Постанова 4854 № 420/40268/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/40268/24 Перша інстанція: суддя Вовченко О.А., повний текст судового рішення складено 11.03.2026, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Джабурія О.В. суддів - Вербицької Н.В. - Кравченка К.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АСОЦІАЦІЯ ФЕРМЕРІВ «САТУРН» до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Укртрансбезпеки про визнання протиправним та скасування постанов, - ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ До Одеського окружного адміністративного суду 26.12.2024 року надійшла позовна заява асоціації фермерів «САТУРН» до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Укртрансбезпеки, в якій позивач просить суд: - визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Укртрансбезпеки від 17.12.2024 року №ПШ114776 про застосування адміністративно-господарського штрафу до АФ «САТУРН» в розмірі 17 000,00 грн; - визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Укртрансбезпеки від 17.12.2024 року №ПШ114775 про застосування адміністративно-господарського штрафу до АФ «САТУРН» в розмірі 17 000,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач щодо фактичних обставин по змісту спірної постанови від 17.12.2024 року №ПШ114776 та наявності підстав для її скасування, зазначає, що інспектор Укртрансбезпеки сформував висновок про відсутність ТТН на вантаж не через реальну відсутність цього документу, а тому що в наданій йому ТТН було уточнення (виправлення) однієї цифри року складення такої ТТН, що, на думку позивача, є надмірним проявом формалізму посадової особи Укртрансбезпеки щодо оцінки наданого документу під час виконання своїх функціональних обов`язків в процесі проведення рейдової перевірки. Надана під час перевірки ТТН містила відомості щодо дати її складення 01.11.2024 року, що в сукупності з іншими істотними даними ТТН однозначно підтверджує, що дана ТТН стосувалася факту перевезення АФ «САТУРН» власного комбайну зернозбирального CLAAS LEXION 770 TE.RA TRAC 01.11.2024 року, а отже була належно оформлена. У позові вказано, що для здійснення даного перевезення АФ «САТУРН» отримало дозвіл ДПП Нацполіції України №2024-13850001-17365111 від 24.10.2024 року, який дублює відомості ТТН щодо транспортного засобу, перевізника, маршруту перевезення (від пункту навантаження до пункту розвантаження), а також містить відомості про виділення для супроводу автомобіля поліції (всі документи на які ми посилаємося були наявні в органі Укртрансбезпеки). З врахування зазначеного, як стверджує позивач, підтверджується, що ТТН №14 від 01.11.2024 року складено саме щодо події перевезення комбайну зернозбирального CLAAS LEXION 770 TE.RA TRAC 01.11.2024 року, а тому наявне уточнення (виправлення) однієї друкованої цифри року складення ТТН на рукописну не свідчить про використання минулорічної ТТН. В 2023 році АФ «САТУРН» роздрукувала певну кількість пустих шаблонних ТТН для їх наступного рукописного заповнення в ході здійснення господарської діяльності, проте декілька з попередньо надрукованих пустих шаблонів залишилися невикористаними. Наявне уточнення (виправлення) однієї друкованої цифри року складення ТТН було пов`язане виключно з бажанням АФ «САТУРН» щодо раціонального використання наявних ресурсів та уникнення безпідставної утилізації пустого шаблонного бланку, який можна було використати за призначенням та для заповнення інформацією у відповідності п.11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, що затверджені наказом Мінтранспорту України від 14.10.1997 року №363, що і було зроблено. АФ «САТУРН» враховує глобальний, нищівний вплив війни на стан довкілля України, хімічне та промислове забруднення, замінування території України та вже нанесену загальну шкоду для нашого біорізноманіття, а тому вважає за необхідне робити все можливе для зменшення відходів та загального навантаження на навколишнє середовище, навіть якщо це стосується такої маленької дії, як уникнення безпідставної утилізації шаблонного бланку ТТН, який можна було використати за прямим призначенням. Щодо фактичних обставин по змісту спірної постанови від 17.12.2024 року №ПШ114775 та наявності підстав для її скасування, то у позові вказано, що інспектор Укртрансбезпеки сформував висновок про відсутність Протоколу перевірки та адаптації тахографа не через реальну відсутність цього документу, а тому що в наданому йому Протоколі перевірки та адаптації тахографа №UA267-0085760 від 10.07.2023 розмір пневматичних шин був зазначений 315/80 R22.5, а на транспортному засобі були встановлені шини з розміром 295/80 R22.5. Позивач зазначає, що Протокол перевірки містить зазначення про допустимі відсоткові відхилення реєстрування шляху не більше ніж на ділянці дороги довжиною щонайменше 1 км, а саме +/- 4,0%, а також відхилення швидкості в експлуатації +/- 6 км/год. При цьому, за допомогою шинного калькулятора на сайті https://infoshina.com.ua/ (дані якого також підтверджуються обрахунку вручну) позивачем отримано результати, які підтверджують, що різниця розміру зазначених шин 315/80 R22.5 та 295/80 R22.5 на дистанції в один кілометр має наслідком різницю в пройденому шляху в розмірі 29,712 (двадцять дев`ять) метрів або 3%, а також призводить до фактичного зменшення швидкості на 3 км/год. За таких умов, відмінні розміри шини не мають мати наслідком нівелювання факту наявності Протоколу перевірки та адаптації тахографа та притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки використання шин розміром 295/80 R22.5 не призвело до виходу за межі допустимих похибок, які передбачено в самому Протоколі перевірки та адаптації тахографа №UA267-0085760 від 10.07.2023 року. Підсумовуючи вищевикладене, позивач вказує, що Відділ державного нагляду (контролю) у Одеській області Укртрансбезпеки прийняв оскаржувану постанову від 17.12.2024 року №ПШ114775 на формальних підставах, що не є обґрунтованим, а отже вважає за можливе просити скасувати зазначену постанову для чого звертається до суду з даним позовом. 29.01.2025 року від представника Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) до суду надійшов відзив на позов, в якому вказано, що ознайомившись зі змістом позовних вимог, користуючись правами, наданими статтями 44, 47, 162 КАС України, відповідач вважає, що наявні підстави для відмови в задоволенні позовних вимог. Щодо акту проведення перевірки від 19.11.2024 року №АР 089774 та постанови від 17.12.2024 року №ПШ 114775, то у відзиві повідомлено, що 19.11.2024 року посадовою особою Укртрансбезпеки проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів. Так, було зупинено транспортний засіб DAF днз НОМЕР_1 /WEIGHTLIFTER днз НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 . Під час здійснення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ. Здійснення перевезень вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 Закону №2344-ІІІ, а саме відсутній протокол перевірки та адаптації тахографу на транспортний засіб, яким здійснювалось перевезення (розмір шин у наданому протоколі перевірки та адаптації тахографа не відповідав фактичним показникам). Так, водієм ОСОБА_1 під час перевірки посадовій особі Укртрансбезпеки надано протокол перевірки та адаптації тахографа від 10.07.2023 року №UA276-008576О на транспортний засіб DAF днз НОМЕР_1 . Відповідно до вказаного документу, він виготовлений за результатом перевірки транспортного засобу, який був обладнаний пневматичними шинами 315/80 R22,5. Під час перевірки інспектором встановлено, що транспортний засіб DAF днз НОМЕР_1 обладнано іншими шинами (а саме 295/80 R22,5), що підтверджується наявними в матеріалах справи фото транспортного засобу та встановлених на ньому на момент перевірки шин, також порушення підтверджується і матеріалами відеофіксації перевірки, що надаються (відеофайли можна переглянути використовуючи програму VSplayer). Відсутність усіх необхідних документів, визначених положеннями Закону №2344-ІІІ, на момент проведення рейдової перевірки, та встановлені за наданими документами обставини, знайшли своє відображення в акті від 19.11.2024 року №АР089774. Як стверджує відповідач, вимогами чинного законодавства передбачено, що у разі зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу необхідним є проведення позачергової перевірки та адаптації тахографу. Щодо акту проведення перевірки від 01.11.2024 року АР 060148 та постанови від 17.12.2024 року №ПШ 114776, то у відзиві повідомлено, що 01.11.2024 року посадовою особою Укртрансбезпеки проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів. Так, було зупинено транспортний засіб MAN TGX днз НОМЕР_3 / НОМЕР_4 днз НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_2 . Під час перевірки посадова особа Укртрансбезпеки попросила водія пред`явити товарно-транспортну накладну на вантаж. Водій повідомив, що товарно-транспортна накладна у нього відсутня та для даного типу перевезень вона йому не потрібна. У зв`язку з наведеним, водію було повідомлено про складання акту за відсутність у нього на момент проведення перевірки товарно-транспортної накладної. В процесі складання акту, водієм було надано заповнену ним власноруч товарно-транспортну накладну, яка була відсутня в момент проведення перевірки. Тобто, як стверджує відповідач, під час здійснення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ. Здійснення перевезень вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 Закону №2344-ІІІ: а саме відсутня товарно-транспортна накладна. Також порушення підтверджується і матеріалами відеофіксації перевірки, що надаються (відеофайли можна переглянути використовуючи програму VSplayer). Відсутність усіх необхідних документів, визначених положеннями Закону №2344-ІІІ, на момент проведення рейдової перевірки, та встановлені за наданими документами обставини, знайшли своє відображення в акті від 01.11.2024 року №АР 060148. Відповідач вважає, що пред`явлена водієм вже під час складання акту товарно-транспортна накладна не може прийматись до уваги. З урахуванням вищевикладеного, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог асоціації фермерів «Сатурн» в повному обсязі. 04.02.2025 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «АСОЦІАЦІЯ ФЕРМЕРІВ «САТУРН» до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Укртрансбезпеки про визнання протиправним та скасування постанов задовольнити частково. Визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Укртрансбезпеки від 17.12.2024 року №ПШ114776 про застосування адміністративно-господарського штрафу до АФ «САТУРН» в розмірі 17 000,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АСОЦІАЦІЯ ФЕРМЕРІВ «САТУРН» суму сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн. На вказане рішення суду Державна служба України з безпеки на транспорті подала апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.03.2026 року в частині визнання протиправною та скасування постанови відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Укртрансбезпеки від 17.12.2024 року№ПШ114776 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог асоціації фермерів «САТУРН» в повному обсязі. Апелянт вважає зазначене рішення незаконним, необґрунтованим, таким, що винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права та без повного з`ясування усіх обставин, які мають значення для справи, а тому, на думку апелянта, є всі підстави для скасування рішення. Відповідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. За правилами частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, асоціація фермерів «САТУРН» зареєстрована як юридична особа 31.07.1998 року, Дата запису: 10.01.2005 року, Номер запису: 15291200000000040 та здійснювала такі види діяльності за КВЕД: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.46 Розведення свиней; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 47.89 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; 56.29 Постачання інших готових страв; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт. 20.11.2025 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис 1005291120029000040 на підставі рішення щодо реорганізації про державну реєстрацію припинення юридичної особи (Ідентифікаційний код юридичної особи 30029715). 20.11.2025 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію юридичної особи, яка утворена в результаті перетворення товариства з обмеженою відповідальністю «АСОЦІАЦІЯ ФЕРМЕРІВ «САТУРН» (Ідентифікаційний код юридичної особи 30029715). 19.11.2024 посадовою особою Укртрансбезпеки проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів за результатами якої складено акт №089774 від 19.11.2024 року. Під час вказаної перевірки було зупинено транспортний засіб DAF днз НОМЕР_1 /WEIGHTLIFTER днз НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 . Під час здійснення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом посадовими особами Укртрансбезпеки встановлено порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ, а саме: здійснення перевезень вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 Закону №2344-ІІІ, а саме відсутній протокол перевірки та адаптації тахографу на транспортний засіб, яким здійснювалось перевезення (розмір шин у наданому протоколі перевірки та адаптації тахографа не відповідав фактичним показникам). Відповідач зазначає, що водієм ОСОБА_1 під час перевірки посадовій особі Укртрансбезпеки надано протокол перевірки та адаптації тахографа від 10.07.2023 року №UA276-008576О на транспортний засіб DAF днз ВН8368HP. Відповідно до вказаного документу, він виготовлений за результатом перевірки транспортного засобу, який був обладнаний пневматичними шинами 315/80 R22,5. Під час перевірки інспектором встановлено, що транспортний засіб DAF днз НОМЕР_1 обладнано іншими шинами (а саме 295/80 R22,5), що підтверджується наявними в матеріалах справи фото транспортного засобу та встановлених на ньому на момент перевірки шин, також порушення підтверджується і матеріалами відеофіксації перевірки, що надаються. Позивачу було направлено повідомлення про розгляд справи про порушення ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт». На адресу відповідача позивачем було направлено пояснення, в яких зазначено, що за допомогою шинного калькулятора на сайті https://infoshina.com.ua/ (дані якого також підтверджуються обрахунку вручну) нами отримано результати, які підтверджують, що різниця розміру зазначених шин 315/80 R22.5 та 295/80 R22.5 на дистанції в один кілометр має наслідком різницю в пройденому шляху в розмірі 29,712 метрів або 3%, а також призводить до фактичного зменшення швидкості на 3 км/год. За таких умов, відмінні розміри шини жодним чином не спростовують можливість врахування Протоколу перевірки та адаптації тахографа №UA267-0085760 від 10.07.2023 року, оскільки використання шин розміром 295/80 R22.5 не виходить за межі допустимих похибок, які передбачено в самому Протоколі. На підставі акту від 19.11.2024 року №089774 відповідачем складено постанову №ПШ 114775 від 17.12.2024 року, якою за порушення, відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» до позивача застосовано штраф у розмірі 17 000,00 грн. Також, 01.11.2024 року посадовою особою Укртрансбезпеки проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів за результатами якої складено акт №060148 від 01.11.2024 року. Під час вказаної перевірки було зупинено транспортний засіб MAN TGX днз НОМЕР_3 /ЕХО днз НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_2 . Під час перевірки посадова особа Укртрансбезпеки попросила водія пред`явити товарно-транспортну накладну на вантаж. Згідно вказаного акту під час перевірки виявлено порушення ст.ст.34,48 ЗУ «Про автомобільний транспорт» ПКМУ №363 від 14.10.1997 року перевезення вантажу Комбайн зернозбиральний CLAAS LEXION 770 TE.RA TRAC за відсутності у водія документів на вантаж, а саме ТТН. Як зазначено відповідачем, водій повідомив, що товарно-транспортна накладна у нього відсутня та для даного типу перевезень вона йому не потрібна. У зв`язку з наведеним, водію було повідомлено про складання акту за відсутність у нього на момент проведення перевірки товарно-транспортної накладної. В процесі складання акту, водієм було надано заповнену ним власноруч товарно-транспортну накладну, яка була відсутня в момент проведення перевірки. Позивачу було направлено повідомлення про розгляд справи про порушення ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт». На адресу відповідача позивачем було направлено пояснення, в яких вказано, що проаналізувавши ТТН №14 від 1.11.2024 року, яку було надано інспектору під час перевірки можна дійти висновку, що в ній зазначена вся необхідна інформація та наявне виключно єдине виправлення однієї (останньої) цифри року, а саме: з друкованого зазначення 2023 на рукописне 2024. Аналіз даних обставин та ТТН свідчить, що інспектор Укртрансбезпеки сформував висновок про відсутність ТТН на вантаж не через реальну відсутність цього документу, а тому що в наданій йому ТТН було виправлення однієї цифри року складення такої ТТН, що, на думку позивача, є надмірним проявом формалізму посадової особи Укртрансбезпеки щодо оцінки наданого документу під час виконання своїх функціональних обов`язків в процесі проведення рейдової перевірки. Надана під час перевірки ТТН містила відомості щодо дати її складення 1.11.2024 року, що в сукупності з іншими істотними даними ТТН однозначно підтверджує, що дана ТTH стосувалася факту перевезення комбайну зернозбирального CLAAS LEXION 770 TE.RA TRAC 01.11.2024, а отже була належно оформлена. Додатково позивач звернув увагу, що для здійснення даного перевезення АФ «САТУРН» отримало дозвіл ДПП Нацполіції України №2024-13850001-17365111 від 24.10.2024 року, який дублює відомості ТТН щодо транспортного засобу, перевізника, маршруту перевезення (від пункту навантаження до пункту розвантаження), а також містить відомості про виділення для супроводу автомобіля поліції. З врахуванням зазначеного, підтверджується, що ТТН №14 від 01.11.2024 року складено саме щодо події перевезення комбайну зернозбирального CLAAS LEXION 770 TE.RA TRAC 01.11.2024 року, а тому наявне виправлення однієї друкованої цифри року складення ТТН на рукописну не свідчить про використання минулорічної ТТH. В 2023 році АФ «САТУРН» роздрукувала певну кількість пустих шаблонних ТТН для їх наступного рукописного заповнення в ході здійснення господарської діяльності, проте декілька з попередньо надрукованих шаблонів залишилися невикористаними. Наявне виправлення однієї цифри року складення ТТН було пов`язане виключно з бажанням АФ «САТУРН» щодо раціонального використання наявних ресурсів та уникнення безпідставної утилізації пустого шаблонного бланку, який можна було використати за призначенням та для заповнення інформацією у відповідності п.11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, що затверджені наказом Мінтранспорту України від 14.10.1997 року №363, що і було зроблено. На підставі акту від 01.11.2024 року №060148 відповідачем складено постанову №ПШ 114776 від 17.12.2024 року, якою за порушення, відповідальність за яке передбачена абз.1 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» до позивача застосовано штраф у розмірі 17 000,00 грн. Вважаючи протиправними та такими, що підлягають скасуванню постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Укртрансбезпеки від 17.12.2024 року №ПШ114776 про застосування адміністративно-господарського штрафу до АФ «САТУРН» в розмірі 17 000,00 грн., від 17.12.2024 року №ПШ114775 про застосування адміністративно-господарського штрафу до АФ «САТУРН» в розмірі 17 000,00 грн., позивач звернувся до суду з даним позовом. ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Надаючи правову оцінку законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з вимогами ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України «Про автомобільний транспорт» №2344-III від 05.04.2001 р. Відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами. Згідно з приписами статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень. Постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567 затверджено Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), який визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт (далі - Порядок №1567). Пунктом 2 Порядку №1567 визначено, що рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Пунктом 4 Порядку №1567 визначено, що рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку. Відповідно до вимог п.14 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт. Згідно з вимогами п.15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі); виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів. Згідно з пунктом 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком

3. Відповідно до пункту 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Пунктами 26, 27 Порядку №1567 визначено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності). У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком

5. Як вбачається з матеріалів справи, підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді адміністративно-господарського штрафу спірними постановами слугував висновок інспекторів про вчинення порушення, відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Відповідно приписів статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити: дата і місце складання; вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення; вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто; пункти завантаження і розвантаження. Порядок ведення та надання інформації з реєстру товарно-транспортних накладних визначається Кабінетом Міністрів України. У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків. ОБГРУНТУВАННЯ ДОВОДІВ СТОРІН Як вбачається з оскаржуваної постанови від 17.12.2024 року №ПШ 114776 підставою притягнення до відповідальності та стягнення адміністративно-господарського штрафу у сумі 17 000 грн. стало непред`явлення водієм транспортного засобу марки MAN TGX днз НОМЕР_3 /ЕХО днз НОМЕР_5 , товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документу на вантаж, а також відсутність індивідуальної контрольної книжки водія. При цьому, не є спірним між сторонами, що вказані документи були надані відповідачу під час проведення перевірки та складання акта №060148 від 01.11.2024 року. Втім, посилаючись на недоліки у їх заповненні, відповідач ствердив про їх відсутність. Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на момент проведення рейдової перевірки 01.11.2024 року у посадових осіб відповідача була наявна інформація щодо автомобільного перевізника, який здійснював перевезення. Зокрема, водієм було надано товарно-транспортну накладну (далі - ТТН) №14 від 01.11.2024 року, у якій вантажовідправником, автомобільним перевізником та вантажоодержувачем чітко зазначено позивача. Вказана ТТН містить відтиск печатки позивача, на якому є інформація про реєстраційний номер облікової картки платника податків автомобільного перевізника -, що є одним із обов`язкових реквізитів згідно з ч.3 ст.48 Закону №2344-III. На вказаній ТТН наявне виключно єдине виправлення однієї (останньої) цифри року, а саме: з друкованого зазначення 2023 на рукописне 2024. Будь-яких інших суттєвих порушень чи зауважень щодо змісту та форми наданої ТТН відповідачем в акті перевірки та відзиві не зазначено. Отже, посилання апелянта на відсутність цього документа є формальним та не відповідає дійсності, оскільки надана ТТН містила достатні відомості для ідентифікації перевізника та характеру вантажу. Крім того, колегією суддів враховується, що для здійснення перевезення 01.11.2024 року АФ «САТУРН» отримало дозвіл ДПП Нацполіції України №2024-13850001-17365111 від 24.10.2024 року, який дублює відомості ТТН щодо транспортного засобу, перевізника, маршруту перевезення (від пункту навантаження до пункту розвантаження), а також містить відомості про виділення для супроводу автомобіля поліції. Таким чином, з урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у відповідача підстав для прийняття постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Укртрансбезпеки від 17.12.2024 року №ПШ114776 про застосування адміністративно-господарського штрафу до АФ «САТУРН» в розмірі 17 000,00 грн. Стосовно прийнятої відповідачем постанови №ПШ114775 від 17.12.2024 року, колегія суддів зазначає наступне. Так, згідно з приписами ст.18 Закону України «Про автомобільний транспорт» з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням. Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю. Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством. Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку встановлюються Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340 (далі - Положення №340). Згідно з пунктом 1.3 Положення №340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ). Відповідно до пункту 6.1 Положення №340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення. Згідно з пунктом 6.3 Положення №340 водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв. Факт обладнання транспортного засобу тахографом позивачем не заперечується. Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №385 від 24.06.2010 (далі - Інструкція №385). Відповідно до пункту 1.4 Інструкції №385 контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв. Адаптація тахографа до транспортного засобу - оновлення або підтвердження параметрів автомобільного транспортного засобу, що зберігаються у пам`яті тахографа, до яких залежно від типу тахографа належать: ідентифікаційний номер (VIN-код) та номерний знак (цифри та літери, нанесені на номерному знаку, - VRN) автомобільного транспортного засобу, розмір застосованих пневматичних шин, результати визначення константи тахографа «k», характеристичного коефіцієнта автомобільного транспортного засобу «w», ефективного кола шини «l», а також показники часу, пробігу, граничного значення швидкості, на яке налаштований обмежувач швидкості транспортного засобу (за наявності). Термін «адаптація тахографа до транспортного засобу», за визначенням ЄУТР (994_016), - «калібрування». ПСТ - пункт сервісу тахографів, спеціально облаштовані виробничі ділянки для надання послуг щодо установлення та технічного обслуговування тахографів суб`єктами господарювання (резидентами України), що виконують передбачені ЄУТР (994_016) функції «майстерні або механіка» та внесені Мінінфраструктури як компетентним органом з виконання ЄУТР до переліку уповноважених суб`єктів господарювання (далі - Перелік) Відповідно до п.2.6 Інструкції №385 ПСТ виконують перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів відповідно до вимог ЄУТР (994_016) періодично кожні два роки, а також у разі: установлення або заміни тахографа; ремонту тахографа; зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу; якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, накладених на його складові, під час установлення або адаптації або у разі зміни конструкції автотранспортного засобу, що може вплинути на роботу тахографа. Пунктом 2.7 Інструкції №385 передбачено, що за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку

1. Бланк протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу роздруковується відповідальною особою ПСТ на папері формату А4 (210х297 мм) щільністю 100 г/кв.м або більше. Не допускається робити закреслення чи виправлення відомостей, які заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписано та поставлено печатку відповідальної особи ПСТ. У графах, які не заповнюються під час складання протоколу, проставляються прочерки. ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа - з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних. Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт. Відповідно до п.3.6. Інструкції №385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа. Відповідно до вимог абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Отже, відповідальності за наведеними приписами Закону України «Про автомобільний транспорт» підлягають автомобільні перевізники за управління транспортними засобами без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку, а також у випадку порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів під час здійснення перевезень. Так, водієм ОСОБА_1 під час перевірки посадовій особі Укртрансбезпеки надано протокол перевірки та адаптації тахографа від 10.07.2023 року №UA276-008576О на транспортний засіб DAF днз ВН8368HP. Відповідно до вказаного документу, він виготовлений за результатом перевірки транспортного засобу, який був обладнаний пневматичними шинами 315/80 R22,5. Під час перевірки інспектором встановлено, що транспортний засіб DAF днз НОМЕР_1 обладнано іншими шинами (а саме 295/80 R22,5), що підтверджується наявними в матеріалах справи фото транспортного засобу та встановлених на ньому на момент перевірки шин, також порушення підтверджується і матеріалами відеофіксації перевірки, що надаються. За встановлених у справі обставин, колегія суддів вважає, що позивачем не забезпечено виконання вимог Закону №2344-ІІІ та Інструкції №385 щодо надання під час перевірки посадовій особі відповідача належного протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, а отже позивачем допущено порушення законодавства про автомобільний транспорт (ст.48 Закону №2344-ІІІ), відповідальність за яке передбачена положеннями абз.3 ч.1 ст.60 Закону №2344-ІІІ. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що винесена відповідачем постанова від 17.12.2024 року №ПШ №114775 про застосування адміністративно-господарського штрафу за порушення ст.ст.34 та 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» є правомірною та обґрунтованою, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню. Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29). Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Відповідно до вимог ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до вимог ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «АСОЦІАЦІЯ ФЕРМЕРІВ «САТУРН» є частково обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до вимог ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 року без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України. Суддя-доповідач О.В. Джабурія Судді Н.В. Вербицька К.В. Кравченко