Постанова Центральний апеляційний господарський суд № 904/4026/25

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21.05.2026 м.Дніпро Справа № 904/4026/25 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Джепи Ю.А. (доповідач), суддів: Соп`яненко О.Ю., Мартинюк С.В., за участю секретаря судового засідання: Федорчук В.С., за участю представників: від скаржника (Приватного акціонерного товариства «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія»): Осипенко Н.М. (в залі суду) - самопредствавництво, від відповідача за первісним позовом: Семенов В.Г. (в залі суду) керівник Садівничого товариства «Автострой», розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2026 у справі № 904/4026/25 (суддя Татарчук В.О.), повний текст рішення складено 04.03.2026, за первісним позовом Приватного акціонерного товариства «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія» (Дніпропетровська обл., м. Дніпро) до Садівничого товариства «Автострой» (Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, смт Обухівка) про стягнення заборгованості за зустрічним позовом Садівничого товариства «Автострой» (Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, смт Обухівка) до Приватного акціонерного товариства «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія» (Дніпропетровська обл., м. Дніпро) про визнання недійсним рішення ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції. Приватне акціонерне товариство «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія» (далі ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК») звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Садівничого товариства «Автострой» (далі СТ «Автострой») про стягнення вартості необлікованої електричної енергії у сумі 722 641,81 грн, що виникла внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ), а також просить покласти на відповідача судові витрати зі сплати судового збору. Позов обґрунтований виявленням 08.01.2025 факту порушення відповідачем ПРРЕЕ шляхом пошкодження пломби № С81976930 та самовільного підключення до електромережі, у зв`язку з чим актом № 00000930 від 08.01.2025 та рішенням комісії № 108/2025 від 12.03.2025 визначено обсяг необлікованої електроенергії 72 048 кВт·год вартістю 722 641,81 грн. 30.09.2025 до канцелярії суду через систему «Електронний суд» від представника СТ «Автострой» надійшла зустрічна позовна заява, у якій товариство просить визнати недійсним рішення комісії ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» з розгляду акту про порушення № 00000930 від 08.01.2025 СТ «Автострой» ПРРЕЕ, оформлене протоколом № 108/2025 від 12.03.2025. Зустрічний позов обґрунтований тим, що рішення комісії, оформлене протоколом № 108/2025 від 12.03.2025, яким на підставі акта № 00000930 від 08.01.2025 визначено вартість необлікованої електроенергії у сумі 722 641,81 грн, прийнято з порушенням вимог законодавства, а вимога про його перегляд залишена без задоволення згідно з протоколом № 201/2025 від 16.04.2025. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2026 у справі № 904/4026/25 відмовлено в задоволенні первісного позову ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» до СТ «Автострой» про стягнення вартості необлікованої електричної енергії, що виникла внаслідок порушення ПРРЕЕ в сумі 722 641,81 грн. Зустрічні позовні вимоги СТ «Автострой» до ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» про визнання недійсним рішення задоволено в повному обсязі. Визнано недійсним рішення комісії ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» з розгляду акту про порушення СТ «Автострой» ПРРЕЕ від 08.01.2025 № 00000930, оформлене протоколом № 108/2025 від 12.03.2025. Стягнуто з ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» на користь СТ «Автострой» 2 422,40 грн витрат по сплаті судового збору.

2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги. Не погоджуючись з ухваленим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2026 у справі № 904/4026/25, 23.03.2026 через систему «Електронний суд» до Центрального апеляційного господарського суду звернулося ПрАТ «ПЕММ «ЦЕК» з апеляційною скаргою. Апеляційна скарга ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» на рішення обґрунтована тим, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні первісного позову про стягнення з СТ «Автострой» 722 641,81 грн вартості необлікованої електричної енергії та задовольнив зустрічний позов про визнання недійсним рішення комісії, оформленого протоколом № 108/2025 від 12.03.2025, оскільки, на думку апелянта, суд неповно з`ясував обставини справи, неправильно оцінив докази та помилково застосував норми матеріального права, зокрема положення Закону України «Про ринок електричної енергії», ПРРЕЕ, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку. Скаржник зазначає, що СТ «Автострой» є колективним побутовим споживачем електроенергії за адресою: смт Обухівка, Дніпровський район, Дніпропетровська область, ЕІС-код 62Z2378350531993, особовий рахунок №010100103, та перебуває у договірних відносинах з ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» на підставі публічного договору про надання послуг з розподілу електроенергії і заяви-приєднання від 29.03.2023. У скарзі вказано, що 21.10.2024 електроустановки СТ «Автострой» були відключені на виконання вимоги постачальника ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» № 52077/DNEP від 17.09.2024 у зв`язку з заборгованістю, а 08.01.2025 уповноваженими представниками ОСР виявлено порушення ПРРЕЕ, а саме пошкодження пломби № С81976930 та самовільне підключення електроустановок після відключення, про що складено акт № 00000930 від 08.01.2025. За результатами розгляду акту комісією ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» прийнято рішення, оформлене протоколом № 108/2025 від 12.03.2025, яким визначено обсяг необлікованої електроенергії 72 048 кВт·год вартістю 722 641,81 грн. Апелянт стверджує, що суд помилково дійшов висновку про неоднозначність акту про порушення та неправильне застосування п.п. 5 п. 8.4.2 ПРРЕЕ, оскільки порушення полягало саме у самовільному підключенні після законного відключення електроустановок. Також скаржник вважає неправильним застосування судом п.п. 4 п. 8.4.8 ПРРЕЕ замість підпункту 5 цього пункту при оцінці розрахунку кількості днів необлікованого споживання, а також безпідставними висновки щодо недоведеності дозволеної потужності 95 кВт, яка, за твердженням апелянта, підтверджується технічною документацією, листом ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» від 18.09.2009 № 1710, однолінійною схемою електропостачання ОК СТ «Ізумруд» та рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2024 у справі № 904/1161/24. Крім того, апелянт зазначає, що суд помилково вказав на відсутність акту пломбування, оскільки факт встановлення пломби № С81976930 підтверджується заявкою на відключення від 21.10.2024 та актом пломбування відключеного обладнання від 21.10.2024, які досліджувалися комісією. Посилаючись на статті 275, 277 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), апелянт просить долучити до матеріалів справи додаткові докази, скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2026 у справі № 904/4026/25, ухвалити нове рішення про задоволення первісного позову, стягнення з СТ «Автострой» 722 641,81 грн вартості необлікованої електроенергії, 8 671,70 грн судового збору за подання позову та 13 312,92 грн судового збору за подання апеляційної скарги, а у задоволенні зустрічного позову СТ «Автострой» відмовити повністю.

3. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу. У відзиві СТ «Автострой» заперечує проти доводів апеляційної скарги та просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відзив мотивовано тим, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, правильно встановив фактичні обставини та належним чином застосував норми матеріального і процесуального права. Зокрема, зазначено, що акт про порушення № 00000930 від 08.01.2025 містить неоднозначний опис порушення та допускає подвійне тлумачення, оскільки в ньому одночасно зазначено порушення п.п. 5 п. 8.4.2 ПРРЕЕ, але фактичний опис порушення відповідає також ознакам п.п. 7 п. 8.4.2 ПРРЕЕ, що є порушенням вимог п. 8.2.5 ПРРЕЕ щодо однозначності викладення суті порушення. На підтвердження правомірності такого висновку суду першої інстанції відповідач посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11.05.2023 у справі № 922/539/22. Крім того, СТ «Автострой» зазначає, що доводи апелянта щодо неправильного застосування судом п.п. 4 п. 8.4.8 ПРРЕЕ є безпідставними, оскільки суд першої інстанції застосував саме п. 8.4.7 ПРРЕЕ, а наведення у рішенні змісту п. 8.4.8 ПРРЕЕ не свідчить про його безпосереднє застосування до спірних правовідносин. Також у відзиві вказано, що апелянт не надав до суду першої інстанції належних та допустимих доказів встановленої потужності точки комерційного обліку у розмірі 95 кВт, хоча саме на нього, відповідно до ст.ст. 74, 80 ГПК України, покладався обов`язок доказування цих обставин. У зв`язку з цим суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про необхідність здійснення розрахунку обсягу необлікованої електричної енергії виходячи з положень абз. 3 п. 8.4.11 ПРРЕЕ. СТ «Автострой» також заперечує проти долучення до матеріалів справи нових доказів, поданих апелянтом разом з апеляційною скаргою, а саме: листа ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» від 18.09.2009 вих. № 1710, однолінійної схеми електропостачання ОК СТ «Ізумруд» до договору № 10-Дн/10 від 24.09.2010, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2024 у справі № 904/1161/24 та акта пломбування відключеного обладнання від 21.10.2024, оскільки апелянт не обґрунтував неможливість подання цих доказів до суду першої інстанції, що суперечить вимогам ст. 258 ГПК України. Окремо у відзиві зазначено, що акт пломбування не подавався до суду першої інстанції навіть після того, як СТ «Автострой» у додаткових поясненнях від 29.09.2025 прямо поставило під сумнів факт встановлення пломби та вказало на відсутність представників товариства під час відключення 21.10.2024. З огляду на наведене, СТ «Автострой» просить суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні клопотання ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» про долучення нових доказів, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2026 у справі №904/4026/25 без змін.

4. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини. Установлені судом обставини свідчать, що ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК», як оператор системи розподілу електричної енергії, що здійснює діяльність на підставі ліцензії НКРЕКП № 1533 від 27.11.2018 та у відповідності до ПРРЕЕ, затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 (чинні з 19.04.2018), надає послуги з розподілу електричної енергії та комерційного обліку споживачам, приєднаним до його мереж, у тому числі СТ «Автострой», з яким шляхом приєднання до публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 29.03.2023 (а. с. 20 т 1) укладено відповідні договірні правовідносини. Об`єкту споживача присвоєно ЕІС-код 62Z2378350531993 та відкрито особовий рахунок № 010100103, при цьому умови договору, розміщеного на офіційному вебсайті оператора системи, передбачають обов`язок споживача забезпечувати належний стан електроустановок та вузлів обліку (п. 6.2), право оператора системи контролювати дотримання ПРРЕЕ, обмежувати/припиняти розподіл електроенергії та вимагати відшкодування збитків (п. 7.1), а також обов`язок споживача сплачувати вартість необлікованої електричної енергії у разі порушення обліку (п. 8.6). З матеріалів справи встановлено, що на виконання вимоги електропостачальника ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» № 52077/DNEP від 17.09.2024 щодо відключення споживачів у зв`язку з заборгованістю, ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» 19.09.2024 та 09.10.2024 здійснювало попередження про припинення розподілу електроенергії (№ 2147/380-05 та № 2305/380-05), а 03.10.2024 складено акт про недопуск. Надалі 21.10.2024 оператором системи фактично здійснено відключення електроустановок СТ «Автострой», що підтверджено відповідною заявкою та листом № 2419/380-05 від 22.10.2024 про інформування постачальника. У подальшому, 08.01.2025 під час контрольного огляду об`єкта за адресою: смт Обухівка, Дніпровський район, Дніпропетровська область, уповноваженими працівниками ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» встановлено порушення ПРРЕЕ, а саме п.п. 2 та 5 п. 8.4.2 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ, що полягало у пошкодженні цілісності дроту, на якому була встановлена пломба С81976930 (пломба на РЛ-10 кВ у вимкненому стані), а також у самовільному підключенні електроустановок до електричної мережі після відключення 21.10.2024. За результатами перевірки складено акт про порушення № 00000930 від 08.01.2025 відповідно до п. 8.2.5 ПРРЕЕ. Відповідно до наказу ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» № 271/010.02-02 від 14.09.2023 визначено склад комісії з розгляду актів про порушення, яка 26.02.2025 прийняла рішення про перенесення розгляду, а 12.03.2025 у присутності представника СТ «Автострой» (голови товариства Семенова В.Г.) протоколом № 108/2025 визнала акт про порушення складеним правомірно та постановила здійснити розрахунок вартості необлікованої електричної енергії відповідно до глави 8.4 ПРРЕЕ (зокрема п. 8.4.7, п.п. 5 п. 8.4.8, п. 8.4.11). На підставі зазначеного рішення здійснено розрахунок 72 048 кВт·год необлікованої електроенергії на суму 722 641,81 грн, сформовано рахунок №8194041131825 від 12.03.2025 та направлено його споживачу, який отримано 20.03.2025. Надалі СТ «Автострой» ініціювало повторний розгляд, за результатами якого 16.04.2025 комісія ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» протоколом № 201/2025 залишила рішення від 12.03.2025 без змін та підтвердила правомірність акту про порушення. У зв`язку з невиконанням вимоги щодо оплати вартості необлікованої електричної енергії, ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 722 641,81 грн, мотивуючи вимоги фактом самовільного підключення та втручання в роботу вузла обліку, підтвердженим актом № 00000930 та рішенням комісії № 108/2025. У свою чергу СТ «Автострой» подало зустрічний позов про визнання недійсним рішення комісії, оформленого протоколом № 108/2025 від 12.03.2025, посилаючись на порушення процедури фіксації та недоведеність факту пошкодження пломби, відсутність належної експертизи, відсутність присутності представників під час попереднього відключення 21.10.2024 та сумніви щодо факту встановлення пломби і правомірності розрахунку, а також на недотримання, на його думку, вимог ПРРЕЕ щодо підтвердження відповідних порушень. Таким чином, предметом виникнення спору у даній справі є правомірність фіксації порушень ПРРЕЕ, встановлених актом № 00000930 від 08.01.2025, правомірність рішення комісії ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» № 108/2025 від 12.03.2025 про нарахування вартості необлікованої електричної енергії, а також обґрунтованість вимог про стягнення 722 641,81 грн та зустрічних вимог про визнання зазначеного рішення недійсним.

5. Оцінка апеляційним господарським судом аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції. Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії регулюються, зокрема, Законом України «Про ринок електричної енергії», ПРРЕЕ, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312. Пунктом 6 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, якою затверджені ПРРЕЕ, визначено, що у разі виникнення суперечності між нормами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) та нормами законодавства про електроенергетику сторони керуються вимогами чинного законодавства. Відповідно до ч. 6 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку. Відповідно до п. 1.1.1 ПРРЕЕ ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку. В силу п.п. 5, 6, 20 п. 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема, дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача. В силу приписів ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несанкціоноване втручання в роботу об`єктів електроенергетики тощо. Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та на підставі наявних у справі доказів, виходить із того, що спір у даній справі охоплює два взаємопов`язані предмети доказування: за первісним позовом наявність чи відсутність правових підстав для стягнення вартості необлікованої електричної енергії у сумі 722 641,81 грн, нарахованої у зв`язку з нібито порушенням ПРРЕЕ, та за зустрічним позовом правомірність рішення, оформленого протоколом № 108/2025 від 12.03.2025, яким комісією оператора системи затверджено акт про порушення № 00000930 від 08.01.2025 та визначено обсяг і вартість необлікованої електричної енергії. Відтак, вирішальним у справі є встановлення дотримання оператором системи імперативно визначеної процедури фіксації порушення, належності та юридичної визначеності акта про порушення, правильності застосованої методики та вихідних даних для розрахунку необлікованої електричної енергії, а також оцінка доказів за стандартом вірогідності відповідно до ст. 79 ГПК України. Згідно зі статтями 13, 74-79 ГПК України, кожна сторона зобов`язана довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, при цьому суд здійснює оцінку доказів у їх сукупності за стандартом вірогідності, зіставляючи доводи сторін і визначаючи, яка з доказових версій є більш імовірною та підтвердженою належними й допустимими доказами. Підпунктом 8.2.5 ПРРЕЕ передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил. Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням, ЕІС код площадки комерційного обліку, за якою виявлено порушення (за наявності), та у разі виявлення порушень, зазначених у п. 8.4.2 глави 8.4 цього розділу: - меж балансової належності; - перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; - номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; - фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення. Особа, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, має пред`явити представникам оператора системи документ, що посвідчує її особу. Відповідні дані, що посвідчують особу, зазначаються в акті про порушення (крім випадку складення акта у присутності споживача). У разі відмови особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, пред`являти представникам оператора системи документ, що посвідчує її особу, відповідна відмова особи має фіксуватися відеозйомкою, про що зазначається в акті про порушення. Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення та пред`являти документ, що посвідчує його особу, про що зазначається в акті про порушення. В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення. Якщо графи та рядки акта про порушення не стосуються виявленого порушення, у них проставляються прочерки. В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки. У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення або залишення ним місця порушення в акті про порушення робиться відповідний запис. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою. До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті. Представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов`язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень. Облік бланків актів про порушення ведеться оператором системи у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою журналі. Акти про порушення та документи, що підтверджують факт їх отримання споживачем, повинні зберігатися оператором системи протягом трьох років з дня оформлення акта про порушення. З наведених вище положень ПРРЕЕ вбачається, що на оператора системи покладено обов`язок кваліфікувати виявлене порушення та правильно скласти акт про порушення, вказавши в ньому вид, обставини і суть порушення однозначно без можливості його подвійного тлумачення. У цьому контексті колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що саме на позивача за первісним позовом покладений обов`язок довести сукупність юридично значимих обставин, а саме факт порушення відповідачем ПРРЕЕ у чітко визначеній та однозначній правовій кваліфікації, правильність такої кваліфікації без можливості альтернативного тлумачення, а також коректність розрахунку обсягу та вартості необлікованої електроенергії. Невиконання цього процесуального обов`язку з боку позивача виключає можливість задоволення первісного позову, оскільки не формує переваги доказів позивача над запереченнями відповідача. Досліджуючи акт про порушення № 00000930 від 08.01.2025, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується колегія суддів, обґрунтовано встановив, що він не відповідає вимогам п. 8.2.5 ПРРЕЕ щодо однозначності викладення суті порушення. Так, у акті зазначено кваліфікацію виявленого порушення за п.п. 5 п. 8.4.2 ПРРЕЕ, яким передбачено самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без порушення схеми обліку, однак фактичний опис порушення у вигляді самовільного підключення електроустановок до електричної мережі, що не є власністю оператора системи, за своїм змістом допускає також альтернативне віднесення до іншого складу порушення, зокрема до п.п. 7 п. 8.4.2 ПРРЕЕ, яким передбачено самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку. Така конструкція акта свідчить про відсутність чіткої та однозначної правової кваліфікації дій споживача, що є істотним порушенням процедури фіксації порушення, оскільки унеможливлює перевірку правильності подальших розрахунків і ставить під сумнів визначеність самого юридичного факту порушення. Колегія суддів виходить із того, що закріплена у ПРРЕЕ вимога щодо однозначного та чіткого формулювання суті порушення не є суто технічною або формальною умовою оформлення акта, а має принципове гарантійне значення у системі правового регулювання відносин на роздрібному ринку електричної енергії. Її призначення полягає у забезпеченні належного рівня правової визначеності для споживача та виключенні можливості подвійного або довільного тлумачення інкримінованих йому дій. Така вимога безпосередньо пов`язана з реалізацією принципів юридичної визначеності, передбачуваності правових наслідків та рівності сторін у спірних правовідносинах. Недотримання цієї вимоги фактично створює ситуацію, за якої оператор системи отримує можливість варіювати правову кваліфікацію вже після фіксації події порушення, що, у свою чергу, призводить до розширення або зміни підстав відповідальності споживача поза межами первинно зафіксованих обставин, що є неприпустимим, оскільки позбавляє споживача можливості належним чином захищати свої права, зокрема шляхом перевірки правильності саме тієї правової конструкції, яка була покладена в основу нарахувань. Отже, вимога однозначності викладення суті порушення виконує функцію процесуальної та матеріальної гарантії, яка забезпечує стабільність правової кваліфікації дій споживача і виключає можливість довільного формування або зміни підстав відповідальності після складення акта про порушення. Оцінюючи процедуру розгляду акта комісією оператора системи та рішення, оформлене протоколом № 108/2025 від 12.03.2025, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність порушень при формуванні висновків комісії. Зокрема, актом про порушення встановлено, що при розрахунку необлікованої електричної енергії використано показник дозволеної потужності споживання відповідно до умов Договору - 95 кВт, однак на час розгляду справи судом першої інстанції матеріали справи не містили доказів потужності у такому розмірі. Навіть, за умови врахування поданих до апеляційного суду нових доказів, немає підстав вважати, що такі документи підтверджують визначення такої потужності саме в договірному порядку (відповідно до конкретних положень та умов Договору із Садівничим товариством "Автострой", як це нормативно встановлено у показнику Р дог. за формулою, що наведена у п.8.4.11. ПРРЕЕ). За відсутності належного підтвердження цього параметра базова величина розрахунку є недоведеною, що виключає можливість визнання розрахунку таким, що відповідає вимогам пунктів 8.4.7 та 8.4.11 ПРРЕЕ. Крім того, матеріали справи не містять обов`язкових первинних документів, необхідних для коректного застосування методики визначення необлікованої електричної енергії, зокрема акта пломбування, який підтверджував би встановлення та збереження пломб чи інших засобів обмеження доступу до вузла обліку. Відсутність таких документів свідчить про недотримання оператором системи встановленої нормативної процедури формування вихідних даних для розрахунку, що, у свою чергу, виключає можливість перевірки достовірності визначеного обсягу споживання. Також суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що оператор системи не довів належним чином застосування відповідної методики розрахунку, передбаченої главою 8.4 ПРРЕЕ, оскільки не підтвердив сукупність вихідних параметрів, необхідних для визначення добового обсягу споживання, а також не обґрунтував вибір конкретної розрахункової моделі у контексті встановлених фактичних обставин. Це свідчить про порушення принципу нормативної визначеності розрахунку та виключає можливість покладення на споживача відповідальності у заявленому розмірі. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сукупність встановлених порушень ПРРЕЕ при складанні акта про порушення, його розгляді та проведенні розрахунку є істотною, впливає на достовірність визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії та свідчить про відсутність правових підстав для стягнення 722 641,81 грн. Зазначені висновки узгоджуються із загальними засадами господарського судочинства та підходом Верховного Суду у постанові від 26.03.2024 у справі №917/195/23 щодо необхідності суворого дотримання процедур фіксації порушень у сфері енергетики як гарантії правомірності фінансових нарахувань. Водночас, встановлені невідповідності зумовлюють висновок і щодо обґрунтованості зустрічного позову, оскільки рішення комісії, оформлене протоколом № 108/2025 від 12.03.2025, прийняте на підставі акта, що не відповідає вимогам ПРРЕЕ, та з використанням недоведених вихідних даних, а отже є таким, що не відповідає вимогам законодавства та підлягає скасуванню як неправомірне. Доводи апеляційної скарги про належність оформлення акта про порушення, правильність визначення виду порушення та законність проведеного розрахунку колегія суддів відхиляє, оскільки вони зводяться до формального посилання на сам факт складання акта та прийняття рішення комісією, однак не спростовують встановлених судом першої інстанції істотних порушень нормативної процедури. Формальна наявність акта про порушення не усуває його змістовних недоліків, зокрема відсутності однозначної правової кваліфікації, що прямо суперечить вимогам ПРРЕЕ. Посилання апелянта на правильність кваліфікації виявленого порушення не підтверджене належними доказами, які б виключали альтернативне тлумачення встановлених обставин, а отже не спростовує висновку про відсутність правової визначеності порушення. Аналогічно доводи щодо правильності розрахунку необлікованої електричної енергії є необґрунтованими, оскільки не враховують відсутність належного підтвердження ключових вихідних параметрів, недотримання вимог щодо документального оформлення обмежувальних заходів та неповноту застосування методики, передбаченої ПРРЕЕ. За таких умов розрахунок не може вважатися таким, що відповідає критеріям достовірності та вірогідності доказів. З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно встановив обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, надав належну правову оцінку доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову. Підстав для скасування або зміни оскарженого рішення не встановлено.

6. Висновки за результатами апеляційного перегляду справи. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно з ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За результатом апеляційного перегляду справи колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що судом першої інстанції було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2026 у справі №904/4026/25, відсутні, тому відповідно до ст. 276 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.

7. Розподіл судових витрат. Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника. Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2026 у справі № 904/4026/25 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2026 у справі № 904/4026/25 - залишити без змін.

3. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України. Повну постанову складено 01.06.2026. Головуючий суддя Ю.А. Джепа Судді: С.В. Мартинюк О.Ю. Соп`яненко