Постанова Полтавський апеляційний суд № 552/4306/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 552/4306/23 Номер провадження 33/814/569/26Головуючий у 1-й інстанції Логвінова О. В. Доповідач ап. інст. Герасименко В. М. ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 травня 2026 року м. Полтава Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Герасименко В.М., з секретарем судового засідання Леуською Л.Я., за участі: адвоката Погрібної Т.С. (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Погрібної Т.С. подану в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Київського районного суду м. Полтави від 07 серпня 2023 року, В С Т А Н О В И В: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536,80 гривень. Згідно з постановою судді, 21.07.2023 в м. Полтава по вул. М. Бірюзова, 69 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Hyundai Sonata» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку на місці за допомогою алкотестера «Драгер» та у медичному закладі у лікаря-нарколога відмовився. Дана подія зафіксована на засоби відеозапису. Правопорушення вчинено повторно протягом року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 130 КУпАП... В апеляційній скарзі адвокат Погрібна Т.В. просить скасувати постанову судді, провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. На обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що суд першої інстанції не повною мірою дослідив докази, а висновки, викладені в постанові, не відповідають фактичним обставинам справи. Вказує, що під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення працівниками поліції допущено порушення вимог законодавства. Наголошує, що матеріали справи не містять доказів наявності підстав для зупинки транспортного засобу, а тому зупинка була незаконною. Зазначає, що поліцейськими порушено процесуальну послідовність, оскільки спочатку було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння, а потім оголошено виявлені ознаки алкогольного сп`яніння. Апелянт акцентує на тому, що відеозаписом не зафіксовано чіткої відмови ОСОБА_1 від проходження огляду. Фактично працівник поліції самостійно інтерпретував поведінку останнього як відмову. Вказує, що в матеріалах справи відсутній акт огляду на стан сп`яніння. Стверджує, що протокол містить виправлення а тому не є належним та допустимим доказом, Звертає увагу на те, що відеозапис не є безперервним та складається із чотирьох відеофайлів. До того ж, матеріали не містять відомостей про технічні засоби, за допомогою яких здійснювалася відеофіксація, що є істотним порушенням вимог процесуального законодавства. ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце судового розгляду, у судове засідання Полтавського апеляційного суду не з`явився, адвокат в судовому засіданні вважала можливим розгляд справи за його відсутності, за таких обставин, вважаю за можливе судовий розгляд проводити без участі ОСОБА_1 .. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши адвоката Погрібну Т.В. в підтримку апеляційної скарги, приходжу висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з такого. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Суд першої інстанції відповідно до ст. 245 КУпАП у повній мірі дослідив всі докази і надав їм правильну правову оцінку, а відтак дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, за вчинення якого застосував до нього адміністративне стягнення в межах санкції зазначеної статі. Диспозиція ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Вважаю, що судом першої інстанції належно встановлені обставини, які дають обґрунтоване право притягнути ОСОБА_1 до відповідальності за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, вчиненому повторно протягом року. За наслідками перевірки рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, встановлено, що при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення судом належним чином були досліджені докази, що містяться в матеріалах справи, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №045397 від 21.07.2023 року, у якому зазначено, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: порушення мови, порушення координації рухів, запах алкоголю з порожнини рота, та він відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці за допомогою алкотестера «Драгер» та у медичному закладі у лікаря-нарколога; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння до КП ПО «Центр терапії залежностей ПОР» від 21.07.2023 року, де вказано, що огляд не проводився; витяг з ЄДРСР постанови Приморського районного суду м. Одеси в справі №522/405/23 від 30.05.2023, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП; копія постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі; дані довідки старшого інспектора ВАП УПП в Полтавській області, з якої вбачається, що ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП; дані довідки УПП в Полтавській області від 23.07.2023 щодо отримання посвідчення водія; відеозапис з нагрудної камери поліцейського. Так, доводи апеляційної скарги щодо неправомірності зупинки вважаю необґрунтованими з наступних підстав. Зі змісту відеозапису, долученого до матеріалів справи вбачається, що поліцейськими було здійснено зупинку транспортного засобу «Hyundai SFNTA FE» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який рухався по зустрічній полосі в період дії комендантської години. При цьому, ОСОБА_1 було повідомлено про причини його зупинки, а саме, що він керував транспортним засобом по смузі для руху маршрутних транспортних засобів, що є порушенням п. 17.1 ПДР. До того ж, зазначене порушення, що і стало підставою для зупинки, зафіксовано на бодікамеру. Крім того апеляційний суд зауважує, що з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху України, питання поважності чи неповажності причин зупинки автомобіля поліцейськими у зв`язку з порушенням вимог Правил дорожнього руху не є предметом судового розгляду в справі про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП, а відтак вирішення цього питання не може бути підставою для скасування постанови суду. Як вбачається з відеозапису, в ході спілкування з водієм, поліцейськими виявлено в останнього ознаки алкогольного сп`яніння. При цьому, з відео вбачається, що факт вживання алкогольних напоїв ОСОБА_1 не заперечував, більше того на запитання поліцейського «що вживали?» ОСОБА_1 повідомив, що пив пиво. Після цього водієві було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння в установленому законом порядку, однак, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі. Поліцейським було роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, роз`яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та в подальшому доведено до відома зміст складеного протоколу про адміністративне правопорушення. Твердження апелянта про те, що матеріали справи не містять докази відмови від проходження огляду суд оцінює критично, оскільки такі спростовуються матеріалами справи, а саме наявними відеозаписами. Отже, вищезазначене в даному випадку можна розцінювати як спосіб захисту з метою уникнення від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Той факт, що порушено безперервність відеозаписів, долучених до матеріалів справи, що, на думку захисту, тягне недопустимість доказу, не є підставою для скасування рішення суду, оскільки відеозаписом чітко зафіксовано виявлене працівниками поліції правопорушення, а саме відмова водія транспортного засобу, у якого наявні ознаки алкогольного сп`яніння, відповідно до встановленого порядку пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Наведені апелянтом міркування з цього приводу носять суб`єктивний характер і не підтверджені доказами, які б з технічної точки зору могли поставити під сумнів достовірність проведеного відеозапису. Крім того, слід зауважити, що КУпАП не містить застережень щодо об`єму відеозапису, який може бути наданий до суду як доказ у справі про адміністративне правопорушення, а для вирішення справи важливими є лише ті фактичні дані, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, або про протилежне. На підставі наведеного вважаю, що наданий суду відеозапис є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення та у повній мірі узгоджується з протоколом про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами справи. Сам протокол складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості. Якихось істотних недоліків протоколу, які б тягли визнання його недопустимим доказом, не вбачається. Апеляційний суд відхиляє доводи сторони захисту на недопустимість протоколу, у зв`язку з тим, що там є виправлення. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, дійсно було здійснено виправлення частини статті КУпАП, за яку передбачена адміністративна відповідальність. Однак ці зауваження є формальними і жодним чином не свідчать про невинуватість ОСОБА_1 , а також не спростовують наявних у справі доказів на підтвердження вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 130 КУпАП. На спростування доводів апеляційної скарги щодо відсутності в матеріалах справи акту огляду на стан сп`яніння апеляційний суд зазначає, що розділом ІІ Інструкції № 1452/735 передбачено, що акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та / або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп`яніння. Оскільки ОСОБА_1 фактично відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, тому складання такого акту не здійснювалося. Суд апеляційної інстанції не вбачає в діях працівників поліції порушення вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ та МВС України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 та вимог ст. 266 КУпАП, оскільки, як вбачається з відеозапису, долученого до матеріалів справи, працівниками поліції запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки, так і в медичному закладі, від якого водій ОСОБА_1 відмовився. Дії службової особи, що складала протокол та фіксувала правопорушення, в порядку, передбаченому чинним законодавством, не оскаржувалися. Отже, твердження сторони захисту щодо неправомірності дій працівників поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності та є суб`єктивними, оскільки незаконність їх дій не встановлена будь-яким судовим рішенням або висновком компетентного органу. Апеляційний суд не приймає до уваги посилання щодо невинуватості ОСОБА_1 , оскільки відмова від вимоги поліцейського пройти в установленому порядку огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці та в КП ПО «Центр терапії залежностей ПОР» є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП. Таким чином, висновки суду першої інстанції про встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, ґрунтуються на підставі повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, оскільки судом достовірно встановлено, що останній відмовився від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп`яніння. Досліджені під час розгляду в справі про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву та давали суду підстави для висновку про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП. Доказів, які б свідчили про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи апелянт не надав. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою скасування постанови суду, апеляційним переглядом не встановлено. За таких обставин апеляційний суд не знаходить підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу правопорушення, як про це просить адвокат Погрібна Т.С. в апеляційній скарзі. Керуючись ст. 294 КУпАП суддя апеляційного суду, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу адвоката Погрібної Т.С. подану в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову судді Київського районного суду м. Полтави від 07 серпня 2023 року щодо ОСОБА_1 без змін. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду В.М. Герасименко