Постанова 4851 № 520/33348/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 травня 2026 р. Справа № 520/33348/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Подобайло З.Г., Суддів: Семененко М.О. , Чалого І.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2026, головуючий суддя І інстанції: Пасечнік О.В., повний текст складено 26.03.26 по справі № 520/33348/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Головного управління національної поліції в Харківській області (далі ГУНП в Харківській області), в якому просив: визнати протиправною бездіяльність ГУНП в Харківській області щодо включення до складу місячного грошового забезпечення ОСОБА_1 з якого розрахована грошова компенсація за невикористану відпустку, додаткової винагороди передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова № 168); зобов`язати ГУНП в Харківській області перерахувати та доплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану відпустку, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення із врахуванням сум додаткової винагороди передбаченої Постановою №

168. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у не включенні додаткової винагороди передбаченої Постановою № 168 до складу місячного грошового забезпечення, право на отримання якого особа рядового і начальницького складу служби цивільного захисту має відповідно до законодавства, з якого розрахована грошова компенсація за невикористану відпустку. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2026 (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) залишено без задоволення адміністративний позов ОСОБА_1 . Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2026 та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що у разі звільненні поліцейського зі служби в поліції, здійснюється виплата грошової компенсації за невикористану відпустку, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до законодавства (тобто повного грошового забезпечення), яке складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Вказує, що враховуючи те, що додаткова винагорода, запроваджена Постановою № 168, є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, що виплачувалася позивачу, тому вказана винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані ним дні щорічної основної відпустки. ГУНП в Харківській області подало до суду відзив на апеляційну скаргу позивача, вважає доводи та обґрунтування апеляційної скарги помилковими та безпідставними, рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2026 без змін. Зазначає, що виходячи із приписів пункту 3 розділу І Порядку № 260, до складу грошового забезпечення входять щомісячні додаткові види грошового забезпечення, зокрема, винагороди, які мають постійний характер. Вказує, що виплата додаткової винагороди не має постійного характеру, а запроваджується лише щодо певного кола осіб, на період дії воєнного стану, який не є постійним та обумовлений об`єктивними чинниками, вводиться в дію та закінчується рішеннями Президента України, а розмір якої визначається в залежності від ступені участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308). Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав. Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 в період з 07.11.2015 по 05.06.2025 проходив публічну службу в органах і підрозділах Національній поліції України. Відповідно до витягу з наказу ГУНП в Харківській області від 05.06.2025 № 328 о/с позивач з 05.06.2025 звільнений згідно з Законом України «Про Національну поліцію» за п. 2 ч. 1 ст. 77 (за станом здоров`я/через хворобу) з виплатою компенсації за невикористану щорічну основну оплачувану відпустку за період з 07.11.2015 по 31.12.2015 у кількості 3 діб, за невикористану частину щорічної основної оплачуваної відпустки у кількості 10 діб та 15 діб додаткової відпустки за 2019 рік, за невикористану частину щорічної основної оплачуваної відпустки у кількості 10 діб та 15 діб додаткової відпустки за 2021 рік, за невикористану частину щорічної основної оплачуваної відпустки у кількості 16 діб та 15 діб додаткової відпустки за 2022 рік, за невикористану частину щорічної основної оплачуваної відпустки у кількості 6 діб та 15 діб додаткової відпустки за 2023 рік, за невикористану щорічну основну оплачувану відпустку у кількості 30 діб та 15 діб додаткової відпустки за 2024 рік, за невикористану щорічну основну оплачувану відпустку за період з 01.01.2025 по 05.06.2025 у кількості 19 діб. Згідно довідки № 865 від 27.06.2025 про грошове забезпечення за період з січня 2022 по грудень 2022 ОСОБА_1 була нарахована додаткової винагороди згідно Постанови № 168 : у березні 2022 за період з 24.02.2022 по 25.03.2022 (30 000.00 грн); у квітні 2022 за період з 24.02.2022 по 25.03.2022 (56 000.00 грн); у травні 2022 за період з 26.03.2022 по 24.04.2022 (30 000.00 грн); додаткова винагорода нарахована у травні 2022 за період з 25.04.2022 по 24.05.2022 (30 000.00 грн); у травні 2022 за період з 26.03.2022 по 24.04.2022 (56 000.00 грн); у червні 2022 за період з 25.05.2022 по 23.06.2022 (30 000.00 грн); у червні 2022 за період з 25.04.2022 по 24.05.2022 (46 900.00 грн); у липні 2022 за період з 25.05.2022 по 23.06.2022 (48 067.00 грн); у серпні 2022 за період з 24.06.2022 по 18.07.2022 (25 000.00 грн); у вересні 2022 за період з 19.07.2022 по 23.07.2022 (5 000.00 грн); додаткова винагорода нарахована у вересні 2022 за період з 24.07.2022 по 22.08.2022 (30 000.00 грн); у вересні 2022 за період з 24.07.2022 по 22.08.2022 (25 000.00 грн); у вересні 2022 за період з 23.08.2022 по 21.09.2022 (27 000.00 грн); у жовтні 2022 за період з 22.09.2022 по 21.10.2022 (20 000.00 грн); у жовтні 2022 за період з 23.08.2022 по 21.09.2022 (2 333.33 грн); у листопаді 2022 за період з 22.10.2022 по 20.11.2022 (23 000.00 грн); збільшена додаткова винагорода нарахована у листопаді 2022 за період з 22.09.2022 по 21.10.2022 (6999,99 грн); у грудні 2022 за період з 21.11.2022 по 01.12.2022 (10 000.00 грн); у грудні 2022 за період з 02.12.2022 по 23.12.2022 (21 290.28 грн). Згідно довідки № 866 від 27.06.2025 про грошове забезпечення за період з січня 2023 по грудень 2023 ОСОБА_1 була нарахована додаткової винагороди згідно Постанови № 168 : у січні 2023 за період з 24.12.2022 по 31.12.2022 (2 903.22 грн); у лютому 2023 за період з 01.01.2023 по 31.01.2023 (29 999.94 грн); у березні 2023 за період з 01.02.2023 по 28.02.2023 (29 999.76 грн); у квітні 2023 за період з 01.03.2023 по 31.03.2023 (29 999.94 грн); у травні 2023 за період з 01.04.2023 по 30.04.2023 (22 000.00 грн); у червні 2023 за період з 01.05.2023 по 31.05.2023 (29 999.94 грн); у липні 2023 за період з 01.06.2023 по 30.06.2023 (26 000.00 грн); у серпні 2023 за період з 01.07.2023 по 31.07.2023 (28 064.46 грн); у вересні 2023 за період з 01.08.2023 по 31.08.2023 (14 516.10 грн); у жовтні 2023 за період з 01.09.2023 по 30.09.2023 (26 000.00 грн); у листопаді 2023 за період з 01.10.2023 по 31.10.2023 (26 128.98 грн); у грудні 2023 за період з 01.11.2023 по 31.11.2023 (30 000.00 грн). Згідно довідки № 867 від 27.06.2025 про грошове забезпечення за період з січня 2024 по грудень 2024 ОСОБА_1 була нарахована додаткової винагороди згідно Постанови № 168 : у січні 2023 за період з 01.12.2023 по 31.12.2023 (26 128.98 грн); у лютому 2024 за період з 01.01.2024 по 31.01.2024 (29 999.94 грн); у березні 2024 за період з 01.02.2024 по 28.02.2024 (29 999.92 грн); у квітні 2024 за період з 01.03.2024 по 31.03.2024 (29 999.94 грн); у травні 2024 за період з 01.04.2024 по 30.04.2024 (30 000.00 грн); у червні 2024 за період з 01.05.2024 по 31.05.2024 (29 999.94 грн); у липні 2024 за період з 01.06.2024 по 30.06.2024 (30 000.00 грн); у серпні 2024 за період з 01.07.2024 по 31.07.2024 (29 999.94 грн); у вересні 2024 за період з 01.08.2024 по 31.08.2024 (29 999.94 грн); у жовтні 2024 за період з 01.09.2024 по 30.09.2024 (15 000.00 грн); у листопаді 2024 за період з 01.10.2024 по 31.10.2024 (20 322.54 грн); у грудні 2024 за період з 01.11.2024 по 31.11.2024 (7 000.00 грн). Згідно довідки № 868 від 27.06.2025 про грошове забезпечення за період з січня 2025 по червень 2025 ОСОБА_1 була нарахована додаткової винагороди згідно Постанови № 168 : у січні 2024 за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 (19 354.80 грн); у лютому 2025 за період з 01.01.2025 по 31.01.2025 (20 322.54 грн); у березні 2025 за період з 01.02.2025 по 28.02.2025 (16 071.30 грн); у квітні 2025 за період з 01.03.2025 по 31.03.2025 (29 999.94 грн); у травні 2025 за період з 01.04.2025 по 30.04.2025 (18 000.00 грн); у червні 2025 за період з 01.05.2025 по 31.05.2025 (19 354.80 грн). Згідно з розрахунком компенсації за невикористані дні щорічних відпусток ОСОБА_1 : кількість днів невикористаних щорічних відпусток за 2015-2025 (згідно наказу ГУНІ в Харківській області від 05.06.2025 № 328 о/с) - 169 днів. Складові грошового забезпечення: посадовий оклад - 2 400.00 грн; оклад за спеціальним званням - 2 200.00 грн; надбавка за стаж служби в поліції - 2 300.00 грн; надбавка за специфічні умови проходження служби - 2 760.00 грн; премія - 18 612.60 грн. Розрахунок: (2 400.00+2 200.00+2 300.00+2 760.00+18 612.60)/30 = 942.42 грн*169 дні = 159 268.98 грн. З урахуванням утримання військового збору за ставкою 5% ( 7 963.45 грн) ОСОБА_1 було виплачено 151 305.53 грн у червні 2025. Вважаючи, що відповідачем протиправно не включно до складу місячного грошового забезпечення позивача, з якого розрахована грошова компенсація за невикористану відпустку, додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, позивач ініціював даний спір. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, у встановленому законом порядку та окремим нормативним актом віднесена до одноразового додаткового виду грошового забезпечення. Як наслідок, така додаткова винагорода не може бути врахована у розмір місячного грошового забезпечення, з якого провадиться обрахунок грошової компенсації за всі невикористані дні відпустки поліцейському в штатній структурі ГУНП в Харківській області. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову, з огляду на наступне. За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про національну поліцію» (далі Закон України № 580-VIII). Згідно з п. 4 ч. 10 ст. 62 Закону України № 580-VIII поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України. Статтею 92 Закону України № 580-VІІІ передбачено, що поліцейським надаються щорічні оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом. Поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки. За приписами ч.9 ст.93 Закону України № 580-VІІІ поліцейським, які звільняються зі служби в поліції за власним бажанням, за віком, за станом здоров`я (через хворобу) або у зв`язку зі скороченням штатів чи проведенням організаційних заходів, у році звільнення, за їх бажанням, надається щорічна основна відпустка з наступним звільненням, тривалість якої обчислюється пропорційно з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожний повний місяць служби в році звільнення. Датою звільнення поліцейського в цьому разі є останній день відпустки. Відповідно до ч.10 ст.93 Закону України № 580-VІІІ поліцейським, які звільняються зі служби в поліції, виплачується грошова компенсація за всі не використані під час проходження служби дні щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток поліцейського. Частинами 1, 2 ст. 94 Закону України № 580-VІІІ передбачено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України. Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 (далі Постанова № 988) встановлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Грошове забезпечення курсантів закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, складається з посадового окладу. На виконання вимог статті 94 Закону України № 580-VII та Постанови № 988 Міністерство внутрішніх справ України 06.04.2016 видало наказ № 260, яким затвердило Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання. Відповідно до п.1 розділу І Порядку № 260 ці Порядок та умови визначають критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції України, у тому числі здобувачам вищої освіти, яким присвоєно спеціальне звання поліції, закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських. Згідно з п.3 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення. Відповідно до п.8 Порядку № 260 поліцейським, які відповідно до законодавства України мають право на відпустку із збереженням грошового забезпечення, виплата грошового забезпечення здійснюється в розмірі, яке вони отримували на день, що передував цій відпустці, з розрахунку посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії. Поліцейським, які звільняються зі служби в поліції, виплачується грошова компенсація за всі невикористані під час проходження служби дні. Виплата грошової компенсації за невикористану відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до законодавства, на день звільнення зі служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення. У випадках припинення виплати грошового забезпечення з підстав, зазначених у пункті 8 розділу I цих Порядку та умов, і призупинення виплати грошового забезпечення з підстав, зазначених у пункті 7 цього розділу, виплата компенсації за невикористану відпустку проводиться з розміру грошового забезпечення, яке було встановлено на день припинення (призупинення), крім премії. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, який затверджено Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022. На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 Про введення воєнного стану в Україні та № 69 Про загальну мобілізацію, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова № 168). Відповідно до п.1 Постанови № 168 на період дії воєнного стану зокрема, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць. На виконання Постанови № 168, наказом МВС України від 28.11.2022 № 775 затверджено Порядок та умови виплати поліцейським додаткової винагороди, одноразової винагороди на період воєнного стану та особливості виплати винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) (далі Порядок № 775). За приписами п.2 Порядку № 775 на період воєнного стану додаткова винагорода поліцейським виплачується, серед іншого, у розмірі до 10 000 гривень - поліцейським, крім тих, що визначені в абзаці першому та підпункті 2 цього пункту, пропорційно в розрахунку на місяць. Відповідно до п.15 Порядку № 775 додаткова винагорода є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення. Виходячи із приписів п.3 розділу І Порядку № 260, до складу грошового забезпечення входять щомісячні додаткові види грошового забезпечення, зокрема, винагороди, які мають постійний характер. Вирішуючи питання, чи є додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, винагородою, яка має постійний характер та підлягає включенню до складу місячного грошового забезпечення для визначення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції, варто врахувати, що пункт 1 Постанови № 168 чітко і однозначно передбачає, що: - додаткова винагорода за своєю суттю є тимчасовою (непостійною) виплатою поліцейського, оскільки установлюється на період дії воєнного стану та прямо залежить від наявності (дії) в Україні правового режиму воєнного стану; - розмір додаткової винагороди не є сталим, адже вона виплачується пропорційно в розрахунку на місяць в залежності від виконання завдань та часу приймання поліцейським участі в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів; - визначається наказами командирів (начальників). За відсутності принаймні однієї із указаних умов, виплата додаткової винагороди не здійснюється. Отже, за своєю правовою природою, додаткова винагорода, установлена пунктом 1 Постанови № 168, є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення. Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 27.03.2025 у справі № 240/2921/23. Разом із тим, зазначені висновки Верховного Суду стосувались правомірності включення до складу місячного грошового забезпечення, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні, сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою №

168. Колегія суддів враховує, що абзац 10 пункту 8 Розділу III Порядку № 260 не містить жодних застережень щодо заборони урахування одноразових додаткових видів грошового забезпечення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється виплата грошової компенсації за невикористану відпустку. Навпаки, за приписами указаної норми виплата грошової компенсації за невикористану відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до законодавства, на день звільнення зі служби. Тому при обчисленні розміру таких виплат, відповідач був зобов`язаний урахувати суму додаткової винагороди, яку позивач отримувала щомісячно перед звільненням. Так, Верховним Судом в постанові від 20.08.2024 у справі № 420/693/23 сформовано висновок щодо питання, чи враховується передбачена Постановою № 168 додаткова винагорода до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється компенсація за невикористані щорічні додаткові відпустки, як учаснику бойових дій, та компенсація за невикористану щорічну основну відпустку. Верховний Суд виходив з того, що на законодавчому рівні не міститься жодних застережень щодо заборони урахування винагород до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір компенсацій, як за основну, так і невикористану додаткову відпустки. Верховний Суд дійшов висновку, що до такого розрахунку включено щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував на день виключення зі списків особового складу, тому, при обчисленні розміру таких виплат, відповідач був зобов`язаний урахувати суму винагороди, яку позивач отримував перед звільненням. Також відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 10.04.2025 у справі № 240/2078/24 додаткова винагорода, запроваджена постановою Кабінету Міністрів України Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168, є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, вказана винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункова величина), з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані позивачем дні оплачуваних відпусток. Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права викладений у постановах Верховного Суду від 10.04.2025 у справі № 420/35446/23, від 10.09.2025 у справі № 240/2400/24, від 30.10.2025 у справі № 240/3749/24, від 30.10.2025 у справі № 240/904/24, від 30.10.2025 у справі № 240/33499/23. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що обмеження виплати вказаної додаткової винагороди строком дії воєнного стану в Україні не змінює правову природу такої винагороди, яка невід`ємно пов`язана із особливим характером служби, зі здійсненням спеціальних повноважень, які змістовно випливають із статусу військовослужбовця та передбачені законом і мають компенсаційну мету, - часткова відплата за особливості несення служби в умовах війни. Із урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що позивач має право на грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної та додаткової оплачуваних відпусток з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої Постановою №

168. Судом першої інстанції не враховано вищенаведених обставин та помилково зазначено, що додаткова винагорода не може бути врахована у розмір місячного грошового забезпечення, з якого провадиться обрахунок грошової компенсації за всі невикористані дні відпустки поліцейському в штатній структурі ГУ НП в Харківській області. При цьому, посилання суду першої інстанції на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 12.02.2026 у справі № 420/77/25, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони прийняті щодо правовідносин, які не є релевантними стосовно обставин даного спору. Так, у справі № 420/77/25 спірні правовідносини виникли у зв`язку з невключенням додаткової винагороди, запровадженої Постановою № 168, до складу грошового забезпечення для обчислення компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки під час проходження служби у органах Державної прикордонної служби України. У той же час ОСОБА_1 проходив службу в органах Національної поліції України. За цим, колегія суддів вважає, що вказані судом першої інстанції висновки Верховного Суду не можуть застосовуватися при вирішенні спірних правовідносин. В свою чергу, в позовній заяві та апеляційній скарзі позивач наголошує на тому, що за весь час проходження служби в Національній поліції ним не використано 169 доби щорічної основної та додаткової оплачуваної відпустки. При звільненні нараховано та виплачено грошову компенсацію за невикористану відпустку, проте виплата грошової компенсації за невикористану відпустку проводилась з розміру місячного грошового забезпечення позивача, без урахування додаткової винагороди передбаченої Постановою №

168. Виходячи з математичного розрахунку, 169 доби щорічної основної та додаткової оплачуваної відпустки розраховано позивачем за період з 2015, 2019, 2021 у кількості 53 доби та за період з 2022-2025 роки у кількості 116 діб. Натомість, колегія суддів зауважує, що Постанова №168 прийнята 28.02.2022 та діє протягом періоду воєнного стану. Тобто у 2015-2021 роках в Україні воєнний стан не діяв, а тому ретроспективне застосування приписів Постанови № 168 є неможливим. Відтак, колегія суддів доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про перерахунок та доплату позивачу грошової компенсації за невикористану відпустку у період 2015-2021, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення із врахуванням сум додаткової винагороди передбаченої Постановою №168. Натомість, обираючи належний спосіб захисту прав позивача, виходячи із встановлених обставин справи, колегія суддів доходить висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності ГУНП в Харківській області щодо не включення додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, до складу місячного грошового забезпечення ОСОБА_1 , з якого розрахована грошова компенсація за 116 (сто шістнадцять) діб невикористаної щорічної основної та додаткової відпустки за період 2022-2025 років та зобов`язання ГУНП в Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошової компенсації за невикористані 116 (сто шістнадцять) діб щорічної основної та додаткової відпустки, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, із урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, за період 2022-2025 роки, з урахуванням раніше виплачених сум. За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи не повно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, однак зроблені судом першої інстанції висновки не відповідають фактичним обставинам справи, тому рішення суду першої інстанції у даній справі про відмову у задоволенні адміністративного позову підлягає скасуванню. Інші доводи і заперечення сторін по справі, з урахуванням наведеного, на висновки суду апеляційної інстанції не впливають. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29). Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до положень ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 КАС України. Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу задовольнити частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2026 по справі № 520/33348/25 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо не включення додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», до складу місячного грошового забезпечення ОСОБА_1 , з якого розрахована грошова компенсація за 116 (сто шістнадцять) діб невикористаної щорічної основної та додаткової відпустки за період 2022-2025 років. Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошової компенсації за невикористані 116 (сто шістнадцять) діб щорічної основної та додаткової відпустки, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, із урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період 2022-2025 роки, з урахуванням раніше виплачених сум. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити . Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) М.О. Семененко І.С. Чалий