Постанова 4801 № 131/1871/25

Справа № 131/1871/25 Провадження № 22-ц/801/1146/2026 Категорія: 72 Головуючий у суді 1-ї інстанції Марчук В. І. Доповідач:Панасюк О. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 травня 2026 рокуСправа № 131/1871/25м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Панасюка О. С. (суддя доповідач), суддів Ковальчука О. В., Шемети Т. М., з участю секретаря судового засідання Куленко О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Іллінецької міської ради Вінницької області, як органу опіки та піклування, до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Служба у справах дітей Іллінецької міської ради Вінницької області, про позбавлення батьківських прав за апеляційною скаргою Іллінецької міської ради Вінницької області на рішення Іллінецького районного суду Вінницької області у складі судді Марчук В. І. від 04 березня 2026 року (дата складання повного тексту судового рішення: 13 березня 2026 року), встановив: У листопаді 2025 року Виконавчий комітет Іллінецької міської ради Вінницького району Вінницької області, як орган опіки та піклування, звернувся до суду з цим позовом, за яким просив позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В обґрунтовування вимог позову вказував, що 04 листопада 2025 року за повідомленням мешканців будинку АДРЕСА_1 та викликом на лінію «102» щодо вживання алкоголю та плачу дітей, за вказаною адресою виїхала комісія у складі представників Служби у справах дітей, Комунального закладу «Центр надання соціальних послуг» Іллінецької міської ради (далі КЗ «Центр надання соціальних послуг») та сектору реагування патрульної поліції. У квартирі виявлено трьох дорослих у стані алкогольного сп`яніння, які поводилися неадекватно та вживали нецензурні слова. Серед них перебувала ОСОБА_1 разом із малолітніми дітьми: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_1 з малолітніми дітьми більше місяця проживала у знайомого в умовах антисанітарії та за відсутності продуктів харчування. Спальним місцем для дітей слугували покривало та іграшка на підлозі. Малолітні діти з 26 травня 2025 року по 10 листопада 2025 року дитячий садок «Струмочок» (КЗ «Іллінецький ЗДО № 6») не відвідували. Під час спілкування ОСОБА_1 зазначила, що не має постійного місця проживання та роботи, а єдиним джерелом доходу є державна виплата на дитину в розмірі 860 грн на місяць. За результатами оцінки рівня безпеки зафіксовано загрозу життю та здоров`ю дітей. Наказами Служби у справах дітей Іллінецької міської ради № № 100/01-07, 101/01-07 від 04 листопада 2025 року дітей взято на первинний облік як залишених без батьківського піклування, а наказами № № 102/01-07, 103/01-07 від 04 листопада 2025 року тимчасово влаштовано в сім`ю знайомих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до вирішення питання щодо подальшого їхнього влаштування. 04 листопада 2025 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Іллінецької міської ради було розглянуто питання щодо невідкладного відібрання дітей в їх матері ОСОБА_1 . За рекомендаціями комісії виконавчим комітетом було прийнято рішення № 257 від 05 листопада 2025 року «Про невідкладне відібрання дітей» та «Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 », у зв`язку із загрозою життю та здоров`ю дітей. Крім того вказував, що сім`я ОСОБА_1 отримувала соціальну послугу соціального супроводу, як сім`я, що перебуває в складних життєвих обставинах, а діти перебували на обліку дітей, які перебувають в складних життєвих обставин служби у справах дітей Іллінецької міської ради з 02 грудня 2024 року по 23 липня 2025 року (були зняті з обліку у зв`язку із виїздом ОСОБА_1 з дітьми до Республіки Польща до своєї матері). Крім того ОСОБА_1 знаходиться на диспансерному обліку у лікаря-нарколога та має розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, а також неодноразово притягалась до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частинами першою, другою статті 184 КУпАП, та частиною першою статті 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП). ОСОБА_1 свідомо та злісно не виконує своїх батьківських обов`язків: не забезпечує дітей належним харчуванням, медичним доглядом, освітою та безпечними умовами проживання, що є прямою підставою для позбавлення її батьківських прав відносно малолітніх дітей відповідно до статті 164 Сімейного кодексу України (далі СК України). Рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області від 04 березня 2026 року у позові відмовлено. Попереджено ОСОБА_1 про необхідність зміни ставлення до виховання нею дітей, дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Покладено на Орган опіки та піклування Виконавчий комітет Іллінецької міської ради Вінницького району Вінницької області контроль за виконанням ОСОБА_1 своїх батьківських обов`язків по відношенню до її дітей: дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Роз`яснено Виконавчому комітету Іллінецької міської ради Вінницького району Вінницької області, як органу опіки та піклування, що у разі продовження вчинення ОСОБА_1 дій спрямованих на ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, орган опіки та піклування, за наявності для того правових підстав, не позбавлений можливості, повторно звернутися до суду із відповідним позовом. Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який потребує беззаперечних доказів винної поведінки та свідомого нехтування обов`язками. Суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем не було надано достатніх доказів для застосування такої суворої санкції. Ухилення від виховання може бути підставою для позбавлення прав лише за умови свідомого нехтування обов`язками, а не через тяжкі життєві обставини. Хоча встановлено факт перебування відповідачки на диспансерному обліку у лікаря-нарколога з розладами психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю (з 25 листопада 2024 року), медичні дані станом на червень 2025 року також вказували на стан ремісії тривалістю 6 місяців. Орган опіки та піклування не надав доказів обстеження умов проживання за зареєстрованим місцем проживання відповідачки ( АДРЕСА_2 ), обмежившись лише перевіркою тимчасового місця перебування ( АДРЕСА_1 ). Також суду не було надано результатів розгляду протоколу про адміністративне правопорушення від 04 листопада 2025 року за неналежне виконання обов`язків та детальної інформації про заходи, вжиті під час попереднього соціального супроводу сім`ї, який здійснювався з 02 грудня 2024 року по 23 липня 2025 року. В апеляційній скарзі Іллінецька міська рада Вінницької області, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, просила рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове про задоволення позову. На обґрунтування доводів апеляційної скарги покликалася на ті ж обставини, що й у позовній заяві. Звертала увагу, що суд першої інстанції проігнорував висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення прав ОСОБА_1 . Звертала увагу, що впродовж розгляду справи відповідачка не з`являлася на судові засідання, не подавала відзивів і жодного разу не поцікавилася долею дітей. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги апеляційний суд прийшов до висновку, що вона підлягає задоволенню з огляду на таке. Частинами першою третьою статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір`ю малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відомості про батьків дітей внесені відповідно до частини першої статті 135 СК України. ОСОБА_1 разом з дітьми ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрована по АДРЕСА_2 . Діти проживали спільно із матір`ю. 04 листопада 2025 року завідувач відділу надання соціальних послуг КЗ «Центр надання соціальних послуг» Бурдельна Л. П. повідомила, що від жителів будинку АДРЕСА_1 надійшла інформація про розпиття спиртних напоїв у квартирі АДРЕСА_3 , що супроводжувалося криками та плачем дітей. Крім того жителі будинку здійснили виклик на гарячу лінію «102», після чого на місце події прибув екіпаж сектору реагування патрульної поліції. Комісія в складі начальника Служби у справах дітей Іллінецької міської ради Падури А. А., юрисконсульта Служби у справах дітей Іллінецької міської ради Самофал В. В., старшого інспектора Ювенальної превенції Відділу поліції № 3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області Гашинського С. М. та фахівця із соціальної роботи відділу надання соціальних послуг КЗ «Центр надання соціальних послуг» Герасимчук Л. М. та психолога відділу надання соціальних послуг КЗ «Центр надання соціальних послуг» Москальової Г. І. також прибула туди та виявила трьох дорослих та двох малолітніх дітей. Дорослі поводилися неадекватно, кричали, нецензурно лаялися, від них було чути різкий запах алкоголю. Серед дорослих була ОСОБА_1 , мати двох малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_1 з малолітніми дітьми проживала в знайомого більше місяця. В квартирі антисанітарія, взагалі відсутні продукти харчування, в кутку кімнати на підлозі лежало покривало та велика м`яка іграшка місце, де діти спали. Діти не відвідували дитячий садок. При спілкуванні ОСОБА_1 повідомила, що вона із знайомими зранку розпили пляшку горілки. Комісією проведено обстеження умов проживання по АДРЕСА_4 , в ході якого встановлено, що умови проживання не задовільні, в квартирі антисанітарні умови, брудно, неприємний запах від куріння цигарок та перегару, відсутній запас продуктів харчування, речі розкидані, в кімнаті з меблів лише ліжко-диван, шафа, відсутня постільна білизна, діти спали на підлозі. Мати ніде не працює, сім`я живе за рахунок соціальної виплати на дитину до трьох років в розмірі 860,00 грн на місяць. Умови для розвитку та виховання дітей не створені, відсутні засоби особистої гігієни, харчування для дітей відповідного віку, іграшки, місця для сну та відпочинку. Із матір`ю дітей ОСОБА_1 04 листопада 2025 року комісією було проведено профілактичну бесіду стосовно роз`яснення норм чинного законодавства щодо обов`язків батьків з виховання та розвитку дитини, прав батьків щодо виховання дитини, прав батьків по захисту дитини, здійснення батьківських прав та виконання батьківських обов`язків, підстав позбавлення батьківських прав, проінформовано стосовно адміністративної, кримінальної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків, про що складено Акт профілактичної бесіди. Згідно з Актами проведення оцінки рівня безпеки дитини від 04 листопада 2025 року у дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виявленні: ознаки погіршення фізичного стану дітей відсутні; діти мають зовнішні ознаки недогляду та занедбаності (поруч з дітьми відчувається неприємний запах, діти одягнуті в брудний одяг). Виявлені факти, що свідчать про нездатність матері гарантувати безпеку дитині (дітям). Сім`я ОСОБА_1 з 02 грудня 2024 року по 23 липня 2025 року перебувала під соціальним супроводом за невиконання батьківських обов`язків. Зокрема, на момент виявлення дітей присутня мати ОСОБА_1 , у якої спостерігалася небезпечна поведінка або ознаки психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкогольних речовин (напади агресії, погрози). У помешканні перебували інші особи, які ймовірно у стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 пояснила, що вранці випили з власником квартири та знайомою пляшку горілки. Поведінка дорослих неадекватна, вони не могли давати чіткі відповіді на запитання, їм було важко стояти на ногах, вони хиталися та від них було чути різкий запах алкоголю. Виявлені факти незабезпечення дітей належним харчуванням, необхідною медичною допомогою, доглядом, який відповідає віку та сезону (в квартирі відсутні продукти харчування, засоби особистої гігієни, ліки). На момент обстеження, яке відбувалося 04 листопада 2025 року о 10 год 30 хв. мати не годувала дітей, а молодшому не міняла підгузок, у дітей відсутнє місце для сну та відпочинку. ОСОБА_1 пояснила, що проживає у знайомого, з яким постійно вживає алкогольні напої. ОСОБА_1 не повідомила фахівцю із соціальної роботи, що повернулася жити в м. Іллінці. Помешкання, в якому проживають діти, не пристосоване для цього, перебуває в антисанітарному стані, відсутнє тепло, відсутнє ліжко для дітей, діти спали на підлозі, застеленій покривалом. ОСОБА_1 не змогла пояснити чому діти сплять на підлозі. За результатами оцінки рівня безпеки дитини зроблено висновок дуже небезпечно, негайне відібрання дитини у матері. 04 листопада 2025 року дітей взято на первинний облік Служби у справах дітей Іллінецької міської ради Вінницької області як дітей, залишених без батьківського піклування. Тоді ж влаштовано малолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на тимчасове проживання (термін шість місяців) у сім`ю знайомих ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та зобов`язано останніх вживати заходів щодо захисту цивільних прав, інтересів, піклуватися за життя, здоров`я, фізичний, психічний, духовний та моральний розвиток малолітніх дітей. Рішенням виконавчого комітету Іллінецької міської ради Вінницької області № 257 від 05 листопада 2025 року невідкладно відібрано малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в їхньої матері ОСОБА_1 ; інформовано Немирівську окружну прокуратуру про відібрання малолітніх дітей; доручено Службі у справах дітей Іллінецької міської ради Вінницької області підготувати позовну заяву та вжити заходів щодо звернення до суду з позовом про відібрання дітей в матері з позбавленням її батьківських прав; затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно її малолітніх дітей. За висновком Виконавчого комітету Іллінецької міської ради, затвердженого вищевказаним рішенням Виконавчого комітету Іллінецької міської ради, доцільно невідкладне відібрання малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в їхньої матері ОСОБА_1 у зв`язку із загрозою життю і здоров`ю дітей. У висновку Виконавчого комітету Іллінецької міської ради, затвердженому вищевказаним рішенням Виконавчого комітету Іллінецької міської ради, орган опіки та піклування Іллінецької міської ради Вінницької області, враховуючи рекомендації комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Іллінецької міської ради, вказав, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є доцільним у зв`язку із загрозою життю і здоров`ю дітей. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 747999 від 04 листопада 2025 року 20 жовтня 2025 року о 14 год. по АДРЕСА_4 ОСОБА_1 неналежно виконувала батьківські обов`язки щодо виховання, навчання, проживання своїх малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зокрема створила незадовільні умови проживання. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано як адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 184 КУпАП. Постановою ГВА № 173358 по справі про адміністративне правопорушення від 04 листопада 2025 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 178 КУпАП. Постановами Іллінецького районного суду Вінницької області № 131/1690/24 від 13 грудня 2024 року та № 131/905/25 від 10 червня 2025 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 184 КУпАП, та частиною другою статті 184 КУпАП, та накладено на неї адміністративні стягнення у виді попередження та штрафу, відповідно. З повідомлення Комунального некомерційного підприємства «Іллінецька міська лікарня» Іллінецької міської ради № 01-14-982 від 05 червня 2025 року видно, що ОСОБА_1 знаходиться на диспансерному обліку у лікаря нарколога з 25 листопада 2024 року. Діагноз: F10, 222 Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю. Ремісія 6 місяців. Відповідно до довідки № 96, виданої 10 листопада 2025 року Комунальним закладом «Іллінецький заклад дошкільної освіти № 6 «Струмочок» Іллінецької міської ради Вінницької області, дирекцією закладу повідомлено про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 26 травня 2025 року по дату видачі довідки цей заклад не відвідує. Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Забезпечення найкращих інтересів дитини дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України «Про охорону дитинства»). Згідно з частиною першою статті 8 Закону кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону). Відповідно до частини сьомої статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Згідно з частиною першою статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України, пунктом 2 якої визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та / або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти. Тлумачення змісту пункту 2 частини першої статті 164 СК України дає підстави для висновку, що ухилення від виконання обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Наслідком позбавлення батьківських прав, як виняткового заходу, є істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків. Відповідно до частини першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права. Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом. Згідно з частиною першою статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. У рішенні від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним. Оцінюючи процес вирішення питання про встановлення опіки, який завершився рішенням про роз`єднання сім`ї, суд повинен, зокрема, переконатися, чи ґрунтуються висновки національних органів на достатній доказовій базі (яка, за потреби, може включати показання свідків, висновки компетентних органів, психологічні та інші експертні висновки та медичні довідки) (рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», заява № 39948/06). Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини (рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України», заява № 31111/04, § 57, § 58). При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). У постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20) зазначено, що «ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків». Звертаючись до суду з цим позовом Виконавчий комітет Іллінецької міської ради Вінницької області, як орган опіки та піклування, як на підставу позбавлення батьківських прав покликався на те, що подальше перебування дітей з матір`ю становитиме реальну загрозу для їхнього життя та здоров`я. Оскільки ОСОБА_1 систематично ухиляється від виховання дітей, злісно не виконує свої батьківські обов`язки та страждає на алкогольну залежність, орган опіки та піклування вважав позбавлення її батьківських прав єдиним способом захисту інтересів малолітніх дітей. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції вважав надані органом опіки та піклування докази недостатніми для позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 164 СК України. З таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна з огляду на таке. У апеляційній скарзі позивач обґрунтовано зазначив, що судом першої інстанції не було взято до уваги та не надано належної оцінки висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав. Частиною шостою статі 19 СК України установлено, що суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування (про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав), якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Висновок виконавчого комітету має рекомендаційний характер. Висновок органу опіки та піклування має рекомендаційний характер для суду та як доказ підлягає дослідженню та оцінці судом на основі всіх наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності та взаємозв`язку (постанови Верховного Суду від 07 лютого 2022 року у справі № 759/3554/20, від 10 листопада 2023 року у справі № 401/1944/22, від 15 листопада 2023 року у справі № 932/2483/21). У цій справі орган опіки та піклування Іллінецької міської ради Вінницької області, враховуючи рекомендації комісії з питань захисту прав дитини, прийшов до висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав щодо малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у зв`язку із загрозою їхньому життю і здоров`ю. Не погоджуючись із цим висновком, всупереч приписам частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України відповідачка не надала, а суд, відповідно, у рішенні не навів жодних доказів, які б спростували наведені у ньому обставини. Надаючи оцінку цьому висновку апеляційний суд визнає його обґрунтованим, тому що матеріали справи містять сукупність беззаперечних доказів, які свідчать про свідоме та систематичне ухилення відповідачки від виконання своїх батьківських обов`язків, що створює реальну загрозу життю та здоров`ю малолітніх дітей. Натомість суд першої інстанції помилково розцінив поведінку ОСОБА_1 як наслідок лише «тяжких життєвих обставин», не врахувавши, що антисанітарія, відсутність за місцем проживання продуктів харчування та належних місць для сну (малолітні діти спали на підлозі на покривалі), а також зафіксований факт вживання алкоголю зранку в присутності малолітніх дітей є прямим наслідком її свідомого, винного нехтування своїми материнськими обов`язками. Крім того посилання суду першої інстанції на нібито тривалу ремісію відповідачки станом на червень 2025 року повністю спростовується подальшим розвитком подій. Зокрема складеними 04 листопада 2025 року Актами проведення оцінки рівня безпеки дітей стан середовища, в якому перебували діти, визначено як «дуже небезпечний», що стало підставою для їхнього невідкладного відібрання. Суд першої інстанції також залишив поза увагою факт систематичного притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтями 178 та 184 КУпАП як до, так і після згаданої «ремісії», що свідчить про відсутність будь-яких позитивних змін у її поведінці та способі життя. Щодо посилання на відсутність постанови у справі про адміністративне правопорушення, то в силу приписів частини другої статті 13 ЦПК України суд не лише мав право, а й був зобов`язаний самостійно з`ясувати результат розгляду такої справи тим самим Іллінецький районним судом Вінницької області. Беручи до уваги малолітній вік дітей (2022 та 2024 років народження), які в силу свого розвитку є абсолютно беззахисними та повністю залежними від стороннього догляду, залишення їх у небезпечному для життя середовищі суперечить принципу забезпечення якнайкращих інтересів дитини, закріпленому в статті 3 Конвенції про права дитини. Оскільки попередні заходи соціального супроводу та адміністративні стягнення не дали будь-якого позитивного результату, а відповідачка усунулася від участі в судовому процесі та не виявила жодного інтересу до долі дітей після їхнього відібрання, апеляційний суд вважає позбавлення батьківських прав пропорційним, виправданим та єдиним можливим заходом для забезпечення безпеки та належного розвитку малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Суд першої інстанції правильно зазначив про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків (постанови Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20, від 07 грудня 2022 року у справі № 562/2695/20, від 03 серпня 2022 року у справі № 306/7/20, від 11 січня 2023 року у справі № 461/7447/17, від 07 листопада 2023 року у справі № 601/928/22). Але встановлені у цій справі обставини якраз свідчать про наявність підстав для позбавлення відповідачки батьківських прав, що не є порушенням статті 8 Конвенції, яка передбачає право особи на повагу до свого сімейного життя. Водночас відмова у задоволенні позову Виконавчого комітету Іллінецької міської ради Вінницької області, в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав, враховуючи конкретні обставини справи, якнайкращі інтереси дітей, а також те, що відповідачка не виконує свої батьківські обов`язки, не відповідає інтересам малолітніх дітей. Втручання у право на повагу до сімейного життя не становить порушення статті 8 Конвенції про права людини, якщо воно здійснене «згідно із законом», відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в пункті 2, і до того ж є необхідним у демократичному суспільстві для забезпечення цих цілей (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України»). Одним з фундаментальних принципів демократичного суспільства є законність, на яку посилається преамбула до Конвенції. Законність передбачає, серед іншого, що втручання з боку виконавчої влади в права осіб повинне бути предметом ефективного контролю. Цей контроль звичайно здійснюється судовою владою (принаймні, як останньої інстанції), оскільки судовий контроль надає найкращі гарантії незалежності, неупередженості і належної процедури. Позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав здійснено відповідно до вимог закону, зокрема на підставі пункту 2 частини першої статті 164 СК України, за наявності встановленого факту винного ухилення матері від виконання своїх обов`язків. Таке втручання у право особи на повагу до сімейного життя є необхідним у демократичному суспільстві та здійснене виключно з метою захисту прав та інтересів малолітніх дітей, що повністю відповідає цілям, визначеним у пункті 2 статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Враховуючи першочерговість інтересів дитини, апеляційний суд вважає, що у даному випадку право дітей на безпечне та гідне виховання переважає над правом матері на спільне проживання з ними. Крім того апеляційний суд звертає увагу, що позбавлення батьківських прав не є незворотнім і якщо діти не будуть усиновлені, то стаття 169 СК України передбачає можливість поновлення батьківських прав за наявності для того відповідних підстав. Та й саме усиновлення згодом може бути скасовано, якщо воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання, та в інших, установлених частиною першою статті 238 СК України випадках. Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Враховуючи те, що позов Виконавчого комітету Іллінецької міської ради Вінницької області підлягає задоволенню, апеляційний суд при вирішенні питання розподілу судових витрат ураховує принцип пропорційності (стаття 141 ЦПК України). Оскільки відповідно до пункту 12 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарг про захист малолітніх чи неповнолітніх осіб, із відповідачки на користь держави підлягає стягненню 3 028 грн 00 к. у відшкодування судового збору за подання позовної заяви та 4 542 грн 00 к. за подання апеляційної скарги, а всього 7 570 грн 00 к. Керуючись статтями 367, 369, 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України апеляційний суд постановив: Апеляційну скаргу Іллінецької міської ради Вінницької області задовольнити. Рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 04 березня 2026 року скасувати і постановити нове судове рішення. Позов Виконавчого комітету Іллінецької міської ради Вінницької області, як органу опіки та піклування, задовольнити. Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , батьківських прав щодо дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 7 570 (сім тисяч п`ятсот сімдесят) грн 00 к. у відшкодування судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Позивач: Виконавчий комітет Іллінецької міської ради Вінницького району Вінницької області, як орган опіки та піклування, м. Іллінці Вінницького району Вінницької області, вул. Соборна, 19, ЄДРПОУ 03333618; Відповідачка: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Служба у справах дітей Іллінецької міської ради Вінницької області, м. Іллінці Вінницького району Вінницької області, вул. Соборна, 19, ЄДРПОУ 43993220. Головуючий О. С. Панасюк Судді: О. В. Ковальчук Т. М. Шемета