Постанова Дніпровський апеляційний суд № 171/191/26

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1517/26 Справа № 171/191/26 Суддя у 1-й інстанції - Козлов Д. О. Суддя у 2-й інстанції - Акуленко В. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 травня 2026 року м. Кривий Ріг Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Акуленко В.В., при секретарі Кучевасовій А.В., за участю захисника Шаврової Н.М. яка діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу захисника на постанову судді Покровського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 30 березня 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає в АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто судовий збір в розмірі 665,60 гривень. В С Т А Н О В И В : Згідно постанови судді, 14 січня 2026 року об 11-30 год. ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Zafira н/з НОМЕР_1 по вул. Визволення 21 в м. Апостолове Криворізького району Дніпропетровської області, маючи ознаки алкогольного сп`яніння запах алкоголю з ротової порожнини; порушення мови; порушення координації рухів, відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку на місці зупинки та в медичному закладі, що зафіксовано на відео реєстратор та нагрудні камери поліцейських, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. На вказане рішення захисником Шавровою Н.М. подана апеляційна скарга, в якій вона просить постанову судді скасувати та закрити провадження за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Вважає, що суд грубо порушив норми права, не дослідив всі докази та не надав їм належної оцінки. Суд розглянув справу за відсутності ОСОБА_2 , належним чином не повідомивши його про дату, час та місце судового розгляду, чим порушив його право на захист, доступ до правосуддя, а також вимоги ч. 2 ст. 263 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». У протоколі про адміністративне правопорушення невірно вказано адресу проживання ОСОБА_2 . Відповідно до відомостей паспорту ОСОБА_2 , місцем реєстрації є АДРЕСА_2 , а не вулиця Чкалова. Оникієнко авто не керував. За кермом перебувала його донька, яка поїхала з місця зупинки. ОСОБА_2 залишився на місці події та чекав власника пошкодженого автомобіля. Працівники поліції не здійснювали зупинку ОСОБА_2 як водія, оскільки на момент їхнього прибуття він перебував поза межами автомобіля та стояв поруч із ним. Оникієнко не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі, а надав згоду. Працівники поції не запропонували пройти огляд в найближчому закладі охорони здоров`я КП «Апостолівська міська лікарня» АМР, а запропонували пройти огляд аж у м. Кривий Ріг. Оникієнку не роз`яснено порядок огляду на стан сп`яніння. В матеріалах справи та на відеозаписі не вбачається складання направлення на огляд та ознайомлення з ним ОСОБА_2 . Протокол про адміністративне правопорушення та рапорт працівників поліції не є належним доказом. Заслухавши суддю доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи слід зазначити наступне. Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Згідно до п. 2. 5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Відповідно до ст. 130 КУпАП встановлено відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння. Тобто, для визначення складу даного правопорушення необхідно встановити чи керувала особа, що притягується до адміністративної відповідальності транспортним засобом, законність запропонованого їй порядку огляду та сам факт відмови. Так, факт порушення ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується відповідним протоколом та відеозаписом, з якого вбачається що, після прибуття на місце події працівники поліції виявили транспортні засоби «Opel Zafira» (н/з НОМЕР_1 ) та «Renault Duster» (н/з НОМЕР_2 ). Зі змісту відеозапису вбачається, що відбулася ДТП за участю автомобіля «Opel Zafira» (н/з НОМЕР_1 ) під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Renault Duster» (н/з НОМЕР_2 ). На ОСОБА_1 як на винуватця пригоди прямо вказав інший учасник події - водій «Renault Duster», який і викликав працівників поліції та пояснив, що за кермом «Opel Zafira» перебував водій ОСОБА_2 . Сам ОСОБА_2 особисто, під відеозапис повідомив правоохоронцям про те, що здійснював рух заднім ходом та допустив зіткнення з «Renault Duster», чим спричинив механічні пошкодження лівої сторони переднього бампера, проте зважаючи на незначність цих пошкоджень, водій «Renault Duster» не висловив будь-яких претензій до ОСОБА_1 , у зв`язку з чим протокол за ст. 124 КУпАП у відношені ОСОБА_2 поліцейськими не складався. Під час оформлення матеріалів ОСОБА_1 не заперечував факту керування ним транспортним засобом, а про перебування за кермом своєї доньки чи будь-яких інших осіб взагалі не повідомляв. Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі є будь-які фактичні дані, що встановлюють наявність правопорушення та вину особи, тому факт керування водієм ОСОБА_2 транспортним засобом підтверджений поза розумним сумнівом сукупністю наведених вище доказів. Під час спілкування з ОСОБА_1 поліцейські виявили у нього явні ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим йому було запропоновано пройти огляд на місці зупинки або в медичному закладі, проте ОСОБА_1 уникав чіткої відповіді. З урахуванням такої поведінки водія працівники поліції дійшли обґрунтованого висновку про його відмову від проходження огляду. Таким чином, в діях ОСОБА_2 безумовно наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Апеляційний суд зазначає, що суд першої інстанції дійсно розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 . Разом з тим апеляційним судом були виправлені допущені судом першої інстанції порушення. Він був повідомлений про час та місце розгляду його апеляційної скарги, тому в повній мірі забезпечено його на доступ до правосуддя. Йому була надана можливість взяти участь у судовому засіданні, надати пояснення, заявити будь-які клопотання та скористатись всім обсягом прав, передбачених ст. 268 КУпАП, тому жодних порушень чинного законодавства не вбачається, а доводи сторони захисту з цього приводу є безпідставними. Вивчивши матеріали справи, апеляційний суд зазначає, що зазначення в протоколі назви вулиці «Чкалова» замість « ОСОБА_3 » є очевидною технічною опискою, яка не нівелює складу адміністративного правопорушення, оскільки особу водія було належним чином встановлено на місці події за його документами. Вказана неточність не є процесуальною підставою для закриття справи за ч.1 ст. 130 КУпАП. Водночас, хоча сам по собі протокол та рапорт працівників поліції за відсутності інших об`єктивних даних не можуть слугувати доказами винуватості особи, суд, спростовуючи доводи захисту, вказує, що наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності є повністю достатніми для доведення вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення. Щодо доводів захисту про те, що в матеріалах справи та на відеозаписі не вбачається складання направлення на огляд та ознайомлення з ним ОСОБА_1 , апеляційний суд зазначає наступне. Направлення на огляд є процедурним документом-підставою для проведення дослідження і має значення безпосередньо для медичного працівника під час огляду водія. Крім того, ОСОБА_1 взагалі відмовився від проходження правомірно запропонованого працівниками поліції огляду на стан алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки, так і в закладі охорони здоров`я, то неотримання ним цього бланку не спростовує його відмови від проходження запропонованого огляду. Матеріали справи містять складене поліцейськими направлення на огляд, а факт того, що воно не було вручено ОСОБА_1 через його власну поведінку, жодним чином не впливає на наявність складу адміністративного правопорушення та доведеність вини ОСОБА_1 . Доводи захисника про те, що поліцейські не здійснювали безпосередню зупинку ОСОБА_2 , оскільки той стояв біля авто, суд оцінює критично. Справа про адміністративне правопорушення була ініційована за викликом іншого учасника ДТП. Останній у своїх поясненнях прямо вказав на ОСОБА_2 як на водія, що вчинив зіткнення керуючи своїм автомобілем «Opel Zafira». Таким чином, факт керування транспортним засобом ОСОБА_2 безпосередньо в момент ДТП є доведеним, а його знаходження поза салоном авто на момент приїзду поліції є лише наслідком очікування оформлення матеріалів пригоди. Твердження захисника про те, що поліцейські запропонували пройти огляд у м. Кривий Ріг замість найближчого закладу охорони здоров`я - КП «Апостолівська міська лікарня» АМР є безпідставними та не спростовують наявності складу правопорушення. Як вбачається з відеозапису з бодікамер, ОСОБА_2 висловив відмову від проходження медичного огляду на стан сп`яніння в цілому, а тому назва міста чи конкретної лікарні, яку озвучили поліцейські, не має правового значення та не впливає на кваліфікацію його дій, адже факт відмови вже відбувся. Невизнання ОСОБА_2 своєї провини в скоєнні адміністративного правопорушення є способом його самозахисту, бажанням уникнути відповідальності за скоєне та спростовується вказаними у постанові доказами. Оскільки всі наявні в матеріалах справи докази у своїй сукупності доводять вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а доводи апеляційної скарги захисника не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, тому підстав для скасування постанови суду з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається. Постанова суду є законною та обґрунтованою. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, П О С Т А Н О В И В : Постанову судді Покровського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 30 березня 2026 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Шаврової Н.М. без задоволення. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя