Постанова Волинський апеляційний суд № 161/10749/24

Справа № 161/10749/24 Провадження №33/802/752/24 Головуючий у 1 інстанції:Пахолюк А. М. Доповідач: Денісов В. П. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 листопада 2024 року місто Луцьк Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., розглянувши апеляційну скаргу захисника на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_1 , В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнута до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, із позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік. Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн. 60 коп. судового збору. ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності за те, що вона 02 червня 2024 року о 00 год. 46 хв. в м. Луцьку по вул. Шевченка, 13, керувала транспортним засобом «Skoda Octavia», н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Водій ОСОБА_3 пройшла огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням газоаналізатора Drager Alcotest 6820. З результатами огляду водій не погодилася, однак, пройти огляд у закладі охорони здоров`я відмовилася, чим порушила вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху. В поданій апеляційній скарзі захисник вважає, що постанова судді є незаконною та необґрунтованою. Вказує на те, що ОСОБА_3 не відмовлялась від проходження огляду на стан сп`яніння, тобто висунуте в протоколі обвинувачення не знаходить свого підтвердження. Посилається на те, що температура повітря, яку зазначено у замірах драгера значно відрізняється від реальної температури у той день повітря. Зазначає на те, що відеозапис долучений до матеріалів справи є неповним. Просить постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити. ОСОБА_1 та її захисник у судове засідання не з`явились, захисником Плечуком О.П. було подано до суду клопотання про розгляд справи без їх участі (а.с.59). А тому відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП, неявка у судове засідання не перешкоджає розгляду справи. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав. Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Згідно приписів ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Положеннями ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з приписів ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , дотримався. Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП повністю доведена наявними у справі доказами, які ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв`язку для ухвалення даного рішення. Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Вимогами ч.2 ст.266 КУпАП визначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 417020, з яким вона була ознайомлена (а.с.1), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зафіксовано наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови (а.с.4), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я (а.с.5), рапортом поліцейського (а.с.7), відеозаписом, з якого вбачається відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння (а.с.8), а також іншими матеріалами справи. Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 02 червня 2024 року о 00 год. 46 хв. в м. Луцьку по вул. Шевченка, 13, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Skoda Octavia», н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Водій ОСОБА_3 пройшла огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням газоаналізатора Drager Alcotest 6820, результат якого становив 1,35 проміле. З результатами огляду водій не погодилася, однак, пройти огляд у закладі охорони здоров`я відмовилася, чим порушила вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.1). Як вбачається з відеозапису бодікамери працівника поліції після зупиненого автомобіля, під керуванням ОСОБА_1 та складання постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №2293792 від 02.06.2024 за ч.1 ст.121-3 КУпАП на останню, було виявлено у неї ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Працівником поліції було запропоновано пройти огляд на місці зупинки, також було роз`яснено наслідки відмови від проходження даного огляду (00:56 час на відео), ОСОБА_1 спершу погодилась та пройшло огляд на стан сп`яніння, результат огляду становив 1,35‰, остання не погодилась з результатом огляду. Водієві було запропоновано пройти огляд у медичному закладі, на що вона відмовилась та сказала, що сама поїде таксі у лікарню та пройде даний огляд. ОСОБА_1 було попереджено, що незгода з результатом огляду на місці зупинки та відмова від проходження огляду в медичному закладі буде фіксуватись, як відмова від огляду та автоматично буде складений відносно неї протокол. За тривалий час спілкування з поліцією, вона чітко дала відповідь, що «складайте протокол, я відмовляюсь» (01:23 час на відео) (а.с.8). Крім того, ОСОБА_1 було вручено протокол про адміністративне правопорушення, остання була ознайомлена з ним та засвідчила власним підписом (а.с.1). Отже, доводи апелянта, що ОСОБА_1 не відмовлялась від проходження огляду на стан сп`яніння повністю спростовуються наявними відеозаписами в матеріалах справи та не беруться апеляційним судом до уваги. Більше того, п.2.5 ПДР зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що у даному випадку ОСОБА_1 відмовилась виконувати, у зв`язку з чим і була притягнута до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. Щодо доводів захисника про те, що температура повітря, яку зазначено у замірах драгера значно відрізняється від реальної температури у той день повітря, апеляційний суд зазначає таке. Різниця в температурі повітря під час проведення огляду та вказаної в роздруківці приладу «Drager», на що посилається захисник в апеляційній скарзі, не ставить під сумнів правомірність використання приладу та результатів проведеного огляду на стан сп`яніння, оскільки технічний прилад «Drager» не є приладом для вимірювання зовнішньої температури. При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що у провину ОСОБА_1 ставиться порушення вимог п.2.5 ПДР, тобто відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. При цьому різниця температур жодним чином не спростовує ні самого факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, ні сукупності наведених доказів, якими підтверджується даний факт, тому наведена обставина не береться апеляційним судом до уваги. З урахуванням наведеної сукупності обставин, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними і такими, що свідчать про намагання уникнути накладення на ОСОБА_1 безальтернативного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами. Не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що в матеріалах справи відсутнє безперервне відео, оскільки вказана обставина не відповідає дійсності, так як, переглядом відеозапису з бодікамер працівників поліції встановлено, що подію зафіксовано безперервною відео фіксацією, кожен відеофайл розпочинається з місця, коли закінчився попередній, відеозапис є чітким, зрозумілим, містить інформацію щодо факту відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння (а.с.8). Зазначені відеозаписи події відповідають вимогам ст.251 КУпАП, згідно якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Наявність в матеріалах справи фрагментів відеозаписів та інших доказів, які узгоджується між собою є достатньою доказовою базою для належної фіксації скоєння порушення п.2.5 ПДР, а тому є допустимими і належними доказами. Зазначені відеозаписи події відповідають вимогам ст.251 КУпАП, згідно якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. При цьому, відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у вчиненому правопорушенні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фотозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Надані відеозаписи відображають подію адміністративного правопорушення та містять відомості, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому обґрунтовано судом взяті до уваги. Інші доводи апеляційної скарги не беруться апеляційним судом до уваги, оскільки належним чином не спростовують сукупності доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, яке ставиться йому у провину, та не можуть бути безумовними підставами для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у даній справі. Апеляційним судом у повному обсязі проаналізовані докази, які містяться в матеріалах справи. На підставі наведених доказів слід дійти висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Проаналізувавши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи. При накладенні адміністративного стягнення, суд врахував фактичні обставини справи, дані про особу порушника та обґрунтовано застосував безальтернативне адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами. Підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у даній справі з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає. На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника Плечука О.П. залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_1 без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов