LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС620/4360/25

від 29.05.2026 · Адміністративна
Резолютивна:Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства освіти і науки України на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2026 у справі №620/4360/25.

УХВАЛА про відкриття касаційного провадження 29 травня 2026 року м. Київ справа №620/4360/25 адміністративне провадження №К/990/21722/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П., перевіривши касаційну скаргу Міністерства освіти і науки України на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2026 у справі № 620/4360/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державне підприємство Міністерства освіти і науки України «Інформаційно-іміджевий центр» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: У квітні 2025 ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства освіти і науки України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державне підприємство Міністерства освіти і науки України «Інформаційно-іміджевий центр», в якому просила: визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства освіти і науки України (далі - відповідач, МОН України) від 14.11.2024 №1/21226-24 про відмову у визнанні іноземного документа про освіту, а саме її диплома магістра психології від 10.11.2023 № НОМЕР_1 , виданого університетом Кот д`Азюр (Університет Лазурного берега); зобов`язати відповідача визнати диплом від 10.11.2023 № НОМЕР_1 , виданий університетом Кот д`Азюр та видати відповідне свідоцтво про визнання диплому. Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 19.06.2025, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2026, позов задовольнив. 10.04.2026 на адресу суду апеляційної інстанції надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по цій справі та стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 38268,00 грн. Шостий апеляційний адміністративний суд додатковою постановою від 21.04.2026, заяву позивачки задовольнити частково. Прийняв додаткову постанову, якою вирішив питання про розподіл судових витрат. Стягнув на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн. 13.05.2026 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Міністерства освіти і науки України на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2026 у справі №620/4360/25. Не погодившись з додатковою постановою суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив її у касаційному порядку, просив її скасувати та відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення у цій справі. Верховний Суд ухвалою від 18.05.2026 касаційну скаргу позивача залишив без руху, надав скаржникові строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду уточненої касаційної скарги, конкретизувавши підстави касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв`язку із пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України з їх належним обґрунтуванням. 22.05.2026 до Верховного Суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги. Дослідивши зміст касаційної скарги та врахувавши заяву про усунення недоліків касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження з огляду на таке. Розгляд справи в суді першої інстанції здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідно до частини першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. За правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Як на підставу касаційного оскарження скаржник посилається на положення пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, яке передбачає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій, ухвалюючи рішення у цій справі не застосували положення частини шостої статті 13, частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII), частини п`ятої статті 242 КАС України та не врахували висновок Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц та Верховного Суду, сформульовані у постановах від 15.01.2020 у справах №360/746/19, №826/16577/17, від 13.02.2020 у справі №0670/2919/12, від 22.05.2020 у справі №826/8733/16, у яких суди дійшли висновку, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. У касаційній скарзі скаржник окрім наведеного покликається на підпункт «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України і зауважує, що ця справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, оскільки впливає на доступ до суду та реальність компенсації витрат у спорах з державою, та існує правова невизначеність, оскільки суду неоднозначно застосовують частину 6, 7 статті 134 КАС України. Наведені скаржником аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підстави на яких подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів вважає за необхідне здійснити касаційний перегляд судових рішень попередніх інстанцій у цій справі. Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні. Перешкоди для прийняття касаційної скарги до провадження Верховним Судом та відкриття касаційного провадження відсутні. Керуючись статтями 328, 330, 334 КАС України, Верховний Суд УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства освіти і науки України на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2026 у справі №620/4360/25. Витребувати із Чернігівського окружного адміністративного суду справу №620/4360/25. Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів. Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується. Суддя-доповідач А.А. Єзеров Суддя В.М. Кравчук Суддя О.П. Стародуб

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»