Постанова 4854 № 420/41754/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/41754/25 перша інстанція: суддя Юхтенко Л.Р., повний текст судового рішення складено 02.03.2026, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючої-судді Казанчук Г.П. суддів Градовського Ю.М., Єщенка О.В. розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одеса апеляційні скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 та Військової частини НОМЕР_1 на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, ВИКЛАД ОБСТАВИН : До Одеського окружного адміністративного суду 17 грудня 2025 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просив: - визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нездійснення повного нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 під час служби у в/ч НОМЕР_1 за період з 24.02.2022 по 31.05.2022, за виключенням вже виплаченої частини індексації; - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби у в/ч НОМЕР_1 з 24.02.2022 по 31.05.2022 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) жовтень 2020 р., з урахуванням абзаців 3-6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, та виплатити ОСОБА_1 її недоотриману частину. - визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення під час служби у в/ч НОМЕР_1 за період з 24.02.2022 по 31.05.2022 (включно) з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 із застосуванням з 29 січня 2020 року показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, для визначення розмірів складових грошового забезпечення. - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення за період проходження військової служби у в/ч НОМЕР_1 з 24.02.2022 по 31.05.2022 (включно) в сторону збільшення відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18) із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, шляхом його множення на відповідний тарифний коефіцієнт; - визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нездійснення повного нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 під час служби у НОМЕР_2 ОБрТрО (в/ч НОМЕР_1 , в/ч НОМЕР_3 ) за період з 01.06.2022 по 31.12.2022, за виключенням вже виплаченої частини індексації; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби у НОМЕР_2 ОБрТрО (в/ч НОМЕР_1 , в/ч НОМЕР_3 ) з 01.06.2022 по 31.12.2022 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) жовтень 2020 р., з урахуванням абзаців 3-6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, та виплатити ОСОБА_1 її недоотриману частину. - визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення під час служби у НОМЕР_2 ОБрТрО (в/ч НОМЕР_1 , в/ч НОМЕР_3 , в/ч НОМЕР_4 ) за період з 01.06.2022 по 16.12.2025 (включно), а також грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2025 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі № 320/29450/24 із застосуванням з 29 січня 2020 року показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, та із застосуванням з 18 червня 2025 року розміру 1762 грн для визначення розмірів складових грошового забезпечення; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення за період проходження військової служби у НОМЕР_2 ОБрТрО (в/ч НОМЕР_1 , в/ч НОМЕР_3 , в/ч НОМЕР_4 ) з 01.06.2022 по 16.12.2025 (включно), а також грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2025 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік в сторону збільшення відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі № 320/29450/24) за періоди: з 01.06.2022 по 31.12.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022; з 01.01.2023 по 31.12.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023; з 01.01.2024 по 31.12.2024 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024; з 01.01.2025 по 16.12.2025 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2025, шляхом його множення на відповідний тарифний коефіцієнт; - судові витрати покласти солідарно на відповідачів ІНФОРМАЦІЯ_2 та Військову частину НОМЕР_1 . Стягнути з відповідачів витрати на професійну правову допомогу, сформовані на день ухвалення рішення у справі, у сумі 8000 гривень на користь позивача. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року позовну заяву Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення під час служби у в/ч НОМЕР_1 за період з 24.02.2022 по 31.05.2022 включно з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 року. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплату основних та додаткових видів грошового забезпечення та премії ОСОБА_1 за період з 24.02.2022 по 31.05.2022 включно, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний календарний рік (на 01.01.2022 2481 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт, що відповідав у цей період займаній посаді та військовому званню ОСОБА_1 згідно з додатками постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням здійснених виплат. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення під час служби у НОМЕР_2 ОБрТрО (в/ч НОМЕР_1 , в/ч НОМЕР_3 , в/ч НОМЕР_4 ) за період з 01.06.2022 по 16.12.2025 включно, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 року. Зобов`язано Військову частину здійснити перерахунок та виплату основних та додаткових видів грошового забезпечення та премії за період з 01.06.2022 по 16.12.2025 включно, матеріальної допомоги на оздоровлення за 2022-2025 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік ОСОБА_1 , на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний календарний рік (на 01.01.2022 2481 грн, на 01.01.2023 - 2684 грн, на 01.01.2024 -3028 грн, на 01.01.2025 3028 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт, що відповідав у цей період займаній посаді та військовому званню ОСОБА_1 згідно з додатками постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням здійснених виплат. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Берзінь С.Л. про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , місце знаходження: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати на правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн (дві тисячі гривень 00 копійок). Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_7 , місце знаходження: АДРЕСА_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_2 )судові витрати на правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн (дві тисячі гривень 00 копійок). Не погоджуючись із рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Не погоджуючись із додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 року ІНФОРМАЦІЯ_2 та Війська частина НОМЕР_1 подали апеляційні скарги. В обґрунтування вимог апеляційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначає, що за правильність і своєчасність передачі штабами військових частин (установ) спільній фінансово-економічній службі військової частини НОМЕР_1 довідок, витягів з Документ сформований в системі «Електронний суд» 13.03.2026 4 наказів командирів (начальників) військових частин (установ), та інших документів, перевірку відповідності розрахунково-платіжних відомостей обліковому складу і штату (штатному розпису) військових частин (установ) начальники штабів чи інші посадові особи, які очолюють облік особового складу, несуть відповідальність у встановленому законодавством порядку. Військова частина НОМЕР_1 в обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що зважаючи на відсутність підстав для задоволення позовної заяви по суті, заявлені витрати на правову допомогу вбачаються явно завищеними, необґрунтованими щодо всієї заявленої суми. Відповідно до вимог статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. За правилами частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, суд апеляційної інстанції, - УСТАНОВИВ : Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2026 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задоволено частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року скасоване в частині задоволених позовних вимог. Прийнято нову постанову, якою позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , місце знаходження: АДРЕСА_1 ) та Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_7 , місце знаходження: АДРЕСА_3 ) задовольнити частково. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням та надбавку за вислугу років) за період з 24 лютого 2022 по 26 грудня 2022 та з 18 червня 2025 по 16 грудня 2025, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 року. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошове забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням та надбавку за вислугу років) за період з 24 лютого 2022 по 26 грудня 2022 та з 18 червня 2025 по 16 грудня 2025 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний календарний рік (на 01.01.2022 2481 грн, на 01.01.2025 3028 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням здійснених виплат. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року залишено без змін. Суд першої інстанції зазначив, що витрати вказані в заяві про стягнення витрат на професійну правничу допомогу не відповідають критерію реальності та розумності їхнього розміру, а відтак суд дійшов висновку про стягнення з відповідачів солідарно (по 2000) на користь позивача 4000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Так, відповідно до частин 1, 2 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Згідно частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. За змістом пункту 1 частини 3 статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. На підставі частин 4-7 цієї статті КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. За правилами частини 5 статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. З аналізу наведених правових норм вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі № 816/2096/17 та у постанові від 16 травня 2019 року у справі № 823/2638/18. Дослідивши вищезазначену заяву, колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вказана позиція узгоджується з позицією, викладено у постанові Верховного Суду по справі № 520/7431/19. Так, судом першої інстанції установлено та матеріалами справи підтверджено, що 28.10.2025 року між адвокатом Берзінь С.Л. та ОСОБА_1 було укладено договір про надання професійної правової допомоги, відповідно до умов якого Адвокат зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види професійної правової допомоги (адвокатські послуги) Клієнту та виконувати пов`язані з цим доручення Клієнта в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання такої допомоги (послуги) та фактичні витрати, пов`язані з її (їх) наданням та необхідні для виконання цього Договору, а також виплатити гонорар успіху у випадку досягнення Адвокатом результату, визначеного п. 4.4.-4.5. цього Договору, у порядку та строки, узгоджені Сторонами та/або цим Договором. (п. 1 Договору) Сплата за надані послуги професійної правничої допомоги адвоката та фактичні витрати, здійснені адвокатом для виконання таких послуг, здійснюється по факту надання відповідної послуги (комплексу або пакета послуг): до її надання (аванс) або негайно після надання (протягом 24 годин (одна доба)). Клієнт сплачує Адвокату гонорар успіху протягом 10 (десяти) днів від дня настання кожної окремої обставини, передбаченої п. 4.4.-4.5. цього Договору. (4.3 договору) Розмір гонорару успіху у випадку досягнення Адвокатом результату у вигляді судового рішення, яким стягнуто з військової частини, в якій проходив службу Клієнт, або її зобов`язано нарахувати та виплатити Клієнту недоотриману частину його грошового забезпечення (в т.ч. здійснити перерахунок), встановлюється у розмірі 10% (десяти відсотків) від суми стягнення/зобов`язання, але не менше як 8000,00 гривень. (п. 4.4 договору) На виконання умов вказаного договору, 28.10.2025 року між сторонами підписано Акт наданих послуг, відповідно до змісту якого, адвокатом було надано послуги: складання та подання адміністративного позову про визнання протиправними дії та бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 та зобов`язання вчинити певні дії в інтересах ОСОБА_1 до окружного адміністративного суду. Супровід справи. 8 годин/1 документ (1000грн/год), загальна сума: 8000,00 грн. Факт оплати за надані послуги підтверджено квитанцією до прибуткового касового ордера № б/н від 28.10.2025 року на суму 8000,00 грн. Колегія суддів звертає увагу, що перегляд додаткового рішення здійснюється у межах апеляційних скарг, тобто в частині визначення судом першої інстанції сум відшкодування витрат на правову допомогу в розрізі відповідачів. У справі № 640/18402/19 (постанова від 28 грудня 2020 року) Верховний Суд дійшов висновку, що розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним. Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на частини шосту, сьому статті 134 КАС України, якими встановлено право суду за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, за умови недотримання критеріїв співмірності. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 27 травня 2021 року у справі № 520/14230/19, від 16 червня 2022 року у справі №380/4759/21 Також, у постанові Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі №200/9888/19-а Верховний Суд виклав висновок щодо застосування статей 134, 139 КАС України щодо ролі суду під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу. Верховний Суд у вказаній постанові зазначив, що: «Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною сьомою цієї ж статті КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до КАС України законодавцем принципово по-новому визначено роль суду при вирішенні питання розподілу судових витрат, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами, та не може діяти на користь будь-якої із сторін. Разом з тим у статті 134 КАС України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу, та не покладати такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина перша статті 72 КАС України). Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання критеріїв визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу (статті 134, 139 КАС), дає підстави дійти висновку, що вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу по суті (розміру суми витрат, які підлягають відшкодуванню) є обов`язком суду, зокрема, шляхом надання оцінки доказам поданим стороною із застосуванням критеріїв визначених у статті 134,139 КАС України. Так відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що: - не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21); - при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц); - суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц). Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Колегія суддів, звертає увагу на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2026 року у цій справі, у якій колегія суддів дійшла висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_2 не є належним відповідачем щодо правовідносин перерахунку грошового забезпечення, оскільки позивач проходив військову службу з 24.02.2022 по 31.05.2022 у військовій частині НОМЕР_1 . Крім того, колегія суддів звертає увагу, що постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2026 року у цій справі позовні вимоги задоволені частково,, лише щодо періоду з 24.02.2022 по 26.12.2022 та з 18.06.2025 по 16.12.2025, з огляду на не визначення стороною позивача належних відповідачів та відсутності в частині періоду підстав для проведення перерахунку грошового зобов`язання. У своїй апеляційній скарзі ІНФОРМАЦІЯ_3 наголошував на тому, що не є належним відповідачем у цій справі, вказані доводи підтримані колегією суддів, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню. У зв`язку із висновком суду апеляційної інстанції стосовно того, що ІНФОРМАЦІЯ_3 є неналежним відповідачем у справі, та в врахуванням того, що задоволені апеляційним судом позовні вимоги стосуються лише частини заявленого позивачем періоду, колегія суддів дійшла висновку, що додаткове рішення в частині стягнення судових витрат з ІНФОРМАЦІЯ_4 слід скасувати, з прийняттям нового рішення в цій частині про відмову у стягненні витрат на правову допомогу з ІНФОРМАЦІЯ_4 . Водночас, колегія суддів, як і суд першої інстанції вважає, що присуджена сума судових витрат з військової частини НОМЕР_1 є належною, а тому у задоволенні апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 слід відмовити. Таким чином, присуджені судом першої інстанції до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є співмірними зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг) та ціною позову. Колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 не містить доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та могли б бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції. Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Колегія суддів вдруге зауважує, що перегляд додаткового рішення суду здійснюється у межає апеляційних скарги, тобто в частині задоволених вимог. За таких обставин, оцінюючи викладене в сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування витрат на правову допомогу, натомість з урахуванням часткового задоволення позовних вимог та висновок апеляційного суду про скасування рішення суду в частині визнання протиправних дії ІНФОРМАЦІЯ_4 , а тому додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 року в частині стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_4 судових витрат на правову допомогу підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення в цій частині про відмову у стягненні витрат на правову допомогу з ІНФОРМАЦІЯ_4 . Підстав для перерозподілу судових витрат не має. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити. Відмовити у задоволенні апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 . Скасувати Додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 року в частині стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 судових витрат на правову допомогу в розмірі 2000 гривень. В цій частині прийняти нову постанову, якою відмовити у стягненні судових витрат на правову допомогу з ІНФОРМАЦІЯ_1 . В іншій частині додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуюча суддя Г.П. Казанчук Суддя Ю.М. Градовський Суддя О.В. Єщенко