Постанова Волинський апеляційний суд № 161/361/26

Справа № 161/361/26 Провадження №33/802/270/26 Головуючий у 1 інстанції:Мазур Д. Г. Доповідач: Денісов В. П. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 травня 2026 року місто Луцьк Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., розглянувши апеляційну скаргу захисника на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 березня 2026 року щодо ОСОБА_1 , В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, застосувавши адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 (один) рік. Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 665 грн. 60 коп. судового збору. ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 29 грудня 2025 о 13 год 28 хв. в с. Забороль, по вул. Яблунева, керував транспортним засобом марки Renault Megane д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці очей, що не реагують на світло. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у лікаря нарколога в медичному закладі КП ВОПЛ ЦТЗ відмовився. Водія відсторонено від керування транспортним засобом. Дії ОСОБА_1 , поліцейськими кваліфіковано, як порушення п.2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. В поданій апеляційній скарзі захисник вважає постанову судді необґрунтованою. Посилається на те, що ні з протоколу, ні відеозапису не зрозумілою є законність підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .. Вказує на те, що відсутні будь-які докази забезпечення права на захист. Зазначає, що у протоколі вказано, що ОСОБА_1 було відсторонено від керування, однак насправді ніякого відсторонення здійснено не було. Крім того, вказує на те, що ОСОБА_1 дійсно відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, оскільки відразу зрозумів наміри працівників поліції та їх необ`єктивне та упереджене ставлення. Просить постанову судді скасувати та закрити справу. ОСОБА_1 та його захисник Лавренчук О.В. в судове засідання апеляційного суду повторно не з`явились, хоча належним чином та завчасно повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується телефонограмою від 30.04.2026 (а.с.56). Разом з тим, на адресу апеляційного суду захисник Лавренчук О.В. подав чергове клопотання від 28.04.2026 про відкладення розгляду справи, призначеного на 13:10 29.04.2026 (а.с.57). Жодних клопотань про відкладення апеляційного розгляду справи, який призначений на 12 год 50 хв 20 травня 2026 року, на адресу апеляційного суду ні від ОСОБА_1 , ні від його захисника Лавренчука О.В. не надходило. З врахуванням вказаних обставин, а також того, що ОСОБА_1 та його захисник були повідомлені завчасно і належним чином про час та місце розгляду справи, жодних клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило, а тому відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП, чергова неявка ОСОБА_1 та його захисника у судове засідання не перешкоджає розгляду справи. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав. Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Згідно приписів ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Положеннями ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , дотримався. Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв`язку для ухвалення даного рішення. Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Вимогами ч.2 ст.266 КУпАП визначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №553911 від 29 грудня 2025 року (а.с.1), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КП «ВОПЛ ЦТЗ» (а.с.3), постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №6430567 (а.с.4), рапортом (а.с.2,5), відеозаписом з нагрудних камер патрульних поліцейських (а.с.7), а також іншими матеріалами справи. Що стосується доводів захисника про те, що ОСОБА_1 дійсно відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, оскільки відразу зрозумів наміри працівників поліції та їх необ`єктивне та упереджене ставлення, то вони є безпідставними і не заслуговують на увагу, і розцінюється судом як намагання уникнути адміністративної відповідальності. В суді першої інстанції поліцейський ОСОБА_3 пояснив, що 29 грудня 2025 року під час патрулювання ним було виявлено автомобіль Renault Megane на іноземній реєстрації д.н.з. НОМЕР_1 , що стало підставою для зупинки транспортного засобу. Під час спілкування у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, а саме зіниці очей не реагують на світло. На вимогу працівників поліції пройти огляд щодо визначення стану наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я КП «ВОПЛІТЗ» водій відмовився. У зв`язку з порушенням пункту 2.5 ПДР України, на гр. ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Водія було відсторонено від керування транспортним засобом. Від написання письмового пояснення ОСОБА_1 відмовився. Як убачається з відеозапису, який міститься в матеріалах справи, працівниками поліції було виявлено автомобіль Renault Megane на іноземній реєстрації д.н.з. НОМЕР_1 , що стало підставою для зупинки транспортного засобу про що було повідомлено ОСОБА_1 , в ході спілкування із водієм ОСОБА_1 , поліцейським було виявлено у нього ознаки наркотичного сп`яніння, у зв`язку з чим було запропоновано йому пройти огляд для виявлення стану наркотичного сп`яніння у медичному закладі. ОСОБА_1 відразу відмовився від огляду у медичному закладі та сказав, що зараз знайде іншого водія. Його було повідомлено про складення протоколу щодо нього за ч.1 ст.130 КУпАП, він не заперечував щодо складання протоколу та сказав що пояснень та клопотань наразі у нього немає. Його було повідомлено про його права та обов`язки, ознайомлено з протоколом, який він засвідчив власним підписом. Також, був відсторонений від керування транспортним засобом (13:59 час на відео) (а.с.7). Таким чином, твердження захисника про те, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом є голослівними, оскільки повністю спростовуються відеозаписом в матеріалах справи. Такі дії ОСОБА_1 були правильно кваліфіковані поліцейським, як порушення п.2.5 ПДР, тобто відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Більше того, п.2.5 ПДР зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що у даному випадку ОСОБА_1 відмовився виконувати, у зв`язку з чим і був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. Зазначені відеозаписи події відповідають вимогам ст.251 КУпАП, згідно яких доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. При цьому, відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у вчиненому правопорушенні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фотозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Надані відеозаписи відображають подію адміністративного правопорушення та містять відомості, що підтверджують вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому обґрунтовано судом взяті до уваги. Твердження сторони захисту про те, що працівниками поліції не було роз`яснено ОСОБА_1 його права, також було порушено його право на захист та протокол про адміністративне правопорушення оформлений з порушенням вимог законодавства є голослівними та повністю спростовуються матеріалами справи. Так, з протоколу серії ЕПР1 №553911 від 29 грудня 2025 року, складеного щодо ОСОБА_1 , вбачається, що поліцейські роз`яснили йому права та обов`язки, адже у відповідній графі 13 протоколу: «підпис особи, якій роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, та яка ознайомлена з місцем та часом розгляду справи», наявний особистий підпис ОСОБА_1 , що свідчить про ознайомлення його з правами та обов`язками (а.с.1). Крім того, на відеозаписі з бодікамери поліцейських, наявний факт роз`яснення ОСОБА_1 його прав та обов`язків (а.с.7). Також, відеозаписом спростовуються твердження апелянта про те, що йому не було належно роз`яснено та забезпечено реальне право на допомогу адвоката. Так, як убачається із відеозапису з бодікамери поліцейського, ОСОБА_1 жодного разу не просив забезпечити участь захисника при складанні протоколу (а.с.7). Крім того, слід відмітити, що ні КУпАП, ні Правила дорожнього руху, ні Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735, не передбачають обов`язкову присутність захисника під час проходження особою, яка керувала транспортним засобом, огляду на стан сп`яніння. Апеляційним судом не беруться до уваги доводи апелянта про те, що не було підстав для зупинки транспортного засобу, оскільки правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв`язку з обов`язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння. Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд відповідно до п.2.5 ПДР України кореспондується із обов`язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Вказані доводи апелянта ніяким чином не впливають на висновок про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння та на вчинення останнім адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Відповідальність у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, настає за ч.1 ст.130 КУпАП. Так, відповідно до змісту ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкції), якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв`язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння. А тому, оскільки у водія ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, які вказані в направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, то працівник поліції мав право запропонувати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан сп`яніння. Інші доводи апеляційної скарги не беруться апеляційним судом до уваги, оскільки не спростовують зазначеної вище сукупності доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, яке ставиться йому у провину, та не можуть бути безумовними підставами для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у даній справі. Апеляційним судом у повному обсязі проаналізовані докази, які містяться в матеріалах справи. На підставі наведених доказів слід дійти висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння. Проаналізувавши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративному правопорушенні за ч.1 ст.130 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи. При накладенні адміністративного стягнення, суд врахував фактичні обставини справи, дані про особу порушника та обґрунтовано застосував безальтернативне адміністративне стягнення у вигляді штрафу без позбавленням права керування транспортними засобами. Підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у даній справі з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника Лавренчука О.В. залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 березня 2026 року щодо ОСОБА_1 без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов