Постанова 4802 № 161/22256/25

Справа № 161/22256/25 Провадження №33/802/338/26 Головуючий у 1 інстанції:Смокович М. В. Доповідач: Денісов В. П. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 травня 2026 року місто Луцьк Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 та її захисника адвоката Полячука С.І., розглянувши апеляційну скаргу захисника на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 березня 2026 року щодо ОСОБА_1 , В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 665 грн. 60 коп. судового збору. ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності за те, що вона 21.10.2025, о 12 год. 43 хв., в м. Луцьк по вул. Зоряна, керувала автомобілем марки «Nissan Qashqai», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння, зі згоди водія, проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою приладу «Alcotest Drager № 6810 ARBL 0881», що підтверджується тестом № 2487 від 21.10.2025, результат становить 2,84‰, чим порушила вимоги п.2.9.а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. В поданій апеляційній скарзі захисник вважає постанову судді необґрунтованою. Посилається на те, що ОСОБА_1 під час розгляду справи не оспорювала наявні в матеріалах справи докази, пояснювала, що вона хворіє серцево-судинними захворюваннями та вживає постійно ліки, які не мають побічних ефектів та не впливають на здатність керувати автомобілем. Зазначає, що в той день її знайомий ОСОБА_2 дав їй лікарський засіб «Трикардин», який вона спожила, при цьому вона не знала, що вжиті ліки в своєму складі містять етанол. Просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 та її захисника, які подану апеляційну скаргу підтримували, просили скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав. Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Згідно приписів ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Положеннями ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , дотримався. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв`язку для ухвалення даного рішення. Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, об`єктивно стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №489711 від 21 жовтня 2025 року складеного щодо неї за порушення вимог п.2.9А ПДР (а.с.1), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зафіксовано ознаки алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, а також результат огляду 2,84‰ (а.с.4), роздруківкою технічного приладу «Драгер», згідно якої у ОСОБА_1 виявлено алкогольне сп`яніння 2.84‰ (а.с.3), відеозаписом з відеореєстратора службового автомобіля та бодікамер працівників поліції (а.с.7), а також іншими матеріалами справи. Пункт 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. В п.1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Так, п.2.9 «а» ПДР забороняє водію керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, настає за ч.1 ст.130 КУпАП. Процедура проведення огляду на визначення в особи стану алкогольного сп`яніння повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів, які регламентують це питання. Так, відповідно до змісту ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкції), якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв`язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння. А тому, оскільки на місці зупинки транспортного засобу у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, працівник поліції мав право запропонувати їй пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан сп`яніння. В той час, відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Таким чином, під час проходження проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, або такий огляд проводиться у присутності двох свідків. Згідно приписів частини 3 цієї статті КУпАП у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Відповідно до п.6 Розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Згідно з п.7 Розділу І у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я. Зазначені нормативно-правові акти дають зробити висновок, що для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння водія транспортного засобу в закладах охорони здоров`я є дві підстави, а саме незгода водія на проведення огляду на стан сп`яніння працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу та незгода водія з його результатами. Як вбачається з відеозапису з бодікамер працівників поліції, після зупинки транспортного засобу поліцейський підійшов до водія ОСОБА_1 та під час спілкування виявив у неї ознаки алкогольного сп`яніння та запропонував пройти огляд за допомогою технічного приладу. На таку пропозицію ОСОБА_1 погодилася, результат огляду 2.84‰. Під час спілкування з працівниками поліція ОСОБА_1 вказувала, що «покаже, оскільки трішки випила». Також ОСОБА_1 неодноразово пропонувала «Заплатити» поліцейським. В подальшому ОСОБА_1 погодилася з результатом огляду та на пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі відмовилась. Під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 жодного разу не повідомляла, що вживала ліки (а.с.7). Відеозаписи, які знаходяться в матеріалах справи, відображають подію адміністративного правопорушення та містять відомості, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому обґрунтовано судом взяті до уваги. Наведена сукупність доказів повністю спростовує доводи апеляційної скарги про в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, яке ставиться їй у провину. Посилання сторони захисту як на обставину, яка виключає відповідальність ОСОБА_1 на те, що поведінка ОСОБА_1 зумовлена перебуванням під дією лікарських препаратів, не заслуговують на увагу. Так, будучи допитаним місцевим судом свідок ОСОБА_3 , який є інспектором УПП у Волинській області, суду показав, що 21.10.2025, під час патрулювання, був зупинений автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , у зв`язку з порушенням правил дорожнього руху. Під час спілкування було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим запропоновано пройти огляд у визначеному законом порядку. Результат тесту становить 2,84‰. Під час проходження огляду ОСОБА_1 не повідомляла про факт прийому медичних препаратів на спиртовій основі, проте вказала, що пила алкогольні напої на роботі, так як щось там святкували. На переконання апеляційного суду, з врахуванням наведених показань свідка, а також аналіз відеозапису з бодікамер працівників поліції, у суду відсутні підстави вважати, що показник технічного приладу про перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, є необ`єктивним чи помилковим. Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, визначеного ст.266 КУпАП. Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були безумовними підставами для її скасування, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як не встановлено й істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати безумовною підставою для скасування постанови, як про це просять апелянти у своїй апеляційній скарзі. Апеляційним судом у повному обсязі проаналізовані докази, які містяться в матеріалах справи. При накладенні адміністративного стягнення, місцевий суд врахував фактичні обставини справи, дані про особу порушника та обґрунтовано застосував безальтернативне адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами. Підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у даній справі з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника Полячука С.І. залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 березня 2026 року щодо ОСОБА_1 без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов