дітьми, враховуючи їх вік, та що позивач є ініціатором її проведення, в межах процесуального обов`язку доведення підстав позову зобов`язав позивача ОСОБА_1 здійснити авансування витрат ОСОБА_2 , пов`язаних з проведенням судової молекулярно-генетичної експертизи, внаслідок поїздки до іншого міста, а саме - до м. Луцьк, в якому знаходиться ВОЛИНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНОГО ЕКСПЕРТНО-КРИМІНАЛІСТИЧНОГО ЦЕНТРУ МВС УКРАЇНИ (місцезнаходження: 43006, Україна, Луцький р-н, Волинська обл., місто Луцьк, вулиця Винниченка, будинок 43), шляхом надання для приєднання до матеріалів справи доказів про внесення 27 100 грн 00 коп. на депозитний рахунок Зміївського районного суду Харківської області. Наведені з цього приводу доводи скарги є безпідставними. Разом з тим, суд першої інстанції не взяв до уваги, що у згаданій експертній установі у м. Луцьку можливо відібрати зразки біологічного матеріали дитини, з наступним їх надсиланням відповідно до діючого порядку для проведення судової експертизи за обраним позивачем місцем проведення судової експертизи, Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса" (місцезнаходження: м.Харків, вул.Золочівська, буд.8А), в якому відповідач має змогу за місцем його проживання здати свої зразки біологічного матеріалу для проведення призначеної судом судової експертизи. Таке рішення зменшує витрати позивача, які пов`язані з виїздом до іншого міста, м. Луцька, що в цілому сприяє ефективному розгляду справи згідно до визначеного у ст. 2 ЦПК України основному завданню цивільного судочинства, що є пріоритетом для суду та учасників справи. В цій частині доводи скарги знайшли своє підтвердження у матеріалах справи, на відміну від решти, а тому колегія суддів задовольняє скаргу частково, у відповідній частині змінює оскаржену ухвалу, що не потребує повторного розгляду клопотання про призначення судової експертизи в суді першої інстанції. Суд також помилково поклав обов`язок на позивача разом з дитиною з`явитися до експертної установи, оскільки дитина мешкає з відповідачкою, то цей обов`язок необхідно покласти саме на відповідачку, тому у цій частині ухвала суду підлягає зміні. Згідно із ч.2ст.135 ЦПК України суд може зобов`язати учасника справи, який заявив клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів за їх місцезнаходженням, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов`язані з відповідною процесуальною дією. Суд звертає увагу, що відповідно до ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів. У відповідності до правової позиції, висловленої в Постанові Верховного Суду від 29.09.2022 року у справі №500/1912/22, згідно якої при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначений підхід неодноразово був застосований Верховним Судом, зокрема у постановах від 21 травня 2021 року у справі № 1.380.2019.006107, від 22 липня 2021 року у справі № 340/141/21, від 16 вересня 2021 року у справі № 240/10995/20 та від 12 вересня 2022 року у справі №120/16601/21-а. На думку колегії суддів, витрати пов`язані з прибуттям відповідачки з сином до міста Луцьк для проведення експертизи є витратами, які є пов`язані з відповідною процесуальною дією та підпадають під дію ч.2 ст.135 ЦПК України, а тому доводи скарги в цій частині є безпідставними. Виходячи з вищевказаного колегія суддів відповідно до ст.ст. 2, 11, ч. 5 ст. 12, ст. 109 ЦПК України вважає за необхідне: 1.призначити судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручити експертам Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса" (місцезнаходження:м.Харків, вул.Золочівська, буд.8А). 2.Проведення відбору зразків для проведення вказаної експертизи доручити експертам ВОЛИНСЬКОГО НАУКОВО-ДОСЛІДНОГО ЕКСПЕРТНО-КРИМІНАЛІСТИЧНОГО ЦЕНТРУ МВС УКРАЇНИ (місцезнаходження: 43006, Україна, Луцький р-н, Волинська обл., місто Луцьк, вулиця Винниченка, будинок 43) і для проведення експертизи зобов`язати відповідачку ОСОБА_2 разом дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з`явитись за викликом до ВОЛИНСЬКОГО НАУКОВО-ДОСЛІДНОГО ЕКСПЕРТНО-КРИМІНАЛІСТИЧНОГО ЦЕНТРУ МВС УКРАЇНИ (місцезнаходження: 43006, Україна, Луцький р-н, Волинська обл., місто Луцьк, вулиця Винниченка, будинок 43). Вказана експерта установа має надіслати отримані біологічні зразки на адресу Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса" (місцезнаходження:м.Харків, вул.Золочівська, буд.8А). 3.Зобов`язати позивача ОСОБА_1 з`явитися особисто до Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса" (місцезнаходження:м.Харків, вул.Золочівська, буд.8А). 4.Роз`яснити учасникам справи положення статті 109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі, зокрема що у разі ухилення ними від участі в її проведенні, суд може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, чи не визнати його, в залежності хто з учасників ухилився від неї. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до змісту ч.ч. 1, 2 ст. 2, ч. 5 ст. 12, ч.ч. 1-3 ст. 107 ЦПК України суд першої інстанції з урахуванням дискреційних повноважень та обов`язку забезпечити ефективний захист порушених прав протягом розумного строку, - він має організувати взаємодію між вказаними експертними установами та між ними і сторонами для проведення призначеної судової експертизи. Отже, оскільки висновки суду першої інстанції не повністю відповідають обставинам справи, внаслідок чого суду помилився із застосуванням норм цивільного процесуального права, що спричинило помилку в частині місця проведення судової експертизи, колегія суддів змінює оскаржене судове рішення у відповідній частині. Керуючись ст.ст. 259, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції постановив : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Індутного-Шматька Станіслава Миколайовича задовольнити частково. Ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 26 січня 2026 року - змінити у частині місця проведення експертизи та призначити судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручити експертам Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса" (місцезнаходження:м.Харків, вул.Золочівська, буд.8А). Проведення відбору зразків для проведення вказаної експертизи доручити експертам ВОЛИНСЬКОГО НАУКОВО-ДОСЛІДНОГО ЕКСПЕРТНО-КРИМІНАЛІСТИЧНОГО ЦЕНТРУ МВС УКРАЇНИ (місцезнаходження: 43006, Україна, Луцький р-н, Волинська обл., місто Луцьк, вулиця Винниченка, будинок 43) і для проведення експертизи зобов`язати відповідачку ОСОБА_2 разом дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з`явитись за викликом до ВОЛИНСЬКОГО НАУКОВО-ДОСЛІДНОГО ЕКСПЕРТНО-КРИМІНАЛІСТИЧНОГО ЦЕНТРУ МВС УКРАЇНИ (місцезнаходження: 43006, Україна, Луцький р-н, Волинська обл., місто Луцьк, вулиця Винниченка, будинок 43). Зобов`язати позивача ОСОБА_1 з`явитися особисто до Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса" (місцезнаходження:м.Харків, вул.Золочівська, буд.8А). В іншій частині ухвалу залишити без змін. Роз`яснити учасникам справи положення статті 109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі, зокрема що у разі ухилення ними від участі в її проведенні, суд може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, чи не визнати його, в залежності хто з учасників ухилився від неї. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня ухвалення, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови виготовлений 01 червня 2026 року. Головуючий В.Б. Яцина. Судді колегії: Ю.М.Мальований О.В.Маміна.