Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 120/10235/25
від 27.05.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДП О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/10235/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Мультян Марина Бондівна Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б. 27 травня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Матохнюка Д.Б. суддів: Сторчака В. Ю. Граб Л.С. , за участю: секретаря судового засідання: Шемчук Ю.А., третьої особи: ОСОБА_1 , представника третьої особи: Бевз О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центральноого міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа - ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови, В С Т А Н О В И В : Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (ГУ ПФУ у Вінницькій області) звернулось до суду з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центральноого міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови №78104120 від 15.07.2025 року про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 28.07.2025 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 . Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 27 березня 2026 року задовольнив позовні вимоги. Не погодившись з прийнятим рішенням, третя особа подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. У судовому засіданні третя особа та його представник апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити. Позивач та відповідач в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлялись про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення третьої особи та його представника, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного. Так, судом першої інстанції встановлено, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 30.01.2023, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 08.07.2019 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії на підставі виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 довідки від 24.12.2021 №ХЛ68688 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, з врахуванням раніше виплачених сум пенсії. 12.05.2025 Вінницьким окружним адміністративним судом по даній справі видано виконавчий лист, який в подальшому було пред`явлено до примусового виконання. При цьому, у заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач - ОСОБА_1 вказує, що невиконання рішення суду стосується способу перерахунку пенсії по інвалідності, як зміна попередніх складових (врахованих при призначенні пенсії) на нові (ідентичні та дійсні в часі станом на 08.07.2019), який здійснюється за розглядом документів, поданих у відповідності з Порядком до ст. 49, 63 ЗУ № 2262 через силову структуру в орган, який призначає пенсії. Крім того вказує, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області не оформлено нового колегіального розпорядження (рішення) про проведення перерахунку пенсії по інвалідності на підставі поданої заяви та додаткових документів (через силову структуру), протоколу упорядкування (зміни) структури складових основного розміру пенсії по інвалідності станом на 08.07.2019. Так, постановою головного державного виконавця Сінгаєвською О.М. від 15.05.2025 відкрито виконавче провадження №78104120 на підставі виконавчого листа Вінницького окружного адміністративного суду №120/8209/22 від 12.05.2025. На вказану постанову листом № 0200-0802-5/59130 від 27.05.2025 боржник Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повідомив державного виконавця про проведення перерахунку пенсії стягувача, який станом на 01.08.2019 склав 12676,10 грн та донараховано стягувачу кошти в сумі 299046,80 грн за період з 08.07.2019 по 31.03.2023. Починаючи з квітня 2023 року стягувач отримує пенсію в новому розмірі. Заборгованість заплановано до виплати після виділення коштів з Державного бюджету України, оскільки статтею 8 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ передбачено, що виплата пенсій військовим пенсіонерам здійснюється за рахунок державного бюджету. 16.06.2025 вимогою державного виконавця №8857/4.1-28/3 зобов`язано боржника у строк до 24.06.2025 надати до відділу докази фактичного виконання судового рішення, з урахуванням заяви ОСОБА_1 . У відповідь боржник листом № 0200-0802-5/68831 від 20.06.2025 повідомив, що Головне управління листами від 05.04.2023 №5667-5025/Д-02/8-0200/23 та від 25.04.2025 №5584-4718/Д-02/8-0200/25 надало детальне роз`яснення ОСОБА_1 щодо виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30.01.2023 у справі №120/8209/22. Також, стягувачу надано належним чином завірені копії перерахунків пенсії та розрахунку доплати, проведені на виконання вказаного судового рішення. При цьому, підстави для прийняття нового колегіального рішення в Головного управління відсутні. У подальшому, постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сінгаєвською О.М. від 15.07.2025 в рамках виконавчого провадження №78104120 на боржника накладено штраф у розмірі 5100,00 грн у зв`язку з невиконанням рішення суду без поважних причин і зобов`язано останнього протягом десяти робочих днів виконати рішення. Непогоджуючись з вказаною постановою позивач оскаржив її до Вінницького окружного адміністративного суду. За результатами встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо обґрунтованості позовних вимог. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VІІІ від 02 червня 2016 року (Закон №1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно ст. 3 Закону №1404 примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень. Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону №1404 виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Пунктом 16 ч. 3 ст. 18 Закону №1404 визначено, що право виконавця під час здійснення виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних і посадових осіб у випадках, передбачених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону №1404 за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч. 6 ст. 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Частиною 2 ст. 63 Закону №1404 передбачено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) і попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником (ч. 3 ст. 63 Закону №1404). При цьому, ст. 75 Закону №1404 передбачено відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі. Так, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника-фізичну особу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника-юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і встановлює новий строк виконання (ч. 1 ст. 75 Закону №1404). У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 75 Закону №1404). Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 30.01.2023 адміністративний позов задоволено частково та, окрім іншого, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 08.07.2019 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії на підставі виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 довідки від 24.12.2021 №ХЛ68688 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, з врахуванням раніше виплачених сум пенсії. Із наданих представником відповідача доказів вбачається, що на виконання рішення суду від 30.01.2023, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснено перерахунок з 08.07.2019 та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 довідки від 24.12.2021 № ХЛ 68688 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, який з липня 2019 становить 12676,10, а з березня 2025 становить 23610 грн. Дані обставини підтверджується розрахунком на доплату пенсії за пенсійною справою № 0201013983 та протоколом перерахунку пенсії із якого вбачається, що позивачу з 08.07.2019, здійснено перерахунок на підставі складових, які визначенні у довідці № ХЛ 68688 від 24.12.2021 та зазначено, що перерахунок пенсії здійснено на виконання рішення суду, сума пенсії становить 12676,10 грн., а з 01.04.2023 - 20865,69 грн., а з 01.03.2025 - 23610, 00 грн. Колегія суддів вважає безпідставним твердження апелянта про те, що на виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області не оформлено нового колегіального розпорядження (рішення) про проведення перерахунку пенсії по інвалідності на підставі поданої заяви та додаткових документів (через силову структуру), протоколу упорядкування (зміни) структури складових основного розміру пенсії по інвалідності станом на 08.07.2019, оскільки прийняття ГУ ПФУ у Вінницькій області нового рішення, протоколу упорядкування структури основного розміру станом на 08.07.2019, виходить за межі наданої оцінки рішенням суду у даній справі, оскільки судовим рішення не зобов`язано ГУ ПФУ у Вінницькій області прийняти відповідне рішення, а зобов`язано здійснити перерахунок та виплату пенсії. Разом з тим, обов`язок боржника полягає саме у виконанні рішення суду в тій редакції та у той спосіб, який прямо визначений виконавчим документом. Водночас вимоги стягувача щодо прийняття додаткових управлінських рішень, які не передбачені резолютивною частиною судового рішення, не можуть покладатися на боржника в межах виконавчого провадження. Так, із матеріалів справи встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснено перерахунок пенсії на підставі відповідної довідки про грошове забезпечення, визначено новий розмір пенсії та проведено нарахування заборгованості, що підтверджується належним чином завіреними копіями перерахунків пенсії та розрахунком доплати. Отже, боржником вчинено дії, спрямовані на фактичне виконання рішення суду, у той спосіб, який в ньому зазначений. При цьому, невиконання судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що при винесенні оскаржуваної постанови про накладення штрафу відповідач діяв не в межах та не на підставі закону, а відтак наявні підстави для її скасування. Враховуючи вище викладене колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами. Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 березня 2026 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. . Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Сторчак В. Ю. Граб Л.С.