Постанова Полтавський апеляційний суд № 525/589/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 525/589/24 Номер провадження 33/814/997/24Головуючий у 1-й інстанції Ячало Ю. І. Доповідач ап. інст. Герасименко В. М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 листопада 2024 року м. Полтава Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Герасименко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Якимової О.В. в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Великобагачанського районного суду Полтавської області від 26 липня 2024 року, - В С Т А Н О В И В: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , одружений, працюючого інженером в ПП "Монтаж", ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зі слів не судимого до адміністративної відповідальності не притягувався, визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень в дохід держави, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 гривень. Згідно постанови судді, 28 квітня 2024 року, о 21 годині 44 хвилини, на автодорозі Велика Багачка-Мала Решетилівка, + 2 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем марки Fiat Doblo у стані алкогольного сп`яніння, огляд проводився у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги пункту 2.9 а Правил дорожнього руху України. Не погоджуючись з вказаним рішенням, адвокат Якимова О.В. в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КупАП у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що час вчинення правопорушення вказаного у протоколі та на відеозапису не співпадає, що виключає посилання працівників поліції на вчинення ОСОБА_1 правопорушення о 21 годині 44 хвилини. Крім того, судом не було надано належної правової оцінки рецепту № 11 від 22.04.2024 року, виданого лікарем ОСОБА_2 , що є підтвердженням посилань особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на прийом ліків 28.04.2024 року і за кілька днів до того через незадовільний стан здоров`я. Посилається на відсутність безперервного відеозапису, який би містив зафіксований рух транспортного засобу, яким керував 28.04.2024 року о 21 годині 44 хвилини водій ОСОБА_1 . Вважає, що у поліцейських не було законних підстав для зупинки транспортного засобу, враховуючи що підстав для перевірки водія транспортного засобу, який перебував на узбіччі дороги взагалі не було озвучено, згідно долученого відеозапису. У протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 750265, відсутній перелік ознак за якими поліцейським було встановлено, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння та повна назва спеціального технічного засобу, дозволеного до застосування МОЗ та Держспоживстандартом за допомогою якого представник поліції проводив огляд. Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використання спеціальних технічних засобів та роздруківку тестування на алкоголь не містить повної назви спеціального технічного засобу, дозволеного до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, за допомогою якого представник поліції проводив огляд. Судом у вступній та резолютивній частині постанови невірно зазначено прізвище особи, а саме: Дворніченко», тоді як протокол було складено відносно « ОСОБА_3 ». ОСОБА_1 та його адвокат Якимова О.В. будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи про адміністративне правопорушення, у судове засідання апеляційного суду не з`явилися, клопотань про відкладення не надавали, за таких обставин, вважаю за можливе судовий розгляд проводити за відсутності учасників справи, що відповідно до ст.294 КУпАП не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу наступних висновків. Згідно вимог ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи, підлягають для з`ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, рішення приймається на підставі доказів, оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Суд першої інстанції відповідно до ст. 245 КУпАП у повній мірі дослідив всі докази і надав їм правильну правову оцінку, а відтак дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за вчинення якого застосував до нього адміністративне стягнення в межах санкції зазначеної статі. За приписами пп. «а» п. 2.9 ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, передбачає необхідність обов`язкової наявності кваліфікуючих ознак цього правопорушення, зокрема щодо керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Для притягнення до відповідальності за статтею 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись. Так, протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №750265 від 28 квітня 2024 року зафіксовано порушення ОСОБА_1 п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України. Факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння підтверджується результатами проведеного тесту за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6810, відповідно до якого вміст алкоголю у видихаємому повітрі складає 1,16% проміле. Цей результат ОСОБА_1 не оспорював, про що свідчить його власноручний підпис у цій роздруківці. Результат тесту приладу Drager Alcotest 6810 є належним, достовірним і допустимим доказом у справі щодо доведеності вини ОСОБА_1 . За змістом статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Таким чином, за змістом самого протоколу ОСОБА_1 , будучи ознайомленим із своїми правами, передбаченими ст.63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, погодився з даними протоколу та підписав його без жодних зауважень по суті. Відповідно до відомостей відеозапису, який міститься в матеріалах справи, зафіксовано момент зупинки транспортного засобу Fiat Doblo під керуванням ОСОБА_1 . В ході спілкування працівниками поліції повідомлено про причину зупинки транспортного засобу, а саме не пристебнутий ремінь безпеки. Під час сплати штрафу працівники поліції виявили у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, на що ОСОБА_1 у добровільному порядку висловив бажання проходити огляд на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest. За результатами тестування за допомогою спеціального технічного засобу на місці зупинки, показники вказаного тесту склали 1,16% проміле алкоголю, щодо якого ОСОБА_1 жодних зауважень чи заперечень не висловлював. На проходженні огляду на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі ОСОБА_1 не наполягав. Чинне законодавство не містить вимог щодо пред`явлення працівниками поліції дозвільних документів на газоаналізатор та свідоцтва про його повірку у кожному випадку, коли водію пропонують пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу. Вказані документи можуть бути надані на вимогу освідуваної особи, втім, як слідує з наявного у матеріалах справи відеозапису, ОСОБА_1 не зазначав, що бажає оглянути такі документи. Крім того, посилання на те, що відеозапис не має безперервного характеру, та на відео відсутня частина відеозйомки не впливає на доведеності факту перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння за результатами проведеного огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою Drager Alcotest. Наявного в матеріалах справи відеозапису цілком достатньо для висновку суду про дотримання поліцейськими процедури проведення огляду на встановлення стану сп`яніння. Стосовно неправильного відображення часу на відеозаписі, що не співпадає з протоколом про адміністративне правопорушення, апеляційний суд зауважує, що дана похибка не є істотним порушенням. Більше того, неведене не впливає про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Таким чином, відеозапис у повній мірі узгоджується з протоколом про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами справи. Посилання апелянта про відсутність законних підстав для зупинки транспортного засобу, апеляційний суд вважає надуманими, та такими, що спростовуються наявним у матеріалах справи відеозаписом. Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 Правил дорожнього руху України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року №1452/735 (в подальшому "Інструкція"), а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103. Матеріалами справи встановлено, що працівниками поліції забезпечено та дотримано процедуру проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння на місці за його згодою, як того вимагають положення статті 266 КУпАП. За змістом цих нормативних документів водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти огляд з метою встановлення стану сп`яніння. Відповідно до п.2 Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Апеляційний суд зауважує, що підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння є суб`єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані сп`яніння, яке ґрунтується на наявності у особи передбачених п.3 розділу І Інструкції ознак алкогольного сп`яніння. Відсутність у протоколі про адміністративне правопорушення та акті огляду точного переліку ознак алкогольного сп`яніння, передбачених п.3 розділу І Інструкції, та повної назви спеціального технічного засобу, за допомогою якого поліцейський проводив огляд жодним чином не спростовує наявності вказаних ознак, які були виявлені працівником поліції на озвучені ОСОБА_1 , як підставу для проходження відповідного огляду. Окрім того, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності саме за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, який встановлений поліцейськими на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів, а отже, зазначення в протоколі про адміністративне правопорушення чи Акті огляду, в такому випадку, ознак алкогольного сп`яніння, виявлених поліцейськими та які й слугували підставою для проведення такого огляду, не передбачено. Та обставина, що у протоколі про адміністративне правопорушення працівником поліції допущено помилку у прізвищі особи правопорушника та замість правильного « ОСОБА_1 » зазначено неправильно « ОСОБА_1 » не є істотним недоліком даного протоколу та безумовною підставою для визнання його недопустимим. Вказаний протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оформлений компетентною особою в межах повноважень, наданих їй, в якому чітко викладено як суть правопорушення, так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи. Якихось істотних недоліків протоколу, які б тягли визнання його недопустимим доказом, не вбачається. Належить звернути увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою державою особою і дії посадової особи, що його складала в порядку передбаченому чинним законодавством ОСОБА_1 не оскаржувалися. Крім того, доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 приймав ліки перед керуванням транспортним засобом через незадовільний стан здоров`я, були предметом розгляду районного судом і їм дана належна правова оцінка. Посилання в апеляційній скарзі на прийом ліків в день його зупинки транспортного засобу та відсутність, у зв`язку з цим, у його діях складу правопорушення, також є необґрунтованим у зв`язку з наступним. За загальним правилом, прийом ліків особою, яка є водієм та перебуває за кермом, може негативно вплинути на стан його почуття, що може призвести до аварійної ситуації на дорозі з реальною загрозою свого життя та життя інших людей, та є підставою для відмови водія у цьому випадку від керування транспортним засобом після їх вживання. Згідно з Правилами дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Твердження сторони захисту щодо вживання ліків не узгоджуються з вимогами п.2.9 а) Правил дорожнього руху, відповідно до якого заборонено керувати транспортним засобом не тільки в стані наркотичного сп`яніння, але і під дією ліків, які знижують швидкість реакції та увагу. Окрім того, матеріали справи не мають жодних даних про повідомлення ОСОБА_1 працівникам поліції про вживання ліків перед проходженням огляду на стан сп`яніння. Така версія виникла лише на стадії судового розгляду. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції та не впливають на правильність висновку суду про доведеність факту порушення водієм ОСОБА_1 пункту 2.9а Правил дорожнього руху України, та його дії за ч.1 ст. 130 КУпАП кваліфіковані правильно. Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування постанови та закриття провадження в справі, при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції під час апеляційного розгляду не встановлено. Враховуючи викладене, приходжу висновку, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення, а підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу адвоката Якимової О.В. в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Великобагачанського районного суду Полтавської області від 26 липня 2024 року щодо ОСОБА_1 без змін. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду В.М. Герасименко