Постанова Рівненський апеляційний суд № 572/4406/25

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 травня 2026 року м. Рівне Справа № 572/4406/25 Провадження № 22-ц/4815/901/26 Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Боймиструка С.В., суддів: Гордійчук С.О., Хилевич С.В., секретар судового засідання: Хлуд І.П., з участю: ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 23 лютого 2026 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами, в с т а н о в и в: ОСОБА_1 звернувся до суду з завою про перегляд за нововиявленими обставинами та скасування судового наказу №572/4406/25, виданого 28 серпня 2025 року Сарненським районним судом Рівненської області. Посилався на те, що судовим наказом з нього стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання чотирьох дітей в розмірі 1/2 частини заробітку до досягнення дітьми повноліття. Оскільки боржник ОСОБА_1 проживає разом з дітьми та бере участь у їх утриманні, стягувач ОСОБА_1 повідомила суду відомості, які не відповідають дійсності, просив судовий наказ скасувати. Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 23 лютого 2026 року заяву ОСОБА_1 про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами задоволено. Скасовано судовий наказ №572/4406/25, виданий 28 серпня 2025 року Сарненським районним судом Рівненської області, яким з стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі половини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, починаючи з дня подачі заяви до суду 14.08.2025 року і до досягнення дітьми повноліття; Стягнуто з ОСОБА_1 302 (триста дві) гривні 80 копійок судового збору в дохід держави, 4000 (чотири тисячі) гривень судових витрат на надання професійної правничої допомоги на користь ОСОБА_1 . Відмовлено ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання в зв`язку з відсутністю у стягувача права грошової вимоги про видачу судового наказу. Не погоджуючись із ухвалою суду, ОСОБА_1 оскаржила її та узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що обставини, на які посилався боржник, не є нововиявленими, а ґрунтуються на переоцінці доказів, які суд уже мав оцінити раніше. Судове рішення не може переглядатися, якщо зазначені обставини були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Надані боржником фіскальні чеки та відомості про реєстрацію є новими, а не нововиявленими обставинами, що існували на момент видачі наказу. Процедура за нововиявленими обставинами спрямована на виправлення помилок щодо фактів, які не були відомі, а не на новий розгляд справи чи усунення процесуальних недоліків. Скасування остаточного рішення без належних підстав порушує принцип юридичної визначеності (res judicata). Апелянт наголошує, що спільне проживання батьків і дітей за однією адресою не позбавляє матір права на стягнення аліментів через судовий наказ, особливо якщо батько не бере належної участі в утриманні дітей. Акт обстеження умов проживання від 02.06.2025 підтверджує, що батько недостатньо утримував чотирьох дітей, забезпечуючи лише базові продукти, що і стало підставою для звернення до суду. Докази про реєстрацію дітей за однією адресою з батьком не спростовують факт їхнього проживання з матір`ю та її право на отримання аліментів. Апелянт просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, залишити заяву боржника без задоволення, а судовий наказ від 28.08.2025 у силі. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 заперечує доводи апелянта доводи, які зводяться до того, що докази, надані Боржником 10 грудня 2025 року, існували на час розгляду справи, але не були відомі заявникові. Зазначені обставини не були відомі раніше, суд не міг надати їм юридичної оцінки під час видачі судового наказу. Надані факти спростовують дані, що лягли в основу первісного судового рішення. Відповідач заперечує твердження Стягувача про окреме проживання. Діти фактично проживають в одному будинку з обома батьками. В ході розгляду справи Стягувач підтвердила, що Боржник надає матеріальну допомогу на дітей, хоча і вважає її недостатньою. Оскільки батьки проживають разом, неможливо чітко визначити, хто надає більшу допомогу, а отже, правові підстави для стягнення аліментів відсутні. Твердження в акті від 02.06.2025 року про ненадання допомоги записані виключно зі слів Стягувача, оскільки Боржник під час обстеження був відсутній. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін. В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала вимоги поданої нею апеляційної скарги. ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Відповідно до положень статті 367 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Встановлено, що судовим наказом №572/4406/25, виданим 28 серпня 2025 року Сарненським районним судом Рівненської області стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 аліменти на утримання дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі половини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, починаючи з дня подачі заяви до суду 14.08.2025 року і до досягнення дітьми повноліття. Стягнуто з ОСОБА_1 302 (триста дві) гривні 80 копійок судового збору в дохід держави, 4000 (чотири тисячі) гривень судових витрат на надання професійної правничої допомоги на користь ОСОБА_1 . Відповідно до частини першої статті 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Статтею 161 ЦПК України передбачено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів. Згідно з частиною восьмою статті 170 ЦПК України, у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу. Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України, рішення, постанова або ухвала, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина четверта, п`ята статті 423 ЦПК України). Нововиявлені обставини це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. За змістом наведених правових норм необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки учасників справи. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення. Згідно правової позиції Верховного Суду, що висловлена у постанові від 17 березня 2023 року у справі № 761/36042/20, у випадку незгоди з судовим наказом боржник вправі захистити своє право шляхом подачі позову про зменшення розміру аліментів (припинення стягнення, тощо) (частина сьома статті 170 ЦПК України). Під ознаки нововиявлених обставин у справі про стягнення аліментів не підпадають такі обставини: факт спільного проживання боржника зі стягувачем та їх дітьми на час подання заяви про видачу судового наказу про стягнення аліментів; факт утримання боржником сім`ї, у тому числі й факт перебування сторін у шлюбі; добровільне надання батьком допомоги та утримання дітей за його рахунок; перешкоджання дружиною у здійсненні ним батьківського обов`язку; наявність невирішеного спору між сторонами щодо місця проживання дітей та участі батьків у їх вихованні. Практика Верховного Суду при розгляді аналогічних справ є усталеною та незмінною (правові висновки сформовані у постановах Верховного Суду від 19 листопада 2019 року у справі № 359/3012/18, від 18 грудня 2018 року у справі № 264/1739/18, від 17 березня 2023 року у справі № 761/36042/20). Звертаючись із заявою про перегляд судового наказу, боржник ОСОБА_1 обґрунтовував свою позицію тим, що він зареєстрований за однією адресою зі стягувачем, проживає разом із сім`єю та фактично утримує чотирьох дітей, на підтвердження чого надав фіскальні чеки. Проте апеляційний суд встановив, що наведені обставини не є нововиявленими в розумінні статті 423 ЦПК України, оскільки вони були або могли бути відомі сторонам на момент видачі наказу. За законом, нововиявлені обставини це факти, які існували раніше, але об`єктивно не могли бути відомі заявнику. У даному випадку місце реєстрації та добровільні витрати на дітей є новими доказами, а не нововиявленими обставинами, а нові докази не можуть бути підставою для перегляду рішення. Крім того, переоцінка доказів, які вже були або мали бути оцінені судом, прямо заборонена законом як підстава для такого перегляду (ч.4 ст. 423 ЦПК України). Суд також наголошує, що наявність спору між батьками щодо реальної участі кожного з них в утриманні дітей не є приводом для скасування наказу за цією процедурою. Якщо боржник вважає обсяг стягнень надмірним, належним способом захисту для нього є подання окремого позову про зменшення розміру аліментів або припинення їх стягнення. За таких обставин, ухвала суду підлягає скасуванню у відповідності до п.п 1,2,4 ч 1 ст. 376 ЦПК України і з ухваленим нового судового рішення, яким у заяві ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу №572/4406/25, виданий 28 серпня 2025 року, відмовити із вищезазначених підстав, а наказ про стягнення із ОСОБА_1 аліментів на дітей залишити в силі. Керуючись ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 23 лютого 2026 року скасувати. У заяві ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу №572/4406/25, виданого 28 серпня 2025 року, відмовити. Судовий наказ №572/4406/25, виданий Сарненським районним судом Рівненської області від 28 серпня 2025 року за заявою ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на дітей залишити в силі. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 28 травня 2026 року. Судді: Боймиструк С.В. Гордійчук С.О. Хилевич С.В.