LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4852160/11631/25

від 26.05.2026 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року в адміністративній справі №160/11631/25 - залишити без задоволення.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 26 травня 2026 року м. Дніпросправа № 160/11631/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач), суддів: Білак С.В., Юрко І.В., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року в адміністративній справі №160/11631/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (м. Селидово) щодо перерахунку/призначення пенсії з 07.08.2017 року ОСОБА_1 за заявою від 21.10.2024 року, з дотриманням основних правил математики, при розрахунку коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (безпосередньо, розрахунок неповних місяців роботи); - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (м. Селидово) провести перерахунок/призначення пенсії на пільгових умовах список 1 з 07.08.2017 року ОСОБА_1 за заявою від 21.10.2024 року, прийнявши до розрахунку коефіцієнти заробітної плати (доходу) Кз за: вересень 2000 року - 1,54569; березень 2001 року - 1.02960; жовтень 2001 року - 1.26001; липень 2002 року - 3.46475; серпень 2022 року - 0.73007; лютий 2004 року - 1.96454; вересень 2007 року - 2.78658; жовтень 2007 року - 2.53728; грудень 2008 року - 2.99930; жовтень 2011 року - 3.26777; листопад 2011 року - 2.51114; лютий 2015 року - 2.99626; червень 2016 року - 0.32590; листопад 2016 року - 0.98168 та виплатити недоплату пенсії, в строки передбачені Законом 1058. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено про неправильний розрахунок індивідуального коефіцієнту по заробітній платі за неповний календарний місяць роботи. Апелянт вказує, що в зв`язку з відсутністю порядку розрахунку коефіцієнта заробітної плати за неповний місяць, спірні правовідносини не врегульовані законом, то суд першої інстанції зобов`язаний був застосувати закон, що регулює подібні правовідносини, а за відсутності такого закону, суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права. Відповідачем подано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про пропуск строку звернення до суду, а також вказано, що позивач помилково вважає, що Кз повинен обчислюватись із середньої заробітної плати за фактичну кількість днів страхового стажу в місяці, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), так як це суперечить вимогам Закону №1058. Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст. 311 КАС України. Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах згідно постанови Селидівського міського суду Донецької області від 03.11.2017 у справі №242/4367/17, залишене без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.02.2018. Постановою Селидівського міського суду Донецької області від 03.11.2017 по справі №242/4367/17 позов ОСОБА_1 до Селидівського об`єднаного управління ПФУ Донецької області про скасування рішення, зобовязання призначити пенсію задоволено. Визнано протиправним і скасовано рішення Селидівського обєднаного управління пенсійного фонду України Донецької області № 1486 від 15.08.2017 р. про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії відповідно до ч.1 ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.2 розділу ХV ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зобов`язано Селидівське обєднане управління пенсійного фонду України Донецької області зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 на підприємстві ТОВ ШСУ «Темп» з 05.02.1996 р. по 05.03.1996 р.; у приватному підприємстві «Рудник» з 14.10.1998 р. по 03.06.1999 р.; у ДВАТ «Вуглебуд» з 21.03.2001 р. по 30.07.2001 р.; у ДП «Шахта «Петровська» з 19.10.2001 р. по 11.07.2002 р.; на підприємстві Шахтобудівельне управління № 7 ДВАТ «Трест Донецькшахтобуд» з 29.08.2002 р. по 28.01.2004 р.; на підприємстві ТОВ «Ремшахтострой» з 15.10.2007 р. по 08.12.2008 р.; у ВП «Жовтневий рудник» ДП «ДВЕК» з 17.12.2008 р. по 30.10.2011 р.; на підприємстві ТОВ «ШБК «Донецькшахтопроходка» з 14.11.2011 р. по 01.12.2014 р.; у ТОВ «Техінновація» з 08.06.2016 р. по 14.11.2016 р., в якості прохідника підземного з повним робочим днем в шахті до пільгового стажу на підземних гірничих роботах за провідною професією, що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до статті 14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення». Зобов`язано Селидівське обєднане управління пенсійного фонду України Донецької області зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 у ВП «Шахта «Курахівська» з 23.11.2016 р. по 30.06.2017 р. до страхового стажу (виправлене ухвалою від 23.11.2017). Зобов`язано Селидівське обєднане управління пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії незалежно від віку відповідно до ч.1 ст.14 ЗУ «Про пенсійне страхування». Зобов`язано Селидівське обєднане управління Пенсійного фонду України Донецької області подати звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дня набрання чинності судовим рішенням. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.02.2018 постанову Селидівського міського суду Донецької області від 03.11.2017 по справі №242/4367/17 залишено без змін. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області виконано постанову Селидівського міського суду Донецької області від 03.11.2017 по справі №242/4367/17, залишене без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.02.2018, та призначено ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 21.10.2024 позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії. На підставі заяви відповідачем проведено перерахунок пенсії з 01.11.2024 із врахуванням заробітної плати з 01.06.2016 по 31.08.2016, оскільки за цей період сплачені страхові внески. Ознайомившись з наданою відповіддю пенсійного органу, а також розрахунком середньомісячного заробітку для обчислення пенсії, позивач з`ясував, що відповідачем повторно було невірно проведено розрахунок коефіцієнтів заробітної плати за неповні місяці, все залишилось без змін. Позивач, не погоджуючись із застосованим відповідачем показником індивідуального коефіцієнту заробітку, звернувся за захистом своїх прав до суду з цим позовом. Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що математичні обчислення позивача судом не беруться до уваги, оскільки Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що для розрахунку розміру пенсії враховується заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески. А отже, здійснення розрахунку пенсійної виплати з розміру середніх заробітних плат по Україні в якості своєї заробітної плати, є необґрунтованим, оскільки у формі ОК-5 за вказані неповні місяці роботи позивача є наявні дані про фактично отриману заробітну плату позивачем, з якої було сплачено страхові внески Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції. Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Так, приписами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» розмір пенсії кожного пенсіонера визначається індивідуально, залежно від набутого стажу та отриманого заробітку, з якого сплачувались внески. При обчисленні пенсії для кожного пенсіонера визначається індивідуальний коефіцієнт страхового стажу залежно від кількості відпрацьованих місяців та коефіцієнту заробітної плати. Пунктами 1, 2 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (з 01.01.2004 року), а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку (до 01.01.2004 року) - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Відповідно до частини 2 статті 41 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії, зокрема враховується: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування. За положеннями частини 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. За бажанням пенсіонера може додатково бути виключено періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю І групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 8, 13 і 14 статті 11 цього Закону. Зазначені вище періоди можуть виключатись понад норму встановлену Законом щодо 60 календарних місяців, але не більше 10% страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що показник заробітної плати для перерахунку пенсії визначається за двома можливими методами за вибором пенсіонера. За першим методом розрахунок пенсії здійснюється із тієї заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. При застосуванні другого методу змінюються лише ті показники розрахунку заробітної плати, на які здійснюється посилання у цій нормі (за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону № 1058). На підставі частини 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. За змістом зазначених норм Закону для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. Заробітна плата для обчислення пенсії в обох випадках розраховується за формулою, наведеною в частині другій статті 40 Закону № 1058: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзп); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи. Таким чином, у наведеній формулі обчислення заробітної плати Зп = Зс х (Ск : К) змінними показниками будуть (Ск : К). Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу). Як правильно зазначив суд першої інстанції, коефіцієнт заробітної плати є співвідношенням між заробітною платою, яку особа фактично отримує в певний місяць, з якої сплачено страхові внески, до середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за цей місяць, і безпосередньо залежить від величини отримуваної особою, в даному випадку заробітної плати позивача. Зазначений коефіцієнт визначається щомісячно. Обчислені щомісячні коефіцієнти заробітку підсумовуються та шляхом ділення одержаної суми на кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати, визначається середній коефіцієнт заробітної плати особи (Ск : К). Як встановлено судом першої інстанції, пенсію позивача обчислено відповідно до статей 27 і 40 Закону № 1058 виходячи із загального стажу, зарахованого по 30.06.2017, що складає 49 років 07 місяців 18 днів, з них: страховий стаж до 01.01.2004 13 років 01 місяць 05 днів, страховий стаж після 01.01.2004 17 років 06 місяців 13 днів, список №1 19 років та заробітної плати за даними системи персоніфікованого обліку. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації становить 2,36025. Згідно роздруківки з ППВП, загальний розмір пенсійної виплати позивача станом на 28.10.2024 року складає 14 293,99 грн та складається з: - 9355,79 (18868,95 *0,49583) розмір пенсії за віком ст.27; - 183,68 доплата за понаднормовий стаж (ст.28 ч.1 абз.2 за 14 років); - 5555,69 доплата до пенсії по Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»; - -801,17 обмеження в індексації з 01.03.2023. Частиною 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію. Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення. Пунктом 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. Пунктом 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що у разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що математичні обчислення позивача судом не беруться до уваги, оскільки Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що для розрахунку розміру пенсії враховується заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість доводів позивача про те, що для розрахунку пенсійної виплати має братись розмір середніх заробітних плат по Україні в якості заробітної плати позивача. Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень в проведеному розрахунку пенсії позивача, а тому підстави для перегляду та застосування іншого показника індивідуального коефіцієнту заробітку відсутні. Відтак, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року в адміністративній справі №160/11631/25 - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року в адміністративній справі №160/11631/25 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 328-329 КАС України. Головуючий - суддя С.В. Чабаненко суддя С.В. Білак суддя І.В. Юрко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»