Постанова 4854 № 420/2620/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 серпня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/2620/25 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л.І. Час і місце ухвалення: м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Лук`янчук О.В. суддів Бітова А. І. Ступакової І. Г. розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одеса адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Рона Авто» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рона Авто» до Відділу державного нагляду (контролю) у Херсонській області, АРК Крим та місті Севастополі Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, - В С Т А Н О В И Л А : ТОВ «Рона Авто» звернулось до суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Херсонській області, АРК Крим та місті Севастополі Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просило: - визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ029794 від 12.11.2024 року. В обґрунтування позовних вимог зазначається, що позивач не має нічного спільного з транспортним засобом та з перевезенням, яке здійснювалося на транспортному засобі щодо якого встановлені порушення, позивач не є ані власником, ані користувачем цього транспортного засобу, позивач не повідомлявся про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, посадова особа, яка винесла постанову щодо позивача не мала на це повноважень. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року у задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Рона Авто - відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Рона Авто», подало апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов. В своїй скарзі апелянт зазначає, що не він є перевізником вантажу в спірних правовідносинах. Вказує, що підприємство не здійснювало жодних вантажних перевезень у Миколаївській області, їм невідомо хто є на даний час користувачем транспортного засобу MAN TGX 18.400 д.н.з. НОМЕР_1 , підприємство не є ні власником цього транспортного засобу, ні користувачем по договору оренди чи по будь-якому іншому права користування. Крім того зазначає, що накладна яка взята до уваги судом першої інстанції, не містить жодного підпису, жодної печатки підприємства, що вже виключає її доказову силу як належного документу, що походить від ТОВ «Рона Авто». Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі ч.1 ст.311 КАС України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне. Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Рона Авто здійснює основну діяльність: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт. На виконання своїх повноважень, 24.10.2024 року посадовою особою Державної служби України з безпеки на транспорті на підставі направлення на рейдову перевірку від 24.10.2024 року №001697 проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів. Посадовими особами Державної інспекції України з безпеки на транспорті 24.10.2024 року зупинено транспортний засіб марки MAN TGX 16.400, державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом марки JANM державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 . Зазначений транспортний засіб належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 23.02.2017 року, а напівпричіп ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 04.07.2014 року. Перевіркою встановлено, що перевізником порушено ст. 34 Закону України Про автомобільний транспорт: під час здійснення перевезення вантажів перевізник не забезпечив водія протоколом перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, що передбачено п. 3.3 розділу ІІІ наказу МТЗУ №385 від 24.08.2010 року чим порушені вимоги ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт. Враховуючи зазначені порушення Відділом державного нагляду (контролю) у Миколаївській області складений акт №АР088454 від 24.10.2024 року, який водієм підписаний, ним отриманий, однак будь-які пояснення водій відмовився надавати. В цьому акті є посилання на товарно-транспортну накладну №699 від 24.10.2024 року, в якій перевізником вантажу значиться ТОВ Рона Авто. На підставі Акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 24.10.2024 року №АР088454 в. о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Херсонській області, АРК Крим та місті Севастополі Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ029794 від 12.11.2024 року, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000 грн. за порушення ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт. Позивач не погодився із правомірністю постанови про застосування до нього адміністративно-господарського штрафу та звернувся до суду з цим позовом. Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що в акті перевірки №АР088454 від 24.10.2024 року зазначено про наявність товарно-транспортної накладної №699 від 24.10.2024 року, за якою перевізником вантажу є позивач, таку накладну надано самим водієм, водій транспортного засобу підписав акт та не висловлював будь-яких зауважень щодо встановлених під час перевірки порушень та обставин, а тому суд вважає такі обставини встановленими. Колегія суддів надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції з урахуванням доводів апелянта виходить з наступного. Згідно з положеннями ст. 1, 6 Закон України Про автомобільний транспорт автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті. Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується. Відповідно до вимог ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити: дата і місце складання; вантажовідправник (повне найменування), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; автомобільний перевізник (повне найменування), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України, прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення;и вантажоодержувач (повне найменування), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України; транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто; пункти завантаження і розвантаження. Порядок ведення та надання інформації з реєстру товарно-транспортних накладних визначається Кабінетом Міністрів України. Відповідно до положень ст. 18 Закону України Про автомобільний транспорт з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням. Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю. Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством. Згідно з п. 1.4, 3.3, 3.6 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 року №385, контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР. Автомобільні перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції. Водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом. З аналізу зазначених положень законодавства вбачається, що у водія мають бути в наявності, в тому числі, і інші документи, передбачені законодавством України (ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт), до яких відносяться, зокрема, протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу (п. 33 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті). При цьому, автомобільний перевізник забезпечує належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами (п. 3.6 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті) та здійснюють контроль за роботою водіїв транспортних засобів для забезпечення належного виконання покладених на них обов`язків, який включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог Закону України Про автомобільний транспорт та законодавства про працю (ст. 18 Закону України Про автомобільний транспорт). Відповідно до ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи: за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Таким чином, в разі відсутності у водія, документів, про які зазначено вище, зокрема, протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, перевізник може бути притягнутий до відповідальності за ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт. Непред`явлення такого документу під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт. Оскільки під час перевірки 24.10.2024 року транспортного засобу марки MAN TGX 16.400, державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом марки JANM державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 встановлено, що у водія відсутній протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, позивачем допущено порушення вимог ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт в частині наявності у водія всіх документів для здійснення вантажного перевезення, за що ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт передбачена відповідальність. Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивача правомірно притягнуто до відповідальності за постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ029794 від 12.11.2024 року. Відповідно до п. 21, 25, 26, 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком

3. Справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності). У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком

5. Акт перевірки є носієм доказової бази щодо виявлених фактів, а притягнення перевізника до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт здійснюється на підставі матеріалів перевірки. Таким чином, під час складання акту перевірки посадовими особами Укртрансбезпеки не допущено порушень, які б не давали можливість встановити обставини вчинення порушення, свідчили б про порушення прав перевізника при складанні акту перевірки, тобто, не допущено порушень, які можуть вплинути на його законність та скасування акту адміністративного органу. Верховний Суд в рішенні від 14 грудня 2023 року у справі № 340/5660/22 зробив висновки, що основну інформацію для притягнення особи до відповідальності, а також для можливого наступного оскарження особою дій Укртрансбезпеки, несуть саме ті документи, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності. Верховний Суд в постанові від 19.10.2023 року у справі № 640/27759/21 зазначив, що нові докази, які подають заінтересовані особи, зокрема до суду, який розглядає відповідний спір, після визначення контролюючим органом належного перевізника та його притягнення до адміністративної відповідальності мають оцінюватися з розумною критикою та із чітким застосуванням критеріїв належності, допустимості, достовірності та достатності таких нових доказів, а також їх взаємозв`язку із документами, які були надані контролюючому органу в момент перевірки. Тільки такий підхід забезпечить дотримання принципу належного виконання учасниками спірних правовідносин вимог законодавства, яке регулює перевезення пасажирів та вантажів, та реалізацію принципу правової визначеності у спорах щодо встановлення дійсного автомобільного перевізника компетентним органом, який контролює дотримання державної політики з питань безпеки на наземному транспорті. Тобто, пріоритетним є врахування саме тих документів, які були надані під час проведення перевірки та/або під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності, а не надані до судового розгляду. В акті перевірки №АР088454 від 24.10.2024 року зазначено про наявність товарно-транспортної накладної №699 від 24.10.2024 року, за якою перевізником вантажу є позивач, таку накладну надано самим водієм, водій транспортного засобу підписав акт та не висловлював будь-яких зауважень щодо встановлених під час перевірки порушень та обставин, а тому суд вважає такі обставини встановленими. Доводи апелянта, що не він є перевізником вантажу в спірних правовідносинах, спростовуються наявністю товарно-транспортної накладної №699 від 24.10.2024 року, в якій зазначено, що саме позивач є перевізником вантажу, замовником перевезення вантажу та його одержувачем. Суд першої інстанції правильно звернув увагу на фотофіксацію транспортного засобу, на якому зазначено мовою оригіналу грузоперевозки та телефон 050969-18-21, який позивачем зазначений в позові, як телефон ТОВ Рона Авто. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. В цій справі відповідачем доведено порушення позивача вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів, надано докази на підтвердження цих обставин, в тому числі, товарно-транспортну накладну №699 від 24.10.2024 року, в якій перевізником зазначено позивача, а тому позивача правомірно притягнуто до відповідальності за постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ029794 від 12.11.2024 року. Посилання позивача на не отримання запрошення та, як наслідок, порушення порядку притягнення позивача до відповідальності суд не приймає до уваги, оскільки Відділом державного нагляду (контролю) у Херсонській області, АРК Крим та місті Севастополі Державної служби України з безпеки на транспорті 05.11.2024 року направлено на адресу позивача, зазначену в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, запрошення №97438/41/24-24 від 05.11.2024 року про розгляд справи на 12.11.2024 року о 10:00, про що свідчить відповідне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повернулося відправнику в зв`язку із закінченням терміну зберігання. Таким чином, відповідачем виконано обов`язок з повідомлення позивача про розгляд справи. Щодо тверджень про підписання оскаржуваної постанови неналежною особою, суд ці доводи не приймає до уваги, оскільки відповідно до п. 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, за наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, при цьому оскаржувана постанова підписана виконуючим обов`язки керівника територіального органу Укртрансбезпеки, містить печатку, що свідчить про підписання її належною посадовою особою. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувана постанова відповідача №ПШ029794 від 12.11.2024 року про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу прийнята в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України, є правомірною та не підлягає скасуванню. Таким чином, суд вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому підстав для його скасування немає. З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Керуючись ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів , - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рона Авто» залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України Повний текст постанови складено та підписано 19 серпня 2025 року . Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук Суддя: А. І. Бітов Суддя: І. Г. Ступакова