Постанова Сумський апеляційний суд № 591/1961/22

Справа №591/1961/22 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Сибільов О. В. Номер провадження 33/816/3/26 Суддя-доповідач Філонова Ю. О. Категорія 130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 травня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,розглянувши у залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 21 вересня 2022 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 01 рік. Постановлено стягнути зі ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 грн 60 коп. В С Т А Н О В И В: Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 21 вересня 2022 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 01 рік, за те, що 18 травня 2022 року о 23 год. 25 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем ЗАЗ DAEWOO Т13110, н.з. НОМЕР_1 , в м. Суми по вул. Харківська, поблизу будинку № 20, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, від проходження огляду відповідно до встановленого порядку на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора алкотест «Drager» та в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погодившись зі вказаним судовим рішенням, особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 21 вересня 2022 року, справу закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що постанова суду першої інстанції постановлена з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають матеріалам справи. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції безпідставно було відмовлено у задоволенні клопотання про виклик свідка, оскільки з матеріалів справи не вбачається хто саме перебував за кермом транспортного засобу ЗАЗ DAEWOO Т13110, н.з. НОМЕР_1 , в автомобілі знаходились ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , тому ОСОБА_2 міг надати пояснення щодо обставин справи. Також апелянт вказує, що в матеріалах справи відсутні докази того, що за кермом транспортного засобу перебував саме ОСОБА_1 . Окрім цього, апелянт зазначає, що у протоколі вказані відомості, які не підтверджуються матеріалами справи, так як у протоколі зазначено, що водій відмовився від проходження огляду у медичному закладі, однак матеріали справи не містять направлення на огляд у закладі охорони здоров`я, тому це свідчить про те, що поліцейські у встановленому законом порядку не направляли водія у заклад охорони здоров`я. На підставі викладеного в апеляційній скарзі, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи апелянтом подано клопотання про виклик свідка ОСОБА_2 . Також захисником особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокатом Руденко Л.Д. було подано доповнення до апеляційної скарги, у якому вона просить урахувати, що на момент розгляду справи закінчився строк, передбачений ч. 2, 6 ст. 38 КУпАП, а отже провадження у справі належить закрити на підставі п. 7 ст. 247 у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строку, передбаченого ст. 38 КУпАП. В судове засідання призначене на 22 травня 2026 року на 14 год 00 хв. до апеляційного суду ОСОБА_1 не з`явився, жодних заяв чи клопотань про відкладення справи від нього на адресу суду не надходило, про день та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада України», про те, що на розгляді у Сумському апеляційному суді перебуває його апеляційна скарга. При вирішенні питання щодо можливості здійснення апеляційного розгляду за відсутності останнього, апеляційний суд враховує наступне. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі Пономарьов проти України", та "Трух проти України"). У рішенні в справі "Каракуця проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи. Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28 жовтня 2004 року визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Практикою Європейського суду з прав людини, яка є преюдиційною, також встановлено, що якщо заявники у визначений законом термін не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи та своєчасно не звертались до суду за інформацією щодо стану розгляду їх справи, їх права на доступ до правосуддя не є порушеними. Враховуючи вище зазначене та принцип судочинства, зазначений у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, з метою її розгляду у розумні строки, апеляційний суд не вбачає підстав для відкладення апеляційного розгляду та вважає за можливе здійснити розгляд поданої особою, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 апеляційної скарги на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 21 вересня 2022 року, у відсутність апелянта та його захисника, і в даному випадку права на доступ до правосуддя, не є порушеним. Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до наступних висновків. Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності. Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін. Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись. Дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що висновок судді першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи, оскільки підтверджується: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 074015 від 19 травня 2025 року зміст якого відповідає встановленим фактичним обставинам справи, та з якого вбачається, що протокол ОСОБА_1 підписаний; - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 не проводився; - розпискою від 19 травня 2022 року, яка складена та підписана власноруч ОСОБА_1 про відсторонення від керування транспортним засобом; - рапортом інспектора взводу №2 роти №1 батальйону УПП в Сумській області лейтенанта поліції Левченко О. В. від 19 травня 2022 року відповідно до якого остання доповідає про встановлення у водія ОСОБА_1 , стану алкогольного сп`яніння; -довідкою про надання інформації з якої вбачається, що відповідно до відомостей інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції» ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_2 від 23 жовтня 1997 року; - долученим до протоколу відеозаписом. Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст. 130 КУпАП. Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку. Щодо тверджень апелянта про те, що судом першої інстанції безпідставно було відмовлено у задоволенні клопотання про виклик свідка, заявленого ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає необґрунтованим, оскільки жодних обов`язкових вимог про виклик та допит свідків чи інших осіб по справі у суді положеннями КУпАП не передбачено. Виклик свідків є правом, а не обов`язком суду, та здійснюється лише на розсуд суду при необхідності встановлення додаткових обставин справи. Доводи апелянта про те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що за кермом транспортного засобу перебував саме ОСОБА_1 . Вказане апеляційний суд вважає надуманим, оскільки досліджений судом відеозапис підтверджує факт керування транспортним засобом ЗАЗ DAEWOO Т13110, н.з. НОМЕР_1 саме ОСОБА_1 , який одразу після зупинки автомобіля вийшов з авто (з місця водія) з явними ознаками алкогольного сп`яніння, після чого працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки або в медичному закладі, однак останній висловлює лише безпідставні та надумані відмовки, і заперечує факт керування вказаним автомобілем. Працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 наслідки такої поведінки, після чого було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Матеріали провадження не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції та не встановлено допущених під час складання протоколу про адміністративне правопорушення істотних порушень Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції встановленого Інструкцією, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09.11.2015 року № 1452/735. Твердження апелянта про те, що у протоколі вказані відомості, які не підтверджуються матеріалами справи, так як у протоколі зазначено, що водій відмовився від проходження огляду у медичному закладі, однак матеріали справи не містять направлення на огляд у закладі охорони здоров`я, тому це свідчить про те, що поліцейські у встановленому законом порядку не направляли водія у заклад охорони здоров`я. Вказане апеляційний суд вважає безпідставним, оскільки відповідно до відеозапису ОСОБА_1 пропонувалося пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора або в закладі охорони здоров`я, в той час як направлення на огляд з метою виявлення стану сп`яніння передбачає відвідування медичної установи, але від цієї процедури ОСОБА_1 відмовився. Направлення на огляд має правове значення для лікаря медичної установи, який у випадку наявності такого направлення повинен провести огляд. Щодо клопотання апелянта про виклик свідка ОСОБА_2 . З врахуванням того, що у даній справи достатньо належних та допустимих доказів, яким суддею суду першої інстанції була надана вірна правова оцінка та якими підтверджено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційний суд не вбачав підстав для виклику у судове засідання свідка ОСОБА_2 , а тому, у задоволенні вказаного клопотання апелянтом, слід відмовити. Що стосується доводів доповнених до апеляційної скарги захисником Руденког Л.Д. про закриття провадження у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП, то апеляційний суд зазначає, що відповідно до ч.6 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення. Як вбачається з матеріалів справи, правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, вчинене ОСОБА_1 19 травня 2022 року, а адміністративне стягнення накладене постановою Зарічного районного суду м. Суми від 21 вересня 2022 року, тобто в межах строку притягнення до відповідальності. Підстав для закриття провадження по справі на підставі ч.6 ст.38 КУпАП апеляційний суд не вбачає. У свою чергу апелянтом в поданій апеляційній скарзі не наведено жодних переконливих аргументів на спростування висновків суду першої інстанції про наявність належних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного правопорушення. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги. Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а постанова судді Зарічного районного суду м. Суми від 21 вересня 2022 року є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її скасування не вбачається, а тому, оскаржувану постанову судді суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Керуючись ст. 294, 295 КУпАП, П О С Т А Н О В И В: Постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 21 вересня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 на цю постанову - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.