Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 260/7073/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 260/7073/24 пров. № А/857/10708/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Пліша М.А., суддів Іщук Л.П., Обрізко І.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року (головуючий суддя Ващилін Р.О., м. Ужгород) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулася в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України, в якому просила: 1) визнати протиправною бездіяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України, яка полягає у не підготовці та не поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2023 року із застосуванням при обчисленні розміру посадового окладу та інших видів грошового забезпечення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року, відповідно до Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704; 2) зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2023 року із застосуванням при обчисленні розміру посадового окладу та інших видів грошового забезпечення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року, помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Адміністрації державної прикордонної служби України по відмові, оформленій листом №09/К-9416/17990 від 30.10.2024 року, в підготовці та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 01.01.2023. Зобов`язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фону України в Закарпатській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року із застосуванням при обчисленні розміру посадового окладу та інших видів грошового забезпечення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». У задоволенні решти позовних вимог - відмолено Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Адміністрацію Державної прикордонної служби України оскаржила його в апеляційному порядку, просить таке скасувати, та прийняти нове яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В апеляційній скарзі зазначає, що Позивач звільнилася з військової служби, є пенсіонером та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Закарпатській області, їй призначена пенсія за вислугу років на підставі Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262- ХП). Відповідно, питання пов`язані зі здійсненням права позивача на призначення, перерахунок пенсії регулюється вищезазначеним законом. Частиною 3 ст. 43 Закону України № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Статтею 63 Закону № 2262-ХІІ (у редакції з 1 січня 2017 року) визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій. На підставі частин 1,2 цієї статті перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що с у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку. Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45 (далі - Порядок № 45) встановлено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. 1 березня 2018 р. набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова КМУ № 704). Постановою КМУ № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (набрала чинності 24.02.2018 року) до пункту 4 постанови КМУ № 704 внесено зміни, якими встановлено залежність розмірів посадового окладу і окладу за військовим (спеціальним) званням саме від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на 01.01.2018 РОКУ, та вилучено умову, що такий розрахунок повинен проводиться виходячи із 50% розміру мінімальної зарплати, встановленого законом на 1 січня календарного року. Тобто, згідно з пунктом 4 постанови КМУ №704 (в редакції постанови КМУ № 103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, с стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018. Отже, розрахунковою величиною для обрахунку грошового забезпечення військовослужбовців починаючи з 01.03.2018 по сьогоднішній день є стала величина- прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі №826/6453/18 за наслідками апеляційного перегляду справи було скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА 1 до Кабінету Міністрів України, треті особи: ОСОБА_2, Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови і прийнято в цій частині нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, треті особи: ОСОБА_2 , Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови - задоволено. Визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». У іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 - залишено без змін. Кабінетом Міністрів України жодних змін у пункт 4 постанови КМУ № 704 не внесено. На сьогоднішній день п. 4 постанови КМУ № 704 викладений у наступній редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, ІЗ і 14» та не встановлено іншого порядку обрахунку розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням для діючих військовослужбовців усіх силових структур, у тому числі Адміністрації Держприкордонслужби. Оскільки, Кабінетом Міністрів України на сьогоднішній день не встановлено іншого порядку обрахунку розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням діючих військовослужбовців усіх силових структур, в тому числі для військовослужбовців Державної прикордонної служби України, крім застосування прожиткового мінімуму станом на 1 січня 2018 року як розрахункової величини для обчислення посадових окладів та окладів за військове звання військовослужбовців, а тому прийняття рішення щодо обрахунку нових розмірів посадових окладів та окладів за військове звання діючим військовослужбовцям виходить за межі повноважень Адміністрації Держприкордонслужби (в розумінні ст. 19 Конституції України). Отже, за відсутності з березня 2018 року та на сьогоднішній день зміни розміру (підвищення) грошового забезпечення діючим військовослужбовцям, правових підстав для направлення до ГУПФУ оновлених довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям не має. Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходила службу в органах Державній прикордонній службі України. Станом на день виникнення спірних правовідносин ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та отримує пенсію по інвалідності, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ. Так, згідно з протоколом за пенсійною справою №0710005758 від 07.04.2017 ОСОБА_1 з 07 квітня 2017 року було призначено пенсію по інвалідності. 06 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі АДПС України) із заявою, в якій просила підготувати та надати до ГУ ПФУ в Закарпатській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023. За результатами розгляду такої заяви листом АДПС України №09/К-9416/17990 від 30.10.2024 у видачі нової довідки заявнику було відмовлено з тих мотивів, що розміри посадового окладу та окладу за військовим званням визначаються, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018. Вважаючи протиправною бездіяльність Адміністрації щодо не підготовки та не направлення до органу Пенсійного фонду України нової довідки для здійснення перерахунку його пенсії, ОСОБА_1 звернулася з даним адміністративним позовом до суду. Постановляючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що згідно ч. 3 ст. 43 Закону №2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону №2262 усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі - Порядок №45). Згідно п. 1 Порядку №45 пенсії, призначені відповідно до Закону №2262, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. З огляду на вказане вище, правильним є твердження суду першої інстанції, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону №2262, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці. Частиною 4 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова №704) затверджено, серед іншого, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. При цьому п. 4 Постанови №704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13,

14. Вказане кореспондується також з примітками до додатків 1, 12, 13, 14 до Постанови №704, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. Отже, первинно розміри посадових окладів військовослужбовців було поставлено в залежність від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року. Поряд з цим 21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову №103, п. 6 якої внесено зміни до ряду постанов Кабінету Міністрів України, в тому числі, п. 4 Постанови №704 викладено в такій редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.». Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду міста Києва №826/6453/18 від 29.01.2020, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 20 жовтня 2022 року визнано протиправним та скасовано п. 6 Постанови №103. Таким чином, починаючи з 29 січня 2020 року норми п. 6 постанови №103 та внесені до п. 4 Постанови №704 зміни втратили чинність та не підлягають застосуванню. Надаючи оцінку позиції відповідача про те, що розміри посадових окладів та окладів за військовим званням слід визначати з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2018 року, суд першої інстанції правильно врахував, що статтею 6 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 №2017-III визначено, що базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти. Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Пукнтом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 №2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року. У свою чергу, Закон України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-IX таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2023 рік не містить. Тобто, положення п. 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 - набрання чинності Законом №294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили. При цьому суд слушно зауважив, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі №913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19). Більше того, в постанові від 02 серпня 2022 року у справі №440/6017/21 Верховний Суд дійшов правового висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, відповідно до якого з 01.01.2020 положення п. 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів. З огляду на що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування п. 4 Постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік). Враховуючи вказане вище, суд вірно вважав, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови №704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік). Аналогічна правова позиція відображена у постановах Верховного Суду від 12.09.2022 у справі №500/1813/21 та від 07.06.2023 у справі №340/2148/21. Так, Законом України «Про Державний Бюджет України на 2018 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2018 року 1762 гривні, який, як вже зазначено вище, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» використовувався і в 2019 році як розрахункова величина для визначення посадових окладів, зокрема, військовослужбовців та прирівняних до них осіб за Законом №2262. Поряд з цим, згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» у 2023 році установлено новий розмір прожиткового мінімуму. Отже, зміна прожиткового мінімуму є підставою для перерахунку грошового забезпечення військовослужбовців, яке, відповідно, є розрахунковою величиною для визначення розміру пенсій осіб, звільнених з військової служби. Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що відповідач, відмовляючи у наданні позивачу довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. З приводу бездіяльності відповідача щодо не підготовки та не направлення до органу Пенсійного фонду України нової довідки для здійснення перерахунку його пенсії, суд першої інстанції правильно зазначив, що під бездіяльністю розуміється пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи чи інтереси фізичних або юридичних осіб, в тому числі не прийняття рішення у випадках, коли таке рішення повинно бути прийнято відповідно до вимог закону. Сама по собі бездіяльність це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити. При цьому суд слушно зауважив, що відповідачем відмовлено ОСОБА_1 у видачі нової довідки, а тому мають місце протиправні дії щодо відмови, оформленої листом. З огляду на вищенаведене з метою належного захисту прав позивача суд підставно вважав за необхідне вийти за межі позовних вимог та позов задовольнити шляхом визнання протиправними дії АДПС України щодо відмови в підготовці та направленні до ГУ ПФУ в Закарпатській області довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 01.01.2023. Крім того визначаючи дату, з якої позивач має право на перерахунок пенсії за новою довідкою, суд вірно врахував положення ст. 51 Закону, згідно ч.ч. 2, 3 зазначеної статті перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Отже, спірна довідка повинна бути надана для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року, а не з 01 січня 2023 року, як то просила позивач. Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково з врахуванням вищенаведеного. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права. Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України - залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року у справі №260/7073/24 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя М.А. Пліш судді Л. П. Іщук І. М. Обрізко Повне судове рішення складено